Ухвала

від 25.03.2024 по справі 160/2813/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 березня 2024 рокуСправа №160/2813/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЄТОК КРУТОГІРНИЙ» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

30.01.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЄТОК КРУТОГІРНИЙ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.09.2023 № 9511401/31971442 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області;

- Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 31.08.2023, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЄТОК КРУТОГІРНИЙ», код ЄДРПОУ 31971442, датою фактичного подання - 13.09.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на виконання вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу Українипозивачем в електронній формі було складено та надіслано до відповідача-2 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 31.08.2023 року. У результаті обробки надісланої накладної Автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України було сформовано та надіслано позивачу квитанцію про доставку вказаної податкової накладної з інформацією про зупинення її реєстрації. У квитанції зазначено, що реєстрацію зупинено відповідно до пункту201.16 статті 201 ПК України, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим запропоновано надати пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної в ЄРПН. Позивачем були надані контролюючому органу пояснення та повний пакет копій первинних документів в електронному вигляді. Однак, рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 31.08.2023 року у зв`язку з ненаданням платником податку копій первинних документів. Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості. Відповідач-2, приймаючи рішення, що оскаржується, допустив формальний підхід, вказавши у своєму рішенні інформацію про ненадання позивачем копій первинних документів без конкретизації, чіткості та зрозумілості, тобто рішення не мотивовано. З огляду на викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/2813/24 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.

26.02.2024 року відповідач-1 надав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

26.02.2024 року відповідач-2 надав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Згідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 160,161цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Дослідивши матеріали адміністративної справи судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю«МАЄТОК КРУТОГІРНИЙ» зареєстроване як юридична особа, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи за кодом 3197442.

Відповідно до вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань позивачем було оформлено податкову накладну №2 від 31.08.2023 року.

Вказану податкову накладну було надіслано позивачем для реєстрації у встановленому законодавством порядку до Єдиного реєстру податкових накладних.

Податкову накладну №2 від 31.08.2023 року прийнято, проте реєстрацію зупинено.

В квитанціях про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН зазначено наступні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 31.08.2023 року:

«Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу Україниреєстрація ПН/РК № 2 від 31.08.2023 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

11.09.2023 р. позивачем контролюючому органу в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку були подані письмові пояснення №3 з підтверджуючими документами.

Однак, рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.09.2023 року за №9511401/31971442 було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 31.08.2023 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених з порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): наявність ризикових операцій.

Позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження, проте рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішень про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.09.2023 року № 69588/31971442/2 скаргу було залишено без задоволення.

Згідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Суд, вивчивши позовну заяву, встановив, що її подано з порушенням вимог, встановлених ст. 161 КАС України, а саме: не надано суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Необхідною умовою для реалізації права на звернення до адміністративного суду є пред`явлення адміністративного позову шляхом подання позовної заяви із дотриманням вимог, встановлених КАС України, насамперед, статтями 122, 160-161.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок,Кодексом адміністративного судочинства Українивстановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертоїстатті 122 КАС Україниякщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як уже зазначено, частина першастатті 122 КАС Українипередбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, єПодатковий кодекс України.

Статтею 56 ПК Українивизначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту56.1статті56 ПК Українирішення, прийняті контролюючим органом, можутьбутиоскарженів адміністративному або судовомупорядку.Пунктом56.18статті56 ПК Українивизначено,що з урахуванням строків давності, визначенихстаттею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту102.1статті102 ПК Україниконтролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно достатті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом133.4статті133цьогоКодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом102.2статті102 ПК Українивизначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом56.18статті56 ПК Українивстановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом56.19статті56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу,встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту56.19статті56 ПК Українив разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статейПК Українитастатті 122 КАС Українивказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Отже, із прийняттям чинної редакціїКАС Українита відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертоюстатті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту56.18статті56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановленіПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановленіПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборі та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 року у справі № 640/20468/18 (адміністративне провадження №К/9901/16396/19) у справі щодо оскарження повернення позовної заяви з оскарження рішення Комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, що було подано до суду з пропуском строку на оскарження.

Предметом оскарження в даному адміністративно-правовому спорі є рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.09.2023 року №9511401/31971442 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЄТОК КРУТОГІРНИЙ» № 2 від 31.08.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем було здійснено заходи досудового врегулювання спору та в результаті адміністративного оскарження 26.09.2023року було направлено рішення за результатами розгляду скарг №69588/31971442/2.

З позовною заявою щодо скасування рішення позивач звернувся лише 30.01.2024року. При цьому позивачем не надано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску строку звернення.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За приписами ч.1ст.169 КАС Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160,161цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У відповідності до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати можливість позивачу у строк протягом 10-ти днів з дня отримання даної ухвали привести у відповідність до вимог ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву, а саме: надати до суду: заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЄТОК КРУТОГІРНИЙ» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу усунути недоліки позову протягом 10-ти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху шляхом надання суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядкустатті 256 Кодексу адміністративного судочинства Українита оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Рябчук