Ухвала

від 25.03.2024 по справі 921/427/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25 березня 2024 року м. Тернопіль Справа № 921/427/23 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув скаргу №149/03 від 12.03.2024 (вх.№2108 від 13.03.2024) Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "ТЕРНОПІЛЬТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО", м.Тернопіль

про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника

у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до відповідача: Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "ТЕРНОПІЛЬТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО", м.Тернопіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, м.Київ

про стягнення 11043249,38грн,

за участю представників:

скаржника: Миколайчук Н.Л., начальник юридичного відділу, довіреність №114/03 від 20.02.2024;

стягувача: Конопліцький І.В., адвокат, довіреність № 29/12-2023/87 від 29.12.2023;

третьої особи: не з`явився;

органу ДВС: не з`явився.

Зміст поданої скарги, позиція скаржника.

Комунальне підприємство теплових мереж Тернопільської обласної ради "ТЕРНОПІЛЬТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО", м.Тернопіль звернулося 13.03.2024 (згідно з відтиском штампу вхідної кореспонденції суду за вх.№2108) до Господарського суду Тернопільської області з скаргою №149/03 від 12.03.2024 про визнання протиправною та скасування постанови винесеної 26.02.2024 Тернопільським відділом державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №74279433 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на р/рUA503385450000026006300039343(UAH), ТОУ АТ "Ощадбанк", м.Тернопіль, МФО 338545, стверджуючи, що такий призначений для оплати праці працівникам підприємства та для нарахувань до бюджету, що унеможливлює здійснення підприємством виплати заробітної плати працівникам підприємства, сплати податкових та інших обов`язкових платежів до бюджету.

Додатково, в обґрунтування поданої скарги підприємством зазначено про те, що внаслідок арешту банківських рахунків паралізовано діяльність підприємства, що тягне за собою значні збитки в господарській діяльності та фактично позбавляє можливості здійснювати свою господарську діяльність в нормальному режимі.

Заперечення стягувача (позивача у справі).

У поданому 20 березня 2024 року відзиві на скаргу (вх.№2304 від 20 березня 2024 року) ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" доводи скарги заперечено та просило у її задоволенні відмовити, посилаючись на правомірність винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови. Додатково зазначено про неподання скаржником доказів на підтвердження того, що вказаний рахунок р/р НОМЕР_1 є рахунком із спеціальним режимом використання, на який згідно статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" заборонено накладати арешт. Навпаки, згідно інформації, розміщеної на порталі Spending (офіційний державний веб-портал з відкритими даними про використання розпорядниками та одержувачами публічних коштів державного та місцевих бюджетів), зазначений банківський рахунок скаржника є поточним розрахунковим рахунком підприємства, призначеним для ведення господарської діяльності.

Заперечення органу ДВС.

Тернопільським відділом державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 21.03.2024 подано заперечення на скаргу, відповідно до яких орган ДВС вважає доводи скарги необґрунтованими, просить відмовити у їх задоволенні, вказуючи, що державним виконавцем не було порушено вимог Закону України "Про виконавче провадження", здійснюючи виконавче провадження №74279433 з примусового виконання наказу №921/427/23 від 24 січня 2024 року, в тому числі при винесенні спірної постанови про накладення арешту на кошти боржника, адже скаржником не підтверджено належними доказами, що вказаний у скарзі рахунок має спеціальний режим використання. На думку органу ДВС таким доказом, наприклад, може бути відповідь банківської установи про повний та деталізований рух коштів по арештованому рахунку за останні півроку, яку скаржником не надано, обмежившись виключно твердженнями про спеціальний режим використання цього рахунку.

Пояснення третьої особи.

ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг не скористалося своїм процесуальним правом на подання заяв чи пояснень щодо скарги.

Процесуальні дії суду по розгляду скарги.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.03.2024, скаргу передано на розгляд судді Андрусик Н.О.

Ухвалою суду від 14 березня 2024 року прийнято до розгляду скаргу №149/03 від 12.03.2024 (вх.№2108 від 13.03.2024) з призначенням судового засідання на 21.03.2024, в якому оголошувалася перерва до 25.03.2024 на 12:00год., а пізніше до 15:00год. цього дня для надання можливості скаржнику подати належні докази спеціального режиму рахунку р/рUA503385450000026006300039343(UAH), ТОУ АТ "Ощадбанк", м.Тернопіль, МФО 338545, на який в силу закону про виконання судових рішень, не накладається арешт в межах виконавчого провадження.

В судовому засіданні 21.03.2024 оголошувалася перерва до 25.03.2024 до 12-00год., враховуючи клопотання скаржника, та в засіданні 25.03.2024 перерва оголошувалася до 15-00 год. 25.03.2024. для надання можливості стороні боржника надати додаткові докази. Після перерви представником скаржника надано довідку №165/06 від 25.03.2024 про розмір заборгованості із виплати заробітної плати та відповідних податків за лютий 2024 року (вх.№2428).

Після перерви представник стягувача судове засідання не з`явився.

Скаржником підтримано доводи, наведені у скарзі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про розгляд скарги був повідомлений належним чином шляхом направлення електронних копій ухвал суду від 14.03.2024 та від 21.03.2024 в електронний кабінет товариства, зареєстрований в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, які йому доставлено 15.03.2024 та 22.03.2024, відповідно.

Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду скарги, не є перешкодою для розгляду скарги (ч.2 ст.342 ГПК України).

В судовому засіданні 25.03.2024 судом оголошено вступну і резолютивну частини ухвали.

Встановлені обставини.

У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз України" до Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "ТЕРНОПІЛЬТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 26 грудня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "ТЕРНОПІЛЬТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" 8165487,99грн основного боргу, 2541071,03грн інфляційних нарахувань, 336690,36грн 3% річних та 165648,74грн в повернення сплаченого судового збору.

24.01.2024 на примусове виконання даного рішення судом видано відповідний наказ (в паперовій формі).

На підставі ухвали суду від 20 лютого 2024 року внесено виправлення в рішення та в наказ від 24.01.2024 в частині зазначення вірного ідентифікаційного коду позивача (стягувача).

26 лютого 2024 року на підставі заяви стягувача від 21.02.2024 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", заступником начальника Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції Кущаком Василем Богдановичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74279433 з примусового виконання наказу №921/427/23 від 24 січня 2024 року (з урахуванням постанов від 26 лютого 2024 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних).

Того ж дня державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника в розмірі 1 1200 889 грн 81 коп., а також оскаржувану постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику - Комунальному підприємству теплових мереж Тернопільської обласної ради "ТЕРНОПІЛЬТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" у межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору, основною винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 12 330 042 грн 93 коп.

Із змісту постанови від 26 лютого 2024 року про арешт коштів боржника вбачається, що такий арешт майна коштів боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Постанова про арешт майна коштів боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. З метою забезпечення належного, реального, повного та своєчасного виконання рішення необхідно накласти арешт на кошти та все майно боржника.

Правовими підставами винесення цієї постанови державним виконавцем визначено норми статей 18, 48, 56 Закону України "Про виконавче провадження".

З`ясовано, що державний виконавець не отримував ні від скаржника, ані від фінансових чи банківських установ або від третіх осіб чи з інших джерел інформації про рахунки боржника, які мають спеціальний режим використання; боржник не звертався до державного виконавця з приводу зняття арешту з рахунків та коштів підприємства, які мають спеціальний режим використання.

Окрім того, 27 лютого 2024 року відповідно до статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" органом ДВС винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої накладено арешт на все рухоме та все нерухоме майно Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "ТЕРНОПІЛЬТЕПЛОКОМУН-ЕНЕРГО".

На підставі ухвали Господарського суду Тернопільської області від 27 лютого 2024 року виконання наказу зупинено на підставі пункту другого частини першої статті 34, статті 35 Закону України "Про виконавче провадження.

Комунальне підприємство теплових мереж Тернопільської обласної ради "ТЕРНОПІЛЬТЕПЛОКОМУНТЕНЕРГО" стверджує, що оскаржуваною постановою державного виконавця від 26.02.2024, винесеною у виконавчому провадженні №74279433, неправомірно накладено арешт на розрахунковий рахунок підприємства за реквізитами UA503385450000026006300039343(UAH), відкритий у Територіальному обласному управлінні АТ "Ощадбанк", оскільки такий рахунок призначений для оплати праці працівникам підприємства та нарахувань до бюджету, що свідчить про спеціальний режим його використання, а відтак, в силу Закону про виконавче провадження у державного виконавця не було законних підстав для накладення арешту на цей рахунок.

На підтвердження доводів скарги щодо спеціального режиму вказаного рахунку долучено довідку №165/6 від 25 березня 2024 року, у якій підприємством зазначено про наявність станом на 25 березня 2024 року у підприємства заборгованості з виплати заробітної плати та відповідних податків за лютий 2024 року в загальному розмірі 833104 грн 73 коп.

Окрім того, до скарги долучено платіжні доручення №4731 від 8 листопада 2023 року, №4742 від 8 листопада 2023 року, №4743 від 8 листопада 2023 року, №4744 від 8 листопада 2023 року, №4745 від 8 листопада 2023 року, №4801 від 28 грудня 2023 року, №4860 від 25 січня 2024 року, №4861 від 25 січня 2024 року, №4863 від 25 січня 2024, №4864 від 25 січня 2024 року, №4865 від 25 січня 2024 року, №4887 від 26 січня 2024 року, №4893 від 26 січня 2024 року, на підставі яких підприємством здійснено перерахування коштів з рахунку рUA503385450000026006300039343(UAH) на сплату, зокрема: військового збору із заробітної плати; податку з доходу фізичних осіб, утриманого із заробітної плати; ЄСВ із заробітної плати; відпускних; розрахункових, тощо.

Мотиви та норми закону, з яких суд виходить, постановляючи ухвалу, висновки господарського суду.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно із частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Відтак, гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 339 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Враховуючи зміст наведених норм, розглядаючи скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо їх (рішень, дій, бездіяльності) правомірності/ неправомірності, суд має надати оцінку законності дій останнього, тобто встановити, чи було ним дотримано приписи законодавства, які регламентують його діяльність у спірних правовідносинах, та саме в залежності від вказаних обставин, дійти висновку про задоволення або відмову у задоволенні скарги.

Предметом поданої Комунальним підприємством теплових мереж Тернопільської обласної ради "ТЕРНОПІЛЬТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" скарги є визнання протиправною та скасування постанови Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №74279433 від 26.02.2024 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на р/рUA503385450000026006300039343(UAH), ТОУ АТ "Ощадбанк", м.Тернопіль, МФО 338545, який призначений для оплати праці працівникам підприємства та нарахувань до бюджету, що унеможливило здійснення підприємством виплати заробітної плати працівникам підприємства, сплати податкових та інших обов`язкових платежів до бюджету.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки; 6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Отже, законом на виконавця покладено обов`язок вживати заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно на підставі поданого йому виконавчого документу, яким зокрема є наказ Господарського суду Тернопільської області від 24.01.2024 у справі № 921/427/23. Крім того, законом надано виконавцю право накладати арешт на майно та кошти боржника при виконанні ним судових рішень. Проте, на виконавця не покладається обов`язок перевіряти обставини, чи відносяться наявні у боржника рахунки, котрі відкриті в банківських установах до рахунків, звернення стягнення та накладення арешту на кошти на які заборонено різними законами (ст. 35-1 Податкового кодексу України, ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику», ст. ст. 19-1 та ст. 26-1 Закону України «Про теплопостачання», ст. 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», ст. 8 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів диверсій спричинених збройною агресією російської федерації проти України та Державний Реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів диверсій спричинених збройною агресією російської федерації проти України» та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

В абзаці другому частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік рахунків, кошти на яких знаходяться під забороною звернення на них стягнення та накладення арешту.

Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Між тим, в силу положень частин першої - третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» виконавцю надано право звернути стягнення на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи, що знаходяться у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки/електронні гаманці виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках/електронних гаманцях і на рахунках/електронних гаманцях, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» свідчить, що звернення стягнення є одним із заходів примусового виконання судових рішень, який виконавець має право застосувати під час здійснення виконавчого провадження. Закон України «Про виконавче провадження» розмежовує поняття «майна» та «коштів» для цілей вжиття заходів примусового виконання судових рішень шляхом накладення арешту на майно та/або на кошти боржника. При цьому, за змістом абзацу першого частини другої статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення за виконавчими документами на кошти боржника здійснюється в першу чергу.

Встановлено, що державним виконавцем 26 лютого 2024 року винесено оскаржувану постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №74279433, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику - Комунальному підприємству теплових мереж Тернопільської обласної ради "ТЕРНОПІЛЬТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" у межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору, основною винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 12 330 042 грн 93 коп.

Отже, зміст винесеної державним виконавцем постанови від 26 лютого 2024 року про арешт коштів боржника відповідає приписам статей 18, 48 Закону України "Про виконавче провадження" та визначеним Законом повноваженням державного виконавця, зокрема в частині заборони накладення арешту та звернення стягнення на кошти, які містять на рахунках із спеціальним режимом використання.

При цьому, суд враховує, що відповідно до алгоритму дій, визначених у частині 3 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» саме банк чи інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до частин 3, 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Матеріали справи не містять відомостей, державним виконавцем не повідомлено, а учасниками справи таких не надано, котрі б свідчили про направлення державному виконавцю повідомлення банківською установою про цільове використання того чи іншого рахунку скаржника у справі, з посиланням на спеціальний режим використання такого рахунку та, у зв`язку з цим, повернення без виконання постанови державного виконавця від 26.02.2024 року про арешт коштів.

Тобто, саме банк, який виконує відповідну постанову органу ДВС про арешт коштів боржника, згідно з частиною третьою статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та вказану інформацію довести до відома виконавця, а за наявності коштів на рахунку, на котрі заборонено накладення арешту, - повернути постанову без виконання, і такі дії будуть підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Також виконавець вправі самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 та від 20 квітня 2022 року у справі №756/8815/20.

Судом встановлено і це вбачається з наявних у справі документів, що інформацію про те, що рахунок р/рUA503385450000026006300039343, відкритий у АТ "Ощадбанк", на якому знаходяться грошові кошти, належні Комунальному підприємству теплових мереж Тернопільської обласної ради "ТЕРНОПІЛЬТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО", котрий арештовано на підставі оскаржуваної постанови від 26.02.2024, винесеної у межах виконавчого провадження №74279433, має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, державний виконавець не отримував.

Не отримував державний виконавець і відповідного листа-повідомлення від боржника, тому, з урахуванням вищенаведених обставин, враховуючи зміст оскаржуваної постанови, котра містить примітку щодо певного виду обмежень по рахунках, арешт яких в силу закону заборонено, не володіючи даними щодо режиму використання такого банківського рахунку боржником, суд констатує, що у державного виконавця, не було жодних підстав самостійно вирішувати питання про зняття арешту з коштів боржника, на які заборонено накладати арешт та звертати стягнення за судовим рішенням, відповідно, доходить висновку про відсутність порушень закону при винесенні державним виконавцем постанови про арешт коштів.

Слід зазначити, що на момент винесення 26.02.2024 постанови про арешт коштів боржника, державний виконавець також не мав будь-якого документального підтвердження того, які з рахунків боржника мають спеціальний режим використання.

Щодо довідки №165/06 від 25 березня 2024 року, то суд зазначає, що даний документ містить інформацію про наявність та розмір заборгованості у боржника з виплати заробітної плати та по сплаті податків, відповідних обов`язкових платежів до бюджету за лютий 2024 року, однак цим документом не підтверджуються доводи з приводу того, що рахунок НОМЕР_2 , про який стверджує скаржник, має спеціальний режим використання, та який є підставою для законодавчої заборони накладення арешту на кошти, котрі розміщені на ньому. Цього факту також не підтвердили долучені до скарги платіжні доручення про сплату податку з доходу фізичних осіб, ЄСВ, відпускних та розрахункових.

Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч.1 ст.80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

У зв`язку з наведеним, дії головного державного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження №74279433 від 26.02.2024 не суперечать приписам Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, а тому доводи КП "ТЕРНОПІЛЬТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" щодо неправомірності дій державного виконавця та, відповідно, незаконності винесення постанови від 26.02.2024 в частині накладення арешту на рахунок, який призначений для оплати праці працівникам підприємства та нарахувань до бюджету, суд визнає необґрунтованими та безпідставними, а заявлену скаргу такою, що не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.3, 11, 18, 232-235, 326, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги №149/03 від 12.03.2024 (вх.№2108 від 13.03.2024) Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "ТЕРНОПІЛЬТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО", м.Тернопіль, про визнання протиправною та скасування постанови №74279433 від 26.02.2024 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на р/рUA503385450000026006300039343(UAH), ТОУ АТ "Ощадбанк", м.Тернопіль, МФО 338545, який призначений для оплати праці працівникам підприємства та нарахувань до бюджету, у справі №921/427/23, - відмовити.

2. Копію ухвали направити учасникам виконавчого провадження та органу ДВС в електронні кабінети, зареєстровані в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.03.2024.

Суддя Н.О. Андрусик