Постанова

від 26.03.2024 по справі 569/18752/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2024 року

м. Рівне

Справа № 569/18752/23

Провадження № 22-ц/4815/443/24

Головуючий у Рівненському міському суді

Рівненської області: суддя Харечко С.П.

Рішення суду першої інстанції

(вступна і резолютивна частини) ухвалено 25 січня 2024 року

Повний текст рішення складено: 29 січня 2024 року

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючий: Хилевич С.В.

судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Рівненськогоміського судуРівненської областівід 25січня 2024року у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишний двір" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з внеску на утримання багатоквартирного будинку,

в с т а н о в и в :

У вересні 2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишний двір" (далі ОСББ "Затишний двір", ОСББ або об`єднання) пред`явило до ОСОБА_1 позов про стягнення заборгованості з внеску на утримання багатоквартирного будинку в сумі 15 021,02 гривень.

Мотивуючи свої вимоги, покликалось на те, що відповідачу на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 47,9 м2. Вона є співвласником багатоквартирного будинку, в якому 21 березня 2016 року створене ОСББ "Затишний двір". Рішенням від 08 вересня 2018 року зборів ОСББ на утримання будинку та прибудинкової території затверджено внесок у розмірі 3,50 гривень, а для перших та других поверхів внесок у розмірі 2,60 гривень, а саме квартир: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 з 01 жовтня 2018 року. Крім того, 30 травня 2019 року загальні збори об`єднання затвердили внесок на управління будинком в розмірі 2,60 гривень для І та ІІ поверхів і 3,63 гривень для решти поверхів. Рішенням від 10 листопада 2019 року загальних зборів ОСББ затверджено внесок на управління будинком з 01 листопада 2019 року в розмірі 3,60 гривень для І та ІІ поверхів, а 4,63 гривень для решти поверхів. Згодом, рішенням загальних зборів ОСББ "Затишний двір" від 15 січня 2022 року розмір внеску на утримання будинку встановлено з 01 січня 2022 року в сумі 5,50 гривень, а для першого та другого поверхів - 4,60 гривень. Однак внаслідок неналежного виконання відповідного обов`язку у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка станом 29 вересня 2023 року становила 15 021,02 гривень.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області 25 січня 2024 року позод задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Затишний двір" заборгованість з внеску на утримання багатоквартирного будинку в сумі 7 679,51 гривень та судовий збір в сумі 1 372,06 гривень.

Ухвалюючи своє рішення, суд дійшов такого висновку з огляду на те, що відповідач має заборгованість зі сплати внесків на управління будинком, частину з якої успадкувала за попереднім власником, а, отже, позов підлягає до часткового задоволення, а саме в межах позовної давності та з урахування сплати після прийняття спадщини відповідачем у розмірі 1 000 гривень.

На рішення суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, де вона покликалась на його незаконність та необґрунтованість, які полягали в порушенні норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

На обґрунтування апеляційної скарги стверджувалось про те, що відповідач набула права власності на спірну квартиру лише 28 червня 2023 року. У липні 2023 року нею було сплачено 1000 гривень на користь позивача за послуги з утримання будинку. Зважаючи на те, що помісячний платіж за утримання будинку становив у 2023 році 263,45 гривень, а позов пред`явлено в вересні облікового року, то у неї відсутня заборгованість. При цьому вважає неприйнятними заперечення позивача в суді попередньої інстанції про успадкування нею боргових зобов`язань, адже фактично такі аргументи спонукали до зміни предмету та підстав позову. Разом з тим міський суд, без достатніх правових підстав, урахував зазначену обставину і застосував при вирішенні спору положення глави 87 ЦК України, хоча при пред`явленні позову на неї позивач навіть не покликався.

З наведених підстав просила оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволені позову.

У поданому відзиві представник позивача адвокат Губар В.Є., вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" ОСББ створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

За правилом ч.2 та 5 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об`єднання є загальні збори, рішення яких, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Згідно з ч.9 ст.10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник багатоквартирного будинку зобов`язаний: своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, виконувати рішення статутних органів прийняті у межах їхніх повноважень; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівною законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів технічного переоснащення приміщень або їх частин.

Частиною першою ст. 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об`єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Згідно із ч.6 ст. 21 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

Як установлено судом попередньої інстанції, і ці обставина сторонами визнаються, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_30 , загальною площею 47,9 м2. Дата реєстрації права власності - 28 червня 2023 року. Як підстава для державної реєстрації зазначено про рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 24 квітня 2023 року у справі №569/23768/21.

Обслуговування будинку, в якому знаходиться квартира відповідача, здійснюється ОСББ "Затишний двір".

Спірні правовідносини виникли з того приводу, що у ОСОБА_1 як власника квартири АДРЕСА_31 наявна заборгованість по внесках на управління будинком та прибудинковою територією, яка станом на 29 вересня 2023 року становила 15021,02 гривень.

Так, рішенням від 08 вересня 2018 року загальних зборів ОСББ на утримання будинку та прибудинкової території було затверджено внесок, зокрема для квартири відповідача, 2,60 гривень. Згодом рішенням від 10 листопада 2019 року затверджено внесок на управління будинком з 01 листопада 2019 року в розмірі 3,60 гривень для квартири відповідача. Рішенням від 15 січня 2022 року загальних зборів ОСББ розмір внеску платежу на утримання будинку встановлено з 01 січня 2022 року в розмірі 4,60 гривень для поверху будинку, де міститься квартира відповідача.

Отже, за розрахунками позивача у ОСОБА_1 як власника квартири АДРЕСА_31 була наявна заборгованість по внескам на управління будинком та прибудинковою територією станом на 29 вересня 2023 року в загальному розмірі 15021,02 гривень.

Між тим, в липні 2023 року відповідач сплатила на користь позивача 1000 гривень як внесок на управління будинком та прибудинковою територією.

Згідно зі ст.ст. 257, 261 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Повно і правильно з`ясувавши обставини справи та застосувавши при вирішенні спірних правовідносин норми матеріального права, які підлягали застосуванню, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача 7 679,51 гривень з урахуванням часткової сплати грошових коштів на управління будинком і в межах позовної давності.

Та обставина, що ОСББ не обґрунтовувало позов посиланнями на положення ст.1282 ЦК України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та не повинна спонукати до пред`явлення нового позову з відповідними обґрунтуваннями, адже це суперечитиме засадам ефективного захисту порушених прав об`єднання на отримання від співвласника плати на утримання будинку.

Так, позовна заява обов`язково повинна містити предмет позову та підстави позову. Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

У процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" (суд знає закони), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тому при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та з огляду на позовні вимоги встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки тощо) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення процесуального законодавства така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 24 квітня 2023 року, що набрало законної сили, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності на спадкове майно.

Встановлено факт проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Майків Гощанського району Рівненської області, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Рівне, із 03 червня 2003 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_32 в порядку спадкування за законом.

При цьому колегія суддів звертає увагу також на таке.

Згідно з ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки заборгованість зі сплати внеску виникла за життя спадкодавця, то обов`язок з її сплати увійшов до складу спадщини та перейшов до спадкоємця - ОСОБА_1 .

Матеріально-правова вимога, її обсяг та суб`єкт, який має задовольнити вимогу у визначеній судом частині, залишається незмінним незалежно від часу прийняття спадщини, державної реєстрації нерухомого майна та інших заперечень заявника.

Є очевидним, і ця обставина є загальновідомою, що вартість майна, одержаного у спадщину, покриває вимоги кредитора до спадкоємця.

Отже, доводи апеляційної скарги про незаконність і необґрунтованість рішення суду на увагу не заслуговують і спростовуються правильністю висновків суду.

Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", п. 32).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення у справах Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Спонуканням для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до пункту 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Керуючись ст.ст. 362, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 січня 2024 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: Н.М. Ковальчук

С.С. Шимків