Постанова

від 27.03.2024 по справі 201/10351/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3939/24 Справа № 201/10351/23 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С. С. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Пищиди М.М.

суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.

за участю секретаря судового засідання - Лопакової А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 16 жовтня 2001 року перебуває в трудових відносинах з РФ «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» де працював водієм автотранспортних засобів (вантажного автомобіля, 2 група, вантажопідйомність від 10 до 20 т) дільниці з ремонту та експлуатації ВПК цеху експлуатації локомотивів структурного підрозділу «Лиманське локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця».

Згідно листка непрацездатності № 3922913-2007481177-1, позивач перебував на лікарняному з 22.02.2022 по 01.03.2022 та за станом здоров`я не зміг вчасно евакуюватися, після початку повномасштабного військового вторгнення російської федерації на територію України яке відбулося 24.02.2022 року, тому разом зі своєю родиною перебував за зареєстрованим місцем свого проживання в с. Торське, Донецької області.

Починаючи з 02.03.2022, відповідно до наказу регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 25.02.2022 № 74-Н «Про встановлення простою в структурних підрозділах регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» та Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, з метою забезпечення захисту соціально-економічних прав та інтересів працівників регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», на підставі наказу структурного підрозділу «Лиманське локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 01.03.2022 № 445/ТЧ-1 «Про встановлення простою», позивачу встановлений простій, з причин, які не залежать від працівника, та п. 3, 4 вказаного наказу, була встановлена оплата за вимушений простій, з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу), встановленої (ого) працівнику, а також наказано позивачу, на час простою не виходити на роботу (робоче місце) та перебувати вдома. У робочі дні за графіком роботи бути готовими стати до роботи у разі отримання телефонного повідомлення від безпосереднього керівника (або його заступника) про закінчення простою. З вказаним наказом позивач був ознайомлений, та виконував його належним чином.

Наказом в.о. начальника депо структурного підрозділу «Лиманське локомотивне депо» Ярошенко О. від 16.03.2022 № 456/ТЧ-1 «Про внесення змін до наказів про встановлення простою працівнику структурного підрозділу «Лиманське локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», були внесені зміни у наказ від 01.03.2022 № 445/ТЧ-1 «Про встановлення простою», якими встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 час вимушеного простою з причин, що не залежать від працівника товариства, оплачувати з розрахунку двох третин тарифної ставки (посадового окладу, окладу), встановленої (ого) працівнику, а також зобов`язано помічника з кадрових питань СП «Лиманське локомотивне депо» повідомити працівників про виконання робіт не пізніше строку визначеного наказом про простій.

У встановлений наказом спосіб, позивача не було повідомлено про наявність вищевказаного наказу.

Наказом в.о. начальника депо СП «Лиманське локомотивне депо» від 29.04.2022 №515/ТЧ-1, на підставі акту комісії СП «Лиманське локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 29.04.2022, з 01.05.2022 року позивачу припинено «простій» та віднесено його до розряду обліку працівників НЗ (неявка з нез`ясованих причин) до відміни, та наказано майстру дільниці з ремонту і експлуатації ВПК цеху з експлуатації автомобілів, обліковувати позивача, як відсутній з нез`ясованих причин до відміни.

Однак, на підставі акту комісії СП «Лиманське локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 15.07.2022 про неможливість надання та виконання роботи працівниками структурного підрозділу СП «Лиманське локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», у зв`язку з неможливістю надання роботи внаслідок критичного зменшення обсягів господарської діяльності, що сталася у зв`язку з втратою через військову агресію російської федерації проти України можливості повноцінно організовувати процеси діяльності Товариства, та запровадження відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 (зі змінами) воєнного стану, згідно до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та вказівки від 06.04.2022 року № Н-01/131 ОСОБА_2 (яка не є нормативно-правовим актом), щодо встановлення факту абсолютної неможливості надання та виконання роботи працівникам структурного підрозділу, було видано наказ від 15.07.2022 №698/ос, яким з 18.07.2022 року було припинено облік працівника НЗ (неявка з нез`ясованих причин) та до припинення або скасування воєнного стану в Україні, призупинено дію трудового договору з позивачем, чим фактично його відсторонено від роботи і припинена виплата заробітної плати.

Позивач вважає зазначені накази незаконними та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку, оскільки вони не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам.

15.07.2022 комісією СП «Лиманське Локомотивне депо» був складений акт, в якому зазначено, що станом на 15.07.2022 ОСОБА_1 обліковується, як НЗ (неявка з нез`ясованих причин) не виходить на зв`язок, та не може підтвердити своє місцезнаходження на контрольованій території України» (що є істотною зміною умов праці), який спирається зокрема на вказівки від 06.04.2022 №И-01/131 Олександра НОСУЛЬКО щодо встановлення факту абсолютної неможливості надання та виконання роботи працівниками структурного підрозділу, що не є нормативно-правовим актом, на підставі якого можуть прийматися рішення.

На підставі вказаного акту, було видано наказ від 15.07.2022 №698/ос, яким з 18.07.2022 року було припинено облік працівника НЗ (неявка з нез`ясованих причин) та до припинення або скасування воєнного стану в Україні, призупинено дію трудового договору з позивачем. Виходячи зі змісту підстави призупинення дії трудового договору з позивачем, вказаної в оскаржуваному наказі відповідача, жодним чином не вбачається абсолютної неможливості надання відповідачем роботи позивачу. AT «Укрзалізниця» своєї діяльності не припиняло, і станом на час початку збройної агресії російської федерації проти України, і станом на час прийняття оскаржуваного наказу, і станом на теперішній час.

15.05.2023 шляхом направлення адвокатського запиту та скарги, позивач звернувся до АТ «Укрзалізниця» та до регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» до Державної служби з питань праці, з питання невиплати позивачу заробітної плати за період простою, після чого, 05.06.2023 відповідачем було нараховано на картковий рахунок позивача 988 грн 19 коп. із призначенням «перерахунок лікарняного», а також повідомлено, що регіональна філія «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» здійснювала «нарахування заробітної плати з 02.03.2022 до 30.04.2022 працівнику ОСОБА_1 враховуючи зміну умов праці (встановлення простою). Розрахунок часу вимушеного простою з причин, що не залежать від працівника, здійснювався з розрахунку двох третин тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівнику. Оплата праці здійснювалась з дотриманням норм ст. 115 КЗпП України та Колективним договором, тобто не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Однак позивач вважає, що йому повинна сплачуватися з 02.03.2022 року по теперішній час заробітна плата з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу), встановленої (ого) водію автотранстпортних засобів (вантажного автомобіля, 2 група, вантажопідйомність від 10 до 20 т) дільниці з ремонту та експлуатації ВПК цеху експлуатації локомотивів СП «Лиманське Локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», оскільки п. 3 наказу від 01.03.2022 № 445/ТЧ-1 роботодавець сам встановив, що за час вимушеного простою з причин, що не залежать від працівника, оплачувати з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу), встановленої (ого) працівнику. Тобто обмеження у вигляді мінімальної оплати роботодавець не застосовував.

Враховуючи зазначене, позивач просив суд визнати протиправними та скасувати дію:

-акту від 29.04.2022 «Про неможливість встановлення місцезнаходження працівників структурного підрозділу «Лиманське локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця»;

-наказу від 29.04.2022 № 515/ТЧ-1 «Про віднесення як відсутність з нез`ясованих причин працівника структурного підрозділу «Лиманське локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця»;

- акту від 15.07.2023 про неможливість надання та виконання роботи працівниками структурного підрозділу «Лиманське локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця»;

-наказу від 15.07.2022 698/ос структурного підрозділу «Лиманське локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» про призупинення дії трудового договору, винесених відносно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Стягнути на його користь заробіток з розрахунку встановленої йому тарифної ставки що встановлено п. 3 наказу № 445/ТЧ-1 від 01.03.2022 за час вимушеного прогулу з дати вимушеного простою тобто з 02.03.2022 до дня поновлення на роботі з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу), встановленої (ого) позивачу, котрий працював водієм автотранспортних засобів (вантажного автомобіля, 2 група, вантажопідйомність від 10 до 20 т) дільниці з ремонту та експлуатації ВПК цеху експлуатації локомотивів СП «Лиманське Локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця» за середню норму робочих годин на місяць з урахуванням виплаченої частини за березень 2022 року та квітень 2022 року.

Вивести з простою та поновити позивача на роботі на посаді водія автотранспортних засобів (вантажного автомобіля, 2 група, вантажопідйомність від 10 до 20 т) дільниці з ремонту та експлуатації ВПК цеху експлуатації локомотивів структурного підрозділу «Лиманське Локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця» з дати набрання законної сили рішення суду. Вирішити питання стосовно судового збору.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 січня 2024 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано дію:

- акту від 29.04.2022 «Про неможливість встановлення місцезнаходження працівників структурного підрозділу «Лиманське локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця»;

- наказу від 29.04.2022 № 515/ТЧ-1 «Про віднесення як відсутність з нез`ясованих причин працівника структурного підрозділу «Лиманське локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця»;

- акту від 15.07.2023 про неможливість надання та виконання роботи працівниками структурного підрозділу «Лиманське локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця»;

- наказу від 15.07.2022 698/ос структурного підрозділу «Лиманське локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» про призупинення дії трудового договору, винесених відносно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Поновлено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на роботі на посаді водія автотранспортних засобів (вантажного автомобіля, 2 група, вантажопідйомність від 10 до 20 т) дільниці з ремонту та експлуатації ВПК цеху експлуатації локомотивів структурного підрозділу «Лиманське Локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця».

Стягнуто з Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця» (Код ЄДРПОУ - 4015021) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.05.2022 року по 11.01.2024 року у сумі 144399,37 грн. (сто сорок чотири тисячі триста дев`яносто дев`ять гривень 37 копійок).

Стягнуто з Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця» (Код ЄДРПОУ - 4015021) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 6056 грн. (шість тисяч п`ятдесят шість гривень).

Стягнуто з Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця» (Код ЄДРПОУ - 4015021) судовий збір у розмірі 3591,19 грн. (три тисячі п`ятсот дев`яносто одну гривню 19 копійок) на користь держави.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на роботі на посаді водія автотранспортних засобів (вантажного автомобіля, 2 група, вантажопідйомність від 10 до 20 т) дільниці з ремонту та експлуатації ВПК цеху експлуатації локомотивів структурного підрозділу «Лиманське Локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця» - допущено до негайного виконання.

Не погодившись з вказаним рішенням, Акціонерне товариство «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду в частині задоволених вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з 16.10.2021 року, ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з регіональною філією «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» та займає посаду водія автотранспортних засобів (вантажного автомобіля, 2 група, вантажопідйомність від 10 до 20 т) дільниці з ремонту та експлуатації ВПК цеху експлуатації локомотивів СП «Лиманське Локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», що трудовою книжкою ОСОБА_1 (а.с. 18-28), а також довідками форми ОК-5, ОК-7 (а.с. 29-37).

В період з 22.02.2022 в зв`язку з хворобою, позивач ОСОБА_1 проходив лікування в КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Дружківської міської ради у м. Дружківка Донецької області до 26.02.2022, та перебував на лікарняному до 01.03.2022, що підтверджується листом непрацездатності № 3922913-2007481177-1 (а.с.67).

24.02.2022 року розпочалося повномасштабне військове вторгнення на Російської Федерації на територію України, у зв`язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, якій діє і до нині.

Наказом регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 25.02.2022 № 74-Н, з метою забезпечення захисту соціально-економічних прав та інтересів працівників регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», в структурних підрозділах регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» встановлено режим простою з 24.02.2022 року до відміни.

Наказом в.о. начальника депо структурного підрозділу «Лиманське локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 01.03.2022 №445/ТЧ-1 «Про встановлення простою», з 02.03.2022 позивачу встановлений простій, з причин, які не залежать від працівника, та п. 3, 4 вказаного наказу, була встановлена оплата за вимушений простій, з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу), встановленої (ого) працівнику, а також наказано позивачу, на час простою не виходити на роботу (робоче місце) та перебувати вдома. У робочі дні за графіком роботи бути готовими стати до роботи у разі отримання телефонного повідомлення від безпосереднього керівника (або його заступника) про закінчення простою (а.с.38-39).

З вказаним наказом позивач був ознайомлений, шляхом телефонного дзвінку на особистий номер мобільного телефону НОМЕР_2 позивача ОСОБА_1 , що не заперечується сторонами по справі.

Наказом в.о. начальника депо структурного підрозділу «Лиманське локомотивне депо» Ярошенко О. від 16.03.2022 № 456/ТЧ-1 «Про внесення змін до наказів про встановлення простою працівнику структурного підрозділу «Лиманське локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», були внесені зміни у наказ від 01.03.2022 № 445/ТЧ-1 «Про встановлення простою», якими встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 час вимушеного простою з причин, що не залежать від працівника товариства, оплачувати з розрахунку двох третин тарифної ставки (посадового окладу, окладу), встановленої (ого) працівнику, а також зобов`язано помічника з кадрових питань СП «Лиманське локомотивне депо» повідомити працівників про виконання робіт не пізніше строку визначеного наказом про простій (а.с.65-66 ).

Місце фактичного проживання позивача є село Торське Лиманської міської територіальної громади Донецької області було тимчасово окупованою рф територією України з 17.04.2022 по 01.10.2022, а м. Лиман Лиманської міської територіальної громади з 25.05.2022 по 30.09.2022, відповідно до «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, що не заперечується відповідачем.

Наказом в.о. начальника депо СП «Лиманське локомотивне депо» від 29.04.2022 №515/ТЧ-1, на підставі акту комісії СП «Лиманське локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 29.04.2022, з 01.05.2022 року ОСОБА_1 припинено «простій» та віднесено його до розряду обліку працівників НЗ (неявка з нез`ясованих причин) до відміни, та наказано майстру дільниці з ремонту і експлуатації ВПК цеху з експлуатації автомобілів, обліковувати позивача, як відсутній з нез`ясованих причин до відміни (а.с.70).

Наказом в.о. начальника депо СП «Лиманське локомотивне депо» від 15.07.2022 №698/ос, на підставі акту комісії СП «Лиманське локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 15.07.2022, з 18.07.2022 року було припинено облік працівника НЗ (неявка з нез`ясованих причин) та до припинення або скасування воєнного стану в призупинено дію трудового договору з працівником ОСОБА_1 на підставі на підставі статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» ( а.с.73).

Визнаючи наказ про призупинення дії трудового договору незаконним та зобов`язуючи відповідача виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач не довів, що на час видачі наказу існували обставини, які виключали можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором, тобто, що існувала абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника виконувати її.

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду, з огляду на наступне.

Стаття 43 Конституції України гарантує право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє на теперішній час.

Згідно з пунктом 3 цього Указу, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України.

15 березня 2022 року прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі - Закон № 2136-ІХ), яким визначені особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Частинами першою та другою Закону № 2136-ІХ (тут і далі в редакції на час винесення оспорюваного наказу від 22 квітня 2022 року) встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень КЗпП України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Відповідно до статті 13 Закону № 2136-ІХ, призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Наведена спеціальна норма права надає роботодавцю право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв`язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.

Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

Відповідна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 149/1089/22 (провадження № 61-292св23).

У справі встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді водія автотранспортних засобів (вантажного автомобіля, 2 група, вантажопідйомність від 10 до 20 т) дільниці з ремонту та експлуатації ВПК цеху експлуатації локомотивів СП «Лиманське Локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця».

Призупиняючи дію трудового договору з позивачем на підставі статті 13 Закону № 2136-ІХ, відповідач виходив з критичного зменшення обсягів господарської діяльності, що сталась у зв`язку з втратою через військову агресію Російської Федерації проти України можливості повноцінно організовувати процеси діяльності Товариства, та запровадження відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (зі змінами) воєнного стану, що вбачається із самого наказу.

Разом з тим суд встановив, що як на час видачі оспорюваного наказу про призупинення дії трудового договору, так і на час розгляду справи, АТ «Укрзалізниця» здійснював свій основний вид діяльності .

Таким чином, суд першої інстанції, обґрунтовано вважав, що призупинення дії трудового договору з позивачем є незаконним, оскільки обставин неможливості відповідача у зв`язку з військовою агресією проти України надати позивачу роботу, а останній її виконувати в цій справі не встановлено.

Оцінюючи висновки місцевого суду в частині вирішення питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, апеляційний суд виходить з наступного.

Призупинення трудового договору з працівником відповідно до положень статті 13 Закону України №2136-ІХ від 15 березня 2022 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» хоча і не припиняє трудових відносин і не є звільненням у розумінні положень КЗпП України, проте фактично позбавляє працівника роботи і належного йому заробітку, який би він отримав, коли б працював на своєму робочому місці чи виконував покладені на нього трудові обов`язки.

У випадку, якщо наказ буде визнаний незаконним та скасованим, то це на думку суду створить ситуацію, яка як для роботодавця так і для працівника, буде фактичним вимушеним прогулом, викликаним противними діями роботодавця.

Тому у даному випадку, місцевий суд, керуючись відповідно до частини 1 статті 10 ЦПК України принципом верховенства права, з метою відновлення порушених трудових прав працівника, вірно застосував за аналогією закону, що передбачено частиною 9 статті 10 ЦПК України, положення статті 235 КЗпП України, якою передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Виходячи зі встановлених обставин, місцевий суд прийшов до вірного висновку, що права позивача були порушені та підлягають захисту у заявлений ним спосіб.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи зазначений спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно із положеннями ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та незгоди з оцінкою доказів, наданою судом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).

Пункт 1ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» - залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 січня 2024 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

Судді: