Рішення

від 11.03.2024 по справі 953/6029/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/6029/23

Провадження № 2/953/609/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року Київський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Бородіної Н.М.,

секретар судового засідання Кривенко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання щодо розподілу судових витрат по цивільній справі за позовом Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф.М.С. Бокаріуса» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

встановив:

Позивач, Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф.М.С. Бокаріуса», звернувся у суд з позовом до відповідача, ОСОБА_1 , по стягнення виплачених з вини службової особи коштів в сумі 64163,11 грн.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 30 січня 2024 року позовні вимоги Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (61177, м. Харків, вул. Золочівська, б.8а, код ЄДРПОУ 02883133) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення коштів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» відшкодування матеріальної шкоди у розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 41083 грн. 98 коп., а також судовий збір в сумі 1718 грн. 56 коп. В решті позову відмовлено.

05.02.2024 у порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Васильєв Є.О. звернувся до суду через систему «Електронний суд» з заявою в якій просить ухвалити додаткове рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн. В обґрунтування клопотання зазначив, що 30.01.2024 в судовому засіданні представником відповідача повідомлено суд про подання впродовж 5 днів з дня ухвалення рішення у справі доказів на підтвердження розміру понесених відповідачем судових витрат. Так, у зв`язку зі зверненням Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» з позовом до ОСОБА_1 та розглядом Київським районним судом м. Харкова цивільної справи №953/6029/23 ОСОБА_1 були понесені судові витрати у розмірі 15000 грн., що підтверджується договором про надання професійної правничої допомоги №2023/7/3 від 27.07.2023; актом приймання - передачі правничої допомоги (юридичних послуг) від 02.02.2024; детальним описом наданих послуг від 02.02.2024; рахунком АБ «Євгена Васильєва» від 02.02.2024.

12.02.2024 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Зайцевої М.С., в якій остання зазначила, що вважає заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню оскільки заявником не надано належних та допустимих доказів в підтвердження сплати коштів в розмірі 15000 грн., а саме: відповідної квитанції або платіжного доручення чи будь-якого іншого документу, що зареєстрований у встановленому порядку, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.) які б засвідчували факт того, що відповідач дійсно поніс витрати на правничу допомогу.

11.03.2024 представником відповідача - адвокатом Васильєвим Є.О. через систему «Електронний суд» подано заяву в якій останній просив поновити строк для подання до суду доказів на підтвердження фактично понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у справі, а саме вхідної платіжної інструкції ПАТ КБ «ПриватБанк» @2PL910986 від 08.03.2024, яка підтверджує сплату ОСОБА_1 на користь АБ «Євгена Васильєва» грошових коштів у розмірі 15000 грн. за договором 2023/7/З від 27.07.2023 за професійну правничу допомогу у справі та заключної виписки ПАТ КБ «ПриватБанк» за 08.03.2024. В обґрунтування заяви зазначив, що з огляду на зарахування коштів 08.03.2024, що відповідає умовам укладеного договору про надання професійної правничої допомоги №2023/7/3 від 27.07.2023, такі докази об`єктивно не могли бути подані у строк, визначений ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Під час розгляду цивільної справи представник відповідача зробив заяву про надання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну (правничу) допомогу, які поніс відповідач у зв`язку з розглядом цивільної справи у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Крім того, у передбачений законом строк представник відповідача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 гривень. В підтвердження зазначених витрат надав суду: договір про надання професійної правничої допомоги №2023/7/3, акт приймання - передачі правничої допомоги (юридичних послуг) до договору №2023/7/3 від 27.07.2023, детальний опис витрат на правову допомогу за договором про надання правової допомоги №2023/7/3 від 17.07.2023 станом на 02.02.2024; рахунок за юридичні послуги від 02.02.2024; платіжну інструкцію №@2PL910986 від 08.03.2024; заключну виписку, надану АТ КБ «ПриватБанк» по рахунку АБ Євгена Васильєва за період з 08.03.2024 по 08.03.2024.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи №953/6029/23, вважає заяву представника відповідача такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є:надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв,скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування гонорару за надання правничої допомоги суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (справа № 12-171гс19)).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, виходячи з наведених правових положень, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судом встановлено, що 17 липня 2023 року між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «ЄВГЕНА ВАСИЛЬЄВА» укладений Договір про надання професійної правничої допомоги, за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське бюро зобов`язується надавати професійну правничу допомогу та здійснювати представництво інтересів клієнта у цивільній справі №953/6029/23 за позовом Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф.. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу. Відповідно до п.2.3 - п.2.6 вказаного договору сторони домовились, що вартість професійної правничої допомоги (гонорар адвокатського бюро) за цим договором у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції складає 15000 грн. в обсязі, що не перевищує десяти повних чи неповних годин роботи адвоката та додатково починаючи з одинадцятої години роботи адвоката 2000 грн. за кожну наступну повну чи неповну годину роботи адвоката. У суді апеляційної інстанції очікуваний (орієнтовний) розмір судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу становить 15000 грн. в обсязі, що не перевищує п`яти повних чи неповних годин роботи адвоката та додатково починаючи з шостої години роботи адвоката 2000 грн. за кожну наступну повну чи неповну годину роботи адвоката. Приймання - передача правничої допомоги (юридичних послуг) за цим договором здійснюється шляхом підписання сторонами акту приймання - передачі правничої допомоги (юридичних послуг). Клієнт зобов`язаний протягом десяти календарних днів з моменту отримання складеного адвокатським бюро акту приймання - передачі правничої допомоги (юридичних послуг) підписати цей акт або надати адвокатському бюро обґрунтовані заперечення щодо змісту такого акту. У разі повернення не врученим поштового відправлення з описом вкладення, яким клієнту на його адресу направлялись два примірника акту приймання - передачі правничої допомоги (юридичних послуг), такий акт вважається підписаним у день повернення такого поштового відправлення. Клієнт зобов`язаний сплатити надані адвокатським бюро на підставі підписаного сторонами акту приймання - передачі правничої допомоги (юридичних послуг) упродовж 90 календарних днів від дня підписання акту.

Акт наданих послуг укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Євгена Васильєва» 02 лютого 2024 року. Зі змісту вказаного акту вбачається, що правова допомога за Договором про надання правової (професійної) правничої) допомоги від 27.07.2023 надана виконавцем відповідно до наступного переліку: вивчення позовної заяви Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф.. М.С. Бокаріуса» та доданих до неї матеріалів у справі №953/6029/23 тривалістю 1 година; надання усних консультацій клієнту щодо захисту його інтересів при розгляді судом справи №953/6029/23 тривалістю 1 година; формування правової позиції клієнта у справі №953/6029/23 та її узгодження з клієнтом тривалістю 1 година; складання та подання до суду відзиву на позовну заяву Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. прф. М.С. Бокаріуса» та доданих до неї матеріалів у справі №953/6029/23 тривалістю 4 години; складання та подання до суду заперечень (на відповідь на відзив на позовну заяву) Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф.. М.С. Бокаріуса» та доданих до неї матеріалів у справі №953/6029/23 тривалістю 4 години; представництво інтересів клієнта в судовому засіданні по справі 953/6029/23 ( 30.01.2024). У вказаному акті зазначено, що вартість професійної правничої допомоги (гонорар адвокатського бюро) за цим договором у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції складає 15000 грн. в обсязі, що не перевищує десяти повних чи неповних годин роботи адвоката. Клієнт підтверджує, що правнича допомога, зазначена у п.1 цього акту відповідає умовам договору, претензій до адвокатського бюро щодо обсягів та якості наданої професійної правничої допомоги немає.

У відповідності до умов п. 2.6 договору про надання професійної правничої допомоги №2023/7/3 ОСОБА_1 сплатив за надані адвокатським бюро на підставі підписаного сторонами акту приймання - передачі правничої допомоги (юридичних послуг) упродовж 90 календарних днів з дня підписання акту, що підтверджується платіжною інструкцією №@2PL910986 ВІД 08.03.2024.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

За змістом частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи ( в тому числі витрати на правничу допомогу) у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (справа № 12-171гс19) зазначено, що відшкодування позивачу судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, підлягає пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 283/2791/19, від 21 квітня 2021 року у справі № 705/2550/16-ц, від 02 червня 2021 року у справі №591/6892/18.

Отже відшкодуванню підлягають витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 30 січня 2024 року позов Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф.. М.С. Бокаріуса» задоволений частково. З ОСОБА_1 на користь Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф.. М.С. Бокаріуса» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу стягнуто 41083,98 грн., що складає 64,03% від ціни позову з яким позивач звернувся до суду.

Враховуючи викладене, реальність на необхідність вказаних вище витрат, часткове задоволення позовних вимог, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає необхідним стягнути з Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф.. М.С. Бокаріуса» на користь відповідача ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги адвоката у розмірі 5395,50 гривень, що складає 35,97% від загальної суми - 15000 грн., які представник відповідача просив стягнути з позивача у якості судових витрат на професійну правничу допомогу. Вказана сума відповідає розміру пропорційно задоволених позовних вимог.

Щодо посилань представника позивача на відсутність доказів на підтвердження понесених фактичних витрат, суд вважає необхідним зазначити наступне.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-цта, постановах Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20, 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц та від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Як зазначено вище, у відповідності до умов п. 2.6 договору про надання професійної правничої допомоги №2023/7/3 ОСОБА_1 сплатив за надані адвокатським бюро на підставі підписаного сторонами акту приймання - передачі правничої допомоги (юридичних послуг) упродовж 90 календарних днів з дня підписання акту, що підтверджується платіжною інструкцією №@2PL910986 від 08.03.2024.

Отже суд не вбачає підстав для відмови у стягненні з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному вище розмірі.

Відповідно до п.3 ч.1ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись ст.ст.10,12,81,137,141,247, 270ЦПК України,суд, -

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 , подану упоноваженим представником, задовольнити частково.

Стягнути з Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (61177, м. Харків, вул. Золочівська, буд.8а, код ЄДРПОУ 02883133) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5395,50 гривень.

В решті заяви -відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 18.03.2024р.

Суддя Бородіна Н.М.