Ухвала

від 04.04.2024 по справі 922/4140/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/4140/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІСТЕМС"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2023

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРМА"

до: 1) Приватного підприємства "ВАРНЕР";

2) Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) Приватна фірма "ТЕРА";

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "РАПАКС";

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКТОРІЯ";

4) Приватне підприємство "РОСИНКА",

про визнання противоправним та скасування запису про право власності

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІСТЕМС"

до: 1) Приватного підприємства "ВАРНЕР";

2) Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни

про скасування рішення про державну реєстрацію

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1

до: 1) Приватного підприємства "ВАРНЕР";

2) Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни

про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та усунення перешкод

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНПЛАНТС"

до: 1) Приватного підприємства "ВАРНЕР";

2) Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни

про скасування рішення про державну реєстрацію права власності

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Фізичної особи-підприємця Шабуракової Івети Василівни

до: 1) Приватного підприємства "ВАРНЕР";

2) Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни

про скасування рішення про державну реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.03.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІСТЕМС" (далі - Товариство, скаржник) на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2023 повернуто на підставі пункту 1 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з тим, що ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АН №1221553, виданий 06.10.2023 на представництво Товариства у Верховному Суді адвокатом (у графі ?Адвокат?) не підписано.

18.03.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла повторна касаційну скарга Товариства на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 (повний текст постанови складено 02.02.2024) та рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2023, подана 15.03.2024 (через систему ?Електронний суд?) разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що попередня касаційна скарга надсилалася адвокатом Катріч М. М. під час перебування у бомбосховищі, відтак у неї не було можливості роздрукувати ордер про надання правничої допомоги Товариству, підписати та відсканувати його; 15.02.2024 Товариство уклало договір про надання правової допомоги з АО ?Еквіті? адвокатом якого є Тимофіюк Г. О.; повторне звернення відбувається в максимально стислі строки.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 ГПК України, якою визначено форму і зміст касаційної скарги.

Щодо строку на касаційне оскарження.

Відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

При цьому слід зазначити, що як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), № 3236/03, 03.04.2008, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовується у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від самого скаржника і їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок про визнання їх неповажними.

Відповідно до пункту 7 частини 1, пункту 1 частини 4 статті 290 ГПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується та до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Оскаржувана постанова Східного апеляційного господарського суду прийнята 23.01.2024, повний текст складено та підписано 02.02.2024, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 22.02.2024.

Касаційну скаргу подано 15.03.2024, тобто скаржником пропущено строк, встановлений статтею 288 ГПК України, для подання касаційної скарги.

В касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що оскільки 22.02.2024 було останнім днем подачі касаційної скарги Товариством на оскаржувані судові рішення у строк визначений частиною 1 статті 288 ГПК України - адвокат Катріч М. М. подавала касаційну скаргу прямо з бомбосховища, в якому відсутні технічні можливості для надання належного ордеру на представництво Товариства; після отримання ухвали про повернення касаційної скарги у найкоротші строки усунув недоліки касаційної скарги та подав до суду касаційну скаргу.

Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 ГПК України).

Виходячи із наведених вище положень ГПК України саме на заявника покладається обов`язок доведення наявності поважних причин пропуску процесуального строку.

Верховний Суд зазначає, що помилки та недоліки допущені самим учасником справи не можуть вважатися обставинами, які безумовно виправдовують порушення таким учасником справи своїх процесуальних обов`язків.

Суд звертає увагу на те, що сам по собі факт повернення касаційної скарги не є поважною причиною пропуску строку; а при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої касаційної скарги, а також те, чи вчинялись особою, яка має намір подати касаційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень.

Оцінюючи обґрунтування Товариством як поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження поданням першої касаційної скарги адвокатом Катріч М. М. в останній день - 22.02.2024 з бомбосховища, Суд зазначає, що доказів поважності причин пропуску строку не надано.

Згідно довідки про доставку документа в кабінет електронного суду: ?За інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", документ в електронному вигляді: ЄДРСР ст. 240, 282 Постанова від 23.01.2024 у справі № 922/4140/19 (суддя Медуниця Марія Миколаївна) надіслано в електронний кабінет одержувача: Катріч Марія Миколаївна . Документ доставлено: 02.02.24 18:48. Дата отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи: 02.02.2024 18:54?. Таким чином, датою вручення оскаржуваного судового рішення є 05.02.2024 (з урахуванням вихідних днів), проте вперше касаційну скаргу подано 22.02.2024, а повторну 15.03.2024.

Указані обставини свідчать, що можливість подання касаційної скарги у встановлений строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого скаржника, а пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути при подачі касаційної скарги.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Таким чином об`єктивних обставин, що не залежали від волевиявлення заявника, та які могли б вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на касаційне оскарження, не вбачається.

Частиною 3 статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.

Щодо сплати судового збору.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із положеннями частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) (далі Закон) за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У касаційній скарзі Товариство просить скасувати повністю рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 і ухвалити нове рішення, яким Товариства, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, задовольнити повністю, скасувати рішення №48112329 від 06.08.2019 про державну реєстрацію за ПП ?ВАРНЕР? права власності на нежитлові приміщення (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1888060363101).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.09.2023:

- у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма" про визнання противоправним та скасування запису про право власності відмовити повністю;

- у позові третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІСТЕМС" про скасування рішення про державну реєстрацію відмовити повністю;

- у позові третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Фізичної особи - ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та усунення перешкод відмовити повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 апеляційні скарги третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІСТЕМС" і Фізичної особи ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2023 залишено без змін.

Слід зауважити, що згідно з частиною 6 статті 6 Закону за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що у контексті визначення розміру судового збору за подання касаційної скарги "ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви", має визначатися за розміром ставок, встановлених статтею 4 Закону на момент пред`явлення відповідного позову. Об`єктом, з якого розраховується розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги, є саме позовна заява (зустрічна позовна заява, позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги), а базою для такого розрахунку - ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні відповідної позовної заяви (у разі об`єднання в одній заяві вимог майнового та/або немайнового характеру, декількох вимог немайнового характеру - загальна сума усіх вимог у відсотковому співвідношенні до ціни позову та/або у фіксованому розмірі).

Оскільки кожна позовна заява є самостійним, окремим об`єктом справляння судового збору, то за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у відсотковому співвідношенні до розміру судового збору, що підлягав сплаті при поданні кожної окремої відповідної позовної заяви.

У разі оскарження в касаційному порядку судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду первісного позову та позовів третіх осіб із самостійними вимогами, якщо сторона не згодна з таким рішенням у цілому, судовий збір має сплачуватися з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і позовів третіх осіб із самостійними вимогами.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У даному випадку первісний позов подано в 2019 році, а позови третіх осіб із самостійними вимогами: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІСТЕМС" і Фізичної особи ОСОБА_1 у 2023 році.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" і статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2019 та з 01.01.2023 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921,00 грн і 2 684 грн відповідно.

З огляду на те, що касаційну скаргу подано через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8.

Відтак, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 11 662,40 грн ((1 вимога х 1 921,00 х 200%) + (2 вимоги 2 684,00 грн х 200%) х 0,8).

Проте до касаційної скарги, як доказ сплати судового збору, додано квитанцію до платіжної інструкції від 15.03.2024 про сплату судового збору у розмірі 4 294,00 грн, тобто у меншому розмірі ніж встановлено Законом.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги, скаржнику необхідно надати до Суду докази доплати судового збору у розмірі 7 368,00 грн на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

- код банку отримувача (МФО): 899998

- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007

- код класифікації доходів бюджету: 22030102 ?Судовий збір (Верховний Суд, 055?).

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації сплаченого судового збору є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.

Щодо вимог особи, яка подає касаційну скаргу.

Відповідно до пунктів 4, 6 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, яка подає скаргу. При цьому вимоги особи, яка подає скаргу, мають кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими статтею 308 ГПК України.

Верховний Суд звертає увагу, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними.

Частиною 1 статті 300 ГПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

У прохальній частині касаційної скарги Товариство просить скасувати повністю рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 і ухвалити нове рішення, яким позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІСТЕМС" задовольнити повністю, скасувати рішення №48112329 від 06.08.2019 про державну реєстрацію за ПП ?ВАРНЕР? права власності на нежитлові приміщення (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1888060363101).

Проте, скаржником не зазначено, що повинен зробити Суд за наслідками перегляду оскаржуваних судових рішень в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма" і Фізичної особи ОСОБА_1 .

Ураховуючи, що правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, а касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог чинного процесуального законодавства, тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України.

Щодо надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи.

Відповідно до частини 1 статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень частини 7 статті 42 цього Кодексу, листом з описом вкладення.

До касаційної скарги представник Товариства скаржник додав квитанції про доставку до зареєстрованих Електронних кабінетів користувачам ЄСІТС касаційної скарги та додані до неї документи: Приватному підприємству "ВАРНЕР" і Товариству з обмеженою відповідальністю "ОЛСІСТЕМС".

Однак Товариство не додало до касаційної скарги доказів про надсилання іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, в електронній формі з використання ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля ) або у паперовій формі листом з описом вкладення.

Неповідомлення учасників судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені частиною 3 статті 2 ГПК України.

У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІСТЕМС" залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "ОЛСІСТЕМС" строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. У разі усунення недоліків документи подати через ?Електронний суд? або направити поштою на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 із наданням доказів про дату вручення даної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

Є. В. Краснов