Ухвала

від 25.03.2024 по справі 2-413/11

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.03.2024

Провадження в справі № 6/389/20/24

справа 2-413/11

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

в складі: головуючого судді Українського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Туманової С.В.

представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Знам`янка Кіровоградської області заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання. Свої вимоги мотивував тим, що рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.08.2011 стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 113670,90 гривень.

При зверненні до виконавчої служби з`ясувалося, що державним виконавцем 30.06.2013 винесена постанова про повернення виконавчого листа стягувачу відповідно до п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження», оригінал виконавчого листа направлений стяувачу. Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень зазначений документ у відділі та інших органах виконавчої служби на виконанні не перебуває та повторно не пред`являвся. Станом на 15.02.2024 даний виконавчий документ до АТ КБ «ПриватБанк» не надходив тому є підстави вважати, що його було втрачено.

Також просить поновити йому строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання відповідно до статті 371 ЦПК України.

Представник заявника у судовомузасіданні підтримаву заяву, просив суд видати дублікат виконавчого листа та поновити звернення його до виконання, вказавши що банк не отримував виконавчий лист з виконавчої служби.

Суд вважає за можливе розгляд заяви провести у відсутності учасників справи, оскільки відповідно до ч.3 ст.433 ЦПК України, їх неявка не є перешкодою для розгляду даної справи.

Вивчивши заяву та матеріали цивільної справи, суд встановив наступне.

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02.06.2011 у цивільній справі №2-413/11 задоволено позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_2 та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № KGMDAU00880344 від 17.01.2007 в розмірі 112426,63 грн, судовий збір в сумі 1124,27 грн та з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в судів сумі 120,00 грн, а всього 113670,90 грн.

На запит позивача 03.08.2011 Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області виданий виконавчий лист за вказаним рішенням.

Як вбачається з відповіді начальника Знам`янського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 12.03.2024 та витягу з виконавчого провадження спецрозділ щодо виконавчого листа 2-413/11, відповідно до акту про вилучення документів для знищення, що не підлягають зберіганню, дане виконавче провадження знищене. Також судом встановлено, що виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа на виконання рішення 2-413/11 відкрите 19.10.2011, постановою від 20-.10.2011 арештоване майно боржника та оголошена заборона на його відчуження. Постановою від 30.06.2013 виконавчий документ повернутий стягувачу на підставі п.4 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження2 (стягувач перешкоджає провадженню або не здійснив авансування). При цьому встановлений строк повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання до 30.06.2014.

Згідно з положеннями Конституції України та ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У підпункті 17.4) пункту 17 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України вказано, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Отже, за змістом вищезазначених норм закону дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу в межах строку пред`явлення його до виконання.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.22 ЗУ «Про виконавче провадження» 606-ХІV в редакції закону на час повернення виконавчого документу стягувачу (30.06.2013) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1)посвідчення комісійпо трудовихспорах, постановисудів усправах проадміністративні правопорушення та постанови органів(посадових осіб), уповноважених розглядати справи проадміністративні правопорушення,-протягом трьохмісяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набув чинності новий Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ, відповідно до статті 12 якого виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно частини п`ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Згідно ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Аналіз змісту даних норм дає підстави для висновку, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Згідно зі ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76,77,78,79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені статтею 120 ЦПК України.

Згідно зв ст.127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

У заяві про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання банк не зазначив жодної причини такого пропуску.

Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Судом встановлено, що виконавчий лист повернутий стягувачу ще 30.06.2013 року через нездійснення ним авансування витрат виконавчого провадження, пов`язаних з оцінкою майна боржника, та стягувач більше ніж за десять років невиконання рішення суду не проявив заінтересованість в питаннях повторного звернення судового рішення до виконання, не вказав причин пропуску такого строку, не реалізовував свої процесуальні права під час виконання рішення суду у межах виконавчого провадження, виконавчим провадженням не цікавився та звернувся до виконавчої служби з запитом майже через десять років після припинення виконавчих дій щодо примусового виконання рішення суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що стягувачем пропущено строк для пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання без поважних причин, тому він не підлягає поновленню, а заява не підлягає задоволенню, в тому числі і в частині видачі дубліката виконавчого листа, видача якого, в разі відмови у поновленні строку на його виконання, не матиме юридичного значення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 258, 260, 261, 433, підпунктом 17.4) пункту 17 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви Комерційного банку «ПриватБанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складений 26.03.2024.

Суддя В.В.Український