Рішення

від 25.03.2024 по справі 240/15857/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року м. Житомир

справа № 240/15857/23

категорія 1110503000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Малинська паперова фабрика-Вайдманн" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Малинська паперова фабрика-Вайдманн" звернулося до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 06.03.2023 №00042440701, згідно з яким зменшено розмір від"ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду, у розмірі 278522грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 06.03.2023 №00042510701, згідно з яким застосовано штраф у розмірі 6305 грн за не складання та не реєстрацію податкової накладної у Єдиному державному реєстрі податкових накладних по занижених податкових зобов"язаннях з ПДВ на суму 12610 грн за жовтень 2022 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем проведено документальну позапланову перевірку діяльності Приватного акціонерного товариства "Малинська паперова фабрика-Вайдманн" (далі ПрАТ «МПФ - Вайдманн»). За результатами перевірки складено акт №1054/06-30-07-01/00278735 від 27 січня 2023 року відповідно до висновків якого контролюючим органом встановлено, що позивачем протиправно:завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 278522грн; занижено зобов`язання з податку на додану вартість на суму 12610грн.

Однак, позивач вказує, що контролюючим органом безпідставно зроблено висновок прозавищення від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду в розмірі 278 522 грн та про порушення терміну реєстрації податкової накладної за жовтень 2022 року.

Зазначає, щоТовариство здійснило операцію по списанню основних засобів керуючись, в тому числі, індивідуальною податковою консультацію, яку під час перевірки надало до ознайомлення перевіряючим. Саме тому, у товариства були відсутні підстави для донарахування податкових зобов`язань з ПДВ по операціях зі списання вищезазначених основних засобів у сумі 12 610 грн.

Щодо податкового кредиту за постачанням від ТОВ «Малин Енергоінвест» вказує, що твердження контролюючого органу про завищення податкового кредиту за рахунок безпідставно віднесених до його складу сум ПДВ по незареєстрованих податкових накладних по ТОВ «Малин Енергоінвест» в сумі 4312,00 грн протирічить ПК України, оскільки товариством до податкового кредиту віднесено суму ПДВ по послугах водопостачання та водовідведення, вартість яких визначається за показниками приладів обліку.

Щодо податкового кредиту за постачанням від ТОВ АПТ Україна Груп", то висновки відповідача про завищення товариством податкового кредиту на суму 261599,53грн, суперечить абзацу третьому п.201.10 ст.201 ПК України, згідно з яким податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ухвали суду від 23.06.2023 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Згідно з протокольною ухвалою суду від 20.07.2023 судове засідання відкладено на 19.09.2023 у зв"язку із задоволенням клопотання представника відповідача про надання можливості для ознайомлення з відповіддю на відзив на позовну заяву.

Представник позивача у судовому засіданні у 19.09.2023 позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву (за вх.№49398/23 від 19.07.2023, за вх.№52648/23 від 02.08.2023).

Представник відповідача, проти заявлених позовних вимог заперечив у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві Головного управління Державної податкової служби у Житомирськійобласті на позовну заяву (за вх.№49395/23).

Вказує, щов ході проведеної перевірки встановлено, що у жовтні 2022 ТОВ "Малин Енергоінвест" згідно з договором про надання послуг з централізованого водопостачання і водовідведення від 01.10.2020 №138 надавало послуги ПрАТ «МПФ-Вайдманн» з водопостачання та водовідведення на загальну суму 75253,71 грн, в т.ч. ПДВ 12542,85грн.

При цьому податкова накладна на суму оплати наданих послуг постачальником послуг - ТОВ "Малин Енергоінвест", не складена та в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстрована, що відповідно до законодавчих вимог на дає права ПрАТ «МПФ-Вайдманн» на віднесення суми ПДВ у розмірі 4312 грн по незареєстрованій податковій накладній до податкового кредиту.

Щодо віднесення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 261599,53 грн по правовідносинах з ТОВ «АПТ Україна Груп» за жовтень 2020 року, представник відповідача вказує, що до перевірки не надано товарно-транспорту накладну на поставку обладнання саме на ПрАТ «МПФ-Вайдманн». Саме тому неможливо прослідкувати рух обладнання на території України та з`ясувати причину зміни назви поставленого обладнання по шляху від митниці, через двох посередників, до ПрАТ «МПФ-Вайдманн», за один день.

Враховуючи той факт, що всі операції по поставці ввезеного обладнання на території України відбувалися в 1 день - 23.10.2020 (розмитнення, придбання та продаж обладнання через двох посередників), можливість проведення якогось переобладнання (дообладнання, ремонту, модифікації тощо), яке призвело б до зміни назви/номенклатури поставленого обладнання є неможливим.

Окрім цього, в ході перевірки встановлено, що ПрАТ «МПФ-Вайдманн» проведено списання основних засобів, в т.ч. і тих, які мають залишкову балансову вартість.

Зазначає, що при проведенні списання основних засобів внаслідок їх непридатності для подальшого використання за призначенням у господарській діяльності платника, відповідно до законодавчих вимог ПрАТ «МПФ-Вайдманн» зобов`язано нарахувати податкові зобов`язання на залишкову вартість основних засобів.

Також вказує, що Державною податковою службою, відповідно до рішення про результати розгляду скарги від 18.05.2023 №12321/6/99-00-06-01-05-06 за результатами розгляду скарги ПрАТ «МПФ-Вайдманн», залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 06.03.2023 №00042440701 та №00042510701.

У ході судового розгляду справи судом заслухано пояснення представника позивача та представника відповідача, досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи, та відповідно до протокольної ухвали суд на місці ухвалив перейти до подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складене у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з урахуванням положень ст.193 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Малинська паперова фабрика-Вайдманн" (далі ПрАТ «МПФ-Вайдманн») зареєстроване як юридична особа, основний вид діяльності за КВЕД 17.12 виробництво паперу та картону (т.1 а.с.219).

Судом встановлено, що у період з 09.01.2023 по 20.01.2023 посадовими особами Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ «МПФ-Вайдманн» на предмет дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні зажовтень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки складено акт №1054/06-30-07-01/00278735 від 27 січня 2023 року (далі - акт перевірки). Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, за її результатами встановлено порушення позивачем:

- п.44.1, ст.44, п.189.9 ст.189, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, оскільки ним завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації), в сумі 278 522,00 грн.

- п.201.1 та п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, оскільки підприємством не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну на загальну суму ПДВ 12610,00 грн (т.1 а.с. 30-54).

На підставі акту перевірки відповідачем 06.03.2023 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №00042440701, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду, в розмірі 278522 грн (т.1 а.с. 13-14, 15);

- №00042510701, згідно з яким застосовано штраф у розмірі 6305 грн за не складання та не реєстрацію податкової накладної у Єдиному державному реєстрі податкових накладних по занижених податкових зобов"язаннях з ПДВ на суму 12610 грн за жовтень 2022 року (т.1 а.с. 16-17,18).

Позивач, не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, подав скаргу, за результатами розгляду якої Державна податкова служба України рішенням від 18 травня 2023 року у її задоволенні відмовила, а податкові повідомлення-рішення залишила без змін (т.1 а.с. 20-28).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі -ПК України).

Як закріплено у підпункті9.1.3 пункту 9.1 статті 9 ПК України, податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків.

Податок на додану вартістьнепрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до нормрозділу V ПК України(підпункт14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Податкове зобов`язаннясума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з підпунктом14.1.181пункту 14.1статті 14 ПК України, податковий кредитце сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно зрозділом V ПК України.

Відповідно до підпункту14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК Українибюджетне відшкодуваннявідшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Підпунктом «а» пункту185.1статті 185 ПК Українизакріплено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Положеннямистатті 187 ПК Українипередбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівкудата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такоїдата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарівдата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послугдата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно доЗакону України«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Приписи пунктів198.1,198.3 статті 198 ПК Українивизначають, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту198.1 статті 198 ПК Українидо податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно з пунктом198.2 статті 198 ПК Українидатою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом44.1 статті 44 ПК Українидля цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаєЗакон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16 липня 1999 року №996-ХІVз наступними змінами та доповненнями у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі по текстуЗакон України №996-ХІV).

Відповідно достатті 1 цього Законугосподарська операціяце дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зістаттею 9 Закону України №996-ХІVпідставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю за впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтями1та3названогоЗаконупередбачено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Тому, будь-які документи (у тому числі договори, акти виконаних робіт, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку (частина 3статті 9 Закону України №996-ХІV).

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Згідно правовоою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законущодо формування витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків сформував витрати, у тому числі податковий кредит, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до акту перевірки контролюючим органом зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за результатами включення до його складу сум ПДВ:

- у розмірі 12610 грн за списання основних засобів, які мають залишкову балансову вартість;

- у розмірі 4312 грн, сплачених ТОВ «Малин Енергоінвест» за послуги водопостачання та водовідведення;

- у розмірі 261599,53 грн, сплачених ТОВ «АПТ Україна Груп» за поставку газоочисного обладнання.

Щодо заниження податкового зобов"язанняз ПДВ на загальну суму в розмірі 12610грн у зв"язку зі списанням основних засобів, які мають залишкову балансову вартість, суд зазначає наступне.

У акті перевірки зазначено, що у жовтні 2022 ПрАТ «МПФ-Вайдманн» проведено списання основних засобів, в тому числі і тих, які мають залишкову балансову вартість. Загальна балансова вартість списаних недоамортизованих основних засобів становить 440080,03 грн. Підприємство суму зносу вищенаведених основних засобів відобразило по рах.13 «Амортизація» (Д-т рах.13 К-т рах.104) - 377031,21 грн, а залишкову вартість відобразило по рах.976 «Інші витрати» (Д-т рах.976 К-т рах.104) - 63050,82 грн.

Також, від списання зазначених основних засобів ПрАТ «МПФ-Вайдманн» було оприбутковано металобрухт.

Посилаючись на положення пункту189.9 статті 189 ПК України, відповідач уважає, що залишкова вартість основних засобів, підлягала оподаткуванню податком на додану вартість.

Суд зазначає, що відповідно до п.189.9 ст.189 ПК України передбачено, що у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

При цьому ПК України не визначено механізму подання платником податку контролюючому органу документів про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів. У зв`язку із цим платник податку може подати такі документи (копії документів) контролюючому органу у загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на запит контролюючого органу.

Відповідно до 189.10 ПК України у разі якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов`язання.

Відповідно до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну України №561 від 30.09.2003, одиницею обліку основних засобів є окремий об`єкт. Окремим об`єктом основних засобів є: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдями до нього: конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно-з`єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно: незавершені капітальні інвестиції: інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Представник позивача у судовому засіданні пояснила, що на балансі товариства обліковуються багато складних об`єктів основних засобів, які можуть виконувати свою виробничу функцію лише у комплексі, тобто у складі інших основних засобів, а не самостійно. Запасні частини таких об`єктів потребують заміни через регулярні або періодичні проміжки часу.

Відповідно до МСБО 16 "Основні засоби" (параграф 70), якщо суб`єкт господарювання визнає в балансовій вартості об`єкта основних засобів витрати на заміну частини об`єкта, тоді він припиняє визнання балансової вартості заміненої частини незалежно від того, чи амортизували замінену частину окремо.

Параграфами 7 та 13 МСБО 16 передбачено, що собівартість об`єкта основних засобів слід визнавати активом, якщо і тільки якщо: а) є ймовірність, що майбутні економічні вигоди, пов`язані з об`єктом, надійдуть до суб`єкта господарювання; б) собівартість об`єкта можна достовірно оцінити.

Запасні частини деяких об`єктів основних засобів можуть потребувати заміни через регулярні проміжки часу. Об`єкти основних засобів також можуть бути придбаними з метою здійснення порівняно нечастої повторної заміни або навіть для одноразової заміни. Суб`єкт господарювання визнає в балансовій вартості об`єкта основних засобів собівартість замінюваної частини такого об`єкта, коли витрати понесені, якщо задовольняються критерії визнання. Балансову вартість тих частин, що їх замінюють, припиняють визнавати відповідно до положень про припинення визнання цього стандарту.

У свою чергу, представник позивача в судовому засіданні пояснила суду, що деякі вузли та деталі папереробної машини підлягають заміні після певної кількості годин використання, адже термін їх експлуатації у кілька разів менше, ніж термін експлуатації всієї машини в цілому. Під час виконання значного огляду витрати на нього визнаються в балансовій вартості об`єкта основних засобів як заміна, якщо задовольняються критерії визнання: наявності ймовірності, що майбутні економічні вигоди, пов`язані з такою заміною, надійдуть до суб`єкта господарювання, і при цьому собівартість заміни можна достовірно оцінити. Будь-яку балансову вартість витрат на попередній огляд (на відміну від матеріальних частин), яка залишається, визнавати припиняють.

У програмному забезпеченні SАР, яким користується товариство, в тому числі і для ведення бухгалтерського обліку, часткове списання основного засобу передбачає три етапи. Перший - це створення картки для частини основного засобу, що списується та присвоєння йому окремого інвентарного номера. Другий - це перенесення частини первісної вартості, зносу та балансової вартості з основного об`єкту на об`єкт, що підлягає списанню відповідно до акту виділення частини об`єкта основного засобу. Третє - списання основного засобу згідно з акту на списання основного засобу.

У програмі SАР виділення вартості зносу нового об`єкта, прямопропорційне частині виділеної первісної вартості, амортизації зі старого об`єкта, що відповідає МСБО 16. Таким чином утворюється новий об`єкт, що містить відсоток зносу, аналогічний відсотку зносу основного засобу, з якого він утворився, а по суті, виділений об`єкт мав би містити 100% знос.

Так статори до спірально-гвинтових насосів (3 шт) та скануючі сприски (3 шт), не є окремими основними засобами що могли б функціонувати окремо, а є виділеними зношеними запасними частинами машини папереробної «Брудерхаус» №17 (інвентарний №551160785); статори до спірально-гвинтових насосів (5 шт) та тримачі дискових ножів (3 шт), виділених з папереробної машини «Брудерхаус» №16, сервоперетворювач ЕV39328-Е8 (1 шт), виділений з Пили Schellihg (інвентарний №551160972); регулюючий клапан (1 шт), виділений з машини папереробної 15 (інвентарний №551160024); редуктора К1М2 (1 шт), виділені з пристрою завантажувального роликових платформ (інвентарний №551160585) (т.1 а.с. 93, 94, 95, 96, 97).

Позивач вказує, що всі ці запасні частини виділялися виключно по причині їх повного фізичного і матеріального зносу, підлягали списанню і подальшій заміні. Виділені вузли повністю зносилися і підлягали заміні. У випадку, якщо підприємство залишило б ці вузли на папереробних машинах існував великий ризик поломки всієї машини і зупинки виробництва в цілому.

Під час перевірки та до суду товариством надано акти на списання основних засобів: №3 від 20.10.2022; №2 від 10.10.2022; №4 від 25.10.2022; №8 від 24.10.2022; №2 від 25.10.2022; №4 від 20.10.2022; №1 від 20.10.2022 з висновком комісії про неможливість використання основного засобу за первісним призначенням та оприбуткуванням матеріалу б/в, а саме металобрухт вид 500 (т.1 а.с. 98, 99, 100, 101, 102, 103, 104, 105).

Оцінюючи зміст актів про ліквідацію об`єктів основних засобів та оприбуткування матеріалу, можна дійти висновку що такі об`єкти були фізично розібрані і відповідно в подальшому за своїм первісним призначенням використовуватися більше не можуть.

На підтвердження своєї позиції позивач також посилається на індивідуальну податкову консультацію, надану ДПС України 10 вересня 2020 року (т.1 а.с. 87-91).

Згідно із зазначеною консультацією, у випадку ліквідації основних засобів у зв`язку з їх знищенням, розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник податку не нараховує податкові зобов`язання з ПДВ (у тому числі, відповідно до пункту198.5 статті 198 ПК України) у випадку, зокрема, подання контролюючому органу належним чином оформленого акта на списання основних засобів за формою, встановленоюнаказом Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29 грудня 1995 року №352, або за довільною формою, за умови, що такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволить ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа. Незалежно від форми складання документа на списання основних засобів такий документ має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначення.

Також у індивідуальній податковій консультації зазначено, що відповідно до пунктів 41-43 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженихнаказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року №561, для визначення непридатності основних засобів до використання, можливість їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія. Така комісія: здійснює безпосередній огляд об`єкта, що підлягає списанню; установлює причини невідповідності критеріям активу; визначає осіб, з вини яких сталося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності; визначає можливість продажу (передачі) об`єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, розбирання (ліквідації) основних засобів, установлює їх кількість і вартість; складає і підписує акти на списання основних засобів.

Суд враховує, що надані позивачем акти списання основних засобів містять вказану інформацію.

Будь-яких інших доводів та зауважень щодо здійснення позивачем процедури списання вказаних засобів та доказів використання за призначенням у господарській діяльності платника податків, відповідачем суду не надано.

Як наслідок вищевказаного, висновки контролюючого органу про наявність у позивача обов"язку оподаткування податком на додану вартість залишкової вартості основних засобів у розмірі 12610,00 грн є необґрунтованою.

Щодо віднесення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 261599,53грн по правовідносинам з ТОВ «АПТ Україна Груп», суд вказує наступне.

Контролюючим органом в акті перевірки встановлено, що у жовтні 2022 ПрАТ «МПФ-Вайдманн» віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по правовідносинам з ТОВ «АПТ Україна Груп» за жовтень 2020 року, а саме по податковій накладній від 23.10.2020 №16 на поставку газоочисного обладнання ТМ «Ятаган» на загальну суму 1569597,18 грн, у т.ч. ПДВ 261599,53 грн.

За доводами відповідача вказані правовідносини не відбулися, оскільки позивач не зміг довести рух обладнання по території України та з`ясувати причину зміни назви поставленого обладнання на шляху від митниці, через двох посередників, до ПрАТ «МПФ-Вайдманн» за один день.

Позивачем, на підтвердження правовідносин з ТОВ «АПТ Україна Груп» надано договір поставки газоочисного обладнання ТМ «Ятаган» з монтажем та пусконалагоджувальними роботами №Р05-00600220 від 29.07.2020, укладений між ПрАТ «МПФ-Вайдманн» ("Покупець") та ТОВ «АПТ Україна Групп» ("Постачальник") (т.1 а.с.138-142, 143).

Відповідно до умов якого "Постачальник" зобов`язується передати у власність "Покупця" газоочисне обладнання ТМ «Ятаган» згідно зі Специфікацією, а також змонтувати та провести пусконалагоджувальні роботи обладнання. Пункт 2.4 цього Договору передбачає, що витрати по доставці за рахунок "Постачальника".

Невід`ємною частиною до вказаного Договору є Додаток №1 - Специфікація на Товар: 1.Газоочисне обладнання ТМ «Ятаган» дільниця приготування клею ФОП/5000/СЕ Ацетон; 2.Газоочисне обладнання ТМ «Ятаган» дільниця склеювання картону ФОП/4000/900СЕ Стирол; 3.Монтаж та пусконалагоджувальні роботи (т.1, а.с. 142).

Також, згідно з Додатковою угодою №1 від 07.10.2020 до договору поставки газоочисного обладнання ТМ «Ятаган» з монтажем та пусконалагоджувальними роботами №Р05-00600220 від 29.07.2020, п.6.1 Договору викладено у наступній редакції:

"Покупець" зобов"язаний здійснювати оплату за цим Договором в наступному порядку: - 50% ціни цього Договору, що становить 7847985,90 грн, у т.ч. ПДВ, - протягом трьох днів з дати підписання цього договору; - 40% ціни цього Договору, що становить 6278388,72 грн, у т.ч. ПДВ, - протягом 5-ти днів з дати повідомлення "Постачальником" "Покупця" про готовність обладнання до поставки; - 10 % ціни цього Договору, що становить 1569597,18 грн, у т.ч. ПДВ, - протягом трьох днів з дати завершення монтажу і пусконалагоджувальних робіт та підписання сторонами Акта виконаних робіт згідно з п.3.8 цього Договору (т.І, а.с.143).

Відповідно до видаткової накладної від 23.10.2020 №190 відбулося постачання обладнання на загальну суму 15695971,81 грн, в т.ч. ПДВ - 2615995,30 грн , а саме:

1. Газоочисне обладнання ТМ «Ятаган» дільниця приготування клею ФОП/5000/СЕ Ацетон;

2. Газоочисне обладнання ТМ «Ятаган» дільниця склеювання картону ФОП/4000/900СЕ Стирол (т.1 а.с. 144).

Також позивачем надано паспорти обладнання на Газоконвектор "ТМ ЯТАГАН ФОП/5000/СЕ" та Газоконвектор "ТМ ЯТАГАН ФОП/4000/900СЕ" (т.1 а.с. 145-170, 171-183).

Відповідно до листа директора ТОВ «АПТ Україна Групп» №01-01-001 від 12.01.2021 вказано, що подібне обладнання розробляється та виробляється за індивідуальними технічними рішеннями, згідно з технічним завданням. Основою для виготовлення є базова конфігурація до якої, для розуміння на який саме технологічний процес підібрана кожна одиниця обладнання у специфікації до договору, було додано ідентифікатор: дільниця склеювання картону, дільниця приготування клею де саме буде розміщуватись обладнання; Стирол, Ацетон від якої речовини буде очищуватися повітря (т.1 а.с. 199).

Окрім того, представник позивача пояснила, що при поставці продукції товариству, постачальник надав паспорт на базові моделі газоочисного обладнання, пізніше оновив паспорти та надав відповідні пояснення, які були подані відповідачу, та до суду.

З огляду на викладене, проаналізувавши первинні документи наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку про небгрунтованість доводів відповідача: витрати по доставці обладнання здійснюються за рахунок постачальника, отже відсутність товарно-транспортної накладної не є обґрунтуванням нереальності здійснення операції; невідповідність номенклатури товару у специфікації до Договору поставки №Р05-00600220 із найменуванням обладнання згідно з паспортами також не може бути належним обґрунтуванням, оскільки паспорт не є первинним документом, а лише фіксує технічні характеристики товару та не є обов`язковим документом при формуванні податкового кредиту, за наявності належно оформленої податкової накладної, виданої покупцю та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому податковим законодавством порядку.

Узагальнюючи наведене, суд вважає, що документи додані до матеріалів справи та пояснення представника позивача підтверджують доводи ПрАТ «МПФ-Вайдманн» та реальність здійснення позивачем господарських операцій з контрагентом ТОВ «АПТ Україна Групп».

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Деякі помилки в документах чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Щодо зауважень відповідача про здійснення поставки ввезеного на територію України обладнання лише за один день, суд зазначає наступне.

Виходячи зі специфіки та умов укладених між позивачем та контрагентами правочинів, предметів господарських операцій, суд встановив, що надані позивачем документи в їх сукупності повною мірою підтверджують фактичне виконання таких господарських операцій з контрагентами. У наданих позивачем первинних документах, визначено суть та зміст господарських операцій, вказані документи підтверджують фактичне отримання товару, робіт, послуг та використання їх для безпосередньої господарської діяльності підприємства. Натомість доказів щодо неправильного відображення позивачем вказаних господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку матеріали справи не містять.

Крім того, відповідачем не надано й доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Суд наголошує, що загальна позиції податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтується лише на інформації, отриманій за результатами здійснення податкового контролю по взаємовідносинам його контрагентів з іншими особами, та зроблено висновок про нереальність господарських операцій ПрАТ "МПФ-Вайдманн" із ТОВ «АПТ Україна Груп». Разом з тим, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за обставин даної справи й відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин платника податку.

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування платником даних свого податкового обліку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Так само і саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Висновок суду про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об`єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів у їх сукупності.

Отже, за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що твердження відповідача про завищення позивачем від"ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду з ПДВ на суму в розмірі 261599,53 грн є помилковим.

Щодо завищення позивачем податкового кредиту у розмірі 4312 грн, сплачених ТОВ «Малин Енергоінвест» за послуги водопостачання та водовідведення, суд зазначає наступне.

Посадовими особами відповідача встановлено, що у жовтні 2022 року, ТОВ "Малин Енергоінвест", згідно з договором про надання послуг з централізованого водопостачання і водовідведення від 01.10.2020 №138, надавало послуги ПрАТ «МПФ-Вайдманн» з водопостачання та водовідведення на загальну суму 75253,71 грн, в т.ч. ПДВ - 12542,85грн.

До податкового кредиту у перевіреному періоді ПрАТ «МПФ-Вайдманн» віднесено суму ПДВ у розмірі 4312 грн, а саме у жовтні 2022 року на підставі актів виконаних робіт від ТОВ "Малин Енергоінвест":

- акт про надання послуг з водопостачання за вересень 2022 року від 04.10.2022 №1821 на загальну суму 24414,27 грн, в т.ч ПДВ - 4069,05 грн.;

- акт про надання послуг з водовідведення за вересень 2022 року від 04.10.2022 №1822 на загальну суму 1455,63 грн, в т.ч ПДВ - 242,61 грн.

Оплата наданих послуг в загальній сумі 257869,90 грн, в т.ч. ПДВ - 4311,66 грн, проведена 14.10.2022.

При цьому податкова накладна на суму оплати наданих послуг постачальником послуг - ТОВ "Малин Енергоінвест" не складена та в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстрована, що відповідно до законодавчих вимог на дає права ПрАТ «МПФ-Вайдманн» на віднесення суми ПДВ по незареєстрованій податковій накладній до податкового кредиту.

Доводи відповідача полягають у тому, що основним видом діяльності постачальника позивача ТОВ «Малин Енергоінвест» є забір, очищення і постачання води, як наслідок він зобов`язаний складати та реєструвати податкові накладні на послуги з водопостачання та водовідведення, а тому в силу приписів пункту198.6 статті 198 ПК Українипозивач не мав право на включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених названому постачальнику без належним чином оформлених та зареєстрованих податкових накладних.

Суд вказує, що згідно з пунктом198.6 статті 198 ПК Українине відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями(тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом201.11 статті 201цьогоКодексу.

Пунктом201.11 статті 201 ПК Українизакріплено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Судом встановлено, що з метою з`ясування правомірності віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту без належним чином оформлених податкових накладних, сплачених за послуги водопостачання та водовідведення на підставі рахунків, виставлених постачальником за умови, що облік відпущеної води та прийнятих стоків здійснюється постачальником засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державної реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію, позивач звернувся за індивідуальної податковою консультацією (т. а.с. 132)

06 вересня 2016 року Державна фіскальна служба України листом за вих.№886/6/06-30-12-01-19 повідомила ПрАТ «МПФ-Вайдманн», що якщо рахунок, що виставляється платнику податку за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, то такий рахунок для отримувача послуг є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної. (т.1 а.с. 133-134)

Під час проведення перевірки та розгляду справи судом податковий орган не ставив під сумнів, що підписані позивачем та ТОВ «Малин Енергоінвест» акти про надання послуг з водопостачання, складені за послуги, вартість яких визначена за показниками приладів обліку, а тому суд погоджується з твердженням позивача про наявність у нього підстав для включення сум ПДВ, сплачених ТОВ «Малин Енергоінвест» за надані послуги з водопостачання, до складу податкового кредиту без отримання податкових накладних.

Посилання відповідача на існування у ТОВ «Малин Енергоінвест» обов`язку по складанню податкових накладних за наслідками надання послуг з водопостачання, не спростовує право позивача на включення сум ПДВ, сплачених ТОВ «Малин Енергоінвест» за надані послуги з водопостачання, до складу податкового кредиту без отримання податкових накладних.

Будь-яких заперечень щодо можливості застосування до спірних правовідносин положень підпункту «а» пункту201.11 статті 201 ПК Україниакт перевірки, так само як і відзив на позов, не містять.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що доводи податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту у розмірі 4312 грн по правовідносинам з ТОВ «Малин Енергоінвест» є помилковим.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного суду України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 06.03.2023 №00042440701 про завищення від"ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду у розмірі 278522,00 грн.

Окрім того, податкове повідомлення-рішення №00042510701 від 06.03.2023, відповідно до якого позивачу визначено заниження податкових зобов`язань з ПДВ на суму 12610 грн, та накладення штрафу у розмірі 6305 грн, у зв`язку з не складанням та не реєстрацією податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних по правовідносинах зі списання основних засобів, також підлягає скасуванню, оскільки правомірність вчинення позивачем вказаних операцій досліджена судом вище.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

ПозовПриватного акціонерного товариства "Малинська паперова фабрика-Вайдманн"(вул. Приходька, 66, Малин, Житомирська область,11602, код ЄДРПОУ 00278735) до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,Житомир,10003, код ЄДРПОУ 44096781) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 06.03.2023 №00042440701 та №00042510701.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь Приватного акціонерного товариства "Малинська паперова фабрика-Вайдманн" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 6861 (шість тисяч вісімсот шістдесят одна) грн 83 (вісімдесят три) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі 25 березня 2024 року.

Суддя А.В. Горовенко