Рішення

від 25.03.2024 по справі 240/28063/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/28063/23

категорія 108120000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації до Північного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 07 вересня 2023 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-07-18-011685-a "Реконструкція споруди цивільного захисту (ПРУ) Бердичівського геріатричного пансіонату Житомирської обласної ради за адресою: пров. Перемоги, 4, м. Бердичів, Бердичівський район, Житомирської області".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що встановлені порушення не існують та є надуманими контролюючим органом. Крім того, вважає що зобов`язання щодо усунення порушень, які наведено відповідачем у оспорюваному висновку (розірвати договір), суперечить законодавству.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області надіслало відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що за результатами проведеного моніторингу встановлено, що тендерна пропозиція переможця процедури закупівлі не відповідала умовам тендерної документації замовника та мала бути відхилена.

В частині зобов`язання усунути порушення, які наведено у оспорюваному висновку (розірвати договір), вважає, що контролюючий орган діяв правомірно.

Ухвалою суду від 06.03.2024 залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Комфорт-Буд" та продовжено строк розгляду справи.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду №01-43В від 07.07.2023, №01-62В від 05.10.2023 головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в періоди з 24.07.2023 по 11.08.2023, з 16.10.2023 по 27.10.2023 та з 01.01.2024 по 05.01.2024.

Дану справу розглянуто у порядку ст.263 КАС України із складанням судового рішення відповідно до ч.4 ст.243 та ч.5 ст.250 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.

Відповідно до наказу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області №49-3 від 14.08.2023 відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", підпункту 2 пункту 5 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20 жовтня 2016 року №18 (зі змінами), вирішено розпочати моніторинг процедур закупівель відповідно до переліку процедур для здійснення моніторингу процедури закупівлі, в тому числі ідентифікатор закупівлі UA-2023-07-18-011685-a "Реконструкція споруди цивільного захисту (ПРУ) Бердичівського геріатричного пансіонату Житомирської обласної ради за адресою: пров. Перемоги, 4, м. Бердичів, Бердичівський район, Житомирської області", 27287162.4 UAH, 45454000-4, ДК021, 1, роботи.

07.09.2023 року за результатами проведеного моніторингу Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області складено висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2023-07-18-011685-a, де зазначено, що за результатами аналізу відповідності вимог тендерної документації замовника вимогам Закону установлено, що тендерна документація не відповідала нормам вимог пункту 8 частини 2 статті 22, частини 4 статті 23 Закону та абзацу 1 пункту 28 Особливостей. За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ "УК "Комфорт-Буд" установлено порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей. За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо відповідності умов договору законодавству у сфері закупівель установлено, що умови укладеного договору про закупівлю не відповідали нормам пункту 83 Постанови № 668, частини 1 статті 41 Закону та пункту 17 Особливостей.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі", Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов`язало здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору про закупівлю від 14.08.2023 року № 1670-23, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись із вказаним висновком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (Закон № 2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Водночас, пунктом 7 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

За змістом статті 5 Закону №2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII), пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Приписами частини шостої статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У частині десятій статті 8 Закону № 922-VIII закріплено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (Особливості).

Відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли:

1) учасник процедури закупівлі зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 цих особливостей;

2) тендерна пропозиція: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.

Надаючи оцінку висновкам органу державного фінансового контролю щодо встановлених порушень, суд зазначає наступне.

За результатами проведеного моніторингу установлено порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

Так, встановлено невідповідність тендерної документації нормам частини 4 статті 23 Закону. Зокрема, контролюючим органом вказано, що технічне завдання замовника в тендерній документації (Додаток № 3 до тендерної документації), містить посилання на конкретну торгову марку та виробника ("Hydrostress", "Сeresit", "Thomsit", "Korado", "Danfoss", "Thermaflex", ТОВ "ССК ТМ", "Kolo", "Ekoplastik", "Full Energy", "Magnum", Jupiter, "Alistar", "Alistar", "Mikrotik", "Тірас", тощо) з виразом "або еквівалент", але без обґрунтування необхідності такого посилання.

Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі" технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб`єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".

Як зазначалось, у технічному завданні замовника в тендерній документації після наведення можливих торгових марок виробників міститься вираз "або еквівалент", як це передбачено ч.4 ст.23 Закону №922-VIII, проте відсутнє обґрунтування вказаного посилання.

Як зазначає позивач, зміст проектно-кошторисної документації, яка пройшла експертизу і є таким обґрунтуванням.

Суд критично оцінює дане твердження, в силу ст. 22 Закону № 922-VIII технічна специфікація є складовою тендерної документації, яка безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу, замовник у випадку необхідності посилається на конкретні марку, виробника, конкретний процес, що характеризують продукт або послугу, на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва має його обґрунтувати саме в технічній специфікації, як це передбачено ч. 4 ст. 23 Закону №922-VIII.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 25.04.2023 у справі №520/15117/2020.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що тендерна документація не в повній мірі відповідає нормам частини 4 статті 23 Закону.

Також в ході моніторингу встановлено порушення вимог пункту 8 частини 2 статті 22 Закону та абзацу 1 пункту 28 Особливостей.

Зокрема вказано, що проєкт договору (Додаток № 4 до тендерної документації) не містить самого порядку змін його умов, зокрема, у випадках, встановлених підпунктом 7 пункту 19 Особливостей (зміна ціни).

Так, пунктом 8 частини 2 статті 22 Закону визначено, що тендерна документація повинна містити проєкт договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

При цьому, відповідно до підпункту 7 пункту 21.5 розділу XХI проєкту договору (Додаток 3 до тендерної документації) встановлено умову, що істотні умови цього договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Відповідно до пп. 7 п. 19 Особливостей та ч. 5 ст. 41 Закону визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Отже, саме порядок зміни ціни має бути передбачено у проєкті договору.

Позивач стверджує, що п.п. 21.2-21.3 розділу ХХІ Проєкту договору (Додаток №4 до тендерної документації) передбачено порядок зміни ціни, однак, у п.21.3 лише вказано, що у разі необхідності сторони можуть, за взаємною згодою, вносити до Договору зміни чи доповнення, що оформлюються додатковою угодою, яка стає невід`ємною частиною договору та вступає в силу після їі підписання сторонами.

Тобто, у проєкті договору вказаних позивачем пунктах вказано про спосіб внесення змін в договір, а не порядок зміни ціни.

З урахуванням наведеного, суд погоджується із висновком органу контролю про порушення позивачем вимог пункту 8 частини 2 статті 22 Закону та абзацу 1 пункту 28 Особливостей.

Також, в ході моніторингу за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено, що тендерна пропозиція учасника переможця процедури закупівлі ТОВ "УК "Комфорт-Буд" не відповідає умовам тендерної документації замовника.

Зокрема вказано, що відповідно пояснювальної записки та розрахунку фактичних адміністративних витрат за 2022 рік, у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ "УК "Комфорт-Буд" адміністративні витрати у складі ціни пропозиції (договірної ціни) (файли "7-1 Кошторис 1" та 7-2 Кошторис 2") розраховані відповідно до показників Додатку №27 Настанови (показники слугують виключно для інвесторської кошторисної документації), а не на підставі показників визначених розрахунково-аналітичним методом на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку з використанням самостійно обраної підприємством бази розподілу або за показниками, наведеними в Додатку 26 Настанови.

Суд враховує, що наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 року № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві" (із внесеною зміною №1, що затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 30.04.2022 № 6) затверджено кошторисні норми України, в тому числі "Настанова з визначення вартості будівництва" (далі - Настанова), яка визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування (далі будівництво). Ця Настанова є обов`язковою для визначення вартості будівництва об`єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі державні кошти). Застосування цієї Настанови при будівництві об`єктів із залученням інших джерел фінансування обумовлюється договором.

Відповідно до п.1.2 розділу І Настанови адміністративні витрати загальногосподарські витрати, пов`язані з обслуговуванням та управлінням будівельною організацією, які не включаються до собівартості будівельних робіт; договірна ціна кошторис, яким визначається вартість будівельних робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі.

Відповідно до п.5.1 розділу V ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об`єкту будівництва, та поточних цін на них або з використанням укрупнених показників вартості робіт, обсяги та види яких передбачені затвердженою проектною документацією.

Ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

Згідно із п.5.17 розділу V Настанови адміністративні витрати в складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) обчислюються виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням положень Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджених наказом Мінрегіону від 31.12.2010 № 573, і переліку адміністративних витрат, наведених у додатку 26 цієї Настанови.

У складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) адміністративні витрати включаються за показниками, визначеними розрахунково-аналітичним методом на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку з використанням самостійно обраної підприємством бази розподілу (зокрема у відсотках від прямих витрат) або за показниками, наведеними в Додатку 26 Настанови.

Відповідно до пункту 6 розділу III тендерної документації встановлено, зокрема, імперативну умову, що учасник розраховує ціну тендерної пропозиції відповідно до кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва", затверджених наказом Мінрегіону від 08.11.2021 та подає у складі тендерної пропозиції наступну документацію: договірну ціну; підсумкову відомість ресурсів; розрахунок загальновиробничих витрат до локальних кошторисів; розрахунок вартості експлуатації будівельних машин та механізмів; розрахунок показників загальновиробничих та адміністративних витрат, виходячи із структури цих витрат за попередній звітний період з урахуванням потужності учасника; розрахунок кошторисної заробітної плати та локальні кошториси.

Учасником закупівлі ТОВ "УК "Комфорт-Буд" в складі пропозиції надано розрахунок фактичних адміністративних витрат за 2022 рік (згідно додатку 26 до Настанови з визначення вартості будівництва). Відповідно до наданого розрахунку показник адміністративних витрат становить 5,67, із обґрунтуванням в розрахунку, що так як фактичні показники адміністративних витрат перевищують усереднені, відповідно до вимог КНУ "Настанова з визначення вартості будівництва", затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, було прийнято рішення про застосування усереднених показників, що призвело до зменшення ціни пропозиції, а у підсумку і до економії бюджетних коштів. Усереднений показник для визначення в кошторисній документації розміру адміністративних витрат будівельних організацій за класом наслідків СС2 становить 5,06.

Отже, ТОВ "УК "Комфорт-Буд" для розрахунку договірної ціни було застосовано усереднені показники адміністративних витрат відповідно до п.4.39 Настанови.,

Слід врахувати, що Додаток 27 Настанови (до п.4.39) встановлює показники для визначення в інвесторській кошторисній документації розміру адміністративних витрат будівельних організацій в розрахунку на 1 люд.год загальної кошторисної трудомісткості будівельних робіт.

Відповідно до п.4.39 Настанови в інвесторській кошторисній документації кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій визначаються на підставі рекомендованих показників, виражених у гривнях в розрахунку на одну людино-годину загальної кошторисної трудомісткості, які наведені в додатку 27 цієї Настанови, виходячи з класу наслідків (відповідальності) об`єкта (крім видів робіт, зазначених у пунктах 4, 5 таблиці додатку 27 цієї Настанови, для яких адміністративні витрати визначаються на підставі відповідних показників).

Таким чином, тендерна пропозиція ТОВ "УК "Комфорт-Буд" із розрахунком адміністративних витрат на підставі усереднених показників не в повній мірі відповідала вимогам пункту 5.17 розділу V Настанови, умовам пункту 6 розділу ІІІ тендерної документації.

Даний висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, наведеній у постанові від 26.07.2023 у справі №260/1973/22.

Крім того, вказано, що тендерна пропозиція ТОВ "УК "Комфорт-Буд" не відповідає вимогам пункту 5.33 розділу V Настанови, пункту 6 розділу III тендерної документації, зокрема відсутні кошти на покриття ризиків та кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами у складі договірної ціни (файл 7-2 Кошторис 2").

Як зазначає позивач, ці витрати на стадії проектування не включались до зведеного кошторисного розрахунку, тому на стадії визначення договірної ціни включати їх немає можливості, бо це призведе до перевищення вартості по об`єкту, розробленого проектною організацією, узгодженого державною експертизою та затвердженою замовником, що відповідає п.п.4.41, 5.31 Настанови.

Відповідно до п.4.41 Настанови кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, призначені на відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричинене інфляцією, яка може відбутися з моменту складання інвесторської кошторисної документації. Кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, розраховуються виходячи зі строків будівництва, виду будівництва, структури робіт, вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, врахованих у локальних кошторисах (кошторисних розрахунках), та прогнозного зростання їх вартості, яке визначається на підставі прогнозних індексів цін виробників промислової продукції на наступні періоди, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Розрахований розмір цих коштів за узгодженням із замовником включається до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва.

Суд враховує, що згідно пункту 5.33 розділу V Настанови зазначено, що у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) включаються кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, призначені на відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричинене інфляцією, яка може відбутися протягом будівництва.

Кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, розраховуються виходячи зі строків будівництва, виду будівництва, структури робіт, вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, врахованих у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні), та на підставі прогнозних індексів цін виробників промислової продукції на наступні періоди, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Отже, на стадії розроблення інвесторської кошторисної документації розрахований розмір додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами за узгодженням із замовником включається до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва.

Враховуючи наведене, є слушними твердження позивача, що оскільки дані кошти не включались до зведеного кошторисного розрахунку, тому включення їх на стадії визначення договірної ціни призведе до перевищення вартості по об`єкту, розробленого проектною організацією, узгодженого державною експертизою та затвердженою замовником.

Разом з тим, тендерна пропозиція ТОВ "УК "Комфорт-Буд" в цій частині не відповідала вимогам пункту 5.33 розділу V Настанови, умовам пункту 6 розділу ІІІ тендерної документації.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, наведеній у постанові від 04.05.2023 у справі №160/5890/22.

Крім цього, моніторингом установлено, що на порушення вимог пункту 83 "Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (далі - Постанова № 668) до укладеного договору про закупівлю від 14.08.2023 року № 1679-23 відсутній план фінансування будівництва, який має бути його невід`ємною частиною, що також не відповідає нормам частини 1 статті 41 Закону та пункту 17 Особливостей.

Разом з тим, в ході моніторингу позивачем додатковою угодою від 25.08.2023 № 2 внесено зміни до пункту 22.1 розділу XXII договору про закупівлю від 14.08.2023 року № 1670-23 та додано до вказаного договору Додаток № 4 "план фінансування будівництва", який є його невід`ємною частиною, тобто усунуто виявлене порушення самостійно.

В контексті підтверджених в ході судового розгляду порушень та дій, які було зобов`язано позивача вчинити для їх усунення, суд враховує наступне.

Згідно приписів частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, критерій "пропорційності" передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.

Вирішуючи даний спір суд також виходить з принципу пропорційності, як одного з елементів верховенства права, та враховує співмірність між виявленими порушеннями та засобами їх усунення, визначеними відповідачем.

Як зазначалось, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов`язало позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору про закупівлю, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Суд враховує, що відповідно до положень ст.1 та ст.41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю - господарський договір, що укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Слід врахувати, що розірвання договору є винятковим заходом, у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційних дій і зловживань.

Згідно із ст.5 Закону № 922-VIII закупівлі здійснюються за такими принципами:

1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Як зазначає позивач, здійснення ТОВ "УК "Комфорт-Буд" розрахунку адміністративних витрат відповідно до Додатку №27 Настанови та невключення додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами сприяло зменшенню ціни предмета закупівлі, що відповідає п. 2 ч.1 ст. 5 Закону (в частині дотримання принципу максимальної економії, ефективності та пропорційнійності).

Суд зазначає про відсутність в матеріалах справи доказів того, що виявлені відповідачем порушення мали шкідливі наслідки та призвели до нецільового використання бюджетних коштів чи шкоди бюджету або порушили принцип добросовісної конкуренції серед учасників, при тому, що відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" одним із головних завдань органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів та ефективним використанням коштів і майна.

Усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в спірному висновку спосіб, також призведе до порушення майнових прав та інтересів позивача та матиме негативні наслідки для його репутації.

Відтак, суд дійшов висновку, що вимога відповідача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору, є непропорційною тяжкості порушень.

Про необхідність застосування принципу пропорційності у аналогічних правовідносинах наголошено у постановах Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 160/13903/21, від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а.

Додатково слід врахувати, що наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України 22 вересня 2023 року № 854 внесено зміни до Настанови, зокрема до п.5.17, якими передбачено, що у складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) адміністративні витрати включаються за показниками, визначеними розрахунково-аналітичним методом на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку з використанням самостійно обраної підприємством бази розподілу (зокрема у відсотках від прямих витрат) або за показниками, наведеними в Додатку 27 Настанови.

Також, абзац перший пункту 5.33. викладено в такій редакції: "У ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни незалежно від її виду) можуть враховуватися кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, призначені на відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричинене інфляцією, яка може відбутися протягом будівництва.".

Отже, з 22.09.2023 адміністративні витрати у складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі можуть розраховуватись за показниками, наведеними в Додатку 27 Настанови, а додаткові витрати, пов`язані з інфляційними процесами можуть не включатися до ціни пропозиції.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний висновок відповідача, як акт індивідуальної дії, не відповідає критеріям, що передбачені частиною 2 статті 2 КАС України, зокрема критерію пропорційності, а отже цей висновок є протиправним та підлягає скасуванню.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат проводиться відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-07-18-011685-a від 07.09.2023.

Стягнути з Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст складено: 25 березня 2024 р.