Ухвала

від 26.03.2024 по справі 922/4140/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/4140/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "ВАРНЕР"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРМА"

до: 1) Приватного підприємства "ВАРНЕР";

2) Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) Приватна фірма "ТЕРА";

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "РАПАКС";

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКТОРІЯ";

4) Приватне підприємство "РОСИНКА",

про визнання противоправним та скасування запису про право власності

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІСТЕМС"

до: 1) Приватного підприємства "ВАРНЕР";

2) Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни

про скасування рішення про державну реєстрацію

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1

до: 1) Приватного підприємства "ВАРНЕР";

2) Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни

про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та усунення перешкод

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНПЛАНТС"

до: 1) Приватного підприємства "ВАРНЕР";

2) Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни

про скасування рішення про державну реєстрацію права власності

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Фізичної особи-підприємця Шабуракової Івети Василівни

до: 1) Приватного підприємства "ВАРНЕР";

2) Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни

про скасування рішення про державну реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

27.02.2024 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Приватне підприємство "ВАРНЕР" (далі - Підприємство, скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 (повний текст постанови складено 02.02.2024) разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), виходячи із наступного.

Відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

При цьому слід зазначити, що як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), №3236/03, 03.04.2008, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовується у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від самого скаржника і їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок про визнання їх неповажними.

Відповідно до пункту 7 частини 2, пункту 1 частини 4 статті 290 ГПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується та до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що ні Підприємство, ні його представник не отримували на свої офіційні адреси до електронного кабінету в підсистемі ?Електронний суд? постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2024, натомість постанова була надіслана у паперовій Підприємству рекомендованим листом і отримана останнім 13.02.2024, отже касаційна скарга подається в межах 20 днів з дня вручення постанови.

Оцінивши доводи в обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження, Суд вважає, що наведені заявником підстави є неповажними виходячи із наступного.

Згідно з частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 ГПК України).

Виходячи із наведених вище положень ГПК України саме на заявника покладається обов`язок доведення наявності поважних причин пропуску процесуального строку.

Як установлено Судом, згідно довідки про доставку документа в кабінет електронного суду: ?За інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", документ в електронному вигляді: ЄДРСР ст. 240, 282 Постанова від 23.01.2024 у справі № 922/4140/19 (суддя Медуниця Ольга Євгенівна) надіслано в електронний кабінет одержувача: Приватне підприємство "Варнер". Документ доставлено: 02.02.23 18:48. Дата отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи: 02.02.24 18:54?.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Згідно з абз. 2 частини 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, датою вручення оскаржуваного судового рішення є 05.02.2024 (з урахуванням вихідних днів), тому передбачений положенням пункту 2 частини 288 ГПК України двадцятиденний строк, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення закінчився 26.02.2024 (з урахуванням вихідного дня), у той час як касаційну скаргу було подано 27.02.2024.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Отже, скаржником не обґрунтовано звернення з касаційною скаргою після спливу строку на оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду, не наведено аргументів та не надано доказів стосовно того, що саме позбавило скаржника можливості звернутися до суду раніше ніж 27.02.2024, оскільки наведенні у клопотанні доводи, враховуючи отримання скаржником повного тексту постанови через систему "Електронний суд" 05.02.2024, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строків на її оскарження, тому що зумовлені суб`єктивною поведінкою сторони.

Указані обставини свідчать, що можливість подання касаційної скарги у встановлений строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого скаржника, а пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути при подачі касаційної скарги.

Частиною 4 статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом частини 3 статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із положеннями частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" (далі - Закон).

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІСТЕМС" залишено без задоволення; апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2023 залишено без змін.

У касаційній скарзі Підприємство просить змінити мотивувальну частину оскаржуваної постанови шляхом виключення з її змісту чотирьох абзаців (за переліком в касаційній скарзі).

Отже Підприємство оскаржує постанову за наслідками перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2023 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІСТЕМС" та Фізичної особи ОСОБА_1 , тобто в частині 2 немайнових вимог.

Згідно з приписами підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На момент звернення з позовами Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІСТЕМС" та Фізичної особи ОСОБА_1 до суду, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

Враховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у даній справі складає 10 736,00 грн (2 вимоги немайнового характеру х 2 684,00 грн х 200%).

Проте скаржником, згідно з поданою платіжною інструкцією в національній валюті від 26.02.2024 №142, сплачено лише 8 047,88 грн, тобто у меншому розмірі ніж встановлено Законом.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги, скаржнику необхідно надати до Суду докази доплати судового збору у розмірі 2 688,12 грн, на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

- код банку отримувача (МФО): 899998

- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007

- код класифікації доходів бюджету: 22030102 ?Судовий збір (Верховний Суд, 055?).

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації сплаченого судового збору є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.

Згідно із частиною 2 статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Дана ухвала постановлена Судом у розумні строки після виходу судді Рогач Л. І. з лікарняного та з урахуванням того, що в провадженні визначеного складу суду знаходяться ще дві касаційні скарги інших учасників процесу в цій справі.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "ВАРНЕР" залишити без руху.

2. Встановити Приватному підприємству "ВАРНЕР" строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. У разі усунення недоліків документи подати через ?Електронний суд? або направити поштою на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 із наданням доказів про дату вручення даної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

Є. В. Краснов