Рішення від 07.10.2024 по справі 450/222/24

Справа № 450/222/24 Провадження № 2/450/820/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2024 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Данилів Є.О.

при секретарі Микитів Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лапаївського ліцею імені Героя України Георгія Кірпи Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, відділу освіти, молоді та спорту Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області

про (предмет позову) :

змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з посади сторожа Лапаївського ліцею імені Героя України Георгія Кірпи Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, викладеної у Наказі № 74-К від 19.12.2023. та вважати ОСОБА_1 звільненим з посади сторожа Лапаївського ліцею імені Героя України Георгія Кірпи Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області з 31.12.2023. на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням,

стягнути з Лапаївського ліцею імені Героя України Георгія Кірпи Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 32886387, місцезнаходження: 81113, Львівська обл., Львівський р-н., с. Лапаївка, вулиця Геофізиків, 23а), з Відділу освіти, молоді та спорту Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 42760578, 81110, Львівська область, Львівський район, село Зимна Вода, вул. Шухевича, 83), з Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської (код ЄДРПОУ 04372282, 81110, Львівська область, Львівський район, село Зимна Вода, вул. Шухевича, 83) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) вихідну допомогу в розмірі 3783 (три тисячі сімсот вісімдесят три) грн. 60 коп.,

стягнути з Лапаївського ліцею імені Героя України Георгія Кірпи Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 32886387, місцезнаходження: 81113, Львівська обл., Львівський р-н., с. Лапаївка, вулиця Геофізиків, 23а), з Відділу освіти, молоді та спорту Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 42760578, 81110, Львівська область, Львівський район, село Зимна Вода, вул. Шухевича, 83), з Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської (код ЄДРПОУ 04372282, 81110, Львівська область, Львівський район, село Зимна Вода, вул. Шухевича, 83) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку виплати вихідної допомоги за період від дати звільнення 31.12.2023 року і до дати винесення рішення у даній справі,

суд постановив

Представник позивачазвернулася досуду зпозовом довідповідачів,у якомупросила змінитиформулювання причинизвільнення ОСОБА_1 з посадисторожа Лапаївськоголіцею іменіГероя УкраїниГеоргія КірпиЗимноводівської сільськоїради Львівськогорайону Львівськоїобласті,викладеної уНаказі №74-Квід 19.12.2023.та вважати ОСОБА_1 звільненимз посадисторожа Лапаївськоголіцею іменіГероя УкраїниГеоргія КірпиЗимноводівської сільськоїради Львівськогорайону Львівськоїобласті з31.12.2023.на підставіпункту 1статті 40КЗпП Україниу зв`язкуіз скороченням,стягнути звідповідачів найого користьвихідну допомогув розмірі3783,60грн.,а такожсередній заробітокза несвоєчаснийрозрахунок призвільненні заперіод з31.12.2023року подень прийняттярішення судом.Позовні вимогиобґрунтовані тим,що вінпрацював на посаді сторожа Лапаївського ліцею імені Героя України Георгія Кірпи Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області та звільнений з роботи 31.12.2023 року по ч.1 ст. 36 КЗпП України ( наказ № 74к від 19.12.2023 року), жодної заяви про звільнення за угодою сторін не підписував та роботодавцеві на подавав, тому вважає, що трудовий договір з позивачем повинен бути припиненим з підстав, зазначених у пункті 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням чисельності або штату працівників. Зазначає, що відповідач незаконно змінив правові підстави звільнення, чим грубо порушив його права. Із врахуванням наведеного просить позов задоволити.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 04.04.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку загального позовного провадження.

Відповідач Лапаївський ліцей імені Героя України Георгія Кірпи Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області подав відзив на позовну заяву з якого в задоволенні позовних вимоги просили відмовити повністю.

Відповідач відділ освіти, молоді та спорту Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області подав заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги не визнають.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до частини 8 статті 178 та частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку загального позовного провадження, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з такого.

Статтею ст. 43 Конституції України визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров`я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Згідно із ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Стаття 115КЗпП України визначає, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Водночас, згідно п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку, у тому числі на підставі рішення суду.

Згідно із п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника,суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Згідно із ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Згідно із ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним органне виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до ч. ч. 3, 4ст. 235 КЗпП Україниу разі визнання формулювання причини звільнення неправильними або такими, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язаний замінити формулювання i вказати в рiшеннi причину звільнення у точній вiдповiдностi з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на вiдповiдну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасноприймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулув порядку i на умовах, передбачених частиною другою цiєї статті. У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідно дост. 30 Закону України «Про оплату праці»при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

У пункті 18постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудовихспорів» судам роз?яснено, що суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов`язували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю. А в п. 32 вказаної постанови вказано, що оскільки згідно зі ст.235 КЗпП оплаті підлягає вимушений прогул, вимоги працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають задоволенню в тому разі і за той період, коли з вини власника або уповноваженого ним органу була затримана видача трудової книжки або неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника.При присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді сторожа Лапаївського ліцею імені Героя України Георгія Кірпи Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області.

01 листопада 2023 року ОСОБА_1 було письмово повідомлено про звільнення з 01 січня 2024 року на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням посади сторожа.

Наказом Лапаївського ліцею імені Героя України Георгія Кірпи Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області № 74 к від 19.12.2023 року «Про звільнення сторожа ОСОБА_1 » позивача звільнено з посади сторожа Лапаївського ліцею імені Героя України ОСОБА_2 з 31.1.22023 року за угодою сторін.

За змістомстатті 38 КЗпП Українирозірвання трудового договору з ініціативи працівника і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до розірвання цього договору і які працівник визначає самостійно. У разі якщо вказані працівником причини звільнення - порушення роботодавцем трудового законодавства (частина третястатті 38 КЗпП України) - не підтверджуються або роботодавцем не визнаються, останній не вправі самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору.

При незгоді роботодавця звільнити працівника із підстав, передбачених частиною третьоюстатті 38 КЗпП України, останній може відмовити у розірванні трудового договору, але не вправі розірвати цей договір з інших підстав, які працівником не зазначалися.

Для визначення правової підстави розірвання трудового договору значення має сам лише факт порушення законодавства про працю, що спонукало працівника до розірвання трудового договору з власної ініціативи,а не поважність чи неповажність причинтакого порушення та істотність порушення трудових прав працівника.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 22 травня 2013 року № 6-34цс13 та у постановах Верховного Суду 20 червня 2018 року у справі № 161/10759/16-ц та від 1 лютого 2018 року у справі № 757/25503/15-ц.

Таким чином, оскільки відповідачем не надано доказів на спростування доводів позивача щодо порушення приписів чинного трудового законодавства, подана позивачем ОСОБА_1 заява від 31.12.2023 року містила чітку підставу для звільнення на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням, а відповідач самостійно змінив правову підставу розірвання трудового договору, вказавши таку, як звільнення за угодою сторін, що порушує права позивачки, тому позов у цій частині є підставним і підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ч. 1статті 47 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Від так, оскільки судом встановлено, що відповідачем порушено право позивачки на своєчасне отримання заробітної плати у нарахованому розмірі та не проведено з нею розрахунку при звільненні, що також не спростовано відповідачем, тому позовні вимоги позивачки щодо стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі та компенсації за 2 календарних дні невикористаної щорічної відпустки є підставними та підлягають до задоволення.

Згідно зістаттею 44 КЗпП Українипри припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті36та пунктах 1, 2 і 6 статті40цьогоКодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; а у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором,але неменше тримісячного середнього заробітку.

Статтею 117 КЗпП України визначено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до вимог частини першоїстатті 117 КЗпП Українив разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених законодавчих норм дає підстави дійти висновку про те, що умовами застосування частини першоїстатті 117 КЗпП Україниє невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум та відсутність спору про розмір таких сум. При дотриманні наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, за правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки,вихідна допомогатощо).

Згідно з вимогами частини другоїстатті 117 КЗпП Українипри наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

За змістом частини першоїстатті 117 КЗпП Україниобов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов`язку. І саме з цією обставиною пов`язаний період, протягом до якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.

Частина першастатті 117 КЗпП Українистосується випадків, коли роботодавець за відсутності спору умисно або з необережності не проводить остаточний розрахунок з колишнім працівником.

Частина другастатті 117 КЗпП Українистосується тих випадків, коли наявний спір між роботодавцем і колишнім працівником про належні до виплати суми та фактично охоплює два випадки вирішення такого спору.

Отже, якщо між роботодавцем та колишнім працівником виник спір про розміри належних звільненому працівникові сум, то в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування (тобто, зазначене в частині першійстатті 117 КЗпП України). Відтак, у цьому випадку законодавець не вважає факт вирішення спору фактом виконання роботодавцем обов`язку провести повний розрахунок із колишнім працівником, що зумовлює можливість відповідальності роботодавця протягом усього періоду прострочення.

Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленимиЦивільним кодексом України, не припиняє відповідний обов`язок роботодавця, то відшкодування, передбаченестаттею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 810/451/17 50.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затвердженопостановою Кабінету Міністрів України, від 8 лютого 1995 р. № 100(далі - Порядок).

Відповідно до вимог пунктів 2 та 4 Порядку середньомісячна заробітна плата позивача має бути обчислена виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата, тобто місяцю, в якому почалась затримка розрахунку з позивачем при звільненні. При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні.

Вихідна допомога у розмірі середнього місячного заробітку розрахована на підставі письмового повідомлення позивача про нараховані та виплачені йому суми з місяць та враховує оклад (3153,00 грн.) і доплату за нічні 40% (630,60 грн.), що разом становить 3783,60 гривень (три тисячі сімсот вісімдесят три грн., 60 коп.)

Середня заробітна плата розрахована відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995. № 100: Заробітна плата за останні два місяці роботи (згідно письмового повідомлення відповідача-1 про нараховані та виплачені суми): Місяць жовтень, 2023 Оклад (3153,00) + доплата за нічні (630,80) = 3783,60 Кількість робочих днів - 22 Місяць листопад, 2023 Оклад (3153,00) + доплата за нічні (630,80) = 3783,60 Кількість робочих днів 22.

У разі, коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат та допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці, згідно з графіком роботи підприємства.

Від так, середня зарплата за останні два місяці роботи / кількість робочих днів за останні два місяці роботи = середній заробіток за 1 робочий день (3783,60 + 3783,60) / (22 + 22) = 7567,20 / 44 = 171,98 грн. (середній заробіток за один робочий день).

Середній заробіток за весь час затримки розрахунку (виплати вихідної допомоги) за період від дати звільнення (31.12.2023) і до дати подання позову (19.01.2024.) 15 роб. днів х 171,98 грн. = 2579,72 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у зв`язку із неправильною підставою звільнення, позивачу не виплачено вихідну допомогу у розмірі 3783,60 грн., яка підлягає стягненню у примусовому порядку.

У зв`язку із невиплатою позивачу належної при звільненні вихідної допомоги, відповідно до 117 КЗпП України відповідач повинен виплатити йомусередній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку(постанова Великої Палати Верховного Суду в постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Як вбачається із роз`яснень даних у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд на підставіст.117 КЗпП Українистягує на користь працівника середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, якщо роботодавець не доведе відсутності у цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Згідно п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого вказаною постановою, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Пунктом 4 Порядку встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються одноразові виплати /компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо/.

У п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставіст. 117 КЗпПстягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно із п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПК України заробітна плата - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом.Тому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні входить до бази оподаткування ПДФО у складі інших оподатковуваних доходів на підставіп.п. 164.2.20 ПК України. Наведене також вбачається із листаДФС від 09.06.2016 № 12817/6/99-99-13-02-03-15.

Тому, при визначенні його розміру суд виходить із розрахунку поданого позивачем, згідно якого середньоденна заробітна плата позивача становить 630,60 грн. без утримання податків й інших обов`язкових платежів.

Таким чином, на день ухвалення рішення фактична заборгованість по середньому заробітку за час затримки розрахунку перед позивачем становить 34567 грн. 90 коп. без утримання податків й інших обов`язкових платежів.

Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що позовні вимоги позивачки підставні, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 38, 44, 94,97, 115,116, 117,235КЗпП України,ст.ст. 21, 30 Закону України «Про оплату праці», Постановою Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудовихспорів», ст. ст. 2, 4,10,11,12, 13, 81, 89,264, 265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_3 , - задоволити.

Змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з посади сторожа Лапаївського ліцею імені Героя України Георгія Кірпи Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, викладеної у Наказі № 74-К від 19.12.2023 року та вважати ОСОБА_1 звільненим з посади сторожа Лапаївського ліцею імені Героя України Георгія Кірпи Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області з 31.12.2023 року на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням.

Стягнути солідарно з Лапаївського ліцею імені Героя України Георгія Кірпи Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 32886387, місцезнаходження: 81113, Львівська обл., Львівський р-н., с. Лапаївка, вулиця Геофізиків, 23а), Відділу освіти, молоді та спорту Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 42760578, 81110, Львівська область, Львівський район, село Зимна Вода, вул. Шухевича, 83), Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської (код ЄДРПОУ 04372282, 81110, Львівська область, Львівський район, село Зимна Вода, вул. Шухевича, 83) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) вихідну допомогу в розмірі 3783 (три тисячі сімсот вісімдесят три) грн. 60 коп., по 1261 гривень 20 копійок.

Стягнути з Лапаївського ліцею імені Героя України Георгія Кірпи Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 32886387, місцезнаходження: 81113, Львівська обл., Львівський р-н., с. Лапаївка, вулиця Геофізиків, 23а), Відділу освіти, молоді та спорту Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 42760578, 81110, Львівська область, Львівський район, село Зимна Вода, вул. Шухевича, 83), Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської (код ЄДРПОУ 04372282, 81110, Львівська область, Львівський район, село Зимна Вода, вул. Шухевича, 83) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку виплати вихідної допомоги за період від дати звільнення 31.12.2023 року і до дати винесення рішення у даній справі 07.10.2024 року 34567 гривень 90 коп, по 11522 гривень 66 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 11.10.2024 року.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ; Лапаївський ліцей імені Героя України Георгія Кірпи Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, ЄДРПОУ 32886387, Львівська обл., Львівський р-н., с. Лапаївка, вулиця Геофізиків, 23а); Відділ освіти, молоді та спорту Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, ЄДРПОУ 42760578, Львівська область, Львівський район, село Зимна Вода, вул. Шухевича, 83; Зимноводівська сільська рада Львівського району Львівської області, ЄДРПОУ 04372282, Львівська область, Львівський район, село Зимна Вода, вул. Шухевича, 83.

СуддяЄ. О. Данилів