Ухвала

від 25.03.2024 по справі 758/10796/20

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року

м. Київ

Справа № 758/10796/20

Провадження № 51 - 1574 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 27 липня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року щодо нього,

встановив:

Вироком Подільського районного суду м. Києва від 27 липня 2023 року, залишеним без зміни ухвалою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року, ОСОБА_4 засуджено за ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд вищевказаних судових рішень в касаційному порядку.

Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 КПК України.

Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Згідно з ст. 438 ч. 1 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).

Так, в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України засуджений у касаційній скарзі не навів обґрунтування незаконності судових рішень відповідно до ст. 428 ч. 1, ст. 413-414 КПК України та не зазначив в чому полягає явна несправедливість призначеного йому покарання.

Крім того, засуджений не зазначає які обставини, що пом`якшують покарання, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та зменшують його суспільну небезпечність, не були враховані місцевим судом про призначенні покарання.

Також у поданій скарзі засуджений не зазначає в чому полягає незаконність ухвали апеляційного суду, які конкретно порушення закону в силу ст. 419 КПК України, на його думку, було допущено цим судом, які доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.

Відповідно до вимог ст. 427 ч. 5 КПК України до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються, проте засуджений не долучив копію ухвали апеляційного суду.

Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Верховний Суд

постановив:

Залишити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 без руху.

Встановити засудженому ОСОБА_4 п`ятнадцятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3