Рішення

від 27.03.2024 по справі 636/65/21

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/65/21 Провадження № 2/636/571/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2024 рокуЧугуївський міський суд Харківської областів складі:головуючого - судді Гуменного З.І., секретаря судового засідання Селевко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доНовопокровської селищноїради Чугуївськогорайону Харківськоїобласті та ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевої самоврядування, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області та ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевої самоврядування, в якому просив визнати недійсним та скасувати рішення XLIV сесії VII скликання Введенської селищної ради Чугуївського району Харківської області «Про затвердження технічної документації із землеустрою ОСОБА_3 щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу безкоштовно у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 », та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1916 га, кадастровий номер 6325455304:00:001:1046, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є власником 2/3 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.07.2020, а власницею сусіднього будинку та земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є відповідач ОСОБА_2 . Позивачу стало відомо, що земельна ділянка, на якій розташований його будинок, позначений в технічному паспорті літ. «А», увійшла під час приватизації ОСОБА_2 до складу її земельної ділянки. Позивач вказує, що з незрозумілих та невідомих для нього обставин 2/3 частки житлового будинку літ. «А» належить йому на праві власності, а земельна ділянка, призначена для будівництва та обслуговування цього житлового будинку, належить ОСОБА_2 , що підтверджується Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 04.01.2021. Позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Харківській області та Введенської селищної ради про надання належним чином завіреної копії технічної документації ОСОБА_4 із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу безкоштовно у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , але відповіді не отримав, тому він вимушений звернутися до суду.

Представник Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області та ОСОБА_2 відзив на позовну заяву не надали.

Позивач надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій позов підтримав та просив його задовольнити.

Селищний голова Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області надав заяву про розгляд справи без участі представника та винести рішення згідно чинного законодавства.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату судового засідання повідомлена своєчасно та належним чином.

Дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 2/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.07.2020 та підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.07.2020.

Рішенням позачергової ХLV сесії VII скликання Введенської селищної ради Чугуївського району Харківської області від 23.12.2019 затверджено ОСОБА_2 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

У наданій затвердженій технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 земельна ділянка під будинком ОСОБА_1 включена до земельної ділянки ОСОБА_2 .

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до пункту г) ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).

Отже прийняте Введенською селищною радою Чугуївського району Харківської області рішення «Про затвердження технічної документації із землеустрою ОСОБА_2 щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу безкоштовно у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 грубо порушує права ОСОБА_1 , оскільки за цим рішенням було передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, яка знаходиться під будинком, 2/3 частки якого належить ОСОБА_1 на праві власності, а тому це рішення повинно бути визнане недійсним в розумінні ст. 155 ЗК України.

Відповідно до пункту постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7«Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 Земельного кодексу України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам (підсудні) справи за заявами, зокрема: з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджатися своїм майном.

В ст. 393 ЦК України також передбачено, що правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, визнається судом незаконним та скасовується.

Отже, нормами діючого законодавства передбачено такий спосіб захисту порушених прав, як визнання недійсним відповідного акту органу державної влади або органу місцевого самоврядування, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, як акту органу державної влади або органу місцевого самоврядування, за умови, що він не відповідає законові і порушує права власника.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 78 ЗК України, право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно з ч.1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За ст. 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, через які також згідно зі ст.ст. 83,84 ЗК України набувається та реалізується право комунальної власності на землю та право державної власності на землю. Комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Ст. 80 ЗК України установлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності, а також держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

З урахуванням такого висновку Конституційного Суду України та з огляду на положення ст. 11 ЦК України, ст. ст. 78, 116, 122 ЗК України, в зв`язку з прийняттям суб`єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних об`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, в сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

За таких обставин рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами галізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Зазначений правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України № 6- 2510цс15 від 16.12.2015. При цьому вказаний правовий висновок зроблено на спільному засіданні судових палат в цивільних, адміністративних та господарських справах Верховного Суду України з метою формування однакових підходів до правильного застосування судами норм процесуального права в частині визначення правил підсудності або встановленої законом компетенції судів для визначення правил підсудності справ у сфері земельних відносин. Також, такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України № 6-2554цс16 від 14 грудня 2016 року.

Таким чином, оскільки позивачем оскаржується правовий акт індивідуальної дії (ненормативний правовий акт), який вичерпує свою дію після його реалізації та на підставі якого у особи виникають певні речові права, то такий спір є приватноправовим і повинен розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, в залежності від суб`єктного складу сторін.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних справ, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, крім того, право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи з обставин справи, суд приходить до висновку, що відповідачу ОСОБА_2 неправомірно виділена земельна ділянка, оскільки не враховано знаходження житлового будинку іншої особи на цій ділянці, а тому рішення про виділення земельної ділянки підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений при пред`явленні позову, оплата якого підтверджується платіжним дорученням.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 76-80, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 доНовопокровської селищноїради Чугуївськогорайону Харківськоїобласті та ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевої самоврядування задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати рішення XLIV сесії VII скликання Введенської селищної ради Чугуївського району Харківської області «Про затвердження технічної документації із землеустрою ОСОБА_3 щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу безкоштовно у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ».

Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1916 га, кадастровий номер 6325455304:00:001:1046, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя

Повний текст рішення виготовлений 25.03.2024.