Рішення

від 21.03.2024 по справі 922/5133/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2024м. ХарківСправа № 922/5133/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

при секретарі судового засідання Погореловій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44) до Приватного акціонерного товариства "Енергооблік" (61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1) про стягнення 280'411,64 грн за участю представників:

позивача - Митюка С.П.;

відповідача - Басової О.В.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Енергооблік", в якому просить суд стягнути з відповідача 203'132,84 грн пені та 77'278,80 грн штрафу за неналежне виконання договору №2101000101 про надання послуг з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів від 21.01.2021 в частині своєчасного виконання робіт.

Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання.

31.01.2024 відповідач подав відзив (вх.№ 2796), в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що роботи, передбачені п. 3 Графіку робіт (додаток 3) виконувалися відповідачем вже під час воєнного стану в Україні, введеного у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, який Торгово-промислова палата України визнала форс-мажорними обставинами, про що зазначила у своєму листі від 28.02.2022. Більш того, ПрАТ "Енергооблік" отримало від Івано-Франківської ТПП сертифікат №2600-23-0975 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено форс-мажорні обставини для відповідача у період з 24.02.2022 по 02.12.2022. Листом від 25.03.2022 №25/03-6 ПрАТ "Енергооблік" сповістило ТОВ "Оператор ГТС України" про настання форс-мажорних обставин та повідомило про орієнтовні строки, в які планувало закінчити роботи. У разі задоволення судом позовних вимог, відповідач просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 90%.

05.02.2024 позивач подав відповідь на відзив (вх.№ 3268), в якій вказав, що в порушення вимог пунктів 8.2. та 8.3. Договору від 21.01.2021 № 2101000101 відповідачем у строк 10 календарних днів від початку настання обставин непереборної сили (форс-мажору) не повідомлено позивачу про настання таких обставин. Позивач також вважає, що наданий відповідачем сертифікат, виданий Івано-франківською Торгово-промисловою палатою, неналежним та недопустимим доказом, який не свідчить про наявність форс-мажорних та не звільняє від відповідальності, оскільки сторони в спірному договорі (п.8.2.) визначили, що дія обставин непереборної сили (форс-мажору) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України, а не регіонального відділення. Крім того, позивач зазначив про відсутність підстав для зменшення штрафних санкцій у даному випадку.

15.02.2024 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх.№ 4409), в яких вказав, що строк виконання робіт третього етапу згідно Графіку виконання робіт ще не сплив до дати настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), тобто на дату виникнення у відповідача зобов`язання по третьому етапу робіт 22.03.2022, вже виникли обставини непереборної сили - широкомасштабне вторгнення військ рф на територію України, яке відбулося 24.02.2022. Вказані обставини і стали основною причиною прострочення строків робіт відповідачем. Також на думку відповідача, Сертифікат №2600-23-0975 від 28.02.2023, виданий Івано-Франківською ТПП, є належним та допустимим доказом, який свідчить про наявність форс-мажорних обставин для Відповідача за Договором № 2101000101 від 21.01.2021. Крім того відповідач зазначив, що ані предмет, ані підстави позову не містять жодного обґрунтування наявності та розміру збитків у позивача через прострочення виконання відповідачем робіт саме за Договором № 2101000101 від 21.01.2021.

Протокольною ухвалою від 28.02.2024 підготовче засідання було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 21 березня 2024 року о 15:45.

Представник позивача в судовому засіданні 21.03.2024 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.03.2024 підтримав свій відзив, проти задоволення позовних вимог заперечував; у випадку задоволення позовних вимог просив зменшити штрафні санкції на 90%.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд установив такі обставини.

21.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Замовник, ТОВ "Оператор ГТС України", Позивач) та Приватним акціонерним товариством "Енергооблік" (далі - Підрядник, ПрАТ "Енергооблік", Відповідач) укладено Договір № 2101000101 про надання послуг з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Підрядник за завданням Замовника, відповідно до умов цього Договору, зобов`язується надати послуги: послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу, що подається до АГНКС) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням ч. 1 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі (із змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі - роботи), а Замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними вимогами і якісними та кількісними характеристиками (додаток №1), договірною ціною (додаток № 2) та графіком виконання робіт (додаток № 3), які є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 3.1. Договору (в редакції додаткової угоди №1 до договору від 11.08.2021) загальна вартість виконуваних робіт за цим Договором згідно із договірною ціною (додаток 2) становить: 13'399'795,76 грн, в тому числі ПДВ 20 % -2'233'299,29 грн.

На виконання вимог п. 4.1 Договору Відповідач прийняв зобов`язання виконати роботи протягом 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з дати підписання Договору з обов`язковим дотриманням погодженого із Замовником, графіку виконання робіт (додаток 3), що додається до цього Договору та є невід`ємною його частиною.

Відповідно до п. 4.2. Договору строки виконання робіт можуть бути змінені з несенням відповідних змін у цей Договір, у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Згідно з п. 4.3. Договору датою закінчення виконаних Підрядником робіт вважається дата їх прийняття Замовником і порядку, передбаченому розділом 5 цього Договору. Виконання робіт може бути закінчено Підрядником достроково за умови письмової згоди Замовника.

У відповідності до п. 5.1. Договору передача виконаних робіт Підрядником і прийняття їх Замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 5.2. Договору акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт готує Підрядник і надає його Замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця.

В подальшому, між ТОВ "Оператор ГТС України" та ПрАТ "Енергооблік" укладалися додаткові угоди до договору, а саме: додаткова угода №1 від 11.08.2021, додаткова угода №2 від 04.11.2021, додаткова угода № 3 від 29.11.2021 та додаткова угода № 4 від 08.02.2022.

На підставі додаткової угоди №3 від 29.11.2021 сторони внесли зміни до основного Договору, зокрема виклали в новій редакції п. 4.1 договору: "...підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 425 календарних днів з дати підписання договору з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (додаток №3), що додається до цього договору та є невід`ємною його частиною"...

Також було викладено в новій редакції додаток №3 до договору - "Графік виконання робіт", відповідно до якого змінені строки виконання робіт, а саме:

-по п. 1 Графіку - обстеження, розробка робочої документації, подання експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації встановлено строк 120 календарних днів з дати підписання договору;

-по п. 2 Графіку - виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи встановлено строк 360 календарних днів з дати підписання договору;

-по п. 3 Договору - пусконалагоджувальні роботи, випробування, оцінка відповідності технічному регламенту та передача до експлуатації встановлено строк 425 календарних днів з дати підписання договору.

Таким чином, граничний строк виконання Робіт по етапу №1 - становив 21.05.2021, по етапу № 2 - 18.01.2022, по етапу №3 - 22.03.2022.

Згідно з актом №10 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в від 02.12.2022 та актом вартості устаткування, придбання якого покладено на Виконавця, Підрядником виконано роботи на загальну суму 159'076,78 грн, чим прострочено термін виконання робіт на 254 календарних дні.

Згідно з актом №11 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в від 02.12.2022 та актом вартості устаткування, придбання якого покладено на Виконавця, Підрядником виконано роботи на загальну суму 274'078,67 грн, чим прострочено термін виконання робіт на 254 календарних дні.

Згідно з актом №12 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в від 02.12.2022, Підрядником виконано роботи на загальну суму 202'527,06 грн, чим прострочено термін виконання робіт на 254 календарних дні.

Згідно з актом №14 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в від 18.08.2023 та актом вартості устаткування, придбання якого покладено на Виконавця, Підрядником виконано роботи на загальну суму 183'600,86 грн, чим прострочено термін виконання робіт на 511 календарних дні.

Згідно з актом №15 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в від 29.06.2023 та актом вартості устаткування, придбання якого покладено на Виконавця, Підрядником виконано роботи на загальну суму 284'699,45 грн, чим прострочено термін виконання робіт на 463 календарних дні.

Відповідно до п.п. 7.3.1., 7.3 Договору Підрядник зобов`язаний виконати якісно та у встановлені Графіком виконання робіт (Додаток №3) строки Роботи відповідно до Технічних вимог та якісних характеристик (Додаток №1), ДБН та іншої нормативної документації.

Відповідно до п.10.1. Договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушення зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з п. 10.2. Договору у випадку несвоєчасного виконання Робіт, передбачених Графіком виконання Робіт (Додаток №3), до Підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості Робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання Робіт, а при порушенні строку виконання Робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Позивач зазначає, що Підрядник не виконав Роботи у строки встановлені Графіком виконання робіт (Додаток №3), тим самим порушивши умови Договору, тому в силу вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України і умов Договору зобов`язаний сплатити на користь Замовника 203'132,84 грн пені та 77'278,80 грн штрафу.

ТОВ "Оператор ГТС України" направило на адресу ПрАТ "Енергооблік" претензії № 10 (ТОВВИХ-23-1591 від 08.02.2023), № 18 (ТОВВИХ-23-11920 від 30.08.2023), № 20 (TOBПРЕТ-23-14563 від 16.10.2023) про сплату пені та штрафу за несвоєчасне виконання робіт. Однак, вказані претензії залишені відповідачем без задоволення.

Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими, відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 843 ЦК України в договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Як свідчать матеріали справи, 21.01.2021 між ТОВ Оператор газотранспортної системи України та ПрАТ Енергооблік укладено договір № 2101000101 про надання послуг з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів та додаткові угоди до нього, якими сторони узгодили граничні строки виконання робіт, а саме: граничний строк виконання Робіт по етапу №1 - становив 21.05.2021, по етапу № 2 - 18.01.2022, по етапу №3 - 22.03.2022.

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові, у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Суд установив, що Підрядник своєчасно не виконав визначені договором роботи, чим порушив свої зобов`язання за Договором, у зв`язку з чим, Позивач, відповідно до умов Договору нарахував пеню та штраф на загальну суму 280'411,64 грн.

Щодо посилань Відповідача на форс-мажорні обставини, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічні положення містяться у частині 2 статті 218 ГК України.

Положеннями частини 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Системний аналіз змісту зазначених положень свідчить, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17.

У відзиві на позовну заяву ПрАТ "Енергооблік" фактично як на підставу відсутності своєї вини посилається на форс-мажор, а саме: на початок збройної агресії рф проти України.

Водночас чинним законодавством та умовами Договору передбачено особливості правового регулювання відповідальності особи за умови настання форс-мажору та підтвердження його настання.

Пунктом 8.2. Договору передбачено, що сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажору) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Згідно з пунктом 8.3. Договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі Сторін про неможливість виконання прийнятих за даним Договором зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України, позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

Таким чином, при наявності форс-мажорних обставин сторона, яка попала під дію таких обставин, зобов`язана у встановлений строк (10 календарних днів) письмово повідомити про це контрагента і надати відповідні докази (сертифікат Торгово-промислової палати України).

Невиконання цієї вимоги позбавляє сторону права посилатись у подальшому на форс мажорні обставини.

Верховний Суд у складі колегії суддів касаційного господарського суду у постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 дійшов до таких правових висновків:

- повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору;

- водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Суд установив, що в порушення вимог пунктів 8.2. та 8.3. Договору Відповідач у строк 10 календарних днів від початку настання обставин непереборної сили (форс-мажору) не повідомив Позивача про настання таких обставин, що визнається Відповідачем.

За таких обставин, несвоєчасне повідомлення Відповідачем Позивача про форс-мажорні обставини позбавляє першого права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, оскільки це прямо передбачено Договором.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування Позивачем пені та штрафу, суд зазначає, що вказаний розрахунок є арифметично вірним.

Щодо клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За змістом зазначеної норми, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов`язання, суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної суми штрафних санкцій таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій, яке пов`язане з наявністю виняткових обставин, вимагає надання судом оцінки як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Зменшення розміру штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 ГПК України, на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Суд бере до уваги, що підприємство Відповідача, яке є провідним виробником приладів для обліку енергоресурсів та виконує соціально-важливу функцію, у т.ч. у сфері забезпечення стабільної роботи об`єктів енергетичної інфраструктури, незважаючи на початок збройної агресії рф проти України та постійні обстріли м.Харкова, не припиняло роботу, хоча в спірний період більшість підприємств міста призупинили свою господарську діяльність, а деякі і зовсім зупинилися, у зв`язку із обстрілами та евакуацією працівників. Матеріалами справи підтверджується, а також не заперечується Позивачем, що Відповідачем були виконані всі роботи в повному обсязі та без зауважень, про що свідчать наявні у справі акти здачі-приймання виконаних робіт. При цьому роботи, передбачені п. 3 Графіку робіт (додаток 3) виконувалися Відповідачем вже під час воєнного стану. Водночас матеріали справи не містять доказів наявності та розміру збитків у Позивача через прострочення виконання Відповідачем робіт за Договором.

Враховуючи викладене, суд вбачає підстави для зменшення 203'132,84 грн пені на 50% до 101'566,42 грн та 77'278,80 грн штрафу на 50 % до 38'639,40 грн.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як такі, що не спростовують зазначених вище висновків суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Слід зазначити, що у випадку зменшення розміру штрафних санкцій, витрати позивача пов`язані зі сплатою судового збору відшкодовуються з відповідача у повному обсязі.

Відтак, суд покладає на Відповідача витрати по сплаті судового збору в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Енергооблік" (61052, м.Харків, вул. Мала Панасівська, 1; ідент. код 24662711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністью "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44; ідент. код 42795490) 101'566,42 грн пені та 38'639,40 грн штрафу та 4206,17 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністью "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44; ідент. код 42795490).

Відповідач - Приватне акціонерне товариство "Енергооблік" (61052, м.Харків, вул. Мала Панасівська, 1; ідент. код 24662711).

Повний текст рішення складено 26.03.2024.

СуддяІ.В. Трофімов