Постанова

від 16.02.2021 по справі 2-413/11

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 2-413/11

Провадження № 4-с/487/22/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2021 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Афоніної С.М ., за участю секретаря судового засідання - Ященко В.В ., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаєві скаргу ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанови державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чеботар Ярослава Юрійовича, -

за участю: заявника ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2

державного виконавця Заводського ВДВС у м. Миколаєві Південного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чеботар Я.Ю.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою в якої просив про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чеботар Я.Ю. від 23.07.2020 про арешт грошових коштів та зобов`язати державного виконавця розблокувати кошти на його рахунках.

Обґрунтовуючи вимоги зазначив, що на підставі рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва №2-413/2011, яке набрало законної сили, було видано виконавчий лист про стягнення з нього на користь АТ Мегабанк заборгованість за кредитним договором №98/2004 від 16.09.2004 у розмірі 492793,52 грн. На підставі заяви стягувача державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чеботар Я.Ю. 16.07.2020 були винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження. Крім того, державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти на рахунках, відкритих у АТ КБ ПриватБанк та Монобанк . На теперішній час він працює в Обласному палаці культури на посаді робітника, отримує мінімальну заробітну плату, інших доходів не має. З 06.07.2020 він не отримує заробітну плату, оскільки його банківський рахунок в АТ КБ ПриватБанк , на який перераховуються кошти заробітної плати, накладено арешт. Крім того, на підставі постанови державного виконавця, з його заробітної плати здійснюється відрахування коштів на погашення заборгованості за рішенням суду. Посилаючись на ст.. 48, 59 Закону України Про виконавче провадження вважає рахунок, який передбачений для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів є рахунком із спеціальним режимом, на який відповідно до вимог чинного законодавства арешт не накладається. На його звернення до державного виконавця про розблокування зарплатного карткового рахунку, він отримав відмову. На підставі чого вважає дії державного виконавця неправомірними та такими, що порушують його права.

Ухвалою від 09.12.2020 скаргу було залишено без руху.

Ухвалою від 21.12.2020 скаргу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

15.02.2020 державний виконавець Чеботар Я.Ю. надав відзив на скаргу просив в задоволенні скарги відмовити посилаючись на те, що на підставі виконавчого листа №2-413/2011, виданого 19.04.2012 Заводським районним судом м. Миколаєва, Заводським відділом державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) здійснюються виконавчі провадження №62448051 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ Мегабанк заборгованості за кредитним договором у розмірі 492793,52 грн. та №62448232 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ Мегабанк судового збору у розмірі 850 грн. та 15 грн. витрат на оплату інформаційно - технічного забезпечення. За заявою стягувача, постановою від 06.07.2020 відкриті виконавчі провадження. Відповідно до вимог ст.. 19 Конституції Украйни, ст. 1, 11 18, 48 Закону України Про виконавче провадження , постановою від 23.07.2020 на забезпечення виконання рішення суду, після виявлення відкритих боржником рахунків в АТ КБ ПриватБанк та АТ Універсал Банк , накладено арешт на кошти боржника, які знаходяться на банківських рахунках та постанова направлена для виконання у вказані банки. Частиною 3 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження визначено, що не підлягають арешту кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення на які заборонено законом. Банк чи інша фінансова установа, отримавши постанову про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. У ч.1 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження зазначена підстава для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) або його частини, це отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Проте, до державного виконавця постанова від 23.07.2020 з банків без виконання не поверталась, повідомлення відповідно до 59 Закону України Про виконавче провадження про цільове призначення рахунку не надходило, що виключає підстави для зняття арешту з коштів. У зв`язку з чим дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти боржника, які знаходяться на банківському рахунку, є правомірними.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вимоги скарги підтримав, підтвердив викладені в скарзі обставини, просив про задоволення скарги посилаючись на те, що можливе дії державного виконавця є правомірними, проте з літа 2020 року не отримує заробітну плату, яка є єдиним джерелом його існування, вимушений проживати у борг, чим порушені його права.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 підтримав вимоги скарги, просив про її задоволення зазначивши, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається Конституцією України, КЗпП України, тощо та чинним законодавством заборонено звернення стягнення на заробітну плату в цілому. На підставі постанови державного виконавця із заробітної плати ОСОБА_1 утримується на погашення заборгованості 20%. Крім того, у зв`язку з накладення арешту на грошові кошти, що перебувають на рахунку в АТ КБ ПриватБанк , порушуються права скаржника на отримання заробітної плати. Дійсно, чинним законодавством не передбачено відкриття фізичним особам рахунків зі спеціальним режимом їх використання для отримання заробітної плати. Рахунок в АТ КБ ПриватБанк не є рахунком зі спеціальним режимом їх використання, про те відповідно до довідки ПриватБанк на вказаний рахунок надходять лише зарплаті виплати.

В судовому засіданні головний державний виконавець Чеботар Я.Ю. вимоги скарги не визнав, просив відмовити у її задоволенні, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на скаргу. Зазначивши, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства, у нього відсутні підстави для скасування арешту з грошових коштів, хоча йому відомо, що кошти на рахунку є заробітною платою скаржника та на підставі постанови державного виконавця із заробітної плати скаржника також відраховуються 20% на виконання рішення суду.

Суд, заслухавши пояснення заявника, його представника та головного державного виконавця, дослідивши матеріали скарги та цивільної справи №2-413/11, приходить до наступного:

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України та ст. 18 ЦПК України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання.

Невід`ємність права сторони на виконання остаточного рішення суду знайшло своє відображення в рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Войтенко проти України , Жовнір проти України , Шмалько проти України , Ромашов проти України , Бакай та інші проти України , Півень проти України тощо.

Згідно роз`яснень п. 14 постанови №6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року Про практику розгулу судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої осадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах , провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід`ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається.

Судом встановлено , на підставі що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.05.2011 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Мегабанк заборгованість за кредитним договором №98/2004 від 16.09.2004 у розмірі 492793,52 грн. та держмито у розмірі 850 грн. та 15 грн. витрат на оплату інформаційно - технічного забезпечення.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 31.01.2012, рішення суду першої інстанції від 31.05.2011 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Мегабанк заборгованість за кредитним договором №98/2004 від 16.09.2004 у розмірі 492793,52 грн. залишено без змін, в частині судових витрат змінено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Мегабанк 1730 грн. судових витрат.

Рішення набрало законної сили 31.01.2012 та підлягає виконанню.

На підставі заяви стягувача 19.04.2012 Заводським районним судом м. Миколаєва видано два виконавчих листа, які були передані на примусове виконання до Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції.

22.06.2020 стягувач - АТ Мегабанк (ПАТ Мегабанк 31.10.2018 змінило найменування на АТ Мегабанк ) звернулось із заявою до Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів №2-413/2011, виданих Заводським районним судом м. Миколаєва, щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 492793,52 грн. та держмита у розмірі 850 грн. та 15 грн. витрат на оплату інформаційно - технічного забезпечення.

Постановами державного виконавця від 06.07.2020 відкриті виконавчі провадження №62448051 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ Мегабанк заборгованості за кредитним договором у розмірі 492793,52 грн. та №62448232 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ Мегабанк судового збору у розмірі 850 грн. та 15 грн. витрат на оплату інформаційно - технічного забезпечення та здійснюються виконавчі дії.

З метою забезпечення реального виконання рішення суду, постановою державного виконавця Чеботар Я.Ю. від 23.07.2020 накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт крштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнку.

Постанова для виконання направлена до АТ КБ ПриватБанк та АТ Універсал Банк .

Постановою державного виконавця Чеботар Я.Ю. від 21.10.2020 звернуто стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 яку він отримує у коммунальному закладі культури Обласний палац культури в розмірі 20% всіх видів заробтіку до погашення заборгованості у сумі 542341,87 грн.

Згідно довідки про доходи коммунального закладу культури Обласний палац культури №33 від 03.12.2020, відповідно до виконвачого листа , з жовтня 2020 із заробітної плати ОСОБА_1 здійснюються відрахування по 805 грн. за жотвнеь та листопад 2020 року.

Крім того, згідно довідки коммунального закладу культури Обласний палац культури №32 від 03.12.2020, заробітну плату ОСОБА_1 отримує на карту АТ КБ ПриватБанк .

Згдіно довідки від 04.12.2020 АТ КБ ПриватБанк ОСОБА_1 має в банку карту рахунок НОМЕР_1 , на яку отримує зарплаті виплати, також на вказану карту (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ).

На виконання постанови державного виконавця від 23.07.2020 на грошові кошти, що знаходяться в АТ КБ ПриватБанк на картковому рахунку НОМЕР_1 , накладено арешт, що підтвердили в судовому засіданні заявник та державний виконавець.

19.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чеботар Я.Ю. із заявою про скасування арешту з грошових коштів, які знаходяться на рахунку АТ КБ ПриватБанк , у зв`язку з тим, що на вказаний рахунок надходять кошти його заробітної плати.

Листом від 21.10.2020 державним виконавцем було відмовлено у скасуванні арешту, у зв`язку з відсутністю підстав, передбачених ст. 52, 59 Закону України Про виконавче провадження .

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження ).

В силу положень ст. 56 Закону України Про виконавче провадження метою накладення арешту є забезпечення реального виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Пунктом 8 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 визначено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Частиною 3 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Тобто, АТ КБ ПриватБанк після отримання постанови державного виконавця про арешт коштів, які знаходяться на рахунках, що належать боржнику ОСОБА_1 , повинен був повідомити, що грошові кошти, на які накладено арешт, є кошти зі спеціальним режимом призначення, на які законом заборонено накладення арешту і повернути зазначену постанову без виконання.

Однак, таких повідомлень від АТ КБ ПриватБанк на адресу державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не надходило.

Згідно абз.2 ч.2, п.1 ч. 2 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є , зокрема, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Враховуючи вищезазначене, державний виконавець діяв в межах наданих йому повноважень та правомірно наклав арешт на кошти боржника.

Отже, будь-яких доказів того, що кошти на рахунку НОМЕР_1 мають статус спеціального режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, суду не надано.

При цьому, чинним законодавством України не передбачено відкриття фізичним особам рахунків зі спеціальним режимом їх використання, зокрема для отримання лише заробітної плати.

В той же час, відповідно до ст. 43 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом; громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 68 Закону України Про виконавче провадження стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Частиною 2 статі 70 Закону України Про виконавче провадження визначено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

За змістом статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З установлених судами обставин вбачається, що ОСОБА_1 має в АТ КБ ПриватБанк рахунок НОМЕР_1 , на яку отримує зарплаті виплати, також на вказану карту (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ).

Тому, з огляду на те, що кошти на рахунку скаржника, з яких він просить зняти арешт, зараховується заробітна плата останнього, яка є єдиним джерелом доходу, накладений арешт унеможливлює отримання коштів заробітної плати та зважаючи на граничний розмір відрахувань із заробітної плати, враховуючи, що із заробітної плати скаржника здійснюються щомісячні відрахування у розмірі 20% на погашення заборгованості за рішенням суду, суд вважає вимоги заявника в цієї частині обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, шляхом скасування арешту з кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ ПриватБанк в частині надходження грошових коштів заробітної плати ОСОБА_1 з комунального закладу Обласний палац культури .

За наведеного вище, суд вважає, що відсутні підстави для визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чеботар Я.Ю. від 23.07.2020.

Слід зазначити, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 справа №905/361/19, на яку посилається державний виконавець, не відноситься до даних правовідносин, оскільки вказана постанова стосується накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунку суб`єкта господарювання, у тому числі і для виплат заробітної плати їхнім працівникам.

На підставі викладеного, заявлені вимоги у скарзі ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. 447, 450-451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанови державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чеботар Ярослава Юрійовича - задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чеботар Я.Ю. від 23.07.2020, з коштів, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 в Акціонерному товаристві комерційний банк ПриватБанк в частині надходження грошових коштів заробітної плати ОСОБА_1 з комунального закладу Обласний палац культури .

В іншій частині скарги ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили через 15 днів після її проголошення та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст.ст.354, 355 ЦПК України.

Суддя: С.М. Афоніна

Повний текст ухвали складено 23.02.2020.