Постанова

від 25.03.2024 по справі 340/184/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року

м. Київ

справа № 340/184/20

адміністративне провадження № К/990/23379/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу № 340/184/20

за позовом Громадської організації "Дитячо-юнацький футбольний клуб "Олімпік" до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.10.2022 (головуючий-суддя Жук Р.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.01.2023 (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Головко О.В., суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2020 року Громадська організація «Дитячо-юнацький футбольний клуб «Олімпік» (далі-позивач, ГО «ДЮФК «Олімпік») звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Кіровоградській області (далі-відповідач, Управління Держпраці), в якому позивач просив: визнати протиправними та скасувати постанову про накладення штрафу № КР4042/1373/АВ/ТД-ФС від 23.12.2019 та припис про усунення виявлених порушень № КР4042/1373/АВ/П від 25.11.2019, прийняті Управлінням Держпраці у Кіровоградській області.

Позовні вимоги ГО «ДЮФК «Олімпік» обґрунтовує тим, що інспекційне відвідування, проведене Управління Держпраці з порушенням вимог законодавства, а висновки контролюючого органу зроблені без урахування усіх обставин справи.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.10.2022, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.01.2023, позов задоволено повністю.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ГО "ДЮФК "Олімпік" є аматорським клубом, приймає участь лише в аматорських змаганнях, до його складу не входять футболісти-професіонали, тому позивачем не укладались контракти (договори) з такими футболістами в розумінні законодавчих актів України та регламентних документів УЄФА, ФІФА, ФФУ, ПФЛ, ААФУ та інших асоціацій та ліг України. З наведеного суди дійшли висновку про недоведеність факту вчинення позивачем порушення законодавства про працю.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу

Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, звернулася з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.10.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.01.2023, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Верховного Суду від 18.07.2023 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків шляхом належного обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.

У строк, встановлений Судом, скаржник надіслав заяву про усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суд від 23.08.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці у зазначеній справі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заступником начальника відділу з питань додержання законодавства про працю зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_1 04.11.2019 складено службову записку з проханням прийняти рішення про проведення інспекційного відвідування у ГО ДЮФК "Олімпік" у зв`язку з наявністю інформації передбаченої підпунктом 3 пункту 5 Порядку №823 (стаття інтернет-видання ВВС NEWS Україна Кропивницький від 18.10.2019).

За результатами розгляду інформації, що містилася у вказаній службовій записці, видано наказ Управління від 05.11.2019 №1634 «Про проведення інспекційного відвідування» посадовою особою Управління та направлення на проведення інспекційного відвідування від 05.11.2019 №1634/02.1.

За змістом наказу, заступникам начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , головним державним інспекторам відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Котріковій І.С , Махно Н.В. та Марценюку В.В. , доручено здійснити з 05.11.2019 по 18.11.2019 інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у ГО "ДЮФК "Олімпік".

Головними державними інспекторами Махно Н.В., Марценюком В.В. та Котріковою І.С. 05.11.2019 розпочато інспекційне відвідування у ГО "ДЮФК "Олімпік" за юридичною адресою м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, 7.

Направлення на проведення відвідування вручено тренеру ГО "ДЮФК "Олімпік" ОСОБА_10 під підпис.

06.11.2019 посадовою особою відповідача складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №КР4042/1373/НД/АВ та вимогу про надання документів для проведення інспекційного відвідування №КР4042/1373/ПД.

Відповідно до акту про неможливість проведення інспекційного відвідування №КР4042/1373/НД/АВ від 06.11.2022, строк інспекційного відвідування зупинено до 18.11.2019.

Вищенаведені акт та вимога вручені керівнику ГО "ДЮФК "Олімпік" 07.11.2019.

18.11.2019 посадовими особами контролюючого органу складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №КР4042/1373/АВ.

В Акті відображено висновок про те, що під час інспекційного відвідування 05.11.2019 встановлено працю футболістів-іноземців у кількості 9 осіб, які змогли назвати тільки свої імена (ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19).

Крім того, у акті зазначається, що під час інспекційного відвідування 15.11.2019 у приміщенні Управління Держпраці у Кіровоградській області, футболістами-іноземцями в кількості 12 осіб надані письмові свідчення, згідно яких футболісти: ОСОБА_21, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, підтверджують, що їх трудові права були порушені роботодавцем - ГО «ДЮФК "Олімпік".

Для інспекційного відвідування 18.11.2019 головою правління ГО "ДЮФК "Олімпік" ОСОБА_6 надано на письмову вимогу інспектора копії: виписки з ЄДР, статуту ГО "ДЮФК "Олімпік", наказу про призначення голови правління ОСОБА_6 та його паспортні дані, листів до ПФЛ та ААФУ, листа запрошення ГО "ДЮФК "Олімпік", наказів, про призначення працівників до ГО в кількості 4 осіб - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Згідно даних ПФУ від 11.11.2019 тільки вищезазначені працівники перебувають у трудових відносинах з ГО "ДЮФК "Олімпік".

Зі змісту письмових пояснень, наданих 18.11.2019 головою правління ГО "ДЮФК "Олімпік" ОСОБА_6 , клуб не має будь-яких договірних відносин з футболістами, на даний час відсутні запрошення у зв`язку з закінченням терміну стажування футболістів. В громадській організації працюють 4 працівника, з них 1 тренер з футболу - адміністратор та 1 тренер з футболу - методист.

За висновками контролюючого органу, обставини, встановлені при проведенні інспекційного відвідування свідчать про допуск 12 працівників (футболістів - іноземців): ОСОБА_31, ОСОБА_30, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_26, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_23, ОСОБА_29, ОСОБА_25, до роботи без оформлення трудових відносин головою правління ГО "ДЮФК "Олімпік" ОСОБА_6 .

Допуск до роботи без оформлення трудових відносин відбувається систематично та постійно, чим порушено вимоги статті 21 КЗпП України щодо укладення трудових договорів та статті 24 КЗпП України, згідно якої працівники не можуть бути допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

Позивачем подано до контролюючого органу зауваження до акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №КР4042/1373/АВ від 18.11.2019.

На зауваження до акту відповідач надав відповідь від 22.11.2019, у якій зазначено про доведеність відображених у акті порушень та відсутність підстав для внесення змін до акту.

Уповноваженою особою відповідача 25.11.2019 складено припис про усунення виявлених порушень №КР4042/1373/АВ/П.

ГО "ДЮФК "Олімпік" подано до контролюючого органу скаргу від 12.12.2019 на припис від 25.11.2019 за №КР4042/1373/АВ/П, на який надана відповідь від 16.12.2019, у якій йдеться про доведеність зазначених у акті порушень та винесення припису відповідно до чинного законодавства.

23.12.2019 посадовою особою відповідача на підставі акта інспекційного відвідування від 18.11.2019 №КР/4042/1373/АВ винесено постанову про накладення на ГО "ДЮФК "Олімпік" штрафу у розмірі 1 502 280,00 грн.

Позивач вважаючи безпідставними висновки, викладені в акті інспекційного відвідування, та прийняті на їх підставі рішення, звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частин 1-3 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96).

Згідно із пунктом 1 Положення №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пунктів 6, 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що Управління Держпраці наділено контролюючими функціями за дотриманням роботодавцями законодавства про працю.

Відповідно до частини першої та другої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання частини першої статті 259 КЗпП України Кабінет Міністрів України постановою від 21.08.2019 № 823 затвердив Порядок, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Так, у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №1340/5964/18, від 24.12.2019 у справі №360/403/19, від 10.02.2020 у справі №1.380.2019.000037 міститься правовий висновок згідно із яким інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи щодо притягнення об`єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень.

Відповідальність за порушення законодавства про працю регламентована положеннями статі 265 КЗпП України, за правилами якої юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Згідно частиною третьою статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом частини першої статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно пункту 6 частини першої статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Так, вказаною нормою встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

У питанні розмежування трудового і цивільно-правового договору Верховний Суд у постановах від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 26.09.2018 у справі №822/723/17, від 08.06.2021 у справі №360/1947/19 сформував наступні підходи:

"……..Основною відмінністю договорів цивільно-правового характеру від трудових договорів є те, що перші регламентуються Цивільним кодексом України, а трудові - КЗпП.

За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Правова основа цивільно-правових договорів полягає у тому, що трудові відносини між сторонами за наслідком укладання договору не виникають.

Сторонами таких договорів є замовник і виконавець, а не працівник і роботодавець. За цивільно - правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом на роботу на певну посаду.

Трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції.

За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власна праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт."

Крім того, у постанові від 02.02.2021 у справі №0540/5987/18-а Верховний Суд дійшов наступних висновків:

"Характерними ознаками трудових відносин є: систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327; обов`язок роботодавця надати робоче місце; дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Отже, основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Так, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

З аналізу наведених норм Верховний Суд зазначає, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегульоване - чинним законодавством України."

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.03.2019 у справі №802/2066/16-а, від 13.06.2019 у справі №815/954/18, від 22.06.2021 у справі №420/6605/18.Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що мало місце фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що з боку позивача не мало місця допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору.

Водночас, такі висновки судів першої та апеляційної інстанції зроблено без дослідження усіх доказів.

Так, обов`язковими ознаками, передбаченого статтею 265 КЗпП правопорушення є фактичний допуск працівника до роботи та відсутність оформленого з таким працівником трудового договору.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій обмежились дослідженням статутної діяльності Громадської організації "Дитячо-юнацький футбольний клуб "Олімпік" та статусу футбольного клубу, як аматорського, однак суди належним чином не з?ясували, чи мав місце фактичний допуск 12 осіб (футболістів - іноземців): ОСОБА_31, ОСОБА_30, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_26, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_23, ОСОБА_29, ОСОБА_25 до роботи.

Зокрема, судами не надана оцінка доказам відповідача, якими зафіксоване інспекційне відвідування, зокрема, копіям контрактів, укладених між футболістами та ГО "ДЮФК "Олімпік".

В порушення вимог статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення суди попередніх інстанцій не з?ясували дійсний характер відносин між позивачем та працівниками, факт допуску яких до роботи без трудового договору слугував підставою для застосування до позивача фінансових санкцій, та наявність ознак, характерних саме для трудових відносин, а саме: систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконання роботи за професією (посадою); обов`язок роботодавця надати робоче місце; дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Відповідно до визначених статтями 341, 349 КАС України повноважень суду касаційної інстанції та меж касаційного перегляду, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, касаційна скарга у цій справі підлягає частковому задоволенню, рішення судів першої та апеляційної інстанції скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового судового розгляду суду необхідно встановити дійсний характер відносин між позивачем та особами-футболістами, щодо яких зафіксований факт допуску до роботи без укладення трудового договору, надати оцінку контрактам (договорам) і дослідити причини, з яких позивач не надав договори під час перевірки, та на підставі встановлених фактичних обставин справи та досліджених доказів ухвалити рішення з дотриманням вимог статті 242 КАС України,

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці -задовольнити частково.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.10.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі № 340/184/20 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець