Рішення

від 26.03.2024 по справі 466/12264/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/12264/23

Провадження № 2/466/676/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2024 року Шевченківський районний суд м.Львова

у складі : головуючої-судді Білінська Г.Б.

при секретарі Філевич У.І.

за участі: позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬОН» про визнання права власності на нерухоме майно та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬОН» про визнання недійсним договору,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом у якому просить: визнати за ним право власності на нежитлові приміщення загальною площею 70 кв.м. на третьому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на його користь нежитлові приміщення загальною площею 70 кв.м. на третьому поверсі, за адресою: АДРЕСА_1 , які були придбані на підставі Договору про набуття права власності на нежитлові приміщення №03 від 03 липня 2019 року; судові витрати по справі покласти на відповідачів.

В обгрунтування вимог покликається на те, що 27березня 2019року між ОСОБА_3 і Товариствомз обмеженоювідповідальністю «СЕМІЛЬЙОН»,в особідиректора ОСОБА_4 ,укладено Договірпро спільнудіяльність. У відповідності до п.1.1. Договору про спільну діяльність від 27 березня 2019 року ОСОБА_3 зобов`язувався передати, а Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬЙОН» зобов`язувалося прийняти для проведення реконструкції нежитлові будівлі загальною площею 295 кв.м., які позначені на плані літерою «Г-1» та «В-2» літ. 1; 2; 3; 11, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Також, п.1.1 вказаного Договору передбачено, що ТОВ «СЕМІЛЬЙОН» зобов`язувалось до кінця третього кварталу 2020 року за власні кошти в повному обсязі здійснити реконструкцію згаданих нежитлових приміщень відповідно до Робочого проекту, розробленого ПП «НОВИЙ-СВІТ» «Реконструкція з розширенням нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 під офіс (зі складськими приміщеннями) за рахунок надбудови. Відповідно до п.2.11. вказаного Договору, після введення Об`єкту реконструкції в експлуатацію Об`єкт стає спільною частковою власність ОСОБА_3 і Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬЙОН». При цьому, в момент здачі Об`єкта реконструкції в експлуатацію: а) у ОСОБА_3 виникає право власності на 24,5% загальної площі Об`єкта реконструкції, котра включає в себе 225,9 кв.м. корисної площі та 24,1 кв.м. іншої загальної площі (коридори, господарські, технічні та інші приміщення, холи та сходові клітки). Загальна сума площ складає 250 кв.м. Враховуючи, що всього у ОСОБА_3 виникає право власності на 268,2 кв.м. в Об`єкті реконструкції, з метою врегулювання відхилення отриманої площі від розміру ідеальної частки ОСОБА_3 зобов`язувався протягом одного календарного місяця з моменту здачі Об`єкту реконструкції в експлуатацію компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬЙОН» загальну вартість ремонтно-будівельних робіт пропорційно 18,2 кв.м.; б) у Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬЙОН» виникає право власності на 75,5% загальної площі Об`єкта реконструкції, котра включає в себе корисну площу (площу окремих приміщень) та інші площі (коридори, господарські, технічні та інші приміщення, холи та сходові клітки), а всього 750,8 кв.м.

На забезпечення виконання мети Договору про спільну діяльність від 27 березня 2019 року, п.3.4.4. Договору передбачалось, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬЙОН» має право самостійно з дня набрання чинності цим Договором, укладати з третіми особами будь-які правочини, попередні договори щодо Об`єкта реконструкції, пов`язані з виконанням мети даного Договору. На підставі наявних у ТОВ «СЕМІЛЬЙОН» повноважень, які виникли з Договору про спільну діяльність від 27 березня 2019 року, 03 липня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬЙОН», як Продавцем, в особі директора ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 , як Покупцем, укладено Договір №03 про набуття права власності на нежитлові приміщення.

Предметом Договору про спільну діяльність від 27 березня 2019 року та Договору про набуття права власності на нежитлові приміщення №03 від 03 липня 2019 року є один Об`єкт - Об`єкт реконструкції нежитлових будівель загальною площею до реконструкції 295,9 кв.м., які позначені на плані літерою «Г-1» та «В-2» літ. 1;2;3;11, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . За умовами п.1.1. Договору №03 про набуття права власності на нежитлові приміщення від 03 липня 2019 року, підписавши цей Договір, Сторони зобов`язувались у строк і на умовах, передбачених цим Договором та додатками до нього, забезпечити набуття Покупцем майнових прав на Об`єкт нерухомості нежитлові приміщення в Об`єкті реконструкції загальною площею 70 кв.м. на третьому поверсі Об`єкту реконструкції. Згідно з п.1.2. під майновими правами сторони розумітимуть право "Покупця" набути у власність Об`єкт нерухомості, яке виникає у "Покупця" у зв`язку з закінченням виконання будівельних робіт і введення в експлуатацію Об`єкту реконструкції за зареєстрованим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Повідомленням на початок виконання будівельних робіт. Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Покупець зобов`язаний сплатити суму, передбачену п.3.3.2 Договору у строк до 11 липня 2019 року.

Згідно з п.8.2.3. Договору №03 про набуття права власності на нежитлові приміщення від 03 липня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬЙОН» зобов`язалось у визначені в договорі строки передати майнові права після повної сплати їх вартості. Свої грошові зобов`язання за Договором про набуття права власності на нежитлові приміщення №03 від 03 липня 2019 року, які передбачали розрахунок за майнові права, ОСОБА_1 в повному обсязі виконано, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачено обумовлену в п.3.3.2. даного Договору грошову суму, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера.

На виконання Договору про спільну діяльність від 27 березня 2019 року ОСОБА_3 у травні 2019 року подав до інспекції ДАБК у м. Львові Повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), і відповідно до якого генеральним підрядником було Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬЙОН» (ЄДРПОУ 41217999), що підтверджується інформацією, одержаною з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

31.03.2021 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові за реєстраційним номером №ЛВ 101210331604 зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1). Об`єкт: Реконструкція нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок надбудови під офіс (зі складськими приміщеннями) у м. Львові, код об`єкта згідно з документом, що дає право на виконання будівельних робіт 1220,5.

24.05.2021 за заявою ОСОБА_3 про присвоєння адреси реконструйованій нежитловій будівлі під літерою «Г-1» площею 282,6 кв.м., нежитловим приміщенням будівлі «В-2» площею 13,3 кв.м. з розширенням за рахунок надбудови під офіс (зі складськими приміщеннями) на АДРЕСА_1 , Шевченківською районною адміністрацією видано Розпорядження №271 «Про присвоєння будівлі офісу (зі складськими приміщеннями) під літерою «В-4» адреси: АДРЕСА_1 ».

26.05.2021 державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Шереметою М.М., за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на будівлю офісу під літ. «В-4» загальною площею 1019 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , про що внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 42497672, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2385225946101. Таким чином, після введення в експлуатацію Об`єкту реконструкції йому було присвоєно адресу: АДРЕСА_1 . Звертає увагу суду, що реєстрація права власності на будівлю офісу під літ. «В-4» загальною площею 1019 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 була здійснена лише на ОСОБА_3 , незважаючи на те, що за умовою п.2.11. Договору про спільну діяльність від 27 березня 2019 року, після введення Об`єкту реконструкції в експлуатацію такий Об`єкт став спільною частковою власністю як ОСОБА_3 , так і ТОВ «СЕМІЛЬЙОН», а в момент здачі Об`єкта реконструкції в експлуатацію у ОСОБА_3 існувало право на 24,5% загальної площі Об`єкта реконструкції, тобто на 268,2 кв.м., а у ТОВ «СЕМІЛЬЙОН» - на 75,5% загальної площі Об`єкта реконструкції, тобто на 750,8 кв.м. Наголошує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬЙОН» не скористалось своїм правом, вказаним у п.3.4.9. Договору про спільну діяльність від 27 березня 2019 року, а саме: не вимагало визнання за ним право власності на частину Об`єкта в розмірі, визначеному даним договором та передачі йому цієї частини Об`єкта після введення його в експлуатацію. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬЙОН», порушуючи: умови п.2.1. Договору про спільну діяльність від 27 березня 2019 року, самоусунулось від виконання п.3.4.9 даного договору. Натомість, ОСОБА_3 всупереч п.2.1. Договору про спільну діяльність від 27 березня 2019 року протиправно зареєстрував право власності на будівлю офісу під літ. «В-4» загальною площею 1019 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ., адже, завідомо знав про укладені договори щодо Об`єкта реконструкції, пов`язані з виконанням мети Договору про спільну діяльність від 27 березня 2019 року, оскільки підписуючи згаданий договір, фактично підтвердив належність умов укладеного з ним Договору про набуття права власності на нежитлові приміщення №03 від 03 липня 2019 року, зневажив цим і подав державному реєстратору ОСОБА_5 завідомо завищені дані необхідні для оформлення права власності лише на нього на весь об`єкт, та приховавши документи про права третіх осіб. Вказує, що на момент набуття ОСОБА_3 права власності на нежитлові приміщення Об`єкту реконструкції (26.05.2021), позивач вже володів майновими правами на нежитлові приміщення площею 70 кв.м. на третьому поверсі Об`єкту реконструкції, що за адресою: АДРЕСА_1 , якому після введення в експлуатацію була присвоєна адреса АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні позивач за первісним позовом підтримав вимоги позовної заяви та дав пояснення, аналогічні змісту позову.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_6 позов заперечила з мотивів, викладених у відзиві на позов, які аналогічні викладеним у поданому до суду зустрічному позові про визнання недійсним договору. Зустрічний позов об`єднаний із первісним позовом у одне провадження.

Зустрічний позов мотивує тим, що договір №03 від 03.07.2019 був укладений Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬЙОН» без згоди ОСОБА_3 та всупереч нормам чинного законодавства, що є підставою для визнання його недійсним. У 2015 році ОСОБА_3 на підставі договорів дарування від 11.03.2015 за №306, №309 набув право власності на нежитлові приміщення (будівля «Г-1», нежитлові приміщення будівлі «В-2»), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

У 2018 році ОСОБА_3 вирішив провести реконструкцію належних йому приміщень. За його зверненням виконавчим комітетом Львівської міської ради було ухвалено рішення від 04.05.2018 №469, яким затверджено Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта, будівництва на реконструкцію нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок надбудови під офіс (зі складськими приміщеннями) (вид будівництва реконструкція, замовник ОСОБА_3 ) В подальшому ОСОБА_3 подав до Інспекції ДАБК у м. Львові повідомлення про початок будівельних робіт (№ЛВ 061191260976 від 06.05.2019), а після завершення робіт з реконструкції декларацію про готовність об`єкта будівництва до експлуатації (від 31.03.2021 №ЛВ101210331604). Підрядником щодо виконання будівельних робіт на об`єкті реконструкції виступило ТОВ «СЕМІЛЬЙОН». З метою врегулювання взаємовідносин, між ОСОБА_3 та ТОВ «СЕМІЛЬЙОН» укладено договір про спільну діяльність від 27 березня 2019 року, відповідно до умов якого ТОВ «СЕМІЛЬЙОН» взяло на себе зобов`язання за власний кошт провести реконструкцію нежитлових приміщень, які належать ОСОБА_3 , а в подальшому отримати право власності на частку в об`єкті реконструкції. Поряд з цим, ОСОБА_3 не був обізнаний про те, що ТОВ «СЕМІЛЬЙОН», яке було підрядником робіт по реконструкції, укладало із іншими особами, у тому числі з ОСОБА_1 , договори, відповідно до яких залучало кошти останніх нібито для фінансування Об`єкта реконструкції. Такі повноваження ОСОБА_3 Товариству з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬЙОН», не надавав, своєї згоди на укладення таких договорів він також не надавав. Зазначає, що п.3.4.4. Договору про спільну діяльність не поширюється на правовідносини між ТОВ «СЕМІЛЬЙОН» та ОСОБА_1 . Зокрема, п.3.4.4. Договору про спільну діяльність передбачено право ТОВ «СЕМІЛЬЙОН» з дня набрання чинності цим Договором, укладати з третіми особами будь-які правочини, попередні договори щодо Об`єкта реконструкції, пов`язані з виконанням мети даного Договору; самостійно без погодження із ОСОБА_3 укладати договори генерального підряду, підряду, та інші договори з контрагентами. Метою вказаного договору є здійснення реконструкції нежитлових приміщень загальною площею 295 кв.м., які позначені на плані літерою «Г-1» та «В-2» літ.1; 2; 3; 11, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 . Таким чином, вказаний пункт договору про спільну діяльність передбачає право ТОВ «СЕМІЛЬЙОН» самостійно укладати договори, необхідні для проведення робіт з реконструкції нежитлових приміщень, розташованих за адресою АДРЕСА_1 . Вважає, що ОСОБА_1 жодного відношення до проведення робіт з реконструкції немає, відтак посилання на п.3.4.4. Договору про спільну діяльність, як на підставу укладення договору №03 від 03.07.2019 є безпідставним. Натомість, Договір про спільну діяльність містить п.3.4.5., який передбачає право ТОВ «СЕМІЛЬЙОН» залучати кошти третіх осіб до фінансування об`єкта реконструкції за згодою ОСОБА_3 . Договір №03 від 03.07.2019, такої згоди не містить. Отже, ОСОБА_3 не надавав повноважень ТОВ «СЕМІЛЬЙОН» на укладення договору №03 від 03.07.2019, відповідно таке не мало права на укладення вказаного договору. Оспорюваний правочин був укладений із порушенням загальних засад та вимог чинного законодавства України, які регулюють питання здійснення права власності, а отже підлягає визнанню недійсним.

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 ОСОБА_6 підтримала зустрічну позовну заяву та дала пояснення, аналогічні її змісту.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬЙОН» в судове засідання не з`явилось, причини неявки суду не повідомило, хоча належним чином було повідомлене про місце, час та дату судового засідання, відзиву на позовну заяву до суду не подавало.

В ході підготовчого засідання ОСОБА_1 уточнювався склад учасників процесу, у зв`язку із чим третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_7 виключено з числа учасників процесу.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши подані письмові докази, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ст.81 ЦПК України).

Згідно з ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, 27 березня 2019 року між ОСОБА_3 і Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬЙОН», в особі директора Гутника Віталія Васильовича, було укладено Договір про спільну діяльність.

Предметом вказаного Договору згідно з п.1.1. є проведення реконструкції нежитлових будівель загальною площею 295,9 кв.м., які позначені на плані літерою «Г-1»;, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . (далі Об`єкт, Об`єкт реконструкції). Об`єкт реконструкції належав на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі Договору дарування від 11.03.2015, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович Г.І., реєстраційний номер 306, право власності на які зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.03.2015, номер запису про право власності: 9001834, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 532251346101, згідно Витягу про реєстрацію права власності за індексним номером: 34745798 від 11.03.2015; та «В-2» літ.1; 2; 3; 11 згідно Договору дарування від 11.03.2015 посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович Г.І., реєстраційний номер 309, право власності на які зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.03.2015, номер запису про право власності: 9003202, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 560582246101, згідно Витягу про реєстрацію права власності за індексним номером: 34751433 від 11.03.2015.

Також, п.1.1 цього Договору передбачено, що ТОВ «СЕМІЛЬЙОН» зобов`язувалось в повному обсязі за власні кошти протягом до кінця третього кварталу 2020 року здійснити реконструкцію згаданих нежитлових приміщень відповідно до Робочого проекту, розробленого ПП «НОВИЙ-СВІТ» «Реконструкція з розширенням нежитлових приміщень на вул. Замарстинівська, 120 в м. Львові під офіс (зі складськими приміщеннями) за рахунок надбудови.

Пунктом 2.4. вказаного Договору про спільну діяльність передбачалось, що ТОВ «СЕМІЛЬЙОН» здійснюватиме фінансування ремонтно-будівельних робіт.

Згідно з п.2.11. цього Договору, після введення Об`єкту реконструкції в експлуатацію Об`єкт стає спільною частковою власність ОСОБА_3 і Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬЙОН». При цьому, в момент здачі Об`єкта реконструкції в експлуатацію:

а) у ОСОБА_3 виникає право власності на 24,5% загальної площі Об`єкта реконструкції, котра включає в себе 225,9 кв.м. корисної площі (площа окремих приміщень) та 24,1 кв.м. іншої загальної площі (коридори, господарські, технічні та інші приміщення, холи та сходові клітки). Вказана загальна площа, яка переходить у власність ОСОБА_3 охоплює всі нежитлові приміщення на ІІІ (третьому) поверсі Об`єкта реконструкції (всього 198,6 кв.м. корисної площі у вигляді окремого нежитлового приміщення, площа котрого складає 45,5 кв.м. («виставковий зал») та 0,8 кв.м. іншої площі на першому поверсі реконструйованого Об`єкту. Всього у ОСОБА_3 виникає право власності на 268,2 кв.м. в Об`єкті реконструкції.

З метою врегулювання відхилення отриманої площі від розміру ідеальної частки ОСОБА_3 зобов`язується протягом одного календарного місяця з моменту здачі Об`єкту реконструкції в експлуатацію компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬЙОН» загальну вартість ремонтно-будівельних робіт пропорційно 18,2 кв.м.;

б) у Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬЙОН» виникає право власності на 75,5% загальної площі Об`єкта реконструкції, котра включає в себе корисну площу (площу окремих приміщень) та інші площі (коридори, господарські, технічні та інші приміщення, холи та сходові клітки) на І (першому), ІІ (другому) та ІV (четвертому) поверхах Об`єкта за винятком окремого нежитлового приміщення площа котрого складає 45,5 кв.м. («виставковий зал») на першому поверсі реконструйованого Об`єкту, а всього 750,8 кв.м.

Пунктом 3.4.4. цього Договору визначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬЙОН» має право самостійно, з дня набрання чинності цим Договором, укладати з третіми особами будь-які правочини, попередні договори щодо Об`єкта реконструкції, пов`язані з виконанням мети даного Договору.

У травні 2019 року ОСОБА_3 подано до інспекції ДАБК у м. Львові Повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), відповідно до якого генеральним підрядником було Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬЙОН» (ЄДРПОУ 41217999), що підтверджується інформацією, одержаною з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів. Повідомлення було зареєстроване Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові 06 травня 2019 р. за № ЛВ 061191260976.

03 липня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬЙОН», як Продавцем, в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , як Покупцем, укладено Договір №03 про набуття права власності на нежитлові приміщення.

Предметом Договору про спільну діяльність від 27 березня 2019 року та Договору №03 про набуття права власності на нежитлові приміщення від 03 липня 2019 року є один і той самий об`єкт - Об`єкт реконструкції нежитлових будівель загальною площею до реконструкції 295,9 кв.м., які позначені на плані літерою «Г-1» та «В-2» літ. 1; 2; 3; 11, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

У Договорі №03 про набуття права власності на нежитлові приміщення від 03 липня 2019 року під терміном:

- Об`єкт реконструкції визначено нежитлові будівлі загальною площею до реконструкції 295,9 кв.м., які позначені на плані літерою «Г-1» та «В-2» літ. 1;2;3;11, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , введення в експлуатацію якого планується в І кварталі 2020 року;

- Об`єкт нерухомості визначено як складову та невід`ємну частину Об`єкту реконструкції, яка виражена у вигляді окремих нежитлових приміщень, спорудження якої здійснює Продавець;

- майнові права - це всі права на Об`єкт нерухомості, як складову частину відповідної площі Об`єкта реконструкції, які належатимуть йому в зв`язку із побудовою Об`єкта капітального будівництва і введенням його в експлуатацію, та полягають у праві Продавця набути право власності на Об`єкт нерухомості після введення Об`єкту реконструкції в експлуатацію та оформлення відповідних правовстановлюючих документів. Майнові права відчужуються Покупцю, який у зв`язку з цим набуває прав оформити право власності на Об`єкт нерухомості на себе.

За умовами п.1.1. Договору №03 про набуття права власності на нежитлові приміщення від 03 липня 2019 року, підписавши цей Договір, Сторони зобов`язувались у строк і на умовах, передбачених цим Договором та додатками до нього, забезпечити набуття Покупцем майнових прав на Об`єкт нерухомості нежитлові приміщення в Об`єкті реконструкції загальною площею 70 кв.м. на третьому поверсі Об`єкту реконструкції.

Згідно з п.1.2. під майновими правами сторони розумітимуть право "Покупця" набути у власність Об`єкт нерухомості, яке виникає у "Покупця" в зв`язку з закінченням виконання будівельних робіт і введення в експлуатацію Об`єкту реконструкції за зареєстрованим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Повідомленням на початок виконання будівельних робіт.

Істотними умовами Договору також було визначено:

- п.3.3.1. Вартість Майнових прав на Об`єкт нерухомості за 1 кв.м. складає еквівалент 480,00 USD (п`ятсот п`ятдесят доларів США) в українських гривнях по курсу НБУ на момент розрахунку, в т.ч. ПДВ.

- п.3.3.2. Загальна вартість Майнових прав, що будуть передаватись Продавцем Покупцеві за Основним договором складатиме: еквівалент 33 600,00 USD (сорок чотири тисячі шістсот доларів США 00 центів) по взаємно обумовленому курсу валют НБУ, що на момент укладення вказаного Договору складало 879648 грн. (Вісімсот сімдесят дев`ять тисяч шістсот сорок вісім гривень 00 копійок).

Згідно з п.8.2.3. Договору №03 про набуття права власності на нежитлові приміщення від 03 липня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬЙОН» зобов`язалось у визначені в договорі строки передати покупцеві майнові права після повної сплати їх вартості.

Грошові зобов`язання за Договором №03 про набуття права власності на нежитлові приміщення від 03 липня 2019 року, які передбачали розрахунок за майнові права в повному обсязі у відповідності до цього Договору, ОСОБА_1 виконано в повному обсязі шляхом сплати обумовленої в п.3.3.2. даного Договору грошової суми. Зазначена обставина підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера №18 від 22 липня 2019 року та №19 від 23 липня 2019 року, №20 від 24 липня 2019 року, №21 від 25 липня 2019 року, №22 від 26 липня 2019 року, №23 від 29 липня 2019 року.

31.03.2021 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) №ЛВ 101210331604. Об`єкт: Реконструкція нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок надбудови під офіс (зі складськими приміщеннями) у м. Львові, код об`єкта згідно з документом, що дає право на виконання будівельних робіт 1220,5. Загальна кошторисна вартість будівництва склала 2300 тис. грн.

24.05.2021 за заявою ОСОБА_3 про присвоєння адреси реконструйованій нежитловій будівлі під літерою «Г-1» площею 282,6 кв.м., нежитловим приміщенням будівлі «В-2» площею 13,3 кв.м. з розширенням за рахунок надбудови під офіс (зі складськими приміщеннями) на АДРЕСА_1 , Шевченківською районною адміністрацією видано Розпорядження №271 «Про присвоєння будівлі офісу (зі складськими приміщеннями) під літерою «В-4» адреси: АДРЕСА_1 ».

Всупереч п.2.11. Договору про спільну діяльність від 27 березня 2019 року, яким визначалось, що після введення Об`єкту реконструкції в експлуатацію, такий Об`єкт стає спільною частковою власністю як ОСОБА_3 , так і ТОВ «СЕМІЛЬЙОН», а в момент здачі Об`єкта реконструкції в експлуатацію у ОСОБА_3 виникало право на 24,5% загальної площі Об`єкта реконструкції, тобто на 268,2 кв.м., а у ТОВ «СЕМІЛЬЙОН» - на 75,5% загальної площі Об`єкта реконструкції, тобто на 750,8 кв.м., 26.05.2021 державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Шереметою М.М., право власності на будівлю офісу під літ. «В-4» загальною площею 1019 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстровано лише на ОСОБА_3 , про що внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 42497672, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2385225946101.

В порушення вимог п.2.11., п.3.4.9. Договору про спільну діяльність від 27 березня 2019 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬЙОН» не вимагало визнання за ним право власності на частину Об`єкта в розмірі, визначеному даним договором та передачі йому цієї частини Об`єкта після введення його в експлуатацію.

Отже, Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬЙОН» не виконано зобов`язання щодо набуття Покупцем майнових прав на об`єкт нерухомості нежитлові приміщення загальною площею 70 кв.м. на третьому поверсі Об`єкту реконструкції, у строк і на умовах, передбачених Договором №03 про набуття права власності на нежитлові приміщення від 03 липня 2019 року та додатком до нього, чим порушено права ОСОБА_1 на оформлення права власності на Об`єкт нерухомості, який свої грошові зобов`язання за Договором №03 від 03 липня 2019 року, виконав в повному обсязі шляхом сплати обумовленої в п.3.3.2. даного Договору грошової суми.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст.509 ЦК України).

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст.526 ЦК України наголошено на необхідності виконання зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ч.1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (п.3 ч.1 ст.3 ЦК України)

Тлумачення п.3 ч.1 ст.3 та ст.627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Згідно із ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За положеннями ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Відповідно до ст.177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

У частині першій ст.179 ЦК України надано визначення речі, як предмету матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Зазначено про поділ речей на нерухомі та рухомі (ст.181 ЦК України), а також вказано і що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Також у ст.182 цього Кодексу передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Стаття 190 ЦК України визначає майно особливим об`єктом, яким вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Окремо вказано, що майнові права є неспоживчою річчю та визнаються речовими правами.

З аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що у ЦК України визначення майнового права відсутнє, оскільки у ст.190 ЦК України міститься вказівка лише про те, що майнові права є неспоживчою річчю і визнаються речовими правами. При цьому не викликає сумніву, що майнові права є об`єктом цивільних правовідносин.

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (абзац третій частини другої статті 3 Закону України від 12 липня 2001 року №2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність").

Концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак і "майном" (пункт 98 рішення ЄСПЛ щодо прийнятності заяви у справі "Броньовські проти Польщі", заява N31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі "Сук проти України", заява N10972/05; пункт 74 рішення ЄСПЛ "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини" від 02 березня 2005 року, заяви N71916/01, 71917/01 та 10260/02).

У контексті ст.1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути, у тому числі, "легітимні очікування" та "майнові права" (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі "Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland", заява №12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, №10741/84).

Відповідно до п.21, 24 рішення від 01 червня 2006 року у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) ЄСПЛ вказав, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і в справі "Stretch v The United Kingdom", заява №44277/98).

У іншій справі (NKM v. Hungary, скарга №66529/11) у рішенні від 14 травня 2013 року ЄСПЛ зазначив, що "правомірні очікування" підлягають захисту як власне майно і майнові права.

У постанові від 30 січня 2013 року №6-168цс12 Верховний Суд України визначив майнове право як "право очікування", яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.

Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.

Визначення майнового права як права очікування та повноваження власника таких прав надано у висновках Верховного Суду України, викладених у постановах від 30 січня 2013 року у справі №6-168цс12, від 15 травня 2013 року у справі №6-36цс13, від 04 вересня 2013 року у справі №6-51цс13, від 24 червня 2015 року у справі №6-318цс15, від 04 листопада 2015 року у справі №6-1920цс15, від 18 листопада 2015 року у справі №6-1858цс15, від 02 грудня 2015 року у справах №6-1502цс15 та №6-1732цс15, від 10 лютого 2016 року у справі №6-2124цс15, від 16 березня 2016 року у справі №6-290цс16, від 23 березня 2016 року у справі №6-289цс16, від 30 березня 2016 року у справах №6-3129цс15 та №6-265цс16, від 20 квітня 2016 року у справі №6-2994цс15, від 25 травня 2016 року у справі №6-503цс16, від 07 грудня 2016 року у справі №6-1111цс16, постанова ВС від 25.08.2022 у справі № 753/19473/19.

Вказане свідчить про те, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі №359/5719/17 вказано, що нормами законодавства встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст.328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У ст.331 ЦК України чітко вказано, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Тобто після завершення будівництва та здачі в експлуатацію нежитлові приміщення як окремий об`єкт цивільних правовідносин ще не існують і набувають юридично статусу об`єкта цивільних правовідносин лише після державної реєстрації, здійсненої відповідно до чинного законодавства.

В даному випадку, виходячи з положень Договору про спільну діяльність від 03 липня 2019 року, внеском ОСОБА_3 в спільну діяльність були належні йому нежитлові приміщення загальною площею 295,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , а внеском Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬЙОН» - фінансування реконструкції кошторисна вартість якої склала 2300 тис.грн. Доказів перерозподілу внесків чи іншого фінансування сторонами не подано.

Статтею 2 Закону України від 01 липня 2004 року N1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон N1952-IV) визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 цього Закону).

Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №911/3594/17).

Також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі N680/214/16 та від 07 квітня 2020 року у справі №916/2791/13 зроблено висновок про те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.

При розгляді справи суд керується тим, що, укладаючи договір купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване майно, покупець отримує речове право, яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно в майбутньому.

Захист прав на новостворене майно, прийняте в експлуатацію, в разі невизнання відповідачем прав позивача на спірне майно здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, то захист здійснюється на загальних засадах цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим, а саме: повинно реально відновлювати наявне порушене, оспорене або невизнане право, такий спосіб має відповідати характеру правопорушення та цілям судочинства та не може суперечити принципу верховенства права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Визнання права як універсальний спосіб захисту абсолютних та виключних прав і охоронюваних законом інтересів передбачене у статті 16 ЦК України.

Спосіб захисту, передбачений ст.392 ЦК України є різновидом загального способу захисту - визнання права, а тому його може бути використано в зобов`язальних відносинах за відсутності іншого, окрім судового, шляху відновлення порушеного права.

Не є взаємовиключними способи захисту - вимога про визнання права власності на спірне майно у поєднанні з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння та можуть застосовуватися у випадках коли майно вибуло із володіння власника та одночасно право власності ставиться під сумнів іншими особами, які теж вважають себе законними власниками такого майна. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові ВС від 07 червня 2023 року у справі №932/7660/21 (провадження №61-8925св22)

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем Постанова ВП ВС від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16;

Ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем. Тому позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача суперечить позовній вимозі про витребування нерухомого майна. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову Постанова ВП ВС від 9 листопада 2021 року у справі №466/8649/16-ц;

Законодавство надає право звертатися з вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння не лише власникам, а й іншим особам, у яких майно власника перебувало у законному володінні за відповідною правовою підставою («титулом»). Титульними володільцями вважаються особи, які володіють майном за цивільно-правовими договорами (майнового найму (оренди), підряду, зберігання, застави та інші), особи, які володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом. Позивач має підтвердити своє право власності на витребувану річ або інше титульне право на річ, посилаючись на ті чи інші докази (свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, технічний паспорт на автомашину, довіреність на розпорядження майном, договір тощо) Постанова КГС ВС від 17 квітня 2018 року у справі №924/872/16, Постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі №766/4410/17.

З урахуванням того, що у даному випадку майно вибуло із володіння власника та одночасно право власності ставиться під сумнів ОСОБА_3 , який вважає себе законним власником такого майна, а також з метою досягнення легітимної мети судового захисту позовні вимоги ОСОБА_1 суд вважає підставними, обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Підстав для задоволення вимог ОСОБА_3 про визнання недійним договору немає з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст.626, ст.629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (частина друга статті 207 ЦК України).

Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частиною першою-третьою та п`ятою статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

ОСОБА_3 в зустрічному позові та в ході розгляду справи не навів конкретних правових підстав визнання недійсним Договору №03 про набуття права власності на нежитлові приміщення від 03.07.2019.

ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬОЙН» не заперечили факт підписання ними спірного договору, що був спрямований на реальне настання правових наслідків.

При зверненні до суду з позовом про визнання недійсним правочину позивач, який не є стороною такого правочину, має довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи №910/12787/17).

ОСОБА_3 не є стороною договору купівлі-продажу, жодних законних прав у разі встановлення недійсності правочинів і застосування наслідків їх недійсності у нього не виникне.

Реституція, як спосіб захисту цивільного права (ч.1 ст.216 ЦК), застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який визнано недійсним чи який є нікчемним

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) захисту необхідно розуміти такий, що приводить до бажаних правових результатів, наслідків, що дають найбільший ефект для відновлення порушеного права. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та відповідати природі правових відносин між сторонами спору.

Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати, або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18).

Недійсність договору, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто, правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті «нівелювання» правового результату породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав взагалі), постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 21 грудня 2021 року у справі №148/2112/19 (провадження №61-18061св20).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття «заінтересована особа» такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину (постанова Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021 року у справі №761/12692/17 (провадження №61-37390свп18).

Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Відповідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 02.02.2021 у справі №925/642/19, порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. З матеріалів справи вбачається, що на момент укладення спірного договору у ОСОБА_3 не було порушено суб`єктивне цивільне право або інтерес.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ч.6 ст.141 ЦПК України з відповідачів за первісним позовом солідарно на користь держави підлягають стягненню судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог, в розмірі 17592 (сімнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дві) грн. (879600 грн. вартість майна, ціна однієї вимоги - 8796.00грн+8796.00грн=17592 грн.)

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 142, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-283, 354 ЦПК України, суд ,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на нежитлові приміщення загальною площею 70 кв.м. на третьому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 нежитлові приміщення загальною площею 70 кв.м. на третьому поверсі, за адресою: АДРЕСА_1 , які були придбані на підставі Договору про набуття права власності на нежитлові приміщення №03 від 03 липня 2019 року

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 - відмовити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬЙОН» та ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 17592 (сімнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дві) грн.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬЙОН», ЄДРПОУ 41217999, місцезнаходження: 79035, м. Львів, вул. Зелена, 115-Б,

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцять днів з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено 26 березня 2024 року.

Суддя Г. Б. Білінська