Ухвала

від 26.03.2024 по справі 924/36/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"26" березня 2024 р.Справа № 924/36/24

м. Хмельницький

Суддя Господарського суду Хмельницької області Музика М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Летичівської селищної ради, смт Летичів Хмельницького району Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток Бізнес Систем", смт Летичів Хмельницького району Хмельницької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, м. Київ

про зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду на території Летичівської об`єднаної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області площею 254,0 га та розташований на ній водний об`єкт - Новокостянтинівське водосховище,

представники сторін:

прокуратури: Веселовська О.П. - згідно посвідчення № 072551 від 01.03.2023 року;

позивача: не з`явився;

відповідача: адвокат Садовнікова А.О. - згідно ордера серії ВХ № 1061483 від 25.01.2024 року;

третьої особи: Трухманова А.С. - згідно даних з ЄДРЮОФОП;

ВСТАНОВИВ:

ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08.01.2024 року відкрито провадження у справі за позовом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Летичівської селищної ради, смт Летичів Хмельницького району Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток Бізнес Систем", смт Летичів Хмельницького району Хмельницької області про зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду на території Летичівської об`єднаної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області площею 254,0 га та розташований на ній водний об`єкт - Новокостянтинівське водосховище, призначено підготовче засідання на 06.02.2024 року.

Ухвалою суду від 06.02.2024 року задоволено клопотання відповідача та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне агентство меліорації та рибного господарства України, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 45 А (до перейменування - Державне агентство рибного господарства України), та відкладено підготовче засідання. Із інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що відбулася зміна найменування третьої особи з Державного агентства меліорації та рибного господарства України на Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

07.03.2024 року від відповідача надійшла заява про залишення позову у справі №924/36/24 без розгляду, у якій ТОВ "Розвиток Бізнес Систем" просить суд залишити позов у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України без розгляду.

Заяву мотивує тим, що відповідно до паспорта Новокостянтинівського водосховища, воно запроектоване та побудоване в комплексі з ГЕС на річці Південний Буг. Тому, враховуючи положення ст. 4 Водного кодексу України, Новокостянтинівське водосховище разом із гідротехнічною спорудою є складовими частинами одного об`єкту нерухомого майна та невіддільними від земельної ділянки водного фонду, на якій вони розташовані.

Водночас, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав майно будівлі Новокостянтинівської ГЕС площею 384,6 кв.м. знаходиться у державній власності АТ "Хмельницькобленерго", тому в силу положень пп. ґ п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України гідротехнічна споруда з Новокостянтинівським водосховищем не перейшли до земель комунальної власності.

З викладеного, та також з огляду на те, що спірна земельна ділянка не є сформованою та на неї не зареєстровано право власності, відповідач робить висновок про недоведеність підстав для представництва інтересів держави в особі Летичівської сільської ради, що є підставою для залишення його без розгляду згідно п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Представник відповідача в підготовчому засіданні 26.03.2024 року підтримала заяву про залишення позову без розгляду.

Прокурор в засіданні суду та у запереченнях від 22.03.2024 року вважає вищевикладені твердження відповідача безпідставними. Зазначає, що після набрання чинності пунктом 24 Закону України від 28.04.2021 року №1423-ІХ повноваженнями власника майна щодо земель усіх категорій, які розташовані за межами населених пунктів, у тому числі щодо земель, які не сформовані у земельні ділянки, належать територіальним громадам. Окрім того, відповідно до Режиму рибогосподарської експлуатації Новокостянтинівського водосховища, воно розташоване на території Летичівської ОТГ Хмельницького району Хмельницької області, що переконливо свідчить про місцезнаходження земельної ділянки водного фонду площею 254,0 га, на якій розташоване Новокостянтинівське водосховище, в межах Летичівської ОТГ, а тому належить до земель комунальної власності даної територіальної громади.

Зауважує, що ні будівля Новокостянтинівської ГЕС, ні земельна ділянка, на якій вона знаходиться, не є предметом спору у справі №924/36/24. Так, 22.10.2012 року між Летичівською РДА та АТ "Хмельницькобленерго" укладено договір оренди землі №87 ( з подальшими змінами), за умовами якого останнє отримало у користування земельну ділянку з кадастровим номером 6823084200:11:015:0024 площею 28013 кв.м., на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна, що належить АТ "Хмельницькобленерго" - трансформаторна підстанція високовольтних мереж та Новокостянтинівська ГЕС. Відтак прокурор вважає, що земельна ділянка під нерухомістю АТ "Хмельницькобленерго" є відмінною від земельної ділянки водного фонду, яку використовує відповідач.

Розглянувши подану відповідачем заяву про залишення позову без розгляду, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За положеннями ч.ч. 3 - 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

За змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з абз. 2-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень за умови його попереднього повідомлення, а також підтвердження представництва.

У даному випадку прокурор визначив орган, уповноважений державою у спірних правовідносинах - Летичівську селищну раду, зазначивши, що спірна у даній справі земельна ділянка відноситься та комунальної власності та перебуває у розпорядженні Летичівської селищної ради.

Відповідна позиція прокурора мотивована п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, згідно якого всі землі державної власності, розташовані за межами населеного пункту в межах відповідної територіальної громади, відносяться до власності такої територіальної громади.

Натомість відповідач стверджує, що має місце виняток із п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, позаяк на спірній земельній ділянці знаходиться державне майно АТ "Хмельницькобленерго" - Новокостянтинівська ГЕС, тому така земельна ділянка не переходить до комунальної власності.

Судом встановлено згідно Режиму рибогосподарської експлуатації Новокостянтинівського водосховища, що воно створене внаслідок зарегулювання водотоку р. Південний Буг, гідротехнічна споруда - гребля, експлуатується Новокостянтинівською ГЕС, що є первинним водокористувачем ( п.п. 3, 4. Режиму).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав, будівля Новокостянтинівської гідроелектростанції площею 384,6 кв.м. належить на праві власності ПАТ "Хмельницькобленерго".

28.10.2012 року між Летичівською районною державною адміністрацією та ПАТ "Хмельницькобленерго" укладено договір оренди землі №87 щодо оренди земельної ділянки площею 28013 кв.м., на якій знаходиться належна орендарю будівля Новокостянтинівської ГЕС. В подальшому, додатковою угодою від 28ю12.2018 року договір оренди поновлено та закріплено передачу АТ "Хмельницькобленерго" земельної ділянки площею 28013 кв.м. з кадастровим номером 6823084200:11:015:0024, терміном на 5 років.

Тобто, земельна ділянка, на якій знаходиться належне АТ "Хмельницькобленерго" майно, має площу 28013 кв.м., є сформованою та перебуває в оренді останнього. Натомість спірна у даній справі земельна ділянка є не сформованою, має площу 254 га та на ній розташоване Новокостянтинівське водосховище.

З викладеного відповідачем не доведено та судом не встановлено, що на спірній у даній справі земельній ділянці знаходиться державне майно, з чого остання не підлягала передачі у комунальну власність.

Вказане свідчить про відсутність підстав вважати, що прокурором не вірно визначено орган, уповноважений державою у спірних правовідносинах, тому в задоволенні заяви представника відповідача від 07.03.2024 року про залишення позову у справі №924/36/24 без розгляду згідно п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні заяви представника відповідача від 07.03.2024 року про залишення позову у справі №924/36/24 без розгляду згідно п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення суддею та не підлягає оскарженню.

повний текст ухвали складено 26.03.2024 року

СуддяМ.В. Музика

Віддрук. у 1 прим.: 1 - до справи; сторонам в електронні кабінети