Рішення

від 25.03.2024 по справі 711/1534/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1534/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді: Позарецької С.М.,

при секретарі - Буйновській А.П.

за участю представника

позивача адвоката Моргунової Т.О.

представника

відповідача за довіреністю Мельничук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Моргунової Т.О. звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відносно нього були винесені постанови: 06.12.2023 серіяАА №00015622 та 07.12.2023 серія АА №00015664 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу 8500грн. та 17000грн., відповідно.

Позивач вказує, що постанови є незаконними та винесеними з порушенням чинного законодавства.

Так, зазначено, що позивач з 17.09.2023 вже не зареєстрований та не проживає за адресою, за якою відповідачем йому направлялися оскаржувані ним постанови, а тому про ці постанови він дізнався 15.02.2024 внаслідок накладенні арешту на банківські рахунки, відповідно до постанов про арешт коштів боржника від 15.02.2024, які винесені Подільським ВДВС у місті Кропивницькому Південного МРУМЮ (м. Одеса). Позов подано до суду 22.02.2024, відповідно у межах строку звернення до суду. Отже, вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин, а тому є підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, про що подано й окрему заяву.

Крім того, зазначено, що постанова серії АА № 00015622 винесена відповідачем Державною службою України з безпеки на транспорті 06.12.2023 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00015622, в якій встановлено, що 04.12.2023року о 20 год. 47 хв., за адресою: М-21, км 192+000, Житомирська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автоматичному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.480; державний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 , який допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом22.5 ПДР України, а саме, - перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,538% (2,615тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст.132-1 КУпАП, у зв`язку з чим, на позивача накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500, 00 грн.

В постанові вказані результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного порушення: виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу: загальна маса - 42615 кг; фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 3 вісь; відстань між вісями 1 - 2: 2630 мм, 2 - 3: 1340 мм, 3 - 4: 5810 мм, 4 - 5; 1320 мм: 5 - 6: 1310мм; навантаження на вісь 1 - 6050 кг, 2 - 6150 кг, 3 - 9350 кг, 4 - 8650 кг, 5 - 8150 кг, 6 8900кг; загальна маса 47350кг.

Відповідно до товарно-транспортної накладної №04/6 від 04.12.2023 транспортний засіб MAN TGX 26.480, державний номер НОМЕР_1 здійснював перевезення кукурудзи в кількості 28 тон 360 кг, вага транспортного засобу 15 тон 660 кг. Всього вага брутто 44тони 20кг.

Постанова серії АА №00015664 від 07.12.2023 винесена Державною службою України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00015664, в якій встановлено, що 05.12.2023 о 12 год. 58 хв., за адресою: М-21, км 192+000, Житомирська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автоматичному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.440, державний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 , який допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, а саме, - перевищення загальної маси транспортного засобу на 12,95% (5,18 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40тон, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, у зв`язку з чим, на позивача накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00грн.

В постанові вказані результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного порушення: виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу: загальна маса - 45180 кг. Фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 3 вісь; відстань між вісями 1- 2: 2610 мм, 2 - 3: 1350 мм, 3 - 4: 5680 мм, 4 - 5:1310 мм; 5 - 6: 1310мм; навантаження на вісь 1 -6250 кг, 2 - 6100 кг, 3 - 10350 кг, 4 8850 кг, 5 9150 кг, 6 9350кг; загальна маса 50200 кг.

Відповідно до товарно-транспортної накладної №05/2 від 05.12.2023 транспортний засіб MAN TGX 26.440, державний номер НОМЕР_2 здійснював перевезення кукурудзи в кількості 27 тон 620 кг, вага транспортного засобу 16 тон 500 кг. Всього вага брутто 44тони 120кг.

Позивач вважає, що при винесенні оскаржуваних постанов відповідачем не було застосовано похибку у 2 %, як це передбачено Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами; ні в метаданих, ні в оскаржуваній постановах не було зафіксовано відомості про те, що габаритно-ваговому контролю підлягали транспортні засоби - контейнеровози.

З зафіксованих подій адміністративного правопорушення, а також безпосередньо зі змісту спірних постанов, позивач вважає, що з них не можливо встановити метадані, перелік яких визначено п. 15 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, який затверджений постановою КМУ №1174 від 27.12.2019. Висновки відповідача про перевищення транспортними засобами позивача загальної маси нормативного показника зроблені із розрахунку перевищення допустимого показника загальної маси, виходячи з дозволених 40 тон.

Разом з тим, із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та спеціалізованого напівпричепа СТО № 229799 та з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 та спеціалізованого напівпричепа СТР № 824564 вбачається, що тип автомобілів - спеціалізований вантажний сідловин тягач, тип спеціалізований напівпричіп- контейнеровоз для перевезення контейнерів/сипких вантажів (зернових культур) з можливістю самоскидного розвантаження (трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), а отже відповідно до п. 22.5 ПДР масою перевищений для таких транспортних засобів є понад 44 тони 880 кг, включаючи похибку 2%, що не відповідає доводам та висновкам відповідача про перевищення позивачем загальної маси транспортного засобу в 40 тони. Як наслідок, вважає, що висновки відповідача у оскаржуваних постановах щодо перевищення позивачем маси транспортних засобів у відсотковому визначенні є не обгрунтованими та не доведеними.

Позивач вказує, що враховуючи дані товарно-транспортних накладних, жоден із транспортних засобів не перевищував 44 тони 880 кг (транспортний засіб MAN TGX 26.440, державний номер НОМЕР_2 мав вагу 44 тони 120 кг, транспортний засіб MAN TGX 26.480, державний номер НОМЕР_1 мав вагу 44 тони 20 кг).

Таким чином, вважає, що відповідачем не доведене порушення з боку позивача за п.22.5ПДР, а саме, враховуючи тип транспортного засобу та тип напівпричепа, що використовувались.

Крім того, позивач вказує, що оскаржувані постанови Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті взагалі не містять відомостей про напівпричіп-контейнеровоз, який був доєднаний до вантажних сідлових тягачів.

Також позивач вважає, що відповідачем невірно був визначений суб`єкт відповідальності у даних правовідносинах. Так, відповідно до договору найму (оренди) транспортних засобів від 14.08.2023 ОСОБА_1 передав ТОВ «ХЮРРЕМ» (ЄДРПОУ 38852547) у тимчасове платне користування транспортні засоби, а саме: спеціалізований вантажний сідловий тягач марки MAN модель TGX 26.480, реєстраційний номер НОМЕР_1 , спеціалізований вантажний сідловий тягач марки MAN модель TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до договору найму (оренди) транспортних засобів від 14.09.2023 ОСОБА_1 передав ТОВ «ХЮРРЕМ» (ЄДРПОУ 38852547) у тимчасове платне користування транспортні засоби, а саме: спеціалізований напівпричіп н/пр- контейнеровоз марки GRAY ADAMS модель GA3S/4, реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Відповідно до договору найму (оренди) транспортних засобів від 09.10.2023 ОСОБА_2 передав ТОВ «ХЮРРЕМ» (ЄДРПОУ 38852547) у тимчасове платне користування транспортні засоби, а саме: спеціалізований напівпричіп н/пр-контейнеровоз марки WIELTON модель NS34K, реєстраційний номер НОМЕР_6 .

Таким чином, позивач вважає, що порушення, які вказуються в оскаржуваних постановах, були зафіксовані під час використання автомобілів орендарем, тобто ТОВ«ХЮРРЕМ».

Тобто, у день вчинення адміністративних правопорушень транспортні засоби у користуванні позивача не перебували, оскільки перебували в користуванні ТОВ«ХЮРРЕМ», а тому позивач вважає, що він не є суб`єктом адміністративного правопорушення та не повинен нести адміністративну відповідальність за ч.2 ст.132-1 КУпАП.

Також на думку позивача, відсутня методика зважування транспортних засобі з рідким і сипучим вантажем, а методика, про яку йдеться у п. 2 Порядку №879 та, згідно якої повинен проводитись процес визначення навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології (Укрметртестстандартом), не затверджено.

Позивач вказує, що при здійсненні зважування транспортного засобу з сипучим вантажем, який змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу в русі, результати вимірювання, здійснені посадовими особами відповідача, не можна вважати достовірними, оскільки такі вимірювання здійснені без застосування відповідної методики, яка б враховувала особливості вантажу, що свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним сипучим вантажем.

В такому випадку, слід також враховувати і властивості вантажу, який перевозив автомобіль, яке є подільним (сипучим, рухомим) вантажем, що може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху. А тому, проведення зважування у русі, шляхом поосьового заїзду автомобіля на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу, на думку позивача, не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже, це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх сипучих властивостей, легко деформується та вільно переміщується під дією мінімального руху чи мінімального зміщення кута нахилу.

Крім того, позивач вказує, що оскаржувані постанови містять масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто, величину, що підлягає обчисленню, шляхом порівняння гранично допустимого навантаження загальної маси транспортного засобу з інформацією про фактичне навантаження загальної маси транспортного засобу в момент зважування, однак, відповідачем належним чином не обґрунтовано відповідність розміру процентного перевищення нормативного навантаження зазначеному розміру перевищення навантаження, визначеному в тонах.

На думку позивача, оскаржувані постанови не містить повного розкриття об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, що унеможливлює її віднесення до порушень з перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху, великогабаритними і великоваговими транспортними засобами, а тому, відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу вказаного адміністративного правопорушення.

При цьому, звертає увагу, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Таким чином, позивач просить суд, - скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії АА № 00015622 від 06.12.2023 та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ; скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії АА № 00015664 від 07.12.2023 та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ; стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті, за рахунок її бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2422грн. 40коп.

Ухвалою суду від 29.02.2024 поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з цим адміністративним позовом, прийнято до розгляду та відкрито провадження по адміністративній справі. Розгляд справи призначено провести у позовному провадженні з особливостями, встановленими параграфом 2 глави 11 КАС України.

Відповідачем через представника за довіреністю ОСОБА_3 подано відзив на позов, який прийнятий судом, за яким просить відмовити у задоволенні позову. Зазначено, що позивача за постановами від 06.12.2023 та від 07.12.2023 притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 2 ст.132-1 КУпАП, які зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 27, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, Wim 27, свідоцтво про повірку 04/4340; 1649 дійсні до 25.10.2024.

Підставою для прийняття спірних постанов було порушення позивачем вимог пункту22.5 ПДР, а саме: перевищення загальної маси транспортних засобів понад максимально допустиму фактичну масу у 40 тон. Звертає увагу суду на те, що у разі, якщо позивачем заявлено, що вантаж перевозився транспортним засобом контейнеровозом, то обставиною, яка підлягає доказуванню в ході розгляду справи, є доведення факту перевезення контейнеровозом саме контейнеру, враховуючи, що п. 22.5 ПДР України при визначенні максимально допустимої ваги перевезення для контейнеровозів як 44000кг, визначено, як умову не лише здійснення такого перевезення контейнеровозом, а здійснення перевезення контейнеровозом саме контейнерів.

Відповідач зазначає, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті здійснюється за допомогою встановлених на автомобільних дорогах автоматичних пунктів комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо. При цьому, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства. Тобто, суть процесу автофіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті полягає у забезпеченні прозорості фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об`єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушення.

Тобто, закріплений в законодавстві та реалізований на практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи.

Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених п.22.5ПДР України, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT).

Оскаржувані постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідають усім вищенаведеним критеріям та містять усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та пунктом 17 Порядку №1174, а отже, зміст оскаржуваних постанов відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами). Також, оскаржувані постанови відповідають додатку 1 Інструкції №512 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури № 324 від 14.05.2022).

Також відповідач вказує, що за своїм змістом та формою постанови повністю відповідають вимогам нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою Укртрансбезпеки було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.132-1 КУпАП.

У оскаржуваних постановах про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зазначено виміряні, з урахуванням похибки, вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. З фото-фіксації правопорушення вбачається, що транспортний засіб проходив рамку вагового контролю одночасно з напівпричепом, проте його окреме визначення у постанові не потребується, так як він не є самостійним суб`єктом адміністративної відповідальності. Також постанови містять відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації. В оскаржуваних постановах наявні відомості щодо маси транспортних засобів при дозволеній максимальній фактичній їх масі.

Крім того, зазначено, що інформація про державний номерний знак напівпричепу міститься у інформаційній картці до постанови, і розміщена на веб-сайті в мережі Інтернет, з якими можна ознайомитися за посиланням вказаним оскаржуваній постанові, ввівши індикатор доступу.

В реєстраційних документах транспортний засіб має особливі відмітки: вказано як "контейнеровоз", тобто як колісний транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій- контейнерів, то і його експлуатація повинна відповідати як його конструкції, так і його призначення.

Відповідач зазначає, що вказаний напівпричіп призначений для перевезення контейнерів, однак, з матеріалів фотофіксації спостерігається, що перевізник не використовував свій спеціалізований напівпричіп, як контейнеровоз і не перевозив вантаж у контейнері. Звертає увагу на те, що за даними фото-фіксації спеціалізований сідловий тягач на платформі для контейнерів перевозив не контейнер, на контейнеровоз встановлено кузов із переобладнаних контейнерів (зрізано їх верхню частину) з метою збільшення ваги перевезення вантажу. Така зміна функціонального призначення контейнеровоза, як вважає відповідач, не надає позивачу можливості збільшити норматив навантаження транспортного засобу. Отже, якщо в реєстраційних документах транспортний засіб вказано як «контейнеровоз», тобто як колісний транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій контейнерів, то і його експлуатація повинна відповідати як його конструкції, так і його призначенню.

За матеріалами фото-фіксації, як вказує відповідач, відсутні кутові фітинги (кріплення, фото прикладу контейнеру з кутовими фітингами) та маркування, котре має бути нанесене на контейнер, відповідно до вимог чинного законодавства. Встановлено переобладнаний з контейнера кузов, у якого зрізано верх.

Отже, якщо в реєстраційних документах транспортного засобу вказано «контейнеровоз», він є типу причепа або напівпричепа для перевезення контейнерів по автомобільним дорогам, то лише при використанні такого транспортного засобу як засобу спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій контейнерів, допускається навантаження, передбачене п. 22.5 ПДР.

На думку відповідача, наявність прогалин у п. 22.5 Правил дорожнього руху щодо встановлення параметрів, за яких допускається рух контейнеровозів, що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів, призводить до зловживань перевізниками та до значного перевищення вагових норм під час руху великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що фіксується в автоматичному режимі (частина друга статті 132-1 КУпАП). У даній справі, як вважає відповідач, позивачем не надано доказів використання спеціального колісного транспортного засобу контейнеровоза для перевезення контейнера із відповідним маркуванням. Відсутність контейнеру підтверджується і фотознімками, зробленими під час фіксації факту порушення. Не надано доказів, відповідно до п.17.9 Наказу Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» про приймання вантажів для перевезення в контейнерах за наявності договору - на підставі заявки, а при відсутності договору- разового договору. Зазначене також вказує на відсутність належних доказів перевезення вантажів за допомогою контейнерів. Таким чином, відповідач вважає, що позивач здійснював вантажні перевезення контейнеровозом з порушенням правил їх експлуатації, в розумінні вищезазначених міжнародних та національних норм, тому у такому разі він мав право перевозити вантаж з дотриманням п. 22.5 Правил дорожнього руху - не більше 40т, адже навантаження 44 т допускається лише у разі експлуатації контейнеровоза за його прямою спеціалізацією при перевезенні контейнерів. Використання конструкції, візуально схожої на контейнер, є намаганням та штучно збільшити максимальне дозволене навантаження транспортного засобу всупереч нормам законодавства України.

Щодо роботи комплексного технічного засобу марки WIM 27, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, Wim27, то відповідач зазначає, що все обладнання, яке встановлено і працює, проходить обов`язкову сертифікацію згідно із ДСТУ OIML R 134-1:2010, який повністю транслює вимоги Європейського стандарту OIML R 134-1:2006 для зважування транспортних засобів у русі. Цей стандарт не обмежує використання сертифікованих систем в залежності від типу вантажу. Всі майданчики сертифікуються згідно цього стандарту і мають відповідати класу точності не гірше ніж 10F.

Також відповідач зазначає, шо ним належно дотримані вимоги встановленого порядку повідомлення позивача про винесення постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, відповідно до абзацу 10 пункту 8 Інструкції №512, а тому оскаржувані постанови набрали законної сили.

Вважає дії відповідача законними та такими, що відповідають вимогам статті19 Конституції України; на виконання вимог статті 19 Конституції України, статей 245, 279-5, 283 КУпАП уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки належним чином виявлено та зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених частиною2 статті 132-1 КУпАП та розглянуто справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Натомість, позивачем не наведено жодних належних та допустимих, достатніх доказів на спростування позиції відповідача, якою він керувався при притягненні особи до адміністративної відповідальності. Просить відмовити у задоволенні позову.

Крім того, відповідачем через представника подані доповнення до відзиву, які прийняті судом. Зазначено, що постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за порушення частини другої статті 132-1 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу.

Шляхом отримання інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів встановлено, що належним користувачем MAN TGX 26.480, днз НОМЕР_7 , та MAN TGX 26.440, ДНЗ НОМЕР_8 є ОСОБА_1 . Місце реєстрації відповідальної особи згідно із даними, які дійшли до Укртрансбезпеки від Єдиного державного реєстру транспортних засобів: АДРЕСА_1 .

За відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, уповноваженій посадовій особі відповідача, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, надаються відомості про особу, за якою зареєстрований транспортний засіб.

Враховуючи вищезазначене, відповідач зазначив, що на момент винесення оскаржуваних постанов про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, відомості про належного користувача транспортного засобу MAN TGX 26.480, днз НОМЕР_7 , та MAN TGX 26.440, ДНЗ НОМЕР_8 , у розумінні Порядку внесення відомостей про належного користувача, в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів були відсутні, у зв`язку з чим до адміністративної відповідальності за порушення частини другої статті 132-1 КУпАП притягнуто особу, за якою зареєстровані транспортні засоби ОСОБА_1 .

Вважає, що транспортний засіб рухався з порушенням вагових норм, адже в підпункті«б» п.22.5 ПДР України, чітко вказано, що максимальне значення фактичної маси автомобіля 44тони передбачене саме для перевезення двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра. Наголошує, що зміна функціонального призначення контейнеровоза не надає позивачу можливості збільшити норматив навантаження транспортного засобу. Позивачем на контейнеровоз встановлено кузов із переобладнаних контейнерів (зрізано їх верхню частину) з метою збільшення ваги перевезення вантажу. При цьому, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей.

Завантажуючи вантажний автомобіль у межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

Відповідно до абзацу другого пункту 9.2 Правил № 363, про опломбування вантажу в товарно-транспортній накладній робиться відмітка із зазначенням змісту відтиску пломби. Вказує, що у наданих позивачем товаро-транспортних накладних відсутня інформація про опломбування контейнерів. Разом із тим, надані сертифікати не свідчать про те, що у момент вчинення правопорушення вантаж перевозився в контейнері. У наданих позивачем товаро-транспортних накладних не відображено інформацію про ці контейнери.

Відповідач вважає твердження позивача про відсутність методики зважування неаргументованими. Просить відмовити у задоволенні позову.

Позивачем через представника подані додаткові пояснення по суті позову, які прийняті судом. Зазначено, що у постановах не зазначено про те, що дані транспортні засоби є спеціалізованими вантажними - сідловими тягачами, які рухалися з спеціалізованими причепами-контейнеровоза (тип спеціалізований напівпричіп-контейнеровоз для перевезення контейнерів/сипких вантажів (зернових культур) з можливістю самоскидного розвантаження марки WIELTON модель NS34К, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_9 та марки GRAY ADAMS модель GA3S/4, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10 . У оскаржуваних постановах відсутні дані щодо марок, моделей, державних номерних знаків причепів-контейнеровозів, приєднаних до вищевказаних сідлових тягачів, що свідчить про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП.

Позивач вказує, що відповідачем не враховано, що транспортні засоби є спеціалізованими вантажними - сідловими тягачами, які рухалися з спеціалізованими причепами контейнеровоза (тип спеціалізований напівпричіп-контейнеровоз для перевезення контейнерів/сипких вантажів (зернових культур) з можливістю самоскидного розвантаження. Отже, згідно п. 22.5 ПДР допустима загальна допустима вага перевезення для контейнеровозів 44 000 кг, при цьому навантаження на подвійну вісь - 18000 кг, строєні- 24000кг. Вказане свідчить про те, що розрахунки спеціаліста щодо перевищення нормативних параметрів є невірними внаслідок використання невірних вихідних даних.

Позивач вказує, що він не повинен нести адміністративну відповідальність, оскільки передав вищевказані транспортні засоби в оренду ТОВ «ХЮРРЕМ», яке використовувало їх для перевезення зернових культур, що підтверджується товарно-транспортними накладними, які долученні до матеріалів справи. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем через представника подані додаткові пояснення до відзиву, враховуючи пояснення, які подані представником позивача. Ці додаткові пояснення до відзиву прийняті судом. На спростування висновку позивача, про помилкові параметри транспортного засобу, що зазначені у постанові, відповідач зазначає, що вимірювання габаритних параметрів транспортного засобу було здійснено з використанням технічно справного вимірювального обладнання автоматичного пункту фіксації, що відповідає вимогам технічного регламенту, що підтверджується матеріалами даної справи, зокрема наданими до відзиву сертифікатами. Звертає увагу суду, що технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством України, про що свідчать сертифікати. Балансоутримувачем майданчика зважування в русі WIM є Державне агентство автомобільних доріг України.

Відповідач вказує,що позивачемне заперечуєтьсясам фактпроїзду транспортнимизасобами через автоматичну систему зважування ТЗ в русі. Вважає, що позивачем в обґрунтування позовних вимог не наведено обставин, які б свідчили про наявність обґрунтованого сумніву щодо несправності технічного засобу, яким проводилось вимірювання навантаження в автоматичному режимі, з огляду на дійсність сертифікатів відповідності.

Відповідач звертає увагу, що у позовній заяві та в інших заявах (поясненнях) позивач посилається на стару редакцію пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, яке вже не діяла в момент вчинення правопорушень, оскільки підлягає до застосування редакція п. 22.5 ПДР в редакції від 11.05.2023. Крім того, звертає увагу, що вимоги п.22.5 ПДР України стосуються обмежень по загальній масі та/або по окремій масі кожної осі транспортного засобу та не ставляться у залежність від наявності чи відсутності причепу/напівпричепу, оскільки останній приводиться у рух за допомогою тягача. Також, відповідач вказує, що позивач посилається на нечинну редакцію Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 №512. Відомості щодо транспортного засобу було зазначено так, як того вимагає Додаток 1 до Інструкції №512 (в редакції від 10.06.2022).

З фото-фіксації правопорушення вбачається, що транспортний засіб проходив рамку вагового контролю одночасно з напівпричепом, проте, його окреме визначення у постанові не потребується, так як він не є самостійним суб`єктом адміністративної відповідальності.

Відповідач вважає, що саме від обачності водіїв при дотриманні встановлених параметрів транспортних засобів під час здійснення перевезення вантажу та збереження стану доріг, залежить якість та своєчасність забезпечення потреб економіки, соціальної сфери громадян.

Відповідач зазначає, що оскаржувані постанови ухвалені уповноваженою посадовою особою, в порядку та спосіб, встановлені законодавством, стягнення накладено в межах санкції статті КУпАП та з дотриманням строків накладення адміністративного стягнення, а тому підстави для задоволення позовної заяви відсутні.

Позивачем через представника подані додаткові пояснення у справі, які прийняті судом. Зазначено, що позивач не погоджується із запереченнями, які подані відповідачем. Так, відповідач при винесенні оскаржуваних постанов порушив вимоги Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 №512 та не встановив вид причепів, які були приєднанні до спеціалізованих вантажних сідлових тягачів. Відповідачем не вірно застосовано до позивача положення п.22.5 Правил дорожнього руху, а саме: - перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,538% (2,615 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон (транспортний засіб МАN TGX 26.480, державний номер НОМЕР_1 ); - перевищення загальної маси транспортного засобу на 12,95% (5,18 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон (транспортний засіб МАN TGX 26.440, державний номер НОМЕР_2 ). При цьому, у постановах не зазначено про те, що дані транспортні засоби є спеціалізованими вантажними- сідловими тягачами, які рухалися з спеціалізованими причепами-контейнеровоза (тип спеціалізований напівпричіп-контейнеровоз для перевезення контейнерів/сипких вантажів (зернових культур) з можливістю самоскидного розвантаження марки WIELTON модель NS34К, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_9 та марки GRAY ADAMS модель GA3S/4, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10 , до яких застосовується дозволена фактична маса 44 тони.

Позивач вважає, що ним доведені обставини про те, що напівпричіп-контейнеровоз віз саме: контейнер, призначений для перевезення різноманітного вантажу з системою самовивантаження та тентованим верхом, що не заборонено чинним законодавством України. Посилання відповідача на наявність заборони перевезення в універсальних контейнерах, зокрема, сипучих вантажів без тари, а також відсутність необхідного маркування контейнера вважає безпідставним, оскільки ця заборона встановлена саме для універсального контейнера, а у позивача контейнер К 60 з тентованим верхом, тобто іншого типу.

Також позивач просить врахувати, що оскаржуванні постанови не містять даних щодо марки, моделі, державного номерного знаку напівпричепів-контейнеровозів, приєднаного до вищевказаних сідлових тягачів.

Зазначено позивачем, що з наданого фотознімку фотофіксації правопорушення вбачається проїзд транспортного засобу з напівпричепом, завантаженим контейнером (змінним кузовом), а тому доводи відповідача про те, що позивачем не надано доказів перевезення контейнеру (змінного кузову) останній вважає безпідставними. На думку позивача, достовірність зроблених відповідачем вимірювань стосовно вантажу, який перевозився вказаним автотранспортним засобом є сумнівним, оскільки вважає, що не можливо встановити, на підставі чого Державна служба України з безпеки на транспорті, не визначивши тип, модель, марку причепу/напівпричепу, категорію транспортного засобу, взяло для розрахунку відсотку перевищення маси нормативних параметрів, передбачену п.22.5ПДР України для різних типів автомобілів, причепів/ напівпричепів. Позивач дійшов до висновку, що законодавець жодного разу не вживав формулювань у наказному відмінку щодо обов`язковості реєстрації належного користувача (в даному випадку ТОВ«ХЮРРЕМ»). Тобто, відповідальною особою за використання, навантаження, перевантаження автомобіля є його власник або користувач, якому передано у належне користування транспортний засіб. Вважає, що відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позовних вимог, не доведено правомірність його дій/рішень, як суб`єкта владних повноважень. Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання позивач не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Про поважність причин неявки не повідомив.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги і просила їх задовольнити, посилаючись на доводи, які відкладені у позовній заяві та додаткових поясненнях.

В судовому засіданні представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на доводи відзиву на позов та додаткових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення за таких підстав:

відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України ОСОБА_1 , датованої 06.12.2024 серії AA №00015622, яка оформлена старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ОСОБА_4 , встановлено, що 04.12.2023 о 20год. 47хв., за адресою: М-21, км192+000, Житомирська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.480, ДНЗ НОМЕР_7 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6.538% (2.615 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена частиною2 статті132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Це правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 27, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, Wim27, свідоцтво про повірку 04/4340; 1649 дійсні до 25.10.2024. За вказане правопорушення позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00грн.

Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України ОСОБА_1 , датованої 07.12.2024 серії АА № 00015664, оформленої головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ОСОБА_5 , встановлено, що 05.12.2023 о 12 год 58 хв., за адресою: М-21, км192+000, Житомирська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.440, ДНЗ НОМЕР_8 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 12.95% (5.18 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена частиною2 статті132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Це правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 27, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, Wim27, свідоцтво про повірку 04/4340; 1649 дійсні до 25.10.2024. За вказане правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00грн.

Під час розгляду справи були досліджені і оглянуті фотознімки, оформлені і долучені до вказаних постанов, які надані стороною відповідача разом із відзивом, з яких вбачається рух транспортних засобів, про які зазначено у цих постановах. Також і сторона позивача визнала факти про те, що на фотозображеннях мають місце транспортні засобі, які належать саме позивачу.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 17.04.2019 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (дані паспорту серія НОМЕР_11 ), а з 17.09.2023 АДРЕСА_2 .

За дослідженими доказами встановлено, що відповідачем на відому адресу реєстрації місця проживання позивача ( АДРЕСА_1 ) направлялися постанови рекомендованими листами з повідомленнями, які повернулися до відповідача, як не отримані з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Дані обставини свідчать про належне виконання відповідачем обов`язків щодо направлення особі, яка притягнута до адміністративної відповідальності, постанов від 06.12.2023 та від 07.12.2023.

Про винесення постанов від 06.12.2023 та від 07.12.2023 позивач дізнався із матеріалів органів виконавчої служби 15.02.2024 і 20.02.2024 ним подано до суду, через поштове відправлення, позовну заяву. Відповідно, судом визнані поважними причини пропуску строку звернення до суду з таким позовом і ці строки поновлені ухвалою суду від 29.02.2024. При цьому, строки звернення до суду з позовом, відповідачем не оспорюються.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 власником транспортного засобу НОМЕР_1 марки MAN TGX 26.480, 2014 року випуску (особливі відмітки: спеціалізований вантажний сідловий тягач) є ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13 власником транспортного засобу НОМЕР_14 марки GRAY ADAMS, 2012 року випуску (особливі відмітки: спеціалізований напівпричіп н/пр. контейнеровоз (з пристр. самовивантаж) для перевезення контейнерів/сипких вантажів (зернових культур)) є ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 власником транспортного засобу НОМЕР_2 марки MAN TGX 26.440, 2016 року випуску (особливі відмітки: спеціалізований вантажний сідловий тягач) є ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_15 власником транспортного засобу НОМЕР_9 марки Welton, 2006 року випуску (особливі відмітки: спеціалізований напівпричіп н/пр. контейнеровоз (з пристр. самовивантаж) для перевезення контейнерів/сипких вантажів (зернових культур) є ОСОБА_2 .

Під час розгляду справи досліджені надані позивачем договір найму (оренди) транспортних засобів від 14.08.2023, за яким ОСОБА_1 передав ТОВ«ХЮРРЕМ» (ЄДРПОУ 38852547) у тимчасове платне користування транспортні засоби, а саме: спеціалізований вантажний сідловий тягач марки MAN модель TGX 26.480, реєстраційний номер НОМЕР_1 , спеціалізований вантажний сідловий тягач марки MAN модельTGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Крім того, відповідно до договору найму (оренди) транспортних засобів від 14.09.2023, ОСОБА_1 передав ТОВ «ХЮРРЕМ» (ЄДРПОУ 38852547) у тимчасове платне користування транспортні засоби, а саме: спеціалізований напівпричіп н/пр- контейнеровоз марки GRAY ADAMS модель GA3S/4, реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Відповідно до договору найму (оренди) транспортних засобів від 09.10.2023 ОСОБА_2 передав ТОВ «ХЮРРЕМ» (ЄДРПОУ 38852547) у тимчасове платне користування транспортні засоби, а саме: спеціалізований напівпричіп н/пр-контейнеровоз маркиWIELTON модель NS34K, реєстраційний номер НОМЕР_6 .

Відповідно до товарно-транспортної накладної №Х04/6 від 04.12.2023, яка надана із позовом позивачем і досліджена в судовому засіданні, вбачається, що транспортний засіб MAN TGX 26.480, державний номер НОМЕР_1 здійснював перевезення кукурудзи в кількості 28тон 360кг, тара 15тон 660 кг, брутто 44 тони 20 кг.

Відповідно до товарно-транспортної накладної №05/2Х від 05.12.2023, яка досліджена судом під час розгляду справи і надана позивачем разом із позовом, транспортний засіб MAN TGX 26.440, державний номер НОМЕР_2 здійснював перевезення кукурудзи в кількості 27 тон 620 кг, тара 16 тон 500 кг, брутто 44 тони 120 кг.

Крім того, відповідно до договору поставки сільськогосподарської продукції №28/11/2023-2 від 28.11.2023, укладеного між постачальником Сільськогосподарським ТОВ«Птахівник» та покупцем ТОВ «ХЮРРЕМ», постачальник зобов`язується продати (поставити), а покупець прийняти та оплатити кукурудзу українського походження. Невід`ємною частиною цього договору є специфікація №1 від 28.11.2023.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Як передбачено ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги», рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Відповідно до частини п`ятоїстатті 14Закону України«Про дорожнійрух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно дост.1Закону України«Про автомобільнийтранспорт»,транспортний засібспеціалізованого призначення-транспортний засіб,який призначенийдля перевезенняпевних категорійпасажирів чивантажів (автобусдля перевезеннядітей,осіб зінвалідністю,пасажирів певнихпрофесій,самоскид,цистерна,сідельний тягач,фургон,спеціалізований санітарнийавтомобіль екстреноїмедичної допомоги,автомобіль інкасації,ритуальний автомобільтощо)та маєспеціальне обладнання(таксі,броньований,обладнаний спеціальнимисвітловими ізвуковими сигнальнимипристроями тощо); напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.

Транспортним засобом визнається пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Вантажним автомобілем є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів. Автопоїзд (транспортний состав) - це механічний транспортний засіб, що з`єднаний з одним або кількома причепами за допомогою зчіпного пристрою, а експлуатацією транспортного состава є транспортування тягачем причепа згідно з інструкцією щодо його використання (відповідність причепа тягачу, наявність страхового з`єднання, єдиної системи сигналізації, освітлення тощо).

Згідно із пунктом 2.13 Правил дорожнього руху транспортний засіб для перевезення вантажів складається з тягача відповідної категорії та причіпу.

Отже, спеціалізований вантажний спеціалізований сідловий тягач та спеціалізований напівпричіп, як транспортний засіб, приводиться у рух за допомогою сідельного тягача. Сідельний тягач із з`єднаним із ним напівпричепом є транспортним засобом спеціалізованого призначення. Сідельний тягач та з`єднаний із ним напівпричіп, що мають єдину систему гальмування, освітлення, експлуатуються як транспортний засіб з метою перевезення вантажів певних категорій.

Пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженихнаказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363визначено,що сідельнийтягач -автомобіль,який засвоєю конструкцієюта обладнаннямпризначений длябуксирування напівпричіпа. Спеціалізований автомобіль - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій. При транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України п.12.1 Правил).

Отже, напівпричіп - це транспортний засіб без джерела енергії та самостійно пересуватись і перевозити вантажі по дорогах не може, натомість рушійною силою для нього є саме тягач, який є основним транспортним засобом, котрий здійснює перевезення вантажів, а тому суд вважає, що саме власник (належний користувач) тягача є суб`єктом адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, в тому числі за статтею132-1 КУпАП.

Відповідно доп.п.22.1,22.2 Правилдорожнього рухуУкраїни,маса вантажу,що перевозиться,і розподілнавантаження наосі неповинні перевищувативеличин,визначених технічноюхарактеристикою даноготранспортного засобу.Водій передпочатком рухузобов`язанийперевірити надійністьрозташування ікріплення вантажу,а підчас рухуконтролювати це,щоб запобігтийого падінню,волочінню,травмуванню супроводжуючихосіб чистворенню перешкоддля руху. Пункту 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п.п. «б» п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (в редакції, чинній на час виниклих правовідносин), рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси для комбінованих транспортних засобів, зокрема: -трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40т (для автомобільних доріг державного значення), 24т (для автомобільних доріг місцевого значення); -трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716метра- 44т.

При цьому, пунктом 22.5 ПДР України при визначенні максимально допустимої ваги перевезення для контейнеровозів як 44000кг, визначено як умову, не лише здійснення такого перевезення контейнеровозом, а здійснення перевезення контейнеровозом саме контейнерів.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (надалі - Правила №30). Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктамиб та в цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється (п.22.5 ПДР України).

Відповідно до п. 3 Правил № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Як передбачено частиною 4 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

За перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, згідно зі частиною2 статті132-1 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Закінчений склад правопорушення настає з того моменту, коли особа допустила перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174 (в редакції, чинній на час виниклих правовідносин).

Так, згідно із пунктом 2 Порядку № 1174, система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (надалі система) взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи. Відповідно до пункту 7 Порядку №1174, фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах.

Положеннями пункту 12 Порядку № 1174 (в редакції, чинній на час виниклих правовідносин) врегульовано, що автоматичний пункт може забезпечувати: -вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; - вимірювання загальної маси транспортного засобу; - визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; - вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; - визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; -вимірювання габаритів транспортного засобу; -фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знака транспортного засобу); -фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; -фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); -первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційнотелекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; - автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи. Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (пункт 14 Порядку фіксації адміністративних правопорушень).

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (пункт 14 Порядку фіксації адміністративних правопорушень).

Під часпередачі інформаційнихфайлів таметаданих Укртрансбезпекоювпроваджуються організаційно-технічнізаходи,які забезпечуютьзахист інформації,що передається,відповідно доступеня їїконфіденційності. Передачаінформаційних файлівта метаданихчерез незахищенесередовище (Інтернет)повинна здійснюватисяз використаннямзасобів криптографічногозахисту інформації,які маютьчинні позитивніекспертні висновкиу сферікриптографічного захистуінформації. Дляавтентифікації автоматичнихпунктів тапідтвердження цілісностіна коженінформаційний файлавтоматично накладаєтьсякваліфікована електроннапечатка. Під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних (п.10 Порядку №1174).

Пункт 15 Порядку № 1174, визначає, що безпосередньо мають містити метадані, зокрема, дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака. Під час передачі інформаційних файлів та метаданих Укртрансбезпекою впроваджуються організаційно-технічні заходи, які забезпечують захист інформації, що передається, відповідно до ступеня її конфіденційності (пункт 10 Порядку №1174). Відтак, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті здійснюється за допомогою встановлених на автомобільних дорогах автоматичних пунктів комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.

Здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті здійснюється за допомогою встановлених на автомобільних дорогах автоматичних пунктів комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо. У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт.

При цьому, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства. Тобто, суть процесу автофіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті полягає у забезпеченні прозорості фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об`єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушення.

Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей: про транспортний засіб; -відповідальну особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення; - наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, - та метаданих, сформованих автоматичним пунктом (пункти2, 16 Порядку №1174).

Відповідно до пункту 17 Порядку №1174, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

При цьому, наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 №512 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури № 324 від 14.05.2022) затверджено Інструкцію з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі.

Інструкція №512 визначає процедуру оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - уповноважена посадова особа) відповідно до покладених на них повноважень матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі. Так, абзацом 3 пункту 8 Інструкції встановлено, що постанова та бланк квитанції про сплату адміністративного штрафу, що є невід`ємною частиною цієї постанови, оформлені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, друкуються на паперовому бланку разом із повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендованого листа з постановою) та вкладаються у паперовий конверт.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті. Відповідно до пункту 1 Положення №103 Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктом 4 Положення № 103, серед основних завдань Укртрансбезпеки є здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті. Відповідно до пункту 5 Положення №103, Укртрансбезпека, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, здійснює габаритноваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення, здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних з діяльністю Укртрансбезпеки, здійснює інші повноваження, визначені законом тощо.

Під час реалізації функцій держави, визначених підпунктом 15 пункту 5 Положення, працівниками Укртрансбезпеки здійснюється перевірка дотримання перевізниками вимог чинного законодавства.

Враховуючи норми ст. 229 КУпАП, уповноважена особа Департаменту державного контролю на транспорті в межах визначених повноважень мала право на складання постанов від 06.12.2023 та від 07.12.2023.

Відповідно до ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбаченихчастиною другоюстатті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті283цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті122-2, частинами другою, третьоюстатті 132-1цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2цього Кодексу, розглядаються за місцем їх виявлення (ч.5 ст. 276 КУпАП).

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 279-5 КУпАП, у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбаченічастиною другою статті1222,частинами другою,третьоюстатті 132-1цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену участині першійстатті 14-3цього Кодексу, або вантажовідправника. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Як передбачено ч. 1 ст. 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбаченічастиною другоюстатті 122-2, частинами другоюі третьою статті 132-1цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Згідно із пунктом 3 Розділу II Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів (надалі ЄДРТЗ), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2020 №779, до ЄДРТЗ вноситься інформація про транспортні засоби, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, відомості про їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби (далі - об`єкти обліку).

Відповідно до пункту 4 Розділу II Порядку №779, внесення до ЄДРТЗ інформації про об`єкти обліку здійснюється в разі, зокрема, державної реєстрації транспортного засобу; перереєстрації транспортного засобу; зняття з обліку транспортного засобу; внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу; передачі права користування та/або розпорядження транспортним засобом іншій особі з видачою тимчасового реєстраційного талона.

При цьому, пунктом 1 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до ЄДРТЗ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1145, визначено, що цей Порядок визначає процедуру внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача транспортного засобу (далі - належний користувач).

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку №1145, належний користувач фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до ЄДРТЗ, згідно статті 14-3 КУпАП, несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно до пункту 3 Порядку №1145, підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування.

Внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача, який користується транспортним засобом на підставі тимчасового реєстраційного талона, здійснюється у сервісному центрі МВС за заявою належного користувача.

Відповідно, внесенню до ЄДРТЗ підлягають лише власники транспортних засобів (фізичні та юридичні особи) або належні користувачі транспортних засобів, які несуть відповідальність, згідно правил встановлених статтею14-3, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті132-1 КУпАП лише у випадку такого їх внесення до ЄДРТЗ.

Ці відомості надаються уповноваженій посадовій особі відповідача на її запит при розгляді нею справи про адміністративне правопорушення. За відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, уповноваженій посадовій особі відповідача, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, надаються відомості про особу, за якою зареєстрований транспортний засіб. При цьому, невнесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого невнесення, викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб (в даному випадку позивача) або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований.

Відповідно до положень Порядку №1145, внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив власник транспортного засобу на підставі електронної заяви, здійснюється заявниками через: 1) електронний кабінет водія, шляхом заповнення електронної заяви за формою згідно з додатком 1 із накладенням електронних підписів заявників; 2) Портал Дія шляхом заповнення електронної заяви в довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, із зазначенням відомостей, передбачених додатком 1, із накладенням віддаленого кваліфікованого електронного підпису Дія. Підпис (Дія ID) або електронного підпису заявників та кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Порталу Дія.

У разі, якщо належний користувач не звертається до сервісного центру МВС з відповідною заявою, згідно із Порядком № 1145, особа за якою зареєстрований транспортний засіб або представник юридичної особи не позбавлений можливості внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача через веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС або через Єдиний державний веб-портал електронних послуг особисто, що встановлено Порядком №1145. Відповідно, внесенню до ЄДРТЗ підлягають лише власники транспортних засобів (фізичні та юридичні особи) або належні користувачі транспортних засобів, які несуть відповідальність, згідно із правилами, встановленими статтею 14-3, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП лише у випадку такого їх внесення до ЄДРТЗ. Саме зазначені відомості надаються уповноваженій посадовій особі відповідача на її запит при розгляді нею справи про адміністративне правопорушення.

Постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за порушення частини другої статті132-1 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу. Шляхом отримання інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів встановлено, що належним користувачем MAN TGX 26.480, днз НОМЕР_7 , та MAN TGX 26.440, днз НОМЕР_8 є ОСОБА_1 . Місце реєстрації відповідальної особи згідно із даними, які надійшли до Укртрансбезпеки від Єдиного державного реєстру транспортних засобів: м.Кропивницький, вул.Кропивницького, буд. 7 корп.1 кв. 24.

Під час розгляду справи стороною позивача не було зазначено обставин і не надано належних доказів про те, що ним були внесені відповідні відомості до ЄДРТЗ щодо фактичного користувача транспортними засобами, а саме ТОВ «ХЮРРЕМ» або іншого. Навпаки представником позивача було зазначено, що позивач не звертався у встановленому порядку та до відповідних органів щодо внесення даних про фактичного користувача транспортними засобами. Як на думку суду, ОСОБА_1 є належним суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, оскільки до Єдиного державного реєстру транспортних засобів не були внесені відомості щодо іншого користувача - ТОВ «ХЮРРЕМ». Отже, доводи позивача про те, що він не є суб`єктом вказаних адміністративних правопорушень, є помилковими, враховуючи досліджені під час розгляду справи докази.

Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР України, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT). Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16 % щодо навантаження на осі.

Постановою серія АА №00015622 від 06.12.2023 зафіксовано фактичні параметри транспортного засобу Так, встановлено, що: кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса 3вісь; відстань між вісями 1-2: 2630 мм, 2-3: 1340 мм, 3-4: 5810 мм, 4-5: 1320 мм; 5-6: 1310мм; навантаження на вісь 1 - 6050 кг, 2 - 6150 кг, 3 - 9350 кг, 4 - 8650 кг, 5 - 8150 кг; 6 8900кг; загальна маса 47350кг.

Згідно формули, відповідачем зроблені розрахунки та встановлено перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,538% (2.615 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40тон. Розрахунок *% перевищення = ((X факт X норм ? похибка пристрою)/X норм)*100% *% перевищення = ((47350 кг 40000кг) 10%* 47350кг)/40000кг)*100%= 6,538%.

Постановою серія АА №00015664 від 07.12.2023 зафіксовано фактичні параметри транспортного засобу. Так, встановлено, що: кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса 3вісь; відстань між вісями 1-2: 2610 мм, 2-3: 1350 мм, 3-4: 5680 мм, 4-5: 1310 мм; 5-6: 1310мм; навантаження на вісь 1 - 6250 кг, 2 - 6100 кг, 3 - 10350 кг, 4 - 8850 кг, 5 - 9150 кг; 6 9350кг; загальна маса- 50200 кг.

Згідно формули, відповідачем зроблені розрахунки та встановлено перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України перевищення загальної маси транспортного засобу на 12,95% (5.18 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40тон. Розрахунок *% перевищення = ((X факт X норм ? похибка пристрою)/X норм)*100% 11 *% перевищення = ((50200 кг 40000кг) 10%* 50200кг)/40000кг)*100%= 12,95%.

Перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України було встановлено із врахуванням похибки вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги. При цьому, вимоги п. 22.5 ПДР України стосуються обмежень по загальній масі та/або по окремій масі кожної осі транспортного засобу та не ставляться у залежність від наявності чи відсутності причепу/напівпричепу, оскільки останній приводиться у рух за допомогою тягача

Слід зазначити, що в даному випадку, порушення стосуються саме нормативних вагових параметрів в аспекті перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм. Вказані відомості містяться у інформаційній картці автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформованій автоматичним пунктом при фіксації адміністративних правопорушень, вчинених позивачем, які використовувались відповідачем при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відомості щодо транспортного засобу було зазначено так, як того вимагає Додаток1 до Інструкції №512 (в редакції від 10.06.2022). З фото-фіксації правопорушення вбачається, що транспортний засіб проходив рамку вагового контролю одночасно з напівпричепом, проте його окреме визначення у постанові не потребується, так як він не є самостійним об`єктом (предметом) адміністративної відповідальності. Також постанови містять відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.

Слід зазначити, що під час розгляду справи представником позивача було зазначено, що позивач погоджується із тим, що на фотознімках оскаржуваних ним постанов, наявні транспортні засоби, які належать саме позивачу ОСОБА_1 .

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» причіп- транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем; напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача. Положеннями пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, визначено, що сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа. Таким чином, напівпричіп - це транспортний засіб без джерела енергії та самостійно пересуватись і перевозити вантажі по дорогах не може, отже рушійною силою для нього є саме тягач, який є основним транспортним засобом, котрий здійснює перевезення вантажів власник якого є суб`єктом адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, в тому числі за ст. 132-1 КУпАП.

Відповідно до п.п. «б» п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси для комбінованих транспортних засобів, зокрема: - трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення); - трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра. Зазначене дає підстави вважати, що згідно з п.22.5 Правил дорожнього руху повна маса44 тони встановлена у разі здійснення перевезення вантажу в контейнерах або в змінних кузовах.

Згідно з пунктом 2 ГОСТ 24098-80 «Напівпричепи-контейнеровози»- напівпричепи-контейнеровози поділяються за призначенням на дві групи: I - для перевезення великотонажних контейнерів, що мають спеціальні пристрої у вигляді фітингів для їх кріплення. II для перевезення середньотонажних та малотонажних контейнерів, не маючих спеціальних пристроїв для їх кріплення.

Відповідно до підпункту 1.1. ГОСТ 18477-79 «Контейнери універсальні» до великотонажних належать контейнери масою брутто від 10 тон та більше з кутовими фітингами.

Відповідно до ГОСТ 20527-82 «Фітинги углові великотонажних контейнерів»- фітинги, що є несучими елементами конструкції великотоннажних контейнерів, повинні забезпечувати надійне та безпечне перевезення, навантаження, вивантаження та перевантаження контейнерів, кріплення їх на транспортних засобах, а також з`єднання контейнерів між собою під час штабелювання.

В пункті 2 зазначено, що залежно від місця розташування встановлені наступні виконання фітингів: верхній правий, верхній лівий, нижній правий, нижній лівий (праві та ліві фітинги визначаються при розміщенні спостерігача особою проти будь-якої торцевої стінки контейнера). В ГОСТІ містяться малюнки щодо вигляду та розміщення фітингів. Також місця розташування та вигляд кутових фітингів наведені в міжнародному стандарті ДСТУ ISO 668:2015 (ISO 668:2013, IDT) Вантажні контейнери серії 1 класифікація, розміри та рейтинги. При цьому, за вказаними ГОСТами кутові фітинги мають бути на великотонажних контейнерах як з закритим верхом, так і з відкритим.

За даними свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу, які надані позивачем, напівпричіп призначений для перевезення контейнерів, однак, з матеріалів фотофіксації вбачається, що перевізник не використовував свій спеціалізований напівпричіп, як контейнеровоз і не перевозив вантаж у контейнері.

Контейнеровоз це контейнерне судно, спеціалізоване суховантажне судно, призначене для перевезення вантажів у контейнерах стандартних резервуарах багаторазового використання, для яких чітко встановлені габаритно-вагові одиниці вимірювання. Контейнером або інтермодальним контейнером (анг. container, від to contain «містити») вважається багатооборотний засіб, призначений для зберігання або перевезення будь-чого. На транспорті найбільше застосування отримали так звані універсальні контейнери. Вимоги до експлуатації колісних транспортних засобів та механізм організації безпечного утримання колісних транспортних засобів (КТЗ) категорій M, N, O впродовж експлуатаційного життєвого циклу автомобільним перевізником (їх власником, орендарем), автомобільним самозайнятим перевізником, а також підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності затверджено Правилами експлуатації колісних транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України 26.07.2013 № 550, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2.08.2013 за №1453/23985.

Відповідно до розділу І Правил № 550 «Загальні положення»: 2) базова конструкція КТЗ- конструкція серійного виконання КТЗ, зокрема призначеного для виконання спеціальних робочих функцій, без додатково встановлених нефункційних для руху дорогами його систем та частин, яка відповідає встановленим виробником вимогам.

За пунктом 23 Правил № 550 технічна експлуатація КТЗ - технічні операції та процеси утримання колісних транспортних засобів у безпечному технічному стані відповідно до технічних умов виробника та норм законодавства. Відповідно до чинного українського законодавства у разі, якщо в реєстраційних документах транспортний засіб вказано як «контейнеровоз», тобто як колісний транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій контейнерів, то і його експлуатація повинна відповідати як його конструкції, так і його призначенню.

За Міжнародною конвенцією про безпечні контейнери від 07.12.1972, яка для України є чинною з 1977року, визначене поняття контейнер, яке означає це, як предмет транспортного обладнання: a) що має постійний характер і, відповідно, є досить міцним, щоб бути придатним для багаторазового використання; b) спеціально сконструйований для полегшення перевезення вантажів одним або кількома видами транспорту без проміжного перевантаження; c)сконструйований з урахуванням необхідності закріплення та (або) легкої обробки й для цього обладнаний кутовими фітингами; d) такого розміру, що площа, яка знаходиться між чотирма зовнішніми нижніми кутами, складає: i) не менше 14 кв.м (150кв. футів) або ii) не менше 7 кв.м (75 кв. футів), якщо його обладнано верхніми кутовими фітингами; Термін "контейнер" не включає ні транспортних засобів, ні пакування; однак він поширюється на контейнери, коли вони перевозяться на шасі. 4 листопада 1993року були прийняті Поправки Міжнародної конвенції про безпечні контейнери (КБК) в частині вимог до контейнерів: "b) На кожному контейнері всі маркування максимальної маси брутто повинні відповідати інформації стосовно максимальної маси брутто на табличці про допуск за умовами безпеки.". "a) Табличка повинна містити таку інформацію, принаймні англійською або французькою мовами: "Допуск за умовами безпеки КБК" Країна та номер допуску Дата (місяць і рік) виготовлення Ідентифікаційний номер контейнера, наданий заводом-виробником, або - для існуючих контейнерів, у яких цей номер невідомий, -номер, наданий Адміністрацією Максимальна експлуатаційна маса брутто (кілограми та фунти) Припустиме навантаження на штабелювання при 1,8g (кілограми та фунти) Сила під час поперечного випробування на твердість конструкції (Ньютони)". Конвенція про безпечні контейнери містить вичерпний перелік ознак, яким має такий контейнер відповідати.

Конструкція вантажних контейнерів повинна відповідати ряду встановлених вимогам даного стандарту та вимогам Міжнародної Конвенції по безпечним контейнерам, а саме, -не допускати можливості вилучення вантажу із запертого контейнера або завантаження в нього вантажу без залишення видимих слідів зламу або пошкодження печатей та пломб, також не має передбачати наявність потайних місць для приховування вантажу.

Усі контейнери мають спиратись на свої нижні кутові та проміжні фітинги, на фотознімках зроблених під час вчинення правопорушення, видно, що транспортний засіб, який проходить рамку вагового контролю відсутні фітинги, а також маркування які передбачені Міжнародними договорами та п.п.17.2-17.5 Правил № 363.

З метою встановлення єдиних технічних приписів, яким повинні відповідати з метою використання в країнах, що їх виготовляють, деякі транспортні засоби, предмети обладнання та частини була прийнята «Угода про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів 1958 року з поправками 1995року (Про приєднання до Угоди додатково див. Закон № 1448-III від 10.02.2000).

За Європейською Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) (Про приєднання до Європейської Угоди - Закон N 1511-III від 02.03.2000) Договірні Сторони погодилися тим, що термін "транспортні засоби" означає автомобілі, тягачі з напівпричепами, причепи і напівпричепи, що відповідають визначенням, наведеним у статті4 Конвенції про дорожній рух від 19.09.1949 ({Конвенцію ратифіковано із застереженням і заявами Указом Президії ВР УРСР № 2614-VIII від 25.04.74}), за винятком транспортних засобів, що належать збройним силам однієї з Договірних Сторін або перебувають у підпорядкуванні цих збройних сил. За статтею 30 Конвенції про дорожній рух від 19.09.1949 передбачено, що, якщо для транспортного засобу встановлена дозволена максимальна маса, то маса транспортного засобу з навантаженням ніколи не повинна перевищувати дозволену максимальну масу.

Якщо в реєстраційних документах транспортного засобу вказано «контейнеровоз», він є типу причепа або напівпричепа для перевезення контейнерів по автомобільним дорогам, то лише при використанні такого транспортного засобу як засобу спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій контейнерів, допускається навантаження, передбачене п.22.5 Правил дорожнього руху України.

Як вже зазначалось, вимоги п.22.5 ПДР України стосуються обмежень по загальній масі та/або по окремій масі кожної осі транспортного засобу та не ставляться у залежність від наявності чи відсутності причепу/напівпричепу, оскільки останній приводиться у рух за допомогою тягача.

Суд погоджується із доводами сторони відповідача про те, що помилковими є твердження сторони позивача про те, що транспортний засіб є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем, який рухався з напівпричепом - контейнеровозом, а тому розрахунок навантаження на осі мав би відбуватись із урахуванням того, що напівпричіп є контейнеровозом і, відповідно до Правил дорожнього руху для контейнеровозів допускаються параметри з граничною відміткою по вазі в 44 тони.

Слід зазначити, що самого напівпричепу контейнеровоз недостатньо для того, щоб застосовувати норму п. 22.5 ПДР - максимально допустимої ваги перевезення для контейнеровозів як 44000кг, оскільки норма передбачає, що перевезення повинно здійснюватися контейнером, а з матеріалів фотофіксації встановлено, що перевізник не використовував свій спеціалізований напівпричіп як контейнеровоз і не перевозив вантаж у контейнері. Напівпричіп контейнеровоз є транспортним засобом, що відноситься до класу колісної техніки суворого функціонального призначення, який необхідний для організації транспортування стандартних морських, залізничних та спеціалізованих контейнерів. Якщо перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів не здійснюється- беруться показники 40тон, оскільки максимальне значення фактичної маси автомобіля 44тони передбачене саме для перевезення контейнерів та змінних кузовів. З наявних матеріалів фотофіксації правопорушення, можна спостерігати ситуацію, де видно, що транспортний засіб на якому зафіксовано перевищення вагових норм перевозився вантаж в напівпричепах з високими бортами, які вкриті тентом.

У свідоцтвах про реєстрацію транспортного засобу напівпричепа НОМЕР_13 та напівпричепа НОМЕР_16 , відповідно, вказано: «Особливі відмітки: спеціалізований напівпричіп н/пр. контейнеровоз (з пристр. самовивантаж) для перевезення контейнерів/сипких вантажів (зернових культур).

Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 у розділі19 (Правила перевезень продукції сільського господарства) передбачають правила перевезень зернових вантажів, за якими (п.19.1.1), зокрема зазначено, що зерно (яке є сипучим вантажем) перевозять тарним або безтарним способом рухомим складом з бортовими, самоскидними та спеціальними кузовами. Перевезення подільного вантажу (кукурудза) підтверджується наданими позивачем доказами, зокрема, товаро-транспортними накладними, поясненнями викладеними у позовній заяві та в судовому засіданні.

За результатами розгляду справи, суд вважає, що позивачем не надано належних, допустимих і переконливих доказів щодо використання спеціального колісного транспортного засобу контейнеровоза для перевезення контейнера із відповідним маркуванням під час подій, які мали місце 04.12.2023 та 05.12.2023. Відсутність контейнеру підтверджується і фотознімками, зробленими під час фіксації фактів порушень, які були предметом огляду в судовому засіданні. Посилання позивача на наявність інформації у товаро-транспортних накладних, договорі поставки сільськогосподарської продукції від 28.11.2023, специфікації №1 та листі директора ТОВ «ХЮРРЕМ» від 01.12.2023, як на думку суду, не доводять обставини про те, що вантаж перевозився саме контейнером, а не контейнеровозом.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Таким чином, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей. Також, товарно-транспортна накладна не може свідчити про достовірність важення транспортного засобу.

Крім того, досліджені під час розгляду справи два технічні паспорти на контейнери К 60, які долучені до позову позивачем, дані щодо технічних характеристик до контейнеру із заводським номером 424 та контейнеру із заводським номером 450, - жодним чином не доводять той факт, що вони мають відношення до подій та тих транспортних засобів, відомості щодо яких були зафіксовані у постановах від 06.12.2023 та від 07.12.2023.

Крім того, на переконання суду, відсутні докази того, що під час проведення габаритно-вагового контролю транспортними засобами, здійснювалися безпечні вантажні перевезення в універсальних або спеціалізованих контейнерах, або в спеціалізованих контейнерах-платформах, згідно з їх призначенням. Позивачем не надано доказів того, що на його транспортних засобах знаходився контейнер із відповідним маркуванням, а саме, що наявна пломба контейнера, найменування власника, зазначення вантажності та маси, так само як і не надано договір про перевезення вантажів саме контейнером. Вказані обставини вказують на відсутність належних доказів перевезення вантажів за допомогою контейнеру, з огляду на те, що фактична маса транспортного засобу позивача повинна була бути не більше 40 тон.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із нормами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно, доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП є зокрема, - автоматично внесені до автоматично сформованої постанови, показання технічних приладів, технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, та мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Отже, для вирішення питання про наявність (відсутність) адміністративного правопорушення необхідно по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, встановлено, що двома вказаними вище постановами від 06.12.2023 та від 07.12.2023 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушенняПравил дорожньогоруху України, а саме за перевищення нормативних параметрів, зазначених уп. 22.5 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до пункту 13 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174(в редакції, чинній на час виниклих правовідносин), під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п.7цього Порядку). Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (п.14 вказаного Порядку).

Як передбачено п.п. 16, 17 Порядку №1174, посадові особиУкртрансбезпеки,уповноважені розглядатисправи проправопорушення,зафіксовані вавтоматичному режимі,під часїх розглядувикористовують інформаційніфайли. Рішенняпосадової особиУкртрансбезпеки,прийняті підчас розглядусправ проправопорушення,зафіксовані вавтоматичному режимі,підтверджуються шляхомнакладення кваліфікованогоелектронного підписута створеннякваліфікованої електронноїпечатки ізвикористанням засобівкваліфікованого електронногопідпису,що маютьвбудовані апаратно-програмнізасоби,що забезпечуютьзахист записанихна нихданих віднесанкціонованого доступу,від безпосередньогоознайомлення іззначенням параметрівособистих ключівта їхкопіювання. Упостанові пронакладення адміністративногостягнення заправопорушення,зафіксоване вавтоматичному режимі,зазначаються виміряніз урахуваннямпохибки ваговіта габаритніпараметри транспортногозасобу,які перевищилинормативні ваговіта/абогабаритні параметритранспортних засобівна ділянціавтомобільної дороги,а такожнормативні габаритно-ваговіпараметри транспортнихзасобів наданій ділянціавтомобільної дороги. Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.3 розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженоїнаказом Міністерстваінфраструктури Українивід 27.09.2021№512 (в редакції №324 від 14.05.2022), уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбаченічастиною другою статті122-2, частинами другою та третьою статті132-1 КУпАП (далі-адміністративні правопорушення). Справипро адміністративніправопорушення розглядаютьсяза місцемоброблення такихправопорушень вДержавній службіУкраїни збезпеки натранспорті. Уповноважена посадоваособа здійснюєрозгляд справипро адміністративнеправопорушення шляхомопрацювання інформаційногофайлу системоюфіксації адміністративнихправопорушень усфері безпекина автомобільномутранспорті вавтоматичному режимі(далі-cистема),необхідного дляоб`єктивного розглядусправи тавинесення постановипо справіпро адміністративнеправопорушення усфері безпекина автомобільномутранспорті,зафіксоване вавтоматичному режимі(далі-постанова). У разі якщо адміністративне правопорушення, передбаченечастиною другоюстатті 122-2,частинами другою,третьоюстатті 132-1КУпАП, зафіксоване в автоматичному режимі, уповноважені посадові особи встановлюють особу, зазначену участині першійстатті 14-3КУпАП заданими Єдиногодержавного реєструтранспортних засобівта Єдиногодержавного реєструюридичних осіб,фізичних осіб-підприємців тагромадських формувань. За запитом уповноваженої посадової особи (за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою кваліфікованого електронного підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України надають відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України«Про захист персональних даних». Для встановлення осіб, зазначених у статті14-3КУпАП, уповноваженою посадовою особою формується запит у письмовій формі (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису) з обов`язковим дотриманнямЗакону України«Про захистперсональних даних»та увстановленому порядкунадсилається довідповідних центральнихорганів виконавчоївлади,визначених законодавством. Підчас опрацюванняінформаційних файлівуповноважена посадоваособа оцінюєїх засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному йоб`єктивному дослідженнівсіх обставинсправи вїх сукупності,керуючись закономі правосвідомістю. Під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичому режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно дододатка 1до цієїІнструкції. Серія постановискладається здвох літерукраїнського алфавіту,номер постановискладається з8цифр. Підчас опрацюванняматеріалів інформаційногофайлу звикористанням системиуповноважена посадоваособа з`ясовує: 1)наявністьфактичних данихучинення адміністративногоправопорушення,ознаки якогозафіксовані нафотознімках,відеозаписі (занаявності)в інформаційномуфайлі; 2)відповідністьсимволів номерногознака транспортногозасобу наотриманих фотознімках,відеозаписі (занаявності)символам,розпізнаним системою; 3)наявністьта повнотуінформації прозафіксований транспортнийзасіб; 4)відповідністьтипу,марки тамоделі зафіксованоготранспортного засобуйого реєстраційнимданим,отриманим ізсистеми; 5)наявність у системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення зафіксований транспортний засіб вибув із володіння особи, зазначеної у статті14-3-3КУпАП,внаслідок протиправнихдій іншихосіб абощодо протиправноговикористання іншимиособами номернихзнаків,що належатьцьому транспортномузасобу; 6)наявність та повноту інформації про особу, зазначену у статті 14-3-КУпАП,зафіксованого транспортногозасобу; 7)наявністьінформації прообставини,що виключаютьадміністративну відповідальністьособи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності; 8) наявність і відповідність дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, або документу про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Слід зазначити, що під час судового розгляду справи судом досліджені постанови серіяАА №00015622 від 06.12.2023 та серія АА №00015664 від 07.12.2023 із додатками та встановлено, що вони відповідають вимогамстатті 283 КУпАПта містять відомості, передбачені вказаною правовою нормою.

Так, оскаржувані постанови про адміністративні правопорушення містять відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, встановлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), технічний засіб, яким здійснено фотозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання навантаження на осі.

Оскаржувані постанови, враховуючи норми п. 17 вказаного вище Порядку №1174, містять інформацію про виміряні, з урахуванням похибки, вагові параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні, які в постановах зазначені, шляхом посилання на п.22.5Правил дорожньогоруху України. При цьому, як на думку суду, інформації, що наведена в оскаржуваних постановах цілком достатньо для висновку про те, чи має відповідна подія склад адміністративного правопорушення.

З метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття законодавцем установлено заборону перевезення вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують установлені параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі).

Отже, ОСОБА_1 , будучи власником транспортних засобів, повинен також виконувати норми чинного законодавства з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Доводи позивача, які викладені у процесуальних заявах, доповненнях та поясненнях представника в судовому засіданні, про те, що відсутнє перевищення нормативних параметрів, визначених п. 22.5 Правил дорожнього рухуУкраїни, про те, що позивач не є суб`єктом адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та інш., суд вважає необґрунтованими.

Таким чином, за результатами розгляду справи, досліджених доказів, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Так, позивач як власник (володілець) транспортних засобів (їхній користувач), не спростував належними та допустимим доказами доводи відповідача про те, що він не виконав положення чинного законодавства щодо звернення із заявою про внесення до ЄДРТЗ відомостей про користувача, який фактично користується транспортним засобом ТОВ«ХЮРРЕМ». Відповідно, відповідачем в особі уповноважених осіб, його було законно визначено суб`єктом адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.132-1 КУпАП, оскільки в ЄДРТЗ відсутня інформація про ТОВ «ХЮРРЕМ», як користувача ТЗ на підставі договорів оренди.

Крім того, досліджені докази підтверджують і факт вчинення позивачем вказаних адміністративних правопорушень щодо перевищення нормативних параметрів, визначених п.22.5 Правил дорожньогоруху України.

Як на думку суду, постанови від 06.12.2023 та від 07.12.2023 відповідають вимогам чинного законодавства. Судом не встановлено жодних обставин, які б свідчили про порушення уповноваженими особами відповідача норм законодавства щодо розгляду адміністративних справ та винесення постанов. Твердження позивача та його представника не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами під час розгляду справи а, навпаки, спростовуються доказами, зокрема і тими, які наданими відповідачем.

За такихобставин,факти вчиненняпозивачем ОСОБА_1 правопорушень,передбачених ч.2ст.132-1КУпАП,є доведеними,притягнення йогодо адміністративноївідповідальності вважаєтьсязаконним,а томуу задоволенніпозову слідвідмовити.

Задля забезпечення єдиної судової практики під час розгляду справи, судом враховувалися висновки, зокрема, викладені у постановах від 06.10.2022 у справі №753/1522/22, від 21.09.2022 у справі №760/930/22, від 12.10.2022 у справі 363/42/22, від 27.09.2023 у справі 711/4787/23, від 18.04.2023 у справі 711/103/23, від 25.01.2022 у справі №378/870/21, від 29.01.2020 у справі №814/1460/16, від 12.08.2022 у справі №547/1025/21, від 14.11.2023 у справі №741/196/23, від 22.01.2024 у справі №489/48/22, від 28.02.2019 у справі №805/3598/16, від 24.07.2019 у справі №803/1540/16, від 03.07.2019 у справі №819/1381/16 та інш.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то судові витрати (сплачений судовий збір) слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 268, 286 КАС України, суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення від 06.12.2023 та від 07.12.2023,- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення кладений 25.03.2024.

Головуючий: С. М. Позарецька