Ухвала

від 15.03.2024 по справі 761/42479/23

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-во/359/30/2024

Справа № 761/42479/23

УХВАЛА

Іменем України

15 березня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Коваленко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі заяву представника Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений маєток» Подоляко Нелі Петрівни про виправлення описки в ухвалі Бориспільського міськрайон-ногосуду Київськоїобласті від02лютого 2024року провідкриття провадженняу цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений Маєток», Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про припинення дій, які порушують право та зобов`язання виконання обов`язку в натурі, -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2024 року представник відповідача ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із заявою, якою просила суд виправити описку в резолютивній частині ухвали Бориспіль-ського міськрайонного суду Київської області від 02 лютого2024 року у справі № 761/42479/23, провадження № 2/359/1390/24 за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений Маєток», Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про припинення дій, які порушують право та зобов`язання виконання обов`язку в натурі. Викласти п`ятий абзац резолютивної частини тексту такого рішення наступним чином : «Позивачу в п`ятиденний строк надати суду з дня отримання ухвали про відкриття провадження документи та інші докази, не подані разом з позовом та не надіслані відповідачу, а також докази про надіслання їх відповідачу (за наявності)».

Заяву обґрунтовано тим, що при відкритті провадження у даній справі, суд помилково, наряду з іншими правами, зазначив в ухвалі про відкриття провадження у справі від 02 лютого 2024 року право позивача у п`ятиденний строк подати письмові запитання (в разі їх наявності у позивача) в кількості не більше десяти, адресовані відповідачу, про обстави-ни, що мають значення для справи.

Очевидність допущеної Бориспільським міськрайонним судом Київської області описки вбачається з того, що позивач не звертався до суду, як то передбачено та регламентовано ч. 1 ст. 93 ЦПК України, з відповідною заявою. Порядок застосування письмового опитування регламентовано ст. 93 ЦПК України, відповідно ч. 1 якої учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Тобто, виходячи з звказаного, вбачається, що законодавець встановив відповідний строк та порядок застосування даного інституту доказування. Відповідно, позивач може скористатися даним інститутом доказування, поставивши десять запитань у позовній заяві, відповідач у відзиві на позовну заяву, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, третя особа у поясненні щодо позову або відзиву у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі або ухвалі, постановленій у підготовчому засіданні (якщо третіх осіб було залучено у підготовчому засіданні).

Позовна заява (перша заява по суті справи позивача) представником позивача, адвокатом Буняком Юрієм Ігоровичем, подана через підсистему «Електронний суд» 16 листопада 2023 року. Ні змістовна частина позовної заяви, ні додатки до такої заяви по суті справи позивача, не містять згадки про право позивача, регламентоване ч. 1 ст. 93 ЦПК України і, відповідно, в таких документах не «поставлено» на розгляд суду «не більше десяти питань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи».

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (ст. 120 ЦПК України). Отже, процесуальним правом, визначеним ст. 93 ЦПК України, щодо подання заяви про письмо-ве опитування учасників справи, позивач (його представник) не скористався. В свою чергу суд не наділений правом на свій розсуд «примушувати» ту чи іншу сторону спору вчиняти дії, регламентовані ст. 93 ЦПК України, а тим паче з порушенням нормативного процесуа-льного припису щодо вчинення таких дій.

Відтак заявник вважає, що Бориспільським міськрайонним судом Київської області в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 02 лютого 2024 року допущено вказану вище описку.

Відповідно ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

В судове засідання учасники справи не з`явились. На підставі ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановлено ухвалу суду від 13 березня 2024 року.

Відповідно вимог ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Судом встановлено, що 16 листопада 2023 року ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва із даним позовом, яким просить суд : зобов`язати Громадську організацію «Товариство індивідуа-льних забудовників «Зелений Маєток» припинити дії, які перешкоджають ОСОБА_1 отримати послугу зі здійснення приєднання до системи розподілу на підставі договору № Р17092122316; зобов`язати Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» приєднати електроустановки ОСОБА_1 до електричних мереж системи розподілу; стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20 листопада 2023 року вказану цивільну справу направлено за підсудністю до Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

Ухвалою суду від 02 лютого 2024 року відкрито провадження у вказаній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 11 год. 30 хв. 02 квітня 2024 року.

Судом встановлено, що заявником у заяві зазначено про те, що при відкритті провадження у даній справі, суд помилково зазначив в ухвалі про відкриття провадження від 02 лютого 2024 року про право позивача у п`ятиденний строк, наряду з іншими правами, подати письмові запитання (в разі їх наявності у позивача) в кількості не більше десяти, адресовані відповідачу, про обставини, що мають значення для справи. Очевидність допущеної Бориспільським міськрайонним судом Київської області описки вбачається з того, що позивач не звертався до суду, як то передбачено та регламентовано ч. 1 ст. 93 ЦПК України з відповідною заявою. Зважаючи на вказане, просила суд викласти п`ятий абзац резолютивної частини тексту ухвали суду наступним чином : «Позивачу в п`яти-денний строк надати суду з дня отримання ухвали про відкриття провадження документи та інші докази, не подані разом з позовом та не надіслані відповідачу, а також докази про надіслання їх відповідачу (за наявності)».

Згідно роз`яснень, наведених у п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року за № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його право-судності. Проте, якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає.

Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред`явлено до примусового виконання.

Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.

Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматич-ними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття : неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

У постанові Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі №369/8367/16-ц, провадження № 61-10808св18, зроблено висновок про те, що описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, наймену-вань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприй-няття. Верховний Суд зауважив, що суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.

З огляду на це, порушені у заяві питання не стосуються виправлення описки, а мають наслідком зміну змісту судового рішення, а саме ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи наведене, суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений маєток» Подоляко Н.П. щодо виправлення описки в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 02 лютого 2024 року, оскільки посилання заявника на наявні описки в ухвалі суду, в розумінні ст. 269 ЦПК України, не є опискою.

На підставі викладеного та керуючись ст. 258 - 260, 269, 353-354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви представника Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений маєток» Подоляко Нелі Петрівни про виправлення описки в ухвалі Бориспільського міськрайонногосуду Київськоїобласті від02лютого 2024року провідкриття провадженняу цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений Маєток», Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про припинення дій, які порушують право та зобов`язання виконання обов`язку в натурі - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Яковлєва Л.В.