Рішення

від 25.03.2024 по справі 465/4890/20

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/4890/20

2/465/807/24

РІШЕННЯ

Іменем України

25.03.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді Мигаль Г.П.,

при секретарі судового засідання Власюк Д.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів державної допомоги, виплаченої надміру,

встановив:

Франківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки надміру виплачену державну допомогу в розмірі 24696,78 грн. та суму судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Позов обґрунтовує тим, що відповідно до заяв ОСОБА_1 від 15.12.2016, від 24.04.2017 Франківським відділом соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради надавалась щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі оплату житлово-комунальних послуг на період з 15.12.2016 до 23.10.2017. Грошова допомога признчена відповідно до порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505. Відповідно до абз.1 п.2 Порядку №505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві державній, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах ( у разі утворення) рад з дня звернення за її призначеням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

В результаті проведеної Франківським відділом соціального захисту перевірки, наданих даних відповідачем, встановлено, що не вона повідомила вчасно інформацію щодо свого майнового стану, що вплинуло на встановлення права на щомісячну допомогу.

Зокрема, заявник не повідомила про те, що у спільній частковій власності її чоловіка ОСОБА_2 є квартира за адресою: АДРЕСА_1 та у приватній власності-садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Зазначене підтверджується інформайційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо суб"єкта від 27.11.2017 Таким чином, щомісячна допомога в період з 15.12.2016 до 23.10.2017 виплачена неправомірно по вині заявника, яка свідомо приховала вищезазначену інформацію, що вплинуло на її право на виплату грошової допомоги. Це призвело до надмірної виплати бюджетних коштів на суму 24969,78 грн. з вини відповідача. З метою досудового вирішення справи та врегулювання даного спору 06.12.2017, 11.10.2018, 18.03.2019 Франківським відділом соціального захисту скеровано повідомлення про переплату коштів виплачених надміру та запропоновано повернути борг доровільно. На даний час належна до поверненя сума заборгованості становить 24969,78 грн.

Ухвалою суду від 22 березня 2023 року прийнято до свого провадження та призначено за правилами спрощеного провадження.

У судове засідання представник позивача не з"явилась, надіслала клопотання про слухання справи у її відсутності,прросить позов задоволити

Відповідачка в судове засідання не з"явилась, про причини неявки суд не повідомила, відзиву не надала.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Згідно з частиною першоїстатті 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 15.12.2016, 24.04.2017 ОСОБА_1 звернулась до Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради із заявами про про продовження їй виплати щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Рішенням №466 від 23.01.2017 року та рішеням №1896 від 01.06.2017 року призначено допомогу переміщеним особам на проживання ОСОБА_1 у розмірі 2652,00 грн., у якої є на утриманні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до п. 5 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 (який діяв на час надання такої допомоги), у заяві про отримання грошової допомоги зазначаються відомості про всіх членів сім`ї, які претендують на отримання грошової допомоги, в тому числі наявність у будь-якого із членів сім`ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Згідно із п. 2 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 (далі - Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам) грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Згідно з частиною першоюстатті 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Статтею 1215 ЦК Українипередбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, відповідно достатті 1215 ЦК Українине підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, але за умови відсутності: а) рахункової помилки зі сторони платника; б) недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Згідно з частиною першою зазначеної статті не підлягає поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Зобов`язання у зв`язку з безпідставним набуттям майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом. За наявності певних обставин законодавець вважає недоцільним повертати майно одній особі, навіть якщо інша особа набула таке майно за відсутності правових підстав.

До заяви додається копія свідоцтва про одруження, копії свідоцтв про народження дітей та письмова згода довільної форми про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім`ї від інших членів сім`ї та згода на обробку персональних даних.

Грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім`ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; у володінні сім`ї є два або більше транспортних засобів (механізмів), що підлягають державній реєстрації та обліку в Державтоінспекції (автобусів, вантажних та легкових автомобілів). При цьому не враховуються транспортні засоби, одержані чи придбані на пільгових умовах через уповноважені органи, а також транспортні засоби вітчизняного виробництва, які перебувають в експлуатації протягом більш як 10 років з дати випуску, та інші транспортні засоби, що перебувають в експлуатації протягом більш як 15 років з дати випуску; будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (п. 6 вказаного Порядку).

Згідно п. 8 Порядку № 505 уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім`ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім`ї.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 505 уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.

Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім`ї на вимогу уповноваженого органу.

У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

За пунктом 12 Порядку № 505 виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі: подання уповноваженим представником сім`ї заяви про припинення виплатигрошової допомоги; надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім`ї протягом двох місяців непрацевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють; зняттяз обліку внутрішньо переміщеної особи; виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомог

Судом встановлено, що відповідно до довідки від 22 листопада 2017 року №1120 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , її місце перебування з дітьми: АДРЕСА_3 .

На підставі акту від 28.11.2017р., складеного позивачем, про виявлення факту подання документів з недостовірними відомостями, встановлено, що ОСОБА_1 не вказала, що у її чоловіка є 1/18 частка житла у м.Львові на праві спільної часткової вланості.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позивачем не було доведено факту недобросовісності з боку відповідачки, з огляду на те, що місце перебування (проживання) відповідачки з дітьми є відмінним від адреси нерухомого майна - 1/18 частки квартири, що належить чоловіку відповідачки. В матеріалах справи нема доказів, що відповідачка володіла інформацією щодо належного нерухомого майна її чоловіку, частка цього майна є незначною. Крім цього, допомога призначалася та виплачувалася на неповнолітніх дітей позивачки.

А отже, немає підстав для висновку що відповідачка не мала права на отримання допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки необхідною умовою для відмови у виплаті допомоги по безробіттю є виключно недобросовісність з боку набувача, і з огляду на принцип змагальності, саме позивач, який вимагає повернення коштів повинен довести цю обставину.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приймаючи до уваги, що позивач на виконання свого процесуального обов`язку не надав належних і неспростовних доказів на підтвердження своєї позиції, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позову за його недоведеністю, оскільки виплата коштів позивачем була проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до статті 141 ЦПК України. Враховуючи результат розгляду справи, витрати зі сплати судового збору слід залишити за позивачем.

Таким чином, судові витрати по справі слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.258,259,263-265 ЦПК України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів державної допомоги, виплаченої надміру відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: Франківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, адреса: 79044, м.Львів, вул. Г.Чупринки,85, ЄДРПОУ 26144908.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_4 .

Повне рішення складено 25 березня 2024 року.

Головуючий суддя Мигаль Г.П.