Ухвала

від 25.01.2024 по справі 450/222/24

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/222/24 Провадження № 2/450/820/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 січня 2024 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Данилів Є.О. перевіривши в м. Пустомити матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Лапаївського ліцею імені Героя України Георгія Кірпи Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, відділу освіти, молоді та спорту Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області про зміну формулювання причин звільнення, виплату вихідної допомоги, виплату середнього заробітку по день фактичного розрахунку, яка надійшла 22.01.2024 року,

в с т а н о в и в :

заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.

22.01.2024 представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернулася до суду через підсистему "Електронний суд" з позовною заявою до відповідачів Лапаївського ліцею імені Героя України Георгія Кірпи Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, відділу освіти, молоді та спорту Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області про зміну формулювання причин звільнення, виплату вихідної допомоги, виплату середнього заробітку по день фактичного розрахунку.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей175,177 ЦПК Українита має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Так, відповідно до положень частини 7ст. 43 ЦПК України/в редакції Закону від 27.04.2021/ у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Аналогічне положення міститься в ч. 1ст. 177 ЦПК України/в редакції Закону від 27.04.2021/, згідно якої у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Водночас, матеріали справи, що надійшли до суду через підсистему "Електронний суд", не містять доказів надсилання відповідачам Лапаївському ліцею імені Героя України Георгія Кірпи Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, Зимноводівської сільській раді Львівського району Львівської області, відділу освіти, молоді та спорту Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області листом з описом вкладення копій поданих до суду документів.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати і розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до пп. 3 п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлює прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3028 гривень.

Тобто мінімальна ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви за однією позовною вимогою майнового характеру з 1 січня 2024 року становить 1211,20 гривень.

При поданні позову позивач посилається на п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі як учасник бойових дій у справі пов`язаній з порушенням його прав.

Разом з тим суд не погоджується з твердженням позивача, що він має пільгу щодо сплати судового збору, як учасник бойових дій, при подачі позову про зміну формулювання причин звільнення, виплату вихідної допомоги, виплату середнього заробітку по день фактичного розрахунку., виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 ЗУ «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Вказаний правовий висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 545/1148/17.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону "Про судовий збір" в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Позовні вимоги про зміну формулювання причин звільнення, виплату вихідної допомоги, виплату середнього заробітку по день фактичного розрахунку не стосуються пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача, як учасника бойових дій, та не пов`язані з наявністю/відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій.

Враховуючи вищевикладене, заявлені вимоги позивача про зміну формулювання причин звільнення, виплату вихідної допомоги, виплату середнього заробітку по день фактичного розрахунку не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист, саме як учасника бойових дій, а тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Як вбачається з позовної заяви, представник позивача звернувся з позовними вимогами про зміну формулювання причин звільнення, стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено пільги щодо сплати судового збору, серед яких від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Водночас, чинним законодавством України не передбачено підстав для звільнення позивачів від сплати судового збору у справах про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, завданої роботодавцем.

У постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Від сплати судового збору за стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач звільнений, тоді як за стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку сплачується судовий збір. Верховний Суд змінив свою позицію в Постанові від 08.02.2022 року у справі № 755/12623/19.

За змістом статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці», середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Також за приписами пункту 3.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5, до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, відносяться суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору.

Таким чином, оскільки вихідна допомога, на переконання суду, не є складовою частиною заробітної плати, пільга щодо сплати судового збору, яка передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", також не поширюється й на вимогу позивача про стягнення вихідної допомоги.

За викладених обставин, суд доходить висновку, що заявлена позивачем позовна вимога про внесення зміни у формулюванні причин звільнення у трудовій книжці та стягнення вихідної допомоги не підпадає під вимоги, за які останнього може бути звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, позивачем не сплачено судовий збір, який відповідно до ставок, визначених ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», становить, враховуючи ціну позову 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.

Розмір судового збору за одну вимогу немайнового характеру для фізичної особи складає 1211,20 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), а розмір судового збору за вимогу майнового характеру для фізичної особи складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 1211,20 грн та не більше 15 140,00 грн.

На підставі викладеного, позивачу необхідно усунути зазначені вище в ухвалі недоліки та сплатити судовий збір за кожну з чотирьох позовних вимог усього 3 633,60 грн.

Відповідно до частин 1-3ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, окремо викладе та подасть клопотання про витребування доказів у справі, - позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься неподаною і підлягає поверненню позивачеві.

Згідно ч. 7ст. 185 ЦПК Україниповернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Отже, суд вважає за необхідне надати позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення зазначених в ній недоліків у спосіб: подання суду доказу надсилання листом з описом вкладення відповідачам Лапаївському ліцею імені Героя України Георгія Кірпи Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, Зимноводівської сільській раді Львівського району Львівської області, відділу освіти, молоді та спорту Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області копій поданих до суду документів; сплатити судовий збір у розмірі 3633,60 грн. на розрахунковий рахунок UA968999980313191206000013893, отримувач коштів ГУК Львiв/Пустомитівська тг/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, з зазначенням призначення платежу «судовий збір (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Пустомитівський районний суд Львівської області, ЄДРПОУ 38047883».

На підставі наведеного та керуючись ст. 259- 261 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до Лапаївського ліцею імені Героя України Георгія Кірпи Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, відділу освіти, молоді та спорту Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області про зміну формулювання причин звільнення, виплату вихідної допомоги, виплату середнього заробітку по день фактичного розрахунку, залишити без руху.

Надати позивачеві десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків, вказаних в ухвалі.

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.

СуддяЄ. О. Данилів