Ухвала

від 27.03.2024 по справі 138/912/24

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 138/912/24

Провадження №:2/138/474/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 березня 2024 року м. Могилів-Подільський

Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Холодова Т.Ю., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

25.03.2024 позивач звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з вказаним позовом.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви та доданими до неї документами вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на таке.

Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а також документів, що до неї додаються, визначені ст. 175-177 ЦПК України.

Відповідно доп.2ч.3ст.175ЦПК Українипозовна заяваповинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Крім того, відповідно до п. 3, 5, 6, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Також згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Крім того згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Однак дана позовна заява не відповідає вказаним вище вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Однак, позивачем в позовній заяві взагалі не зазначено відповідача, його місце знаходження та інші дані, передбачені п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а також не додано копій позовної заяви для відповідача.

Крім того, звертаючись до суду з позовом, позивач просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку загальною площею 0,2714 га, кадастровий номер 0522685700:01:000:0606, яка розташована на території с. Серебрія Могилів-Подільської ОТГ та зазначає, що позов немайнового характеру і не вказує ціну позову.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 "Про судову практику у справах про спадкування", судам необхідно враховувати, що кожна позовна заява - первісна й зустрічна, а також заява третьої особи із самостійними вимогами оплачується судовим збором залежно від ціни позову, яка визначається виходячи з вартості відшукуваного майна.

З урахуванням наведеного, позивачем необґрунтовано зазначено, що позов немайнового характеру.

Отже, за подання позову про визнання права власності на земельну ділянку позивачем має сплачуватись судовий збір як за подання позову майнового характеру, виходячи з ціни позову, що визначається станом начас зверненнядо судуза грошовою оцінкою на земельну ділянку за результатом проведеної нормативно-грошової оцінки.

Однак доказів на підтвердження вартості вказаного нерухомого майна позивачем у позові не зазначено та до позову не додано.

Стаття 4 Закону України «Про судовий збір» визначає, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, згідно з ч. 4 п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» платіжні документи, на підставі яких перераховуються суми судового збору, подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Однак, в порушення вказаних вимог закону позивач додав до позовної заяви ксерокопію квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3547555874.1 від 23.03.2024 про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн., яка не є оригіналом, а відтак не є належним доказом сплати судового збору на виконання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України.

При цьому, вказані вище порушення, допущені при зверненні з даним позовом, позбавляють можливості суд визначити правильний розмір судового збору, який необхідно сплатити позивачу за подання до суду даної позовної заяви.

Також, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що він є спадкоємцем за заповітом після смерті свого діда ОСОБА_2 та нотаріусом йому було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку з кадастровим номером 0522685700:01:000:0062 загальною площею 2,8007 га. Крім того, діду позивача також належала земельна ділянка з кадастровим номером 0522685700:01:000:0606, однак дід позивача за життя не встиг оформити права на вказану земельну ділянку, а тому позивач просить суду визнати за ним право власності на вказану земельну ділянку.

Разом з тим, в позовній заяві позивач не зазначає про обставини, які перешкодили нотаріусу видати позивачу свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану вище земельну ділянку.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 49 Закону України "Про нотаріат", на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні.

Отже, реалізація права на звернення до суду із позовом про визнання права в порядку спадкування здійснюється після відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є саме постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину).

Відповідно до ч. 1, 2ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного вище та керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 175-177, 185 ч. 1, 2, 258-261 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків, шляхом подання суду позовної заяви із зазначенням відповідача, ціни позову, доказів на підтвердження ціни позову та подання суду оригіналу документу,що підтверджуєсплату позивачемсудового зборуз урахуваннямціни позовуабо документів, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону, а також доказу відмовипозивачу увчиненні нотаріальноїдії (видачісвідоцтва проправо наспадщину) (у кількості для суду та копії для відповідача).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.Ю. Холодова