Ухвала

від 26.03.2024 по справі 922/934/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"26" березня 2024 р. м ХарківСправа № 922/934/24

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

розглянувши матеріали

позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль" (01015, місто Київ, вул. Лейпцизька, будинок 15, ідентифікаційний код 32043726) про розірвання договору та стягнення 90086,46 грн

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль" (відповідач), в якій просить суд:

1. Визнати договір оренди №1ЄВТ0210015 від 09.02.2021 року, що був укладений між ТОВ "Гелиум Трейд" та ТОВ "Євротекстиль", розірваним з 01.01.2022 року.

2. Стягнути з ТОВ "Євротекстиль" (код ЄДРПОУ 32043726) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 90 086,46 грн (дев`яносто тисяч вісімдесят шість грн. 46 коп.), що складається із суми 64120 грн комунально-забезпечувального платежу, 21 783,09 грн нарахованої суми інфляційних втрат та 4 183,37 грн 3% річних.

Водночас у позовній заяві позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до моменту прийняття рішення судом, розглянути справу у порядку спрощеного провадження, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, що були понесені позивачем під час звернення до суду, зобов`язати відповідача надати відповіді на поставлені позивачем запитання у відповідності до вимог статті 93 ЦПК України, викликати та допитати у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_2 , що є працівником ТОВ "Євротекстиль", ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), місце проживання якого АДРЕСА_2 , здійснити огляд доказів у місці їх знаходження, а саме провести огляд нежитлового приміщення № 587,4, що розташоване за адресою АДРЕСА_3 .

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.

Згідно з частиною 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Відповідно до частини восьмої статті 6 ГПК України якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей.

Судом встановлено, що позовну заяву подано 22.03.2024 в електронній формі через електронний кабінет позивачем - фізичною особою ОСОБА_1 у зв`язку з чим позивач звільняється від обов`язку зазначення у позовній заяві відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.

Втім всупереч п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.

Втім позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Проте позовна заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, що не відповідає вимогам п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

У позовній заяві лише зазначено, що позивач сплатив судовий збір та здійснив оплату послуг адвоката та кінцевий розрахунок судових витрат буде наданий позивачем пізніше.

Також, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом підпунктів 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а позовної заяви немайнового характеру - 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривні.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

В даному випадку позивачем в позовній заяві заявлено дві вимоги, а саме:

- про визнання договору оренди №1ЄВТ0210015 від 09.02.2021 року, що був укладений між ТОВ "Гелиум Трейд" та ТОВ "Євротекстиль", розірваним з 01.01.2022 року.

- про стягнення з ТОВ "Євротекстиль" (код ЄДРПОУ 32043726) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 90 086,46 грн (дев`яносто тисяч вісімдесят шість грн. 46 коп.), що складається із суми 64120 грн комунальнозабезпечувального платежу, 21 783,09 грн нарахованої суми інфляційних втрат та 4 183,37 грн 3% річних.

Оскільки позовну заяву подано в електронній формі через підсистему "Електронний суд" розмір судового збору за дві вимоги становить 4 844,80 грн (3 028,00 грн х 2 х 0,8).

Проте матеріали позовної заяви не містять документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, натомість позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Розглянувши подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає про його безпідставність та відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду враховуючи майновий стан сторони за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Правовий висновок щодо застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" викладений у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, згідно з яким Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених в статті 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

При цьому умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Подібна за змістом позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20 та ухвалах від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 18.05.2020 у справі № 910/704/19, від 24.01.2020 у справі № 915/923/15.

Позивачем у позовній заяві взагалі не обгрунтовано та не наведено підстав для відстрочення сплати судового збору, натомість на аркуші 13 позовної заяви зазначено про сплату ним судового збору, а тому підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору немає.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статті 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

З огляду на вказане вище та відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Беручи до уваги вищевикладене суд дійшов до переконання, що позовну заяву відповідно до положень ст. 174 ГПК України слід залишити без руху, надати позивачу строк для усунення вище перелічених недоліків, шляхом подання до Господарського суду Харківської області у 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали:

- відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача;

- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- доказів сплати судового збору у розмірі 4 844,80 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст. 162, 164, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення цієї ухвали.

Запропонувати позивачу у встановлений судом строк надати:

- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- докази сплати судового збору у розмірі 4 844,80 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звернути увагу позивача на те, що усі заяви, клопотання, пояснення, докази тощо, які подаються до суду, мають бути одночасно направлені іншим учасникам справи.

Роз`яснити позивачу, що за умовами частин 3, 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили 26.03.2024.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу складено (підписано) 26.03.2024.

СуддяІ.О. Чистякова