Постанова

від 26.03.2024 по справі 400/463/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/463/20

Перша інстанція: суддя Устинов І. А.,

повний текст судового рішення

складено 29.12.2023, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.,

суддів: Танасогло Т.М., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 у справі №400/463/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради "Міська лікарня №3", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Миколаївської міської ради про застосування заходу реагування у сфері державного нагляду

У С Т А Н О В И В:

28.01.2020 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило суд застосувати до Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради "Міська лікарня №3" захід реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовані за адресою вул. Космонавтів, 97, Миколаїв, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що виявлені під час проведення позапланової перевірки Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради "Міська лікарня №3" порушення є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідачем до окружного адміністративного суду подано заперечення на позовну заяву, у яких зазначено, що частину виявлених порушень усунуто. Також, відповідач зауважував, що не усунення решти порушень пов`язане із фінансуванням Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради "Міська лікарня №3". На думку відповідача, такі порушення не створюють загрози життю та здоров`ю людей.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 у справі №400/463/20 позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області задоволено.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив із того, що виявлені контролюючим органом та наразі не усунені Комунальним некомерційним підприємством Миколаївської міської ради "Міська лікарня №3" порушення вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту впливають на ризики виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції Миколаївською міською радою подано апеляційну скаргу, у якій з посиланням на неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, органом місцевого самоврядування викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт та прийняти нове судове рішення про відмову задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги Миколаївська міська рада зазначає, що Комунальним некомерційним підприємством Миколаївської міської ради "Міська лікарня №3" вживаються заходи з метою усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки. На думку скаржника, не усунуте Комунальним некомерційним підприємством Миколаївської міської ради "Міська лікарня №3" порушення не створює загрози життю та здоров`ю людей. Як зауважує Миколаївська міська рада, у даній ситуації, немає підстав для застосування такого крайнього заходу реагування як зупинення роботи лікарні. Крім того, скаржник вказує про пропуск строку звернення до суду з даним позовом.

Скориставшись наданим, приписами чинного процесуального законодавства, правом Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до апеляційного суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні від 29.12.2023 у справі №400/463/20, у зв`язку з чим просить апеляційну скаргу Миколаївської міської ради залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду без змін.

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного, на час виникнення спірних правовідносин, законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга органу місцевого самоврядування задоволенню не підлягає, з урахуванням наступного.

Зокрема, колегією суддів установлено, що в період з 26.12.2019 по 27.12.2019 співробітником ГУ ДСНС України у Миколаївській області проведено позапланову перевірку Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради "Міська лікарня №3", який розташовано за адресою: м.Миколаїв, вул.Космонавтів,97.

За наслідками вказаної перевірки фахівцем контролюючого органу складено Акт №671 від 27.12.2019 проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, у пунктах 1-7 «Опис виявлених порушень» зазначено про такі порушення:

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів у будівлі здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), у зв`язку з чим не дотримано приписів пункту 1.6 глави І розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні;

- в приміщенні ФОП ОСОБА_1 електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлено на горючі основи (конструкції), що призвело до порушення пункту 1.17 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні;

- лінії живлення до побутових кондиціонерів не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, внаслідок чого не дотримано приписів пункту 2.26 глави 2 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні;

- допускається встановлення грат на вікнах приміщень, де перебувають люди, які не розсуваються, не розкриваються та не знімаються, у зв`язку з чим порушено положення пункту 2.16 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні;

- на евакуаційних виходах не встановлено світлові покажчики зеленого кольору з написом на них «Вихід» білого кольору, які мають бути підключені до джерела живлення евакуаційного освітлення, або такі, що мають переключатися на нього автоматично в разі зникнення живлення на їх основних джерелах, що призвело до порушення вимог пункту 2.31 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні;

- не виконано вимоги ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», а саме: приміщення електрощитової не відокремлено від суміжних приміщень протипожежними дверима 2-го типу з межею вогнестійкості ЕІ 30 хв., з підписанням відповідних актів, що є порушенням пункту 1.24 глави І розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні;

- не виконано вимоги ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", а саме: приміщення лікарні не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією (порушення пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні).

Апеляційним судом установлено, що жодних зауважень щодо зазначених в Акті від 27.12.2019 №671 порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, відповідачем не висловлено.

З огляду на виявлення контролюючим органом у Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради "Міська лікарня №3" порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області звернулось до суду з позовом про застосування заходу реагування.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.57 п.4 Указу Президента України «Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» №20/2013 від 16.01.2013, ДСНС України відповідно до покладених на неї завдань організовує та проводить перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, організації виконання заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних - ситуацій техногенного та природного характеру на підприємствах, в установах, організаціях, що входять до складу залізничного, автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, на базах, складах, арсеналах зберігання та у місцях виробництва, утилізації ракетно-артилерійського озброєння, компонентів рідкого ракетного палива.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що державний нагляд (контроль), серед іншого, здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно із пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Згідно із пунктом 2 статті 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів убачається, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення недотримання суб`єктом господарювання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

З матеріалів справи убачається, що під час проведення позапланової перевірки фахівцями контролюючого органу установлено ряд порушень, з урахуванням яких позивач уважає, що застосування до Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради "Міська лікарня №3" заходу реагування є необхідністю попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Апеляційним адміністративним судом з`ясовано, що з метою з`ясування питання щодо усунення Комунальним некомерційним підприємством Миколаївської міської ради "Міська лікарня №3" порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки фахівцями Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області неодноразово проводились позапланові перевірки.

Означене підтверджується наявними у матеріалах справи актами від 18.02.2020 №92, від 21.09.2020 №154, від 05.05.2023.

Однак, порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Комунальним некомерційним підприємством Миколаївської міської ради "Міська лікарня №3" у повному обсязі не усунуто.

Так, згідно із актом від 05.05.2020 приміщення Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради "Міська лікарня №3" не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією, що є порушенням вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні.

Пунктом 2.2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, керівники об`єктів, підприємств повинні забезпечити утримання засобів протипожежного захисту, зокрема, системи протипожежного захисту, у працездатному стані та забезпечити підтримання їх експлуатаційної придатності (технічне обслуговування).

Згідно із п.п.1.1, 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Таким чином, Правилами пожежної безпеки, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, передбачено необхідність обладнання усіх будинків, приміщень та споруд системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Колегія суддів зазначає, що не обладнання приміщень лікарні автоматичною системою пожежної сигналізації та системою оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівель та призведуть до отруєння людей, що перебуватимуть у них, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Перебуваючи у приміщеннях Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради "Міська лікарня №3", розташованих за адресою: м.Миколаїв, вул.Космонавтів,97, за наявності виявленого фахівцями контролюючого органу та не усунутого відповідачем порушення законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, люди постійно перебувають в умовах, коли існує реальна загроза втрати життя, отримання травм, шкоди своєму здоров`ю через невиконання та ігнорування керівництвом та посадовими особами лікарні, а також Миколаївської міської ради вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки.

Відповідно до ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно зі ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Вказаний припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під загрозу.

Слід зазначити, що поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Згідно із пунктом 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 «Класифікатор надзвичайних ситуацій», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457 надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності.

Пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Згідно із визначенням ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Пунктом 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, визначено, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Отже, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає як при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, так і за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від наслідків такого порушення, що підвищують ризик виникнення пожеж та шкідливого впливу небезпечних чинників при пожежі, яка уже виникла.

Таким чином, підставами для застосування заходів реагування в першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Існування (не усунення) хоча б одного з порушень, установлених Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Миколаївській області, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради "Міська лікарня №3" заходів реагування.

Відтак, з урахуванням вищеозначеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком окружного адміністративного суду, що обладнання приміщен Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради "Міська лікарня №3" автоматичною пожежною сигналізацією не є формальним порушенням.

Таке порушення беззаперечно створює загрозу життю та здоров`ю відвідувачів та працівників приміщень лікарні.

Між тим, колегія суддів зазначає, що захід реагування, який ГУ ДСНС у Миколаївській області просить застосувати до Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради "Міська лікарня №3" є співмірним із існуючим порушенням.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю людей.

Крім того, апеляційний суд уважає за доцільне наголосити, що у разі усунення, виявленого контролюючим органом під час проведення позапланової перевірки з питань додержання в приміщеннях Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради "Міська лікарня №3" порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яке створює загрозу життю та здоров`ю людей, відповідач не позбавлений можливостей звернутись до суду з відповідною заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).

Стосовно доводів скаржника про пропуск строку звернення до суду з даним позовом колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Як установлено судом апеляційної інстанції та зазначено вище, у період з 26.12.2019 по 27.12.2019 співробітником ГУ ДСНС України у Миколаївській області проведено позапланову перевірку Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради "Міська лікарня №3", за наслідком якої фахівцем контролюючого органу складено акт №671 від 27.12.2019.

На підставі саме такого акту перевірки, згідно із частиною 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", в органу державного нагляду (контролю) виникли підстави для звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування.

Колегією суддів з`ясовано, що дану позовну заяву ГУ ДСНС України у Миколаївській області до Миколаївського окружного адміністративного суду подано 28.01.2020, тобто у межах тримісячного строку з дня складання акту перевірки №671 від 27.12.2019.

При цьому, апеляційний адміністративний суд відхиляє посилання скаржника на складені Інгульським РВ у м.Миколаїв ГУ ДСНС України у Миколаївській області приписи від 29.11.2016 №97, від 28.09.2017 №77, від 12.06.2017 №42, довідку від 28.09.2017 №77, акт від 17.07.2018, адже такі документи не були підставою для звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Як зазначено вище, у даному випадку, підстави для звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у ГУ ДСНС України у Миколаївській області виникли після складення акту №671 від 27.12.2019.

Крім того, слід зауважити, що не обладнання приміщень Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради "Міська лікарня №3" автоматичною пожежною сигналізацією з початку 2013 року вказує на тривалу бездіяльність відповідальних осіб як самого підприємства, так і органу місцевого самоврядування, усунути порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яке створює загрозу для життя та здоров`я людей, а не про початок перебігу строків звернення до суду з даним позовом.

Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені в апеляційній скарзі доводи Миколаївської міської ради.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.122, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 у справі №400/463/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради "Міська лікарня №3", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Миколаївської міської ради про застосування заходу реагування у сфері державного нагляду без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді Т.М. Танасогло Ю.В. Осіпов