Ухвала

від 25.03.2024 по справі 761/23224/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/23224/22

Провадження № 2-п/761/55/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду

25 березня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Путря Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду клопотання відповідача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду і її заяву про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м.Києва по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент-профіт плюс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в :

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 11.07.2023 року позовні вимоги ТОВ «Рент-профіт плюс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням було задовольнити частково та усунуто перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю «Рент-профіт плюс» у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 . В задоволенні іншої частини позовних вимог до ОСОБА_2 , - відмовлено. Стягнуто на користь ТОВ «Рент-профіт плюс» з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в рівних частках судовий збір в сумі по 827,00 грн. з кожного.

В своїй заяві про перегляд заочного рішення відповідач ОСОБА_1 просить суд скасувати вказане заочне рішення та призначити розгляд справи по суті в судове засідання, оскільки належним чином відповідача повідомлено не було про дату судового засіданні. Відтак, відповідач з об`єктивних причин була позбавлена можливості з`явитися до суду і тому не могла надати суду докази, які мають важливе значення для розгляду справи. Зазначила про те, що у спірній квартирі вона зареєстрована законно, а суд її виселяє. Повний текст рішення відповідач отримала 06.09.2023 року та перебувала за межами України, а будучи юридично необізнаною, подала апеляцію на рішення суду в жовтні 2023 року, яку суд повернув. Відтак, з запізненням подає вказану заяву про перегляд та вважає, що наявні усі підстави для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду по суті.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, але надав письмові заперечення проти скасування заочного рішення пояснення про те, що при отримання повного тексту рішення 06.09.2023 року відповідач повинна була звернутись до суду із заявою про перегляд протягом 20-ти днів, але відповідач звернулась лише 14.12.2023 року, тобто з значним пропущенням строку без поважних причин.

Відповідач в судове засідання не з`явився, представника не направив.

З врахуванням обмеження строків вирішення заяви про перегляд заочного рішення суду за ст..286 ЦПК України та наявності письмових доводів учасників справи щодо вказаної заяви, суд вважає за можливе розглянути її за відсутності учасників.

Суд дослідивши матеріали зазначеної цивільної справи та доводи заяви про перегляд заочного рішення суду, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (стаття 284 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду заяви про перегляд заочного рішення).

Як вбачається з матеріалів справи та клопотання відповідачки, то копія заочного рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 11.07.2023 року була нею отримана 06.09.2023 року, а із заявою про перегляд заочного рішення вона звернулась лише 12.12.2023 року.

Вирішуючи питання про можливість поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення варто зазначити наступне. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, пункт 33).

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №160/6430/20.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці зазначає, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справі Zubacv. Croatia ( Зубац проти Хорватії ) від 5 квітня 2018 року).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1998 року у справі Перес де Рада Каванил`єс проти Іспанії ).

При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.

Посилання відповідача про те, що вона при отриманні заочного рішення звернулась до апеляційного суду через необізнанність, а лише потім до місцевого суду і тому з часу повернення апеялційної скарги має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд суд не приймає до уваги з огляду на те, що не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, а у резолютивній частині заочного рішення було зазначено судом про порядок його оскарження.

Причин неможливості оскарження рішення до суду першої інстанції у встановлені строки не надано.

Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення.

З огляду на наведені приписи у випадку, якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та з цієї причини залишив без задоволення останню, особа може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску такого строку. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року.

Такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21).

Таким чином, за результатами належно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, суд незалежно від пропуску строку на її подання, може постановити лише ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Отже, у разі, якщо підстави для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відсутні, суд постановляє ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, що надає можливість відповідачу оскаржити заочне рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

З огляду на викладене, підстави для поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 11.07.2023 року відсутні, що є однією із підстав для залишення заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі №761/23224/22 без задоволення.

У відповідності з ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем вказаних вимог при обґрунтування підстав для скасування заочного рішення у сукупності визначених у ч.1 ст.288 ЦПК України обставин наведено не було, а судовий розгляд позовної заяви ТОВ «Рент-профіт плюс» призначався неодноразово як на 07.02.2023 року, 27.03.2023 року, 17.05.2023 року, 14.06.2023 року, 11.07.2023 року, про що відповідачі, будучи зареєстровані у спірній квартирі неодноразово повідомлялись на відому останню зареєстровану в установленому законом порядку адресу проживання та шляхом поміщення оголошення на сайті суду (а.с.30,31,39, 40-44, 53-58, 79-80, 48,50, 54-56, 59-60), тобто повинні були би бути обізнані із змістом вимог та часом розгляду, в тому числі міг самостійно з`явитись до суду та подати відзив на позов із відповідними клопотанням у разі незгоди з вимогами, або направити представника.

Винесене рішення ґрунтувалось на наявних доказах, а обставини реєстрації у спірній квартирі позивача підтверджено документально, що не спростовано стороною відповідача у відзиві. Протилежного стороною відповідача не доведено.

Інші наведені відповідачкою у вказаній заяві обставини для скасування заочного рішення не вказують на обгрунтованність підстав для такого скасування.

Відтак, одночасного існування двох обставин щодо не повідомлення відповідача про розгляд справи та існування важливих для справи обставин, за наявності яких заочне рішення підлягає скасуванню, відповідачкою наведено не було.

Оскільки, відповідач не повідомила суд про поважність причин неявки в судове засідання, і про причини, що перешкоджали повідомити про це суд, не вмотивувала обставини для скасування заочного рішення, заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 128, 187, 287-289, 353 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

клопотання відповідача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 11.07.2023 року і заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі №761/23224/22 за Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент-профіт плюс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, однак відповідач вправі оскаржити заочне рішення суду в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30-ти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Вказаний строк обраховується з дати винесення вказаної ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: А.А.Осаулов

повна ухвала виготовлена 25.03.2024 р.