Постанова

від 21.03.2024 по справі 921/740/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2024 р. Справа №921/740/21(921/623/22)

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого суддіМАТУЩАКА О.І.

суддів:СКРИПЧУК О.С.

ЗВАРИЧ О.В.

За участю секретаря судового засідання Телинько Я.П.

За участю представників від:

позивача Півторак В.М. (адвокат);

відповідача Фурик А.Я. (адвокат);

розглянувши апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Україна Ресторан, м.Тернопіль (вх.ЗАГС №01- 05/3896/23 від 27.12.2023)

на рішенняГосподарського суду Тернопільської області від

01.08.2023 (суддя Сидорук А.М.)

у справі№921/740/21(921/623/22)

за позовомПриватного підприємства Афіша, м. Тернопіль в особі ліквідатора Шимечка А.Я.

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Україна Ресторан, м. Тернопіль

простягнення 591 990,00 грн

в межах справи№ 921/740/21

про банкрутствоПриватного підприємства Афіша, м. Тернопіль

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа про банкрутство Приватного підприємства "Афіша".

Постановою суду від 10.06.2022 ПП «Афіша» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича.

ПП «Афіша» в особі ліквідатора Шимечка А.Я. звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ТОВ Україна Ресторан про стягнення 591 990,00 грн поворотної фінансової допомоги.

Рішенням суду від 01.08.2023 у цій справі позов задоволено та ухвалено стягнути з ТОВ Україна Ресторан на користь ПП "Афіша" 591 990,00 грн наданої фінансової допомоги.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що із виписки АТ КБ «Приватбанк» вбачається надання відповідачу поворотної фінансової допомоги, однак відсутні докази повернення 591 990,00 грн позивачу.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

ТОВ Україна Ресторан, в поданій апеляційній скарзі, просить скасувати рішення суду першої інстанції і відмовити в задоволенні позовних вимог. Покликається на те, що відповідно до умов договору, строк повернення отриманої суми поворотної фінансової допомоги ще не настав. Крім цього, судом не встановлено факту пред`явлення позивачем вимоги про повернення коштів, як того вимагають умови договору та чинне законодавство. Відтак у відповідача не виник обов`язок щодо повернення вказаних коштів, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відзиву на апеляційну скаргу, а також інших клопотань чи заяв, в порядку ст. 207 ГПК України, сторонами подано не було.

08.02.2024 в судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача, які навели доводи та заперечення по суті апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи та оцінка суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУзПБ, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 61 КУзПБ ліквідатор банкрута з дня свого призначення здійснює такі повноваження: аналізує фінансовий стан банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту суми дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб. Кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної та додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснює виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджується, що 01.08.2018 між ТОВ "Україна" Ресторан (Позичальник) в особі директора Заставної М.Й., що діє на підставі Статуту, з одного боку, та ПП "Афіша" (Позикодавець) в особі директора Заставного В.Б., укладено Договір № 2 про надання поворотної фінансової допомоги.

Згідно п.1 1. Договору, Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даних Договором.

Згідно п.2.1. договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 4 000 000 грн без ПДВ строком на 5 років.

Відповідно до п. 2.2. даного правочину, поворотна фінансова допомога надається Позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою Позикодавця.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.07.2023.

Також 20.12.2018 між ТОВ "Україна" Ресторан (Позичальник) в особі директора Заставної М.Й., що діє на підставі Статуту, з одного боку, та Приватним підприємством "Афіша" (Позикодавець) в особі директора Заставного В.Б., укладено Договір № 9 про надання поворотної фінансової допомоги.

Згідно п.1 1. Договору, Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даних Договором.

Згідно п.2.1. договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 4 000 000 грн без ПДВ строком на 5 років.

Відповідно до п. 2.2. даного правочину, поворотна фінансова допомога надається Позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою Позикодавця.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2023.

В ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатору ПП "Афіша" Шимечку А.Я., в супереч вимог КУзПБ, колишнім керівництвом підприємства не передано жодних бухгалтерських та фінансових документів.

У зв`язку із вказаним та на виконання вимог КУзПБ, арбітражним керуючим направлено вимогу до ГУ ДПС в Тернопільській області з метою встановлення банківських установ, в яких у банкрута ҐПП "Афіша" наявні банківські рахунки.

Із відповіді ГУ ДПС в Тернопільській області вбачається, що ПП "Афіша" має відкриті рахунки в АТ "Приватбанк" та АТ "Рада Банк".

Відповідно до наданої відповіді АТ "Рада Банк", руху коштів по рахунку, що належить ПП "Афіша", в даній фінансовій установі не було.

Водночас, із виписки АТ "Приватбанк" про рух коштів на рахунку, що належить банкруту, вбачається, що в період 21.12.2018 по 16.03.2020 ПП "Афіша" було надано ТОВ "Україна" Ресторан поворотну фінансову допомогу в сумі 1 225 490 грн, з яких позичальником було повернуто ПП "Афіша" кошти в сумі 633 500, 00 грн. Отже, неповернутою залишається сума наданої позики в розмірі 591 990,00 грн.

Таким чином, предметом судового розгляду у цій справі є вимога ліквідатора боржника про стягнення з відповідача заборгованості за вказаними договорами поворотної фінансової допомоги у розмірі 591 990, 00 грн.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В статті 193 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містять і в ст. 525, 526 ЦК України.

За правовим характером договори поворотної фінансової допомоги, укладені між сторонами у справі, є договорами позики.

Так, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. (ст. 1046 ЦК України).

Підставою для задоволення місцевим господарським судом позову та стягнення з відповідача 591 990, 00 грн поворотної фінансової допомоги стало те, що відсутні докази повернення наданих коштів позивачу.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду передчасним та таким, що зроблений без врахування усіх обставин справи з огляду на таке.

Так, відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як було зазначено вище, умовами договорів було передбачено надання коштів строком на 5 років - до 31.07.2023 та до 31.12.2023.

З наведеного вбачається, що станом на дату подання позову (28.11.2022), строк повернення отриманої суми поворотної фінансової допомоги не настав.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 3.1 договорів передбачає, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою позикодавця. Позикодавець має право вимагати дострокового повернення наданої поворотної фінансової допомоги, письмово попередивши про це позичальника за 10 робочих днів (п. 7.1 договору).

Позивачем не надано доказів звернення до відповідача із вимогою щодо дострокового повернення наданої фінансової допомоги.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи позивача щодо відсутності у нього договорів надання поворотної фінансової допомоги, адже вказане не спростовує вимог ч. 2 ст. 1049 ЦК України щодо пред`явлення позикодавцем вимоги про повернення поворотної фінансової допомоги, як передумови звернення з позовом до суду.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що визначену умовами договору процедуру щодо дострокового повернення наданих коштів, позивачем у справі недотримано, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, нез`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на позивача.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 270, 275, 277, 281- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Україна Ресторан задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.08.2023 у справі №921/740/21(921/623/22) скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову про стягнення 591 990,00 грн відмовити.

3.Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на позивача.

Стягнути з Приватного підприємства "Афіша" (46001, м. Тернопіль, бул. Т.Шевченка, 23, код ЄДРПОУ 36509143) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Україна Ресторан (46001, м. Тернопіль, бул. Т.Шевченка, 23, код ЄДРПОУ 37076599) 8 052, 00 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до Господарського суду Тернопільської області.

Повний текст постанови складено та підписано 26.03.2024.

Головуючий суддя О.І. МАТУЩАК

СуддіО.В. ЗВАРИЧ

О.С. СКРИПЧУК