Рішення

від 18.03.2024 по справі 603/684/23

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/684/23

Провадження №2/603/60/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Гудкової Ю. Г.,

секретар судового засідання Сандалюк О. В.,

за участі:

представника позивача прокурора ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Юзьвака І. Я. (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Бучацької окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Коропецької селищної ради Тернопільської області, Коропецької селищної ради Тернопільської області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення,

в с т а н о в и в:

Керівник Бучацькоїокружної прокуратуриТернопільської області(далі керівник Бучацької окружної прокуратури) звернувся до суду в інтересах держави в особі Відділу освіти,культури,молоді таспорту Коропецької селищної ради Тернопільської області (далі Відділ ОКМС Коропецької селищної ради), Коропецької селищної ради Тернопільської області (далі Коропецька селищна рада) із позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягнути з відповідача на користь Відділу ОКМС Коропецької селищної ради 99832,88 грн шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що наказом начальника Відділу ОКМС Коропецької селищної ради Фецак І. М. № 63-К від 30.08.2021 року звільнено ОСОБА_3 з посади заступника директора навчально-виховної роботи Коропецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім.М.Каганця з 08.09.2021 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України). Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 27.04.2022 року визнано незаконним і скасовано вищевказаний наказ, ОСОБА_3 поновлено на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи Опорного закладу «Коропецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. М. Каганця» та стягнуто з Відділу ОКМС Коропецької селищної ради на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.09.2021 року до 27.04.2022 року у розмірі 99832,88 грн. Постановою Тернопільського апеляційного суду від 15.07.2022 року вищевказане рішення змінено та зменшено розмір середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 99832,88 грн до 50505,91 грн. Постановою Верховного Суду від 15.03.2023 року постанову Тернопільського апеляційного суду від 15.07.2022 року скасовано та залишено у силі рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 27.04.2022 року. На виконання зазначеного рішення суду ОСОБА_3 поновлено на вищевказаній посаді з 02.05.2022 року, а Відділом ОКМС Коропецької селищної ради 09.05.2022 року виплачено ОСОБА_3 8485,79 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також утримано 1897,45 грн податку на доходи та із середнього заробітку утримано 158,12 грн військового збору, 02.09.2022 року ОСОБА_3 виплачено 32171,46грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу згідно рішення суду, а також утримано 7193,63 грн податку на доходи та 599,47 грн військового збору, 05.05.2023 року ОСОБА_3 виплачено 39708,22 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також утримано 8878,85 грн податку на доходи та 739,90 грн військового збору. Всього на виконання рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 27.04.2022 року Відділом ОКМС Коропецької селищної ради виплачено 99832,88 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Оскільки порушення, що зумовило поновлення ОСОБА_3 на роботі та здійснення вищевказаних виплат, було допущене з вини начальника Відділу ОКМС Коропецької селищної ради ОСОБА_2 , і за таке порушення передбачено повну матеріальну відповідальність винної особи, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Відділу ОКМС Коропецької селищної ради 99832,88 грн шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника, а також судові витрати.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Юзьвак І. Я. вказав, що позовні вимоги у частині стягнення шкоди у розмірі 50505,91 грн не підлягають задоволенню у зв`язку із пропущенням однорічного строку звернення до суду, що передбачений ч. 3 ст. 233 КЗпП України. Представник відповідача звертає увагу на те, що КЗпП України встановлено річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення до суду із позовом про її відшкодування, який також застосовується і у випадку звернення прокурора із вказаним позовом. Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову. Із долучених до позовної заяви документів убачається, що Відділ ОКМС Коропецької селищної ради у період з 09.05.2022 року до 02.09.2022 року загалом виплатив 50505,91 грн, а 05.05.2023 року 49326,97 грн. Проте керівник Бучацької окружної прокуратури звернувся до суду із вищевказаним позовом лише 29.12.2023 року. Отже, позов у частині стягнення з ОСОБА_2 50505,91 грн шкоди, завданої незаконним звільненням працівника, не підлягає задоволенню. Окрім того, представник відповідача просить зменшити розмір шкоди на підставі ч. 2 ст. 137 КЗпП України, посилаючись на те, що ОСОБА_2 перебуває на пенсії за віком, і єдиним джерелом її доходу є пенсія, розмір якої за 2023 рік становив 37134,18 грн. Оскільки заявлений розмір шкоди значно перевищує дохід відповідача та є непомірним для неї, стягнення з відповідача вказаних сум може ускладнити її фінансове становище. З огляду на наведені обставини вважає прийнятним для ОСОБА_2 відшкодування у розмірі 20000 грн та просить задовольнити позовні вимоги в розмірі 20000 грн.

У відповіді на відзив керівник Бучацької окружної прокуратури заперечив доводи сторони позивача та вказав, що перебіг строку позовної давності за регресним зобов`язанням починається від дня виконання основного зобов`язання. Наявність судового рішення, за яким з потенційного регресанта ухвалено стягнути певну суму, не вважається достатньою підставою для пред`явлення регресного позову. Такий позов може бути пред`явлений лише після виконання зазначеного рішення, оскільки до моменту виконання в іншої особи, яка відшкодовує шкоду, немає витрат, які підлягають відшкодуванню. А тому право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством грошової суми третій особі і саме від цього часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову. Враховуючи те, що кошти ОСОБА_3 остаточно виплачені Відділом ОКМС Коропецької селищної ради 05.05.2023 року, вважає, що позов пред`явлено у межах строків позовної давності.

Представник позивача прокурор Петрівська І. А. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги з мотивів, викладених у позові та відповіді на відзив, вважає, що у даному випадку строк звернення до суду з позовом необхідно обраховувати від дати здійснення Відділом ОКМС Коропецької селищної ради останньої виплати ОСОБА_3 визначеного судом середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тобто з 05.05.2023 року. Зокрема, так як за результатами перегляду судом касаційної інстанції виконанню підлягає саме рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 27.04.2022 року, на виконання якого Відділом ОКМС Коропецької селищної ради кількома платежами виплачено 99832,88 грн, вважає, що строк звернення до суду із регресним позовом слід обраховувати з моменту виплати ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у повному обсязі. В обґрунтування вказаних доводів представник позивача також послалася на висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 21.12.2016 року у справі № 675/28/15-ц. З огляду на вищенаведене просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Юзьвак І. Я. у судовому засіданні вказав, що ОСОБА_2 визнає позов частково, зокрема в розмірі 20000 грн.

Представник відповідача зазначив, що на виконання рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 27.04.2022року у справі №603/550/21, яке змінено постановою Тернопільського апеляційного суду від 15.07.2022 року, Відділ ОКМС Коропецької селищної ради здійснив виплати в розмірі 50505,91 грн. Коропецька селищна рада достовірно знала про спричинення їй шкоди та розмір цієї шкоди, однак у встановлений законом однорічний строк не звернулася до суду із відповідним регресним позовом на зазначену суму. Окрім того, представник відповідача вважає помилковим посилання представника позивача на постанову Верховного Суду України у справі № 675/28/15-ц, оскільки вказана постанова стосується інших правовідносин та не може бути застосована у цій справі. Просить врахувати майновий стан відповідача та підставі ч. 2 ст. 137 КЗпП України зменшити розмір шкоди до 20000 грн.

Відділ ОКМС Коропецької селищної ради не забезпечили явку представника у судове засідання, подали суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності їхнього представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять позов задовольнити.

Коропецька селищна рада не забезпечила явку представника у судове засідання, надіслали на адресу суду заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, просять задовольнити позов на розсуд суду.

Протокольною ухвалою суду від 15.02.2024 року визнано поважними причини пропуску відповідачем строку подання відзиву на позовну заяву та долучено відзив до матеріалів справи.

Судом установлено такі обставини.

Як убачається із записів № 5 та № 6 трудової книжки ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 від 20.10.1989 року, 21.10.2005 року ОСОБА_3 переведена з посади вчителя української мови на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи Коропецької ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. М. Каганця з дозволом читати уроки української мови і літератури (а. с. 57).

Наказом начальника Відділу ОКМС Коропецької селищної ради ОСОБА_2 № 63-к від 30.08.2021 року ОСОБА_3 звільнено з посади заступника директора з навчально-виховної роботи Коропецької ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. М. Каганця на підставі п. 3 ст.40 КЗпП України та переведено на посаду вчителя української мови та літератури, про що також здійснено запис № 7 у трудовій книжці ОСОБА_3 (а. с. 52, 58).

Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 27.04.2022року у справі № 603/550/21 визнано незаконним та скасовано наказ Відділу ОКМС Коропецької селищної ради від 30.08.2021 року № 63-К «Про звільнення з посади заступника директора навчально-виховної роботи Коропецької ЗОШ І-ІІІ ст. ім. М.Каганця ОСОБА_3 та переведення її на посаду вчителя української мови та літератури», поновлено ОСОБА_3 на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи Опорного закладу «Коропецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Марка Каганця», стягнено із Відділу ОКМС Коропецької селищної ради на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.09.2021 року по 27.04.2022 року у розмірі 99832,88 грн без урахування податків і зборів, а також 5000 грн моральної шкоди. Рішення суду у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми платежу за один місяць (10541,36 грн) допущено до негайного виконання (а. с. 36-41).

Наказом Відділу ОКМС Коропецької селищної ради № 18-К від 02.05.2022року ОСОБА_3 поновлено на попередній посаді до прийняття рішення апеляційним судом та доручено головному бухгалтеру централізованої бухгалтерії Відділу ОКМС виплатити ОСОБА_3 10541,36 грн відповідно до п. 6 рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 27.04.2022 року (а. с. 53).

Як убачається із платіжного доручення № 503 від 09.05.2022 року, Відділом ОКМС Коропецької селищної ради ОСОБА_3 виплачено 8485,79 грн середнього заробітку згідно рішення від 27.04.2022 року по справі № 603/550/21. Згідно платіжних доручень № 501 та № 502 від 09.05.2022 року із середнього заробітку ОСОБА_3 утримано 1897,45 грн податку на доходи фізичних осіб та 158,12 грн військового збору ( а. с. 93-95).

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 15.07.2022 року рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 27.04.2022 року у справі №603/550/21 змінено та зменшено суму стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_3 з 99832,88 грн до 50505,91 грн (а. с. 42-45).

Як убачається із платіжного доручення № 1014 від 02.09.2022 року, Відділом ОКМС Коропецької селищної ради ОСОБА_3 виплачено 32171,46 грн середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу. Згідно платіжних доручень № 1012 та № 1013 від 02.09.2022 року із середнього заробітку ОСОБА_3 утримано 7193,62 грн податку на доходи фізичних осіб та 599,47 грн військового збору ( а. с. 90-92).

Згідно відповіді управління Державної казначейської служби України у Монастириському районі Тернопільської області № 2-06-06/72 від 31.01.2023 року на підставі виконавчих листів від 03.06.2022 року у справі № 603/550/21 від 27.04.2022 року управлінням проведено безспірне списання коштів з Відділу ОКМС Коропецької селищної ради на користь ОСОБА_3 у розмірі 5000 грн моральної шкоди (платіжне доручення № 1 від 26.08.2022 року) та у розмірі 567,50 грн судового збору (платіжне доручення № 2 від 26.08.2022 року). Окрім того, Відділ ОКМС Коропецької селищної ради перерахував ОСОБА_3 10541,36 грн середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу щодо негайного виконання рішення суду (платіжні доручення № № 501-503 від 09.05.2022 року) та середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 39964,55 грн (платіжні доручення № № 1012-1014 від 02.09.2022 року) (а. с. 87).

Постановою Верховного Суду від 15.03.2023 року у справі № 603/550/21 скасовано постанову Тернопільського апеляційного суду від 15.07.2022 року та залишено у силі рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 27.04.2022 року ( а. с. 97-104).

Як убачається зі платіжного доручення №908 від 05.05.2023 року, Відділом ОКМС Коропецької селищної ради ОСОБА_3 виплачено 39708,22 грн середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу. Згідно платіжних доручень № 906 та № 907 від 05.05.2023 року із середнього заробітку ОСОБА_3 утримано 8878,85 грн податку на доходи фізичних осіб та 739,90 грн військового збору ( а. с. 82-84).

Отже, судом установлено, що на виконання рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 27.04.2022 року у справі № 603/550/21, що змінено постановою Тернопільського апеляційного суду від 15.07.2022 року в частині зменшення суми стягнення з 99832,88 грн до 50505,91 грн, Відділ ОКМС Коропецької селищної ради 09.05.2022 року та 02.09.2022 року виплатив вищевказані 50 505,91 грн шкоди, завданої незаконним звільненням працівника, з яких:

- 8485,79 грн середній заробіток за час вимушеного прогулу (платіжне доручення № 503 від 10.05.2022року);

- 1897,45 грн податку на доходи фізичних осіб (платіжне доручення № 501 від 09.05.2022 року);

- 158,12 грн військового збору (платіжне доручення № 502 від 09.05.2022 року);

- 32171,46 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу (платіжне доручення № 1014 від 02.09.2022 року);

- 7193,62 грн податку на доходи фізичних осіб (платіжне доручення № 1012 від 02.09.2022року);

- 599,47 грн військового збору (платіжне доручення № 1013 від 02.09.2022 року).

Із вказаним розміром шкоди Відділ ОКМС Коропецької селищної ради погодився та не оскаржував постанову Тернопільського апеляційного суду.

У подальшому, після перегляду справи судом касаційної інстанції за касаційною скаргою ОСОБА_3 , Відділ ОКМС Коропецької селищної ради 05.05.2023 року виплатив 49326,97 грн шкоди, завданої незаконним звільненням працівника, з яких:

- 39708,22 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу (платіжне доручення № 908 від 05.05.2023 року);

- 8878,85 грн податку на доходи (платіжне доручення № 906 від 05.05.2023 року);

- 739,90 грн військового збору (платіжне доручення № 907 від 05.05.2023 року).

Розпорядженням селищного голови Коропецької селищної ради № 8-к від 16.01.2023року відповідача ОСОБА_2 звільнено з посади начальника Відділу ОКМС Коропецької селищної ради з 19.01.2023 року (а. с. 112).

Зі змісту відповідей Відділу ОКМС Коропецької селищної ради № 1017 від 20.07.2023року та № 1331 від 18.09.2023року убачається, що виплати за незаконне звільнення ОСОБА_3 відповідно до постанови Верховного Суду від 15.03.2023 року по справі № 603/550/21 проведено у повному обсязі за рахунок коштів місцевого бюджету. Податки і збори нараховані та утриманні з середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у повному обсязі. Кошти за шкоду, заподіяну незаконним звільнення, не відшкодовані, заходи щодо такого відшкодування Відділом не вживались ( а.с. 75,115).

Те, що виплати за незаконне звільнення ОСОБА_3 здійснювалися за рахунок коштів місцевого бюджету Коропецької селищної ради також підтверджується відповідями Відділу ОКМС Коропецької селищної ради № 65 від 08.05.2023 року, № 70 від 15.05.2023 року та №102 від 11.08.2023 року (а. с. 61, 67, 107).

Як убачається із відповідей Коропецької селищної ради № 689 від 10.11.2022 року, №751 від 14.12.2022 року, № 774 від 29.12.2022 року, № 309 від 16.05.2023 року, № 362 від 06.06.2023 року та № 702 від 03.11.2023 року, питання про звернення до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої незаконним звільненням працівника, за зверненнями ОСОБА_3 та Бучацької окружної прокуратури неодноразово виносилось на розгляд селищної ради, однак станом 03.11.2023 року не було вирішене (підтримане) (а. с. 24, 25, 28, 32, 33, 66, 72, 121).

29.12.2023 року керівник Бучацької окружної прокуратури звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої незаконним звільненням працівника, у розмірі 99832,88 грн.

Про здійснення представництва інтересів держави в особі Відділу ОКМС Коропецької селищної ради та Коропецької селищної ради і пред`явлення вищевказаної позовної заяви Бучацька окружна прокуратура повідомила Відділ ОКМС Коропецької селищної ради та Коропецьку селищну раду, що підтверджується повідомленнями № 53/1-5460ВИХ-23 та №53/1-5461ВИХ-23 від 27.12.2023 року (а. с. 133, 134).

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу (п. 8 ч. 1 ст. 134 КЗпП України).

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 136 КЗпП України покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням роботодавця, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.

У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання роботодавцем позову до місцевого загального суду.

Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 233 КЗпП України для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Встановлений частиною третьою цієї статті строк застосовується і при зверненні до суду вищого у порядку підлеглості органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).

Згідно ст. 24 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» матеріальна шкода, завдана територіальній громаді незаконними рішеннями сільських, селищних, міських голів, голів районних у місті, районних та обласних рад, їх заступників, керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів місцевого самоврядування, діями чи бездіяльністю посадових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок місцевого бюджету в порядку, встановленому законом.

Сільські, селищні, міські, районні у місті, районні та обласні ради, сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної та обласної ради мають право зворотної вимоги (регресу) до посадової особи місцевого самоврядування, яка заподіяла шкоду територіальній громаді, у розмірах і порядку, визначених законами України та статутами територіальних громад, прийнятими відповідно до законів України.

Статтею 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Підстави, види і порядок відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Конституцією України, цим та іншими законами.

У п. 20 постанови № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29.12.1992 року Пленум Верховного Суду України зазначив, що судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений ст.233 КЗпП річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Цей строк застосовується і при зверненні із заявою прокурора.

Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Днем виявлення шкоди, встановленої в результаті інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, слід вважати день підписання відповідного акта або висновку.

Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

Відповідно до положень ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, судом установлено, що наказом начальника Відділу ОКМС Коропецької селищної ради Фецак І. М. № 63-к від 30.08.2021 року ОСОБА_3 звільнено з посади заступника директора з навчально-виховної роботи Коропецької ЗОШ І-ІІІ ступенів ім.М.Каганця. Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 27.04.2022 року у справі № 603/550/21, яке змінено постановою Тернопільського апеляційного суду від 15.07.2022 року в частині зменшення суми стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню з Відділу ОКМС Коропецької селищної ради до 50505,91 грн, а в решті залишено без змін, вищевказаний наказ визнано незаконним і скасовано, ОСОБА_3 поновлено на посаді. Постановою Верховного Суду від 15.03.2023 року постанову Тернопільського апеляційного суду від 15.07.2022 року скасовано та залишено в силі рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 27.04.2022 року. Отже, внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_3 із займаної посади діями ОСОБА_2 державі в особі Відділу ОКМС та Коропецької селищноїради завдано шкоду у розмірі 99832,88 грн, що були виплачені кількома платежами (травень 2022 року, вересень 2022 року, травень 2023 року) як середній заробіток за час вимушеного прогулу, спочатку виплати здійснені в розмірі, визначеному постановою Тернопільського апеляційного суду, а саме в розмірі 50505,91 грн, а в подальшому здійснено доплату згідно розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що визначений судом першої інстанції.

Водночас суд звертає увагу на те, що Відділ ОКМС Коропецької селищної ради станом на 02.09.2022 року здійснив виплати в розмірі 50505,91 грн, тобто у розмірі, визначеному постановою Тернопільського апеляційного суду від 15.07.2022 року. Враховуючи роз`яснення, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 року, суд приходить до переконання, що перебіг строку звернення до суду із регресним позовом про стягнення з ОСОБА_2 50505,91 грн шкоди, завданої незаконним звільненням працівника, розпочався з моменту проведення Відділом ОКМС Коропецької селищної ради таких виплат. У постанові від 30.06.2021 року (справа №766/13189/20) Верховний Суд дійшов аналогічного висновку щодо порядку обрахування перебігу строку звернення до суду із позовом про відшкодування шкоди, завданої незаконним звільненням працівника. У зазначеній постанові Верховний Суд погодився із висновком суду апеляційного інстанції про те, що, зурахуванням роз`яснень, викладених в п. 20 вищенаведеної постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками»,перебіг строкузвернення позивачівз позовомпро відшкодуванняшкоди,заподіяної незаконнимзвільненням працівників,розпочався здня проведенняпідприємством належнихвиплат незаконнозвільненому працівнику(вересень2019року),тому зцього часуобраховується перебігвстановленого ч.3ст.233КЗпПУкраїни строку звернення до суду (за обставин цієї справи стягнуті судовим рішенням кошти виплачені особі Управлінням Державного агентства рибного господарства у Херсонській області у вересні- жовтні 2019 року).

Коропецькій селищній раді та Відділу ОКМС Коропецької селищної ради було достовірно відомо про факт заподіяння ОСОБА_2 шкоди та про розмір проведених ОСОБА_3 виплат, однак вони не звернулися до суду із відповідним регресним позовом, а керівником Бучацької окружної прокуратури такий позов пред`явлено лише 29.12.2023 року.

На думку суду, позов в частині відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення, що виплачена 09.05.2022 року та 02.09.2022 року на загальну суму 50505,91 грн, пред`явлено до суду поза межами строку, встановленого ч. 3 ст.233 КЗпП України, а тому позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Посилання сторони позивача на постанову Верховного Суду України від 21.12.2016року у справі № 675/28/15-ц та те, що у даному випадку строк звернення до суду необхідно обраховувати від дати здійснення Відділом ОКМС Коропецької селищної ради останньої виплати визначеного судом середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тобто з 05.05.2023 року, суд відхиляє, так як вважає їх непереконливими. Так, у зазначеній постанові виплата спричиненої шкоди здійснена на виконання постанови суду апеляційної інстанції, яка у подальшому не переглядалася у суді касаційної інстанції.

Суд прийшов висновку, що оскільки на підставі постанови Верховного Суду від 15.03.2023 року Відділ ОКМС Коропецької селищної ради 05.05.2023 року додатково виплатив 49326,97 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу (без урахування податків і зборів), тому позов у цій частині пред`явлено у межах строку, визначеного ч. 3 ст. 233 КЗпП України. Зважаючи на наведене, суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь Відділу ОКМС Коропецької селищної ради слід стягнути 49326,97 грн шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника.

Щодо клопотання представника відповідача про зменшення розміру шкоди, яка підлягає стягненню із ОСОБА_2 , суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 КЗпП України суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.

Як убачається із долученої до відзиву довідки про доходи № 1387693853301377 від 09.02.2024 року, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Бучацьке ОУ) і отримує пенсію за віком, загальний розмір якої за січень-грудень 2023 року становив 37134,18 грн.

Проте надана представником відповідача довідка підтверджує лише розмір пенсії ОСОБА_2 та не відображає у повній мірі її майновий стан, зокрема, відсутність інших доходів, а тому, на переконання суду, не може бути достатньою підставою для зменшення розміру покриття заподіяної відповідачем шкоди.

У силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь Тернопільської обласної прокуратури слід стягнути 1326,15 грн судового збору (49326,97грн*2684 грн / 99832,88 грн), пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 82, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1191 ЦК України, ст. ст. 130, 134, 136, 137, 233 КЗпП України, суд,

у х в а л и в:

Позов керівника Бучацької окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Коропецької селищної ради Тернопільської області, Коропецької селищної ради Тернопільської області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Коропецької селищної ради Тернопільської області 49326 (сорок дев`ять тисяч триста двадцять шість) грн. 97 коп шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Тернопільської обласної прокуратури (розрахунковий рахунок UA498201720343190002000004091 в ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02910098, МФО 820172) 1326 (одну тисячу триста двадцять шість) грн 15 коп судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: керівник Бучацької окружної прокуратури Тернопільської області (вул.Міцкевича, 10-А, м. Бучач Чортківського району Тернопільської області) в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Коропецької селищної ради Тернопільської області, місцезнаходження: вул. М. Каганця, 40, смт Коропець Чортківського району Тернопільської (код ЄДРПОУ 41929855), Коропецької селищної ради Тернопільської області, місцезнаходження: вул. М. Каганця, 10, смт Коропець Чортківського району Тернопільської (код ЄДРПОУ 04396242).

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складено 25.03.2024 року.

Головуючий суддя Ю. Г. Гудкова