Постанова

від 22.05.2024 по справі 711/1534/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 711/1534/24 Головуючий у І інстанції - Позарецька С.М.,

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Карпушової О.В., Файдюка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати незаконними та скасувати постанови про накладення адміністративного стягнення від 06.12.2023 серія АА №00015622 та від 07.12.2023 серія АА №00015664, якими його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено стягнення у вигляді штрафу 8 500, 00 грн та 17 000, 00 грн відповідно.

В обґрунтування протиправності оскаржуваних постанов зазначає, що при винесенні оскаржуваних постанов відповідачем не було застосовано похибку у 2 %, як це передбачено Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. Також, вказує, що ні в метаданих, ні в оскаржуваній постановах не було зафіксовано відомості про те, що габаритно-ваговому контролю підлягали транспортні засоби - контейнеровози.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 березня 2024 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. При цьому, суд виходив з того, що факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених п. 22.5 ПДР, доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що пов`язані із правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні тим, що викладені у позові.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 06.12.2024 серії AA №00015622, яка оформлена старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко О.В., встановлено, що 04.12.2023 о 20 год. 47 хв., за адресою: М-21, км 192+000, Житомирська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.480, ДНЗ НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,538% (2,615 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Це правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 27, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, Wim 27, свідоцтво про повірку 04/4340; 1649 дійсні до 25.10.2024. За вказане правопорушення позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500, 00 грн.

Крім того, відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 07.12.2024 серії АА № 00015664, оформленої головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ОСОБА_2 , встановлено, що 05.12.2023 о 12 год 58 хв., за адресою: М-21, км 192+000, Житомирська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.440, ДНЗ НОМЕР_2 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 12,95% (5,18 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Це правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 27, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, Wim 27, свідоцтво про повірку 04/4340; 1649 дійсні до 25.10.2024. За вказане правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000, 00 грн.

Зазначені постанови є предметом цього позову, оскільки позивач вважає їх протиправними.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів суду, що діяв правомірно.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон № 3353-XII) учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За приписами ч. 2 ст. 29 Закону № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону № 3353-XII, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України).

Пунктом 1.9. ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п. 22.5 ПДР України рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно.

У відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Так, наявність події адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи вищезазначене, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення повинні ґрунтуватися на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи та наданих доказів.

Відповідно до приписів ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Як зазначалось вище, оскаржуваними постановами по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, встановлено факт порушення позивачем вимог п. 22.5 ПДР України, а саме: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6.538% (2,615 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, транспортним засобом MAN TGX 26.480, ДНЗ НОМЕР_1 та перевищення загальної маси транспортного засобу на 12.95% (5.18 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, транспортним засобом MAN TGX 26.440, ДНЗ НОМЕР_2 .

Разом з тим, при винесені оскаржуваних постанов відповідачем не було враховано, що дані транспортні засоби є спеціалізованими вантажними - сідловими тягачами, які рухалися зі спеціалізованими причепами-контейнеровозами (тип спеціалізований напівпричіп-контейнеровоз для перевезення контейнерів/сипких вантажів (зернових культур) з можливістю самоскидного розвантаження марки WIELTON модель NS34K, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 та марки GRAY ADAMS модель GA3S/4, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 до яких застосовується дозволена фактична маса 44 тони.

У свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів вказано, що причіп спеціалізований напівпричіп-контейнеровоз для перевезення контейнерів/сипких вантажів (зернових культур) з можливістю самоскидного розвантаження, отже призначений для перевезення контейнерів (а.с. 21-22, 27-28).

Також, матеріали справи містять технічні паспорти на контейнери К 60, в яких вказані технічні характеристики контейнера, його габарити, маса тари (а.с. 23-24, 29-30).

Колегія суддів зауважує, що оскаржувані постанови не містять даних щодо марки, моделі, державного номерного знаку напівпричепів-контейнеровозів, приєднаних до сідлових тягачів MAN TGX 26.480, ДНЗ НОМЕР_1 та MAN TGX 26.440, ДНЗ НОМЕР_2 .

При цьому, суд зауважує, що у постанові від 06.12.2024 серії AA №00015622 загальна маса встановлена 42, 615 т, тобто в рамках дозволених 44 т для контейнеровозів.

У постанові від 07.12.2024 серії AA №00015664 загальна маса становить 45, 182 т, тобто перевищує 44 т дозволених для контейнеровозів, проте суд позбавлений можливості самостійно обрахувати суму штрафу.

З огляду на викладене, зроблені відповідачем в оскаржуваних постановах розрахунки, в основі яких вказано про дозволену фактичну масу в 40 тон, є помилковими, оскільки, як вже наголошувалось вище відповідно до п. 22.5 ПДР України, дозволена фактична маса для двовісного автомобільного (тягача) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз) становить 44 тони.

Таким чином, з урахуванням наведених вище норм права, беручи до уваги, що відповідачем під час розгляду справи не надано жодних доказів на обґрунтування підстав для неврахування використання позивачем спеціалізованого напівпричепа-контейнеровоза, колегія суддів дійшла висновку, що постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи на території України) від 06.12.2024 серії AA №00015622 та від 07.12.2024 серії AA №00015664 підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам, що, в свою чергу, відповідно до ст. 317 КАС України, є підставами для скасування судового рішення.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 20.02.2024 № ПН1677 (а.с. 45).

Разом з тим, відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 в справі № 543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст.ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст. 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 Закону України «Про судовий збір»).

Отже, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн (3 028, 00 грн х 0,2 х 2).

За подання апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 634, 50 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 02.04.2024 № ПН760, хоча мало бути сплачено 1 816, 80 грн (3 028, 00 грн х 0,2 х 2 х 150 %).

Враховуючи, що за наслідками апеляційного перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, витрати зі сплати судового збору мають бути відшкодовані позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в розмірі 3 028, 00 грн (1 211, 20 грн + 1 816, 80 грн).

Одночасно суд роз`яснює позивачеві, що повернення надміру сплаченого судового збору врегульовано п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у якому зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 139, 242, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 березня 2024 року - скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанови від 06.12.2023 серія АА №00015622 та від 07.12.2023 серія АА №00015664 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Справи про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ: 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_5 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028, 00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп).

Постанова набирає законної сили з моменти її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Карпушова

В.В. Файдюк