Ухвала

від 25.03.2024 по справі 520/21864/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 березня 2024 року

м. Київ

справа №520/21864/23

адміністративне провадження №К/990/8984/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів: Соколова В.М., Прокопенка О. Б.,

перевірив касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство №16363" до Державної служби України з безпеки на транспорті ,Відділу Державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд скасувати постанову № 029384 від 27 липня 2023 року відділу державного нагляду у Луганській, Донецькій та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000 грн до ТДВ «АТП 16363» (згідно акту проведення перевірки від 12 липня 2023 року № АР023374).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року задоволено позов.

На зазначене рішення суду Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу.

Ухвалю Другого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, зазначених в ухвалі, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху. Роз`яснено апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини п`ятої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), питання про повернення апеляційної скарги буде вирішено протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року повернуто скаржнику.

До Другого апеляційного адміністративного суду вдруге надійшла апеляційна скарга через підсистему "Електронний суд"від Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року у цій справі, в якій було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року залишено без руху. Надано Державній службі України з безпеки на транспорті строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до суду вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строків на апеляційне оскарження рішення та документів на підтвердження цих обставин. Роз`яснено Державній службі України з безпеки на транспорті, що у разі невиконання вимог даної ухвали питання про відмову у відкритті провадження буде вирішено протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення.

Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року у цій справі.

06 березня 2024 року засобами поштового зв`язку відповідач надіслав до Верховного суду касаційну скаргу на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у цій справі.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 КАС України, Суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху.

Положенням частини четвертої статті 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте відповідачем до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

В касаційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Клопотання мотивовано відсутністю коштів на сплату судового збору на момент подання касаційної скарги.

Перевіривши викладені доводи щодо відстрочення сплати судового, колегія суддів виходить з наступного.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.

Отже, враховуючи наведене, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, автор касаційної скарги не є суб`єктом, на якого в цьому випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 3 пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу сплачується судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що з 01 січня 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3028,00 грн.

Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102; код ЄДРПОУ: 37993783; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: «*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)».

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду документа про сплату судового збору.

Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у цій справі.

2. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство №16363" до Державної служби України з безпеки на транспорті ,Відділу Державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови - залишити без руху.

3. Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

4. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності -засобами поштового зв`язку.

5. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк касаційна скарга буде повернута скаржнику.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С.А. Уханенко

Судді: О.Б. Прокопенко

В.М. Соколов