ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"19" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3937/23
За позовом заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради
до ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ "УКРАЇНСЬКЕ ДЕТЕКТИВНЕ АНТИКОРУПЦІЙНЕ БЮРО"
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном,
Суддя Антонова В.М.
Секретар судових засідань Федорова С.М.
Представники учасників справи:
від позивача: Корнієнко І.М.;
від відповідача: Горбаченко С.М.; Трегуб О.А.;
прокурор: Набок Ю.В.;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради (надалі позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ "УКРАЇНСЬКЕ ДЕТЕКТИВНЕ АНТИКОРУПЦІЙНЕ БЮРО" (надані відповідач) у якому просить суд:
- усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні Білоцерківською міською радою майном шляхом припинення використання Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги «Українське детективне антикорупційне бюро» (код ЄДРПОУ 37734719) водного об`єкту - частини Білоцерківського нижнього водосховища за координатами: початок - 49°47'25.8Г`Пн; 30°6'28.83"С; кінець - 49°44'29.39"Пн; 30°11'16.27"С), площею водного дзеркала 71 га, що розташована на річці Рось (притока Дніпра) між містом Біла Церква та селом Шкарівка Білоцерківського району Київської області, та земельної ділянки, розташованої під нею;
- усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні Білоцерківською міською радою майном шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр правової допомоги «Українське детективне антикорупційне бюро» (код ЄДРПОУ 37734719) повернути державі в особі Білоцерківської міської ради водний об`єкт - частину Білоцерківського нижнього водосховища за координатами: початок - 49°47'25.81"Пн; 30°6'28.83"Є; кінець - 49°44'29.39"Пн; 30°11Т6.27С), площею водного дзеркала 71 га, що розташована на річці Рось (притока Дніпра) між містом Біла Церква та селом Шкарівка Білоцерківського району Київської області, та земельної ділянки, розташованої під нею.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справ за №911/3937/23, її розгляд постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 13.02.2024.
17.01.2024 від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній підтримує заявлені позовні вимоги та просить проводити розгляд справи за відсутності представника позивача.
05.02.2024 від представника відповідача надійшли відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення позову та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
У підготовче засідання 13.02.2024 з`явилися представники відповідача та прокурор, позивач в засідання не з`явився. У засіданні представником відповідача подано клопотання щодо призупинення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання в справі 911/3937/23 на 19.03.2024.
29.02.2024 від прокуратури надійшла відповідь на відзив.
04.03.2024 від Міністерства аграрної політики та продовольства України на виконання вимог ухвали суду надійшло клопотання.
04.03.2024 від Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання вимог ухвали суду надійшло клопотання.
04.03.2024 від прокуратури надійшли заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, заперечення на клопотання про призупинення розгляду справи та пояснення.
11.03.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
18.03.2024 від відповідача надійшли клопотання про залучення фахівця в галузі права до розгляду справи та клопотання про надання дозволу на здійснення фото- або відеозапису судового засідання.
19.03.2024 від прокурора надійшли додаткові пояснення.
У підготовче засідання 19.03.2024 з`явилися представники сторін та прокурор. Суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання відповідача про надання дозволу на здійснення фото- або відеозапису судового засідання.
Так, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Положеннями пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України унормовано, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Підстави представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано положеннями Господарського процесуального кодексу України та статтею 23 Законом України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру".
Відповідно до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.
Згідно з частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.
Частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Отже, аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, а також у постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №927/1099/20, від 16.07.2021 у справі №917/644/18 та від 09.02.2022 у справі №922/2399/21.
Встановлюючи підстави для представництва прокурором інтересів держави у суді, суд повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання прокурором обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази, щодо обставин які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.
Зокрема, такі документи (незалежно від їх назви) можуть бути спрямовані на:
а) отримання інформації з метою встановлення наявності або відсутності порушення інтересів держави у випадку виявлення прокурором ознак такого порушення на підставі абзацу 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру";
б) інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення інтересів держави та отримання інформації щодо обізнаності такого органу про вказане порушення та вжиття або невжиття відповідних заходів;
в) отримання від відповідного органу інформації (матеріалів та копій), необхідних для здійснення представництва в суді.
Судом встановлено, що 12.10.2023 прокурор звертався до позивача із листом за №50-10428вих23, в якому, в зв`язку з використання відповідачем водного об`єкту та земельної ділянкою під ним без дозвільних документів, просив вжити заходів з метою усунення порушень інтересів держави в сфері охорони та раціонального використання водних об`єктів та земельних ділянок під ними.
У матеріалах справи міститься відповідь позивача на вказаний лист прокурора за вих. 3330/01-11 від 26.10.2023, в якій позивач повідомив, що ним не вживалось заходів щодо усунення порушень в сфері охорони та раціонального використання водних об`єктів та земельних ділянок під ними.
Білоцерківська окружна прокуратура листом за №50-12748вих23 від 19.12.2023 повідомила позивача про те, що нею підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Білоцерківської міської рада про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном.
Вказаний лист 20.12.2023 отриманий Білоцерківською міською радою та зареєстрований за №9631/01-11, що підтверджується відміткою на ньому.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що при зверненні до суду з позовом у даній справі прокурором належним чином було підтверджено бездіяльність компетентного органу, який знав про порушення інтересів держави, однак не звертався до суду з відповідним позовом.
Крім того, розглянувши клопотання відповідача щодо призупинення розгляду справи, суд зазначає таке.
Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не містить норм щодо призупинення розгляду справи, тому суд розцінює вказане клопотання як клопотання про зупинення провадження в справі.
Так, в клопотанні про зупинення провадження в справі відповідач просить суд: призупинити розгляд справи та звернутися до Верховного суду України із клопотанням щодо порушення перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції Вкраїни Указу президента Закону України від 28.04.2021 №1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, а саме чи відповідають вимогам Конституції України доповнення пунктом 24 Перехідних положень Земельного кодексу України.
Суд звертає увагу на те, що ч 1 ст.11 ГПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України (частини 2, 3 ст.11 ГПК України).
Відповідно до ч.6 ст.11 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.
Частиною 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України передбачено випадки, коли суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, а саме:
1. Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках:
1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;
2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи;
3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;
3-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації;
4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді;
5) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Крім цього, частиною статті 228 Господарського процесуального кодексу України передбачено випадки, коли суд має право суду зупинити провадження у справі, а саме:
1. Суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:
1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;
2) призначення судом експертизи;
3) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 84 цього Кодексу;
4) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави;
6) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом;
7) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
З огляду на викладене вище, відсутні підстави для зупинення провадження в даній справі, а тому суд відмовляє в задоволені клопотання відповідача про зупинення провадження в справі.
Згідно із ч.4 ст.74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Відповідно до ч.2 ст.183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу, зокрема, в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Керуючись статтями 74, 182, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволені клопотання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ "УКРАЇНСЬКЕ ДЕТЕКТИВНЕ АНТИКОРУПЦІЙНЕ БЮРО" про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
2. У задоволені клопотання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ "УКРАЇНСЬКЕ ДЕТЕКТИВНЕ АНТИКОРУПЦІЙНЕ БЮРО" про зупинення провадження в справі відмовити.
3. Відкласти підготовче засідання в справі 911/3937/23 на 18.04.2024 о 12:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108, зал № 5.
4. Позивачу та прокурору в строк до 05.04.2024 надати суду письмові пояснення щодо клопотання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ "УКРАЇНСЬКЕ ДЕТЕКТИВНЕ АНТИКОРУПЦІЙНЕ БЮРО" про залучення фахівця в галузі права до розгляду справи.
5. У порядку ст.74 ГПК України витребувати у РЕГІОНАЛЬНОГО ОФІСУ ВОДНИХ РЕСУРСІВ РІЧКИ РОСЬ (09114, Київська обл., місто Біла Церква, ВУЛИЦЯ ГЛИНЯНА, будинок 51 В):
- інформацію щодо призначення водного об`єкта, а саме: частина Білоцерківського нижнього водосховища за координатами: початок - 49°47'25.8Г`Пн; 30°6'28.83"С; кінець - 49°44'29.39"Пн; 30°11'16.27"С), площею водного дзеркала 71 га, що розташована на річці Рось (притока Дніпра) між містом Біла Церква та селом Шкарівка Білоцерківського району Київської області відповідно до паспорта цього водного об`єкта;
- інформацію щодо власника та користувача водного об`єкта, а саме: частина Білоцерківського нижнього водосховища за координатами: початок - 49°47'25.8Г`Пн; 30°6'28.83"С; кінець - 49°44'29.39"Пн; 30°11'16.27"С), площею водного дзеркала 71 га, що розташована на річці Рось (притока Дніпра) між містом Біла Церква та селом Шкарівка Білоцерківського району Київської області та земельної ділянки, розташованої під вказаним водним об`єктом.
Встановити строк для надання суду документів/пояснень до 05.04.2024.
6. У порядку ст.74 ГПК України повторно витребувати у Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, 45-а):
- інформацію щодо призначення водного об`єкта, а саме: частина Білоцерківського нижнього водосховища за координатами: початок - 49°47'25.8Г`Пн; 30°6'28.83"С; кінець - 49°44'29.39"Пн; 30°11'16.27"С), площею водного дзеркала 71 га, що розташована на річці Рось (притока Дніпра) між містом Біла Церква та селом Шкарівка Білоцерківського району Київської області;
- інформацію щодо власника водного об`єкта, а саме: частина Білоцерківського нижнього водосховища за координатами: початок - 49°47'25.8Г`Пн; 30°6'28.83"С; кінець - 49°44'29.39"Пн; 30°11'16.27"С), площею водного дзеркала 71 га, що розташована на річці Рось (притока Дніпра) між містом Біла Церква та селом Шкарівка Білоцерківського району Київської області та земельної ділянки, розташованої під вказаним водним об`єктом.
Встановити строк для надання суду документів/пояснень до 05.04.2024.
7. У порядку ст.74 ГПК України повторно витребувати у Білоцерківської міської ради:
- належним чином завірені копії правоустановчих документів, що підтверджують право власності Білоцерківської міської ради на спірний водний об`єкт, а саме: частина Білоцерківського нижнього водосховища за координатами: початок - 49°47'25.8Г`Пн; 30°6'28.83"С; кінець - 49°44'29.39"Пн; 30°11'16.27"С), площею водного дзеркала 71 га, що розташована на річці Рось (притока Дніпра) між містом Біла Церква та селом Шкарівка Білоцерківського району Київської області та на земельну ділянку, розташовану під вказаним водним об`єктом;
- нормативно-правове обґрунтування та письмові пояснення чи присвоювався кадастровий номер земельній ділянці на якій розташований водний об`єкт за координатами: початок - 49°47'25.8Г`Пн; 30°6'28.83"С; кінець - 49°44'29.39"Пн; 30°11'16.27"С), площею водного дзеркала 71 га, надати відповідні докази на підтвердження.
Встановити строк для надання суду документів/пояснень до 05.04.2024.
8. Попередити, що при ухиленні від виконання вимог суду можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого ст. 135 Господарського процесуального кодексу України.
9. Встановити учасникам справи строк для подання заяв з процесуальних питань (заяв, клопотань, заперечень), відповідно до ч. 3 ст. 169 ГПК України - за 5 днів до судового засідання у письмовій формі.
10. Викликати у підготовче засідання учасників справи та їх представників. У відповідності до ст.60 ГПК України надати документи, що підтверджують повноваження представників учасників справи.
11. Звернути увагу сторін на положення статей 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим сторонам, а також щодо порядку витребування доказів. Звернути увагу сторін на те, що копії письмових доказів, які подаються, повинні бути оформлені у відповідності до вимог ч.4 ст.91 Господарського процесуального кодексу України.
12. Ухвала набирає законної сили після її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст складено та підписано 25.03.2024.
Суддя В.М. Антонова
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2024 |
Оприлюднено | 28.03.2024 |
Номер документу | 117910507 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про усунення порушення прав власника |
Господарське
Господарський суд Київської області
Антонова В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні