Постанова

від 13.03.2024 по справі 910/9880/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/9880/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 03.03.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2023

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023

у справі №910/9880/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ"

до Громадської спілки "Український музичний альянс",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача- Український культурний фонд,

про стягнення 1 757 227,89 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. 21.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «МТІ» (надалі також ТОВ «МТІ», позивач/скаржник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської спілки «Український музичний альянс» (відповідач) про стягнення 1 757 227,89 грн.

2. На обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «МТІ» зазначає, що правова підстава для збереження відповідачем коштів у сумі 1 757 227,89 грн, перерахованих позивачем за договором від 16.06.2016 за період з 01.07.2016 по 31.12.2016 відпала, а відтак, позивач стверджує про наявність підстав для стягнення з відповідача коштів у сумі 1 757 227,89 грн на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.08.2023 у справі № 910/9880/23 (суддя Котков О.В., повний текст рішення складено та підписано - 05.09.2023) у позові відмовлено повністю.

4. Додатковим рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у цій справі, яким заяву Громадської спілки «Український музичний альянс» про ухвалення додаткового рішення задоволено; стягнуто з ТОВ «МТІ» на користь Громадської спілки «Український музичний альянс» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 55 000,00 грн.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду, якою рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2023 у справі № 910/9880/23 залишено без змін.

Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/9880/23 скасовано частково та прийнято нове судове рішення, яким заяву Громадської спілки «Український музичний альянс» б/н від 15.08.2023 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «МТІ» на користь Громадської спілки «Український музичний альянс» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.

В іншій частині додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/9880/23 залишено без змін.

6. Судові рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог обґрунтовані тим, що підставою перерахування позивачем грошових коштів у розмірі 1 757 227,89 грн було саме рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2022 у справі № 910/5672/17, яке є обов`язковим до виконання судовим рішенням, що набрало законної сили, отже, підстави для застосування положень ст. 1212 ЦК України до спірних правовідносин відсутні.

7. Суд апеляційної інстанції, враховуючи характер спірних правовідносин у цій справі, складність справи, зміст відзиву на позовну заяву та його об`єм (3 (три) аркуші), реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), кількість судових засідань (3 (три) судових засідання), з огляду на принципи пропорційності та розумності, дійшов до висновку про те, що у цьому випадку витрати на адвоката у розмірі 55 000,00 грн є завищеними.

7.1. З огляду на критерій розумності та співрозмірність у порівнянні з ринковими цінами, суд другої інстанції дійшов до висновку про те, що до стягнення підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, а тому заява Громадської спілки «Український музичний альянс» про розподіл судових витрат у цій частині задоволена частково.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. ТОВ "МТІ" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.08.2023, додаткове рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі № 910/9880/23; ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

8.1. Скаржник, серед іншого зазначає, що кошти, які було перераховано позивачем на користь Спілки фактично є майном третіх осіб, які за договором та законом відповідача зобов`язано перераховувати правовласникам, але станом на дату сплати відрахувань у відповідача немає законних повноважень здійснювати розподіл та виплату спірних коштів, тобто сторона фактично не може виконати своє зобов`язання за договором, а тому позивач має право відмовитись від його виконання в силу ч. 3 ст. 538 ЦК України та повернути перераховані відповідачу кошти на підставі п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

9. Громадською спілкою «Український музичний альянс» подано відзив на касаційну скаргу, у якому остання просить: касаційну скаргу ТОВ "МТІ" у справі № 910/9880/23 задовольнити частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 року у справі № 910/9880/23 скасувати в частині часткового задоволення апеляційної скарги ТОВ «МТІ» і часткового скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 року та відмові ГС «Український музичний альянс» у компенсації витрат на правову допомогу у розмірі 45 000 грн.; повністю залишити в силі додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 року; іншу частину постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 року і рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2023 року у справі № 910/9880/23 залишити без змін; в задоволенні інших вимог касаційної скарги ТОВ «МТІ» відмовити; судові витрати покласти на ТОВ «МТІ».

Провадження у Верховному Суді

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/9880/23 визначено колегію суддів у складі: Бенедисюк I.М. - головуючий суддя; судді Малашенкова Т.М. та Булгакова І.В. , що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2023.

11. Ухвалою Верховного Суду від 08.01.2024 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М. - головуючого, Булгакової І.В., Малашенкової Т.М., відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "МТІ" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі №910/9880/23 та призначено розгляд касаційної скарги в засіданні Касаційного господарського суду на 08 лютого 2024 року о 10:20.

12. 24.01.2024 судді Бенедисюк І.М., Булгакова І.В., Малашенкова Т.М. заявили самовідвід у розгляді справи №910/9880/23 на підставі пункту 4 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

13. Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2024 заяву суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Бенедисюка І.М., Булгакової І.В., Малашенкової Т.М. про самовідвід у справі №910/9880/23 задоволено. Касаційну скаргу у справі №910/9880/21 передано для повторного автоматизованого розподілу з урахуванням спеціалізації суддів.

14. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 26.01.2024 №32.2-01/185, у зв`язку з ухвалою про самовідвід суддів Бенедисюка І.М., Булгакової І.В., Малашенкової Т.М. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/9880/23.

15. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2024 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Жуков С.В.- головуючий, Картере В.І., Огороднік К.М.

16. Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2024 прийнято до розгляду справу №910/9880/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі №910/9880/23.

Призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" у справі №910/9880/23 на 28 лютого 2024 року о 12:30 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

17. Ухвалою Верховного Суду від 28.02.2024 оголошено перерву в судовому засіданні у справі №910/9880/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 до 13 березня 2024 року о 12:55 год. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Заслухавши суддю-доповідача, представника скаржника, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на таке.

19. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

20. Як установили суди попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, предметом позову у ній є вимога ТОВ "МТІ" про стягнення з Громадської спілки "Український музичний альянс" 1 757 227,89 грн, оскільки правова підстава для збереження відповідачем коштів відпала.

21. Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

22. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

23. Передбачений інститутом кондикції вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

24. Отже предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права (подібні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (провадження №14-32цс19)).

25. Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

26. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

27. Основна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

28. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

29. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

30. Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок меж збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, від 04.05.2022 у справі №903/359/21, від 05.10.2022 у справі №904/4046/20).

31. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18, від 16.09.2022 у справі №913/703/20).

32. З урахуванням того, що позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача коштів відповідно до статті 1212 ЦК України, у цій справі підлягали встановленню підстави набуття відповідачем таких коштів, тобто в порядку виконання договірного зобов`язання або за відсутності правової підстави, оскільки договірний характер правовідносин, за відсутності їх припинення (розірвання тощо) виключає можливість застосування до них положень статті 1212 ЦК України.

33. Під час розгляду цієї справи, судами встановлено, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/5672/17 за позовом Громадської спілки "Український музичний альянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" про стягнення відрахувань за період з 01.07.2016 року по 31.12.2016 року за договором про виплату відрахувань (відсотків) від 16.06.2016 року у розмірі 1 757 227,89 грн.

34. Підставою позову у справі № 910/5672/17 було невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "МТІ" зобов`язань за договором про виплату відрахувань (відсотків) від 16.06.2016 року.

35. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2022 року у справі № 910/5672/17 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" на користь Громарської спілки "Український музичний альянс" 1 757 227,89 грн відрахувань та 26 358,42 грн витрат по сплаті судового збору.

36. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2022 року у справі № 910/5672/17 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

37. Постановою Верховного Суду від 30.05.2023 року касаційну скаргу Громадської спілки "Український музичний альянс" задоволено, скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 року у справі № 910/5672/17, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2022 року у справі № 910/5672/17 залишено в силі.

38. У касаційній скарзі Позивач посилається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували його доводів, які полягають у праві Позивача відмовитися від виконання грошового зобов`язання перед Відповідачем, а у разі виконання - вимагати повернення коштів через те, що Відповідач позбавлений юридичних повноважень виконати зустрічне зобов`язання, а саме розподілити та виплатити спірні кошти на користь суб`єктів авторського права і суміжних прав.

39. При цьому Відповідач звертає увагу на те, що встановлена сторонами домовленість на підставі договору від 16.06.2016 року була заснована на окремих повноваженнях Відповідача збирати, розподіляти та виплачувати відповідну винагороду. Але впродовж дії договору у 2019 році повноваження Відповідача припинилися, тож Позивач має право відмовитися від погашення тієї заборгованості, яка виникла у нього ще у 2016 році.

40. Позивач наполягає на тому, що виконання судового рішення не є достатньою правовою підставою для сплати коштів, і що спір відносно цих коштів має продовжуватися, адже Позивач знайшов додаткові аргументи на користь своєї позиції. Позивач вказує, що в рішенні суду у справі № 910/5672/17 лише визначено суму заборгованості, а оплата відбулась добровільно на підставі укладеного між сторонами спору договору.

41. Проте, Суд касаційної інстанції не може погодитись із такими доводами, вважає їх неаргументованими у контексті правовідносин, що склались між сторонами цього спору, з огляду на таке.

42. В силу п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

43. Згідно з частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

44. У відповідності до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

45. Відповідно до частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

46. Як встановлено судами під час розгляду справи, з платіжної інструкції № 98732 від 19.06.2023 вбачається, що ТОВ «МТІ» перерахувало Громадській спілці «Український музичний альянс» кошти у розмірі 1 757 227,89 грн з призначенням платежу: «Відрахування за приватне копіювання за договором про виплату відрахувань від 16.06.2016 за період з 01.07.2016 по 31.12.2016, рішення господарського суду м. Києва від 08.11.22 у справі №910/5672/17 без ПДВ».

47. Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній статті 1 Першого протоколу (рішення ЄСПЛ від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

48. Таким чином, судами правильно встановлено, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2022 у справі № 910/5672/17, яке набрало законної сили, є достатньою та належною правовою підставою для перерахування коштів у сумі 1 757 227,89 грн, отже, підстави для застосування положень ст. 1212 ЦК України до спірних правовідносин відсутні.

49. Підсумовуючи наведене, Суд відхиляє доводи касаційної скарги як такі, що спрямовані на заперечення встановлених судами обставин справи та переоцінку доказів у ній, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції, який відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

50. За таких обставин, наведені заявником підстави касаційного оскарження не отримали підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цих підстав.

51. Суди попередніх інстанцій, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для застосування у цьому спорі приписів ст. 1212 ЦК України.

52. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що для спростування будь-якого висновку, наведеного у оскаржуваних рішеннях, скаржник мав навести не особисті міркування щодо незаконності та необґрунтованості цього рішення, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування конкретної норми права у подібних відносинах не врахували суди попередніх інстанцій з урахуванням встановлених ними обставин справи. Незгода скаржника з рішенням або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішенні, не свідчить про його незаконність.

53. Разом із тим посилання скаржником на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

54. Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування оскаржуваних судових рішень є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

55. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

56. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

57. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

58. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

59. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що викладені у касаційній скарзі доводи не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, в зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного рішення та постанови.

Розподіл судових витрат

60. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі № 910/9880/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік