Постанова

від 26.03.2024 по справі 916/2467/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2467/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Богацької Н.С., Діброви Г.І.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представника від позивача Данилюка А.Б. ордер на надання правової (правничої) допомоги серія АО №1113458 від 19.01.2024

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сі Гейт Україна

на рішення Господарського суду Одеської області від 23.11.2023, проголошене суддею Цісельським О.В. у м. Одесі, повний текст якого складено та підписано 8.12.2023

у справі №916/2467/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тіси Плюс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Сі Гейт Україна

про стягнення 437 211,41 грн. та

В С Т А Н О В И В :

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Тіси Плюс» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ «Сі Гейт Україна», в якій просило стягнути з останнього (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) кошти, сплачені за договором на транспортно-експедиторське обслуговування № 120/У-2022 від 14.11.2022 в загальному розмірі 437 211,41 грн., з яких: 11 818,88 грн. за митне оформлення (транзитна декларація); 220 150,29 грн. - заставна сума за депозит контейнеру; 173 589,80 грн. за міжнародне автоперевезення вантажу за межами України; 31 652,44 грн. за понаднормове використання контейнерного обладнання та його зберігання не на території України.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 120/У-2022 від 14.11.2022 та зазначених у заявці № 44333 від 14.11.2022 послуг, зокрема не здійсненням перевезення належним чином, що призвело до безпідставного утриманням відповідачем коштів, сплачених йому позивачем за відповідну роботу.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 позов задоволено повністю та стягнуто з ТОВ «Сі Гейт Україна» на користь ТОВ «Тіси Плюс» всі заявлені до стягнення кошти та витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 558,17 грн.

Суд дійшов до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача, за захистом яких останній звернувся, оскільки матеріалами справи не підтверджено факт надання обумовлених договором транспортно-експедиторських послуг, понесення в їх ході додаткових витрат, та відповідач не вчинив необхідних дій щодо повернення суми оплачених грошових коштів.

Із зазначеним рішенням місцевого господарського суду не погоджується відповідач, який звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову повністю.

На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що строк виконання заявки становить 48 годин, тоді як вказане стосується простою транспортного засобу під митним контролем і вивантаження на складі, що підтверджується умовами п. 5.3.3 договору, а також не вірно встановив що простій та не вивезення вантажу з порту виникли з вини відповідача, тоді як з наявної в матеріалах справи переписки між сторонами вбачається, що відповідач запросив у позивача документи, необхідні для митного оформлення вантажу, а саме: дозвіл на ввезення товару та відкриття транзитної декларації, які так і не отримав. Позивач з 18.11.2022 фактично відмовився від послуг митного оформлення та здійснював оформлення декларації Т1 власними силами і до 06.12.2022 так йому і не вдалося здійснити її оформлення, у зв`язку з чим автоперевезення вантажу, замовлене позивачем у відповідача було відмінено. Вантаж було часткового конфісковано та всі затримки з його розмитненням та понаднормове знаходження контейнера та території порту виникло з вини позивача.

Скаржник зазначає, що місцевий господарський суд безпідставно не врахував те, що у зв`язку із понаднормовим використанням контейнерного обладнання до відповідача з боку CMA CGM S.A. були виставлені відповідні рахунки, які оплачені відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами документів щодо зарахування купленої валюти за контрактом №10/А-2021 від 6.10.21 та довідкою ПАТ АБ «Південний» №17/001/20897/2023 від 5.07.2023 та свідчить про те, що відповідач зробив усі необхідні дії для того, щоб вантаж позивача покинув порт та був переданий новому експедитору за погодженням з клієнтом Вказані рахунки били перевиставлені позивачу та до сих пір останнім не сплачені.

Крім того, апелянт стверджує, що суд першої інстанції неправомірно залишив поза увагою і той факт, що відповідач зазнав додаткові витрати у зв`язку з відміною автотранспорту, організованого відповідачем з ТОВ «ФРІ ВЕЙ ЛОГІСТИКС» для перевезення вантажу позивача, що пітвержується виставленими ТОВ «ФРІ ВЕЙ ЛОГІСТИКС» рахунками №51 та №52 від 12.12.2022, які були сплачені відповідачем, і відповідні документи наявні в матеріалах справи. Таким чином, на переконання скаржника, всі сплачені позивачем на користь відповідача кошти були використані для оплати додаткових витрат, які виникли в процесі виконання договору та не залишились у власності відповідача.

Скаржник наголошує на тому, що суд першої інстанціях не дослідив належним чином умови укладеного між сторонами договору, а саме п. 4.1.17 договору, який передбачає відповідний перелік обставин, за яких відповідач може використовувати відповідні кошти для сплати інших рахунків: повторна сплата вже оплаченого рахунку, переплата і т.д., тобто вказаний пункт передбачає інші підстави скерування коштів на оплату рахунків, які були виставлені в рамках вказаного договору.

Також апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги надані відповідачем на підтвердження надання послуг позивачу та їх прийняття останнім акти надання послуг № 69 від 14.12.2022, № 511, № 511/1, № 516, № 516/1, № 543, № 568, №599 від 16.12.2022, № 70 від 23.12.2022, № 68 від 28.12.2022, які направлялись позивачу з використанням системи М.Е.Doc згідно п. 9.8 договору, були доставлені останньому, що підтверджується протоколом про доставку документів та скриншотами, зробленими із системи М.Е.Doc., при цьому всі акти були підписані електронним підписом директора та засвідчені печаткою підприємства і під час розгляду справи питання доставки зазначених актів позивачу та справжності поданих паперових копій оригіналу цих документів не ставилось під сумнів, а отже суд передчасно їх відхилив, чим порушив ст. 96 ГПК України.

Позивач надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи, викладені у ній апелянтом та зазначає про те, що судом першої інстанції вірно встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору були погоджені умови заявки №44333 від 14.11.2023, якою був погоджений товар до перевезення, перелік та вартість послуг з транспортного експедирування вантажу, митного оформлення та вантажно-розвантажувальних робіт, а також нормативний час на їх виконання 48 годин, при цьому відповідач довільно на власний розсуд трактує положення договору з позивачем, вказуючи, що відповідний строк не є строком виконання договірних зобов`язання, а вважається терміном розрахунку простою транспортного засобу. Також позивач вважає помилковим твердження апелянта про те, що позивач не мав належних для митного оформлення вантажу документів, що стало підставою для відмови апелянта від виконання взятих на себе зобов`язань, оскільки в даній ситуації позивач діяв згідно до вимог інструкції експедитора та на його вимогу надав всю необхідну документацію, яку експедитор вважав необхідною та достатньою для виконання господарських зобов`язань.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 5.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Сі Гейт Україна на рішення Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 у справі №916/2467/23 та призначено розгляд справи №916/2467/23 на 27 лютого 2024 року о 14:30 год.

В судове засідання 27.02.2024 представник позивача не з`явився, водночас до канцелярії суду апеляційної інстанції надійслав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з неможливістю його прибуття у відповідне судове засідання через зайнятість у іншому судовому процесі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 . задоволено клопотання ТОВ Тіси Плюс про відкладення розгляду справи та розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Сі Гейт Україна на рішення Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 у справі №916/2467/23 відкладено на 26 березня 2024року о 14:30 год.

25.03.2024 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від представника відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з його тимчасовою непрацездатністю, яке колегія суддів розглянула та зазначає наступне.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З урахуванням викладеного, та враховуючи, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду явка сторін не визнавалась обов`язковою, а матеріалів справи достатньо для прийняття постанови, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, учасники справи мали можливість подати всі необхідні клопотання та заяви, висловити свої позиції щодо суті спору та вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, повідомленого належним чином про час та місце судового засідання та відхиляє його відповідне клопотання про відкладення розгляду справи.

Також 26.03.2024 представник відповідача надіслав до суду апеляційної інстанції заяву про виклик свідка ОСОБА_1 на підтвердження факту пов`язаності водія з третьою особою перевізником ТОВ «ФРІ ВЕЙ ЛОГІСТИКС» та того, що дана особа дійсно на виконання доручення позивача прибула у зазначене позивачем місце (порт Констанці, Румунія), та пробув там з 01.12.2022 по 05.12.2022, поки позивач сам не відмінив автоперевезення через наявність проблем з вантажем. У задоволенні зазначеної заяви колегія суддів у судовому засіданні 26.03.2024 також відмовила, оскільки така заява не була предметом розгляду в суді першої інстанції, враховуючи, що представник відповідача з такою заявою не звертався.

Колегія суддів розглянула матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухала пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.11.2022 між ТОВ «Сі Гейт Україна» (експедитор) та ТОВ «Тіси Плюс» (клієнт) укладено договір №120/У-2022 на транспортно-експедиторське обслуговування, п. 1.1 якого встановлено, що клієнт доручає, а експедитор зобов`язується організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг клієнту за згодою сторін.

Умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг експедитора, а також інші умови, пов`язані з виконанням цього договору, встановлюються за згодою сторін (п. 1.2 договору).

Пунктом 1.3 договору узгоджено, що під кожне конкретне перевезення клієнт надає експедитору письмову заявку, в якій вказується найменування і кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт вивантаження, місце доставки вантажу), заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про відправника вантажу і вантажоодержувача та іншу необхідну інформацію щодо організації ТЕО. Заявка подається за 2 тижні до початку навантаження і готовності вантажу до перевезення. Термінові заявки приймаються за наявності організаційних і провізних можливостей.

У відповідності до п. 2.1.1 договору експедитор зобов`язується за плату і за рахунок клієнта організувати перевезення його вантажів на умовах, погоджених сторонами, а також надавати інші послуги клієнту за погодженням сторін. При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором, укладати від свого та/або від імені клієнта і за рахунок клієнта договори з транспортними організаціями: контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та іншими організаціями. Документом що підтверджує наявність та зміст такого договору з транспортними організаціями, є транспортний документ - коносамент (В/L), автомобільна транспортна накладна (CMR).

Також, відповідно до п.п. 2.2.8, 2.2.9 договору експедитор має право на відшкодування додаткових витрат, які виникли у нього при виконанні даного договору, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта. Експедитор володіє правом утримання та застави щодо усіх вантажів клієнта, за якими здійснюється ТЕО до проведення всіх взаєморозрахунків з клієнтом. Таке право полягає в праві притримувати вантаж або документи на вантаж, що знаходиться в його володінні, до моменту оплати послуг експедитора і відшкодування понесених ним в інтересах клієнта витрат, а також в праві реалізувати даний вантаж відповідно до умов коносаментів.

Згідно з п. 3.1.10 договору клієнт зобов`язується оплатити експедитору витрати по оплаті вантажних операцій, зберігання контейнера, простою транспортних засобів, а також демередж/детеншн судноплавної контейнерної лінії власника контейнерного обладнання згідно з рахунками організації, що здійснила вантажні операції, порту, терміналів, перевізників, тарифів лінії, інших організацій у разі огляду вантажу в контейнері і/або транспортному засобі або затримки вантажу в контейнері і/або транспортному засобі в портах відвантаження, перевалки, прибуття, на прикордонних переходах на вимогу митних, інших офіційних контролюючих, наглядових органів та правоохоронних органів.

У відповідності до п. 4.1.1 договору перелік послуг, а також вартість послуг експедитора встановлюються за згодою сторін.

За умовами п. 4.1.3 договору клієнт оплачує, серед іншого: А) при імпорті/транзиті узгоджені платежі, що підлягають оплаті за надані послуги з перевезення вантажу морським транспортом (фрахт) і супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (навантаження та/або розвантаження вантажу, агентський збір, огляд, зважування і т.д.), не пізніше ніж через 3 (три) банківських дня з моменту виставлення експедитором рахунку, при наявності вантажу в порту призначення та документів підтверджуючих доставку вантажу, але до виходу контейнерів з порту. Під документами, які підтверджують доставку вантажу, розуміються митні документи, а саме, копія сервісного коносамента з печаткою митниці, яка фіксує дату вивантаження з борту судна в порту призначення. Сторони можуть погодити інший порядок оплати у додаткових угодах, заявках і т.ін.;

В) платежі, що підлягають оплаті експедитору, автомобільному та/або залізничному, іншому перевізнику (для наземної доставки вантажу), здійснюються не пізніше ніж через 3 (три) банківських дні з моменту отримання клієнтом рахунку-фактури за надані послуги експедитора і/або підтвердження фактичних витрат експедитора, проте до моменту доставки вантажу в місце митного оформлення. Платежі, що підлягають оплаті залізничному перевізнику оплачуються згідно з виставленим рахунком у вигляді повної передплати;

Г) по виставленому рахунку експедитора внутрипортове зберігання вантажу, використання інфраструктури порту, згідно з тарифами, офіційно встановленим морськими торговими портами і контейнерними операторами, офіційно здійснюють свою діяльність на території зазначених портів, інші послуги, які здійснюються в інтересах клієнта.

У разі не згоди клієнта з сумою рахунку, він зобов`язується не пізніше 2 (двох) днів після отримання рахунку, однак, в будь-якому випадку не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку, повідомити експедитора про причини незгоди. У разі, якщо повідомлення в зазначений термін не було, рахунок вважається акцептованим і буде сплачений згідно умов даного договору (п. 4.1.4 договору).

Пунктами 4.1.11 - 4.1.14 договору узгоджено, що виконані послуги регламентуються актом виконаних робіт та рахунком експедитора. Експедитор надсилає клієнту оригінали документів (актів виконаних робіт) один раз на місяць за попередній місяць до 5 (п`ятого) числа наступного місяця. Клієнт зобов`язується після отримання актів виконаних робіт підписати їх вислати назад експедитору або надати мотивовані заперечення до акту. У випадку, якщо протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання повідомлення про доставку документів експедитор не отримує підписані акти виконаних робіт або мотивовані заперечення по них - акти виконаних робіт вважаються автоматично узгодженими.

Плата експедитору вказується у додатках до даного договору. Такий додаток може мати вигляд додаткової угоди, заявки клієнта, акту виконаних робіт, рахунку експедитора (п. 4.1.15. договору).

При цьому, п. 4.1.17 договору передбачено, що у випадку, якщо клієнт помиляється в призначенні платежу (повторно оплачує вже оплачений рахунок, здійснює переплату і т.д.), сплачені грошові кошти використовуються експедитором для оплати інших рахунків.

Згідно до п. 4.2.1 договору платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату не включаються його витрати на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання даного договору, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні даного договору.

В свою чергу, відповідно до п. 4.2.3 договору експедитор оплачує перевезення та інші послуги третіх осіб з коштів, за рахунок і за дорученням клієнта (вантажоодержувачів, вантажовідправників та інших осіб). Кошти, що надходять на рахунок експедитора від клієнта, не переходять у його власність і не є виручкою, а вважаються транзитними для подальшої оплати перевезення та інших послуг третіх осіб (портів, перевізників, брокерів, експедиторських організацій тощо). У власності експедитора залишається виключно експедиторська винагорода, розмір якої підлягає оподаткуванню в порядку, визначеному законодавством. Дана умова договору не вимагає додаткового підтвердження документами перевізника, клієнтів або інших осіб.

Також, пунктами 5.3.2 - 5.3.4 договору сторони погодили, що клієнт відшкодовує всі витрати, фактично понесені експедитором по виконанню його доручення у разі анулювання доручення, не пред`явлення вантажу або простою транспортних засобів з вини клієнта, вантажовідправника включаючи штрафи, пред`явлені транспортними організаціями, та сплачує відповідну винагороду за вже надані послуги.

Клієнт несе відповідальність за простій автомобільного транспорту, залученого для перевезення відповідно до положень договорів перевезення, укладених експедитором. Простій виникає при знаходженні транспорту понад 48 годин під митним контролем і вивантаженням на складі. У разі, якщо автотранспорт, залучений експедитором для автомобільного перевезення вантажу, не може покинути територію порту з вини цього порту і/або державних органів, клієнт погоджується сплачувати експедитору автомобільний простій і супутні витрати (користування інфраструктурою порту, інше) при знаходженні автотранспорту понад 48 годин на території порту.

Клієнт несе відповідальність перед експедитором за користування контейнерним та іншим обладнанням понад установлений строк (demurrage), відповідно до умов, встановлених судноплавною лінією, власністю якої таке обладнання є. Підписуючи цей договір, сторони визнають обов`язковість зазначених умов у відносинах сторін.

Відповідно до пунктів 9.2 - 9.8 договору відправлення та передавання електронних документів здійснюється експедитором в електронній формі за допомогою власних технічних ресурсів. Датою і часом відправлення електронного документа вважаються дата і час, коли відправлення електронного документа не може бути скасовано особою, яка його відправила. Електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження стороні - відправнику повідомлення в електронній формі про одержання цього електронного документа.

Клієнт зобов`язаний підписати електронний акт впродовж п`яти календарних днів з дати його складання і направлення клієнту. Дата підписання стороною електронного акту не є датою його складання. У випадку, якщо протягом вказаного часу клієнт не підписав акт або не надав мотивованих заперечень, акт вважається таким, що узгоджений сторонами. Підпис однією зі сторін на електронному акті означає підтвердження його участі в оформленні первинного документа.

Електронні документи, оформлені відповідно до чинного законодавства, мають юридичну силу, яку має відповідний документ, створений у паперовій формі. У разі відсутності можливості оформлення документів в електронному вигляді сторони домовились, що документи оформляються в паперовому вигляді відповідно до норм законодавства України. Обмін електронними документами здійснюється з використанням системи M.E.Doc.

Термін дії договору встановлюється з моменту підписання обома сторонами до кінця календарного року. При відсутності пропозицій про розірвання цього договору за 20 днів до кінця року, такий договір вважається продовженим на один кожен наступний календарний рік. (п. 10.1 договору).

14.11.2022 між сторонами була підписана заявка № 44333 до договору №120/У-2022 від 14.11.2022, якою сторони погодили виконання відповідачем послуг за замовленням позивача на наступних умовах:

- доставка вантажу в контейнері по маршруту: пункт відправлення Констанца - пункт доставки Констанца;

- вид і номер контейнера/коносамента: 1*45 НС/ ECMU8136829/ NBWK009997;

- найменування вантажу/ вид (небезпечний/безпечний): господарські товари;

- кількість/вага вантажу, тонн/упаковка: 26000 кг/1552 картонні коробки;

- перелік замовлених послуг: транспортно-експедиційне обслуговування; вантажно-розвантажувальні роботи; митне оформлення (транзитна декларація);

- вартість послуг за один контейнер: оплата проводиться клієнтом в гривні, у відповідності до даних сайту http://kurs.com.ua/mejbank на день розрахунку, що в еквіваленті складає 1230 дол. США;

- умови оплати: оплата вартості послуг здійснюється на підставі рахунку протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення такого рахунку, однак не пізніше виїзду контейнера з порту;

- нормативний час на навантаження/розвантаження і митне оформлення: 48 годин.

У вищевказаній заявці сторони також погодили, що всі додаткові витрати, а саме зберігання вантажу, огляд вантажу, демередж і т.д., які виникають у експедитора у зв`язку з виконанням умов заявки № 44333, оплачуються клієнтом за фактом їх виникнення.

У матеріалах справи містяться копії рахунків ТОВ «Сі Гейт Україна», які були виставлені позивачу, у яких є посилання на договір № 120/У-2022 від 14.11.2022 та контейнер ECMU8136829:

№ 511 від 15.11.2022 на сплату послуг: вантажно-розвантажувальні роботи за межами території України на користь судноплавної компанії на суму 22 529,74 грн; транспортно-експедиторські послуги за межами території України на суму 11 080,20 грн; митне оформлення (транзитна декларація) на суму 11 818,88 грн;

№ 515 від 16.11.2022 з призначенням платежу «заставна сума за депозит контейнеру» на суму 220 150,29 грн;

№ 516 від 18.11.2022 на сплату послуг: міжнародне автоперевезення вантажу за межами України на суму 173 589,80 грн; зберігання не на території України на суму 3 102,46 грн;

№ 543 від 01.12.2022 на сплату послуг: зберігання не на території України на суму 12 262,09 грн; понаднормове використання контейнерного обладнання на суму 19 390,35 грн.

На підставі виставлених відповідачем рахунків на оплату, позивачем було сплачено на користь позивача 473 923,81 грн (оплата рахунка № 511 від 15.11.2022; оплата рахунка № 515 від 16.11.2022 (заставна сума); оплата рахунка № 516 від 18.11.2022 (заставна сума); оплата за послуги зг. рахунка № 543 від 01.12.2022), що підтверджується відповідними платіжними інструкціями № 339 від 15.11.2022; № 346 від 16.11.2022, № 350 від 22.11.2022 та № 360 від 02.12.2022, які містяться у матеріалах справи.

На підтвердження надання послуг за договором № 120/У-2022 від 14.11.2022 у період з 14.12.2022 по 28.12.2022 відповідачем надано акти надання послуг: № 69 від 14.12.2022 (компенсація понаднормового використання контейнерного обладнання; відшкодування штрафних санкцій за відміну автотранспорту згідно договору; відшкодування витрат по паркуванню автотранспорту) на суму 155 044,02 грн; № 511 від 16.12.2022 (вантажно-розвантажувальні роботи за межами території України на користь судноплавної компанії; транспортно-експедиторські послуги за межами території України) на суму 33 609,94 грн; № 511/1 від 16.12.2022 (митне оформлення (транзитна декларація)) на суму 11818,88 грн; № 516 від 16.12.2022 (міжнародне автоперевезення вантажу за межами України) на суму 173 589,80 грн; № 516/1 від 16.12.2022 (зберігання не на території України) на суму 3 102,46 грн; № 543 від 16.12.2022 (зберігання не на території України; понаднормове використання контейнерного обладнання) на суму 31 652,44 грн; № 568 від 16.12.2022 (зберігання не на території України; понаднормове використання контейнерного обладнання) на суму 87 348,91 грн; № 599 від 16.12.2022 (зберігання не на території України; понаднормове використання контейнерного обладнання) на суму 74 976,02 грн; № 70 від 23.12.2022 (відшкодування штрафних санкцій за повторну корекцію документів у зв`язку з наданням некоректної інф.; відшкодування штрафних санкцій за повторну відмову від автотранспорту) на суму 39 806,48 грн; № 68 від 28.12.2022 (понаднормове використання контейнерного обладнання) на суму 36 564,66 грн;

Обґрунтовуючи свою правову позицію, відповідач зазначив, що на виконання умов договору він направляв позивачу вказані акти в електронній системі M.E.Doc, проте останній не підписував та не повертав вказані акти, заперечень щодо них не надавав.

В матеріалах справи наявний договір № 10/А-2021 від 06.09.2021, укладений між CMA CGM S.A. (виконавець) та ТОВ «Сі Гейт Україна» (замовник), відповідно до п. 1.1 якого виконавець здійснює транспортування і перевалку вантажів замовника. Відповідно до п. 22.5 договору 10/А-2021 замовник прийняв на себе зобов`язання сплачувати фрахт, демередж, зберігання, будь-які витрати, що виникли у виконавця при виконанні цього договору та інші послуги виконавця за узгодженими ставками та умовами на підставі рахунків останнього.

Окрім того, в матеріалах справи наявний договір № 2599 від 04.08.2021, укладений між ТОВ «СМА СІ ДЖИ ЕМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІЗ Україна» (агент) та ТОВ «Сі Гейт Україна» (експедитор), предметом якого з урахуванням потреб та/або договірних зобов`язань сторони 2 перед третіми особами, зокрема, але не виключно перед морським перевізником, якщо інше не встановлено додатковою угодою, серед іншого, є: права та обов`язки сторін, що виникають у зв`язку з передачею стороною 2 стороні 1 як агенту морського перевізника грошових коштів (фрахту та супутніх додаткових зборів), а також демереджу у разі несвоєчасного вивантаження стороною 2 товарів з контейнерного обладнання для подальшого перерахування на користь морського перевізника, відповідно до положень розділу ІІ договору.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 від 04.08.2021 до договору № 2599 від 04.08.2021 експедитор несе відповідальність перед агентом за збереження переданого йому контейнерного обладнання, своєчасне перерахування агенту всіх платежів, передбачених цим договором, своєчасне повернення агенту контейнерного обладнання.

З наявної в матеріалах справи роздруківки з сайту CMA CGM S.A. вбачається, що контейнер ECMU8136829 прибув в порт Констанца та був відвантажений 08.11.2022, а повернутим пустим у депо був 10.01.2023.

До матеріалів справи відповідачем додані рахунки, виставлені CMA CGM S.A., зокрема: UFIM0119879 від 18.11.2022 про сплату за зберігання, імпорт на суму 84 дол. США; UFIM0120092 від 28.11.2022 про сплату за зберігання, імпорт на суму 300 дол. США; UFIM0120095 від 28.11.2022 на сплату демереджу з 29.11.2022 по 01.12.2022 в розмірі 225 дол. США; UFIM0120099 від 28.11.2022 про сплату за зберігання, імпорт на суму 32 дол. США; UFIM0120100 від 28.11.2022 на сплату демереджу з 02.12.2022 по 05.12.2022 в розмірі 300 дол. США; UFIM0120579 від 13.12.2022 на сплату демереджу з 06.12.2022 по 20.12.2022 в розмірі 1615 дол. США; UFIM0120958 від 23.12.2022 про сплату за зберігання, імпорт на суму 440 дол. США; UFIM0120578 від 13.12.2022 про сплату за зберігання, імпорт на суму 640 дол. США; UFIM00120957 від 23.12.2022 на сплату демереджу з 21.12.2022 по 01.01.2023 в розмірі 1320 дол. США; UFIM0121470 від 11.01.2023 на сплату демереджу з 02.01.2023 по 10.01.2023 в розмірі 990 дол. США, які були оплачені відповідачем, на підтвердження чого останнім надано відповідні реєстри документів щодо зарахування купленої валюти за контрактом № 10/А-2021 від 06.100.2021 та довідку ПАТ АБ «Південний» № 17/001/20897/2023 від 05.07.2023.

Матеріалами справи, зокрема міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № UA291222/6829 підтверджується організація ТОВ «КОНТ-ТРАК» транспортно-експедиторського обслуговування у міжнародному сполученні вантажу ТОВ «Тіси Плюс» у контейнері № ECMU8136829, а саме завантаження 29.12.2022 транспортного засобу контейнером, перевезення вантажу та повернення контейнера на лінію.

Як вбачається з платіжної інструкції № 114 від 31.01.2023, СМА СІ ДЖИ ЕМ ШИППІНГ ЕДЖ,УК перерахувало на рахунок ТОВ «Сі Гейт Україна» кошти в сумі 220 150,29 грн. з призначенням платежу «повернення зайво перерахованих грошових коштів за листом № 25012023 від 25.01.2023».

03.02.2023 ТОВ «Тіси Плюс» звернулось до ТОВ «Сі Гейт Україна» з вимогою № 030223/120у-2023 щодо повернення коштів, відповідно до якої позивач вимагав повернути йому суму попередньої оплати за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 120/У-2022 від 14.11.2022 у розмірі 428494,99 грн. протягом 7 днів з дня отримання даної вимоги, у зв`язку з невиконанням експедитором зазначених у заявці № 44333 від 14.11.2022 послуг та не здійсненням перевезення належним чином. Вказана вимога отримана відповідачем 22.02.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та не заперечується сторонами.

У поданій до суду заяві від 30.06.2023 свідок ОСОБА_2 пояснив, що йому, як директору ТОВ «Сі Гейт Україна», відомо, що фактичне зарахування на розрахунковий рахунок ТОВ «Сі Гейт Україна» (експедитора) коштів від СМА СІ ДЖИ ЕМ ШИППІНГ ЕДЖ.УК. у сумі 220 150,29 грн відбулося 31.01.2023. Перераховані ТОВ «Тіси Плюс» кошти за рахунком № 515 від 16.01.2022 на рахунок ТОВ «Сі Гейт Україна» не є транзитними та були сплачені для того, щоб останнє змогло вивезти контейнер з вантажем позивача з порту до місця призначення.

Свідок ОСОБА_2 вважає, що ТОВ «Сі Гейт Україна» мало законне право використати відповідні кошти, повернуті на рахунок від СМА СІ ДЖИ ЕМ ШИППІНГ ЕДЖ.УК. у сумі 220 150,29 грн для подальшої сплати постачальнику послуг, якого було залучено в ході надання послуг ТОВ «Тіси Плюс» за даним договором.

Також в матеріалах даної справи міститься нотаріально-засвідчена заява свідка ОСОБА_3 , в якій він пояснив, що був залучений для здійснення перевезення контейнеру № ECMU8136829 з вантажем ТОВ «Тіси Плюс». ОСОБА_3 прибув в порт Констанци (Румунія) 01.12.2022 для вивезення відповідного вантажу в контейнері № ECMU8136829 з території порту до місця призначення та пробув в порту фактично з 01.12.2022 по 05.12.2022 включно.

Окрім того, свідок зазначив, що ним не був отриманий для перевезення вантаж в контейнері № ECMU8136829 від ТОВ «Тіси Плюс» через наявність проблем з цим вантажем, про суть яких він не був повідомлений, після чого свідок покинув територію порту.

В матеріалах справи наявна роздруківка з чат-перепискою представників сторін у програмному забезпеченні «Telegram», яка визнана учасниками справи та з якої судом встановлено наступні обставини:

16.11.2022 між сторонами розпочалось узгодження обсягів робіт, необхідної документації та оформлення договірних відносин. Того ж дня експедитором виставлено рахунок № 515 на оплату депозиту контейнеру та клієнтом сплачено відповідний рахунок;

17.11.2022 експедитор повідомив клієнта про заплановану дату вивезення контейнера з митної території порту - 21.11.2022 та його транспортування до пункту вивантаження;

18.11.2022 представником експедитора клієнта повідомлено про вартість послуг з перевезення вантажу та направлено на оплату рахунок № 516. Того ж дня, від іншого представника експедитора клієнту надійшло повідомлення щодо неможливості вчасного оформлення декларації Т1 щодо вказаного контейнеру. В свою чергу клієнт повідомив щодо можливого залучення ним іншого брокера самостійно оскільки експедитор не взмозі виконати даний вид робіт.

21.11.2022 клієнт запросив від експедитора відомості про перевізника з метою внесення брокером до декларації Т1, а експедитором зазначено перевізника Байбузенка О.О. , транспортний засіб Сканя, д.р.н. НОМЕР_1 ;

22.11.2022 клієнтом сплачено вартість послуг з міжнародного автоперевезення.

25.11.2022 після запиту клієнта щодо прибуття транспортного засобу для перевезення вантажу, експедитор повідомив, що запланована дата завантаження контейнеру на авто та його перевезення - 28.11.2022;

01.12.2022 клієнт був повідомлений експедитором, що планова дата завантаження контейнеру на авто та вивезення - понеділок (05.12.2022) та направлено рахунок № 543 щодо оплати демереджу та зберігання контейнеру. Того ж дня, клієнт повідомив експедитора про сплату послуг з транспортування ще 22.11.2022, а також запропонував експедитору власними силами сплатити виставлений рахунок, на що експедитор не погодився та зазначив, що контейнер можна буде забрати лише після сплати клієнтом вказаного рахунку;

02.12.2023 позивач сплатив демередж та зберігання контейнеру та направив відповідачу відповідну квитанцію;

05.12.2022 позивач отримав від представників відповідача інформацію, що транзитна декларація ще не готова;

06.12.2022 клієнт надав експедитору відомості стосовно компанії, яка буде займатись митним оформлення вантажу та відмовився від транспорту експедитора. Відповідач повідомив клієнта, що за відмову від транспорту та його простій експедитор виставить рахунок на оплату 200 дол. США, оплата якого буде враховуватись при кінцевому розрахунку витрат з виконання вказаної операції;

06.12.2022 позивач не погодився з фактом його відмови від транспортного засобу та з наявністю його вини, вказав на порушення відповідачем умов договору та надав експедитору відомості щодо брокерської компанії, яка здійснить оформлення транзитної декларації;

12.12.2022 клієнт надав експедитору запит щодо наявності транспортного засобу для перевезення вантажу та отримав відповідь про його наявність, проте в подальшому експедитор повідомив, що відповідний автомобіль не перемістився через державний кордон України та останній не зможе забезпечити завантаження;

13.12.2022 позивач повідомив відповідача про наявність у нього транспортного засобу та про процес готовності декларації Т1.

Отже предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ «Тіси Плюс» до ТОВСі Гейт Україна про стягнення з нього грошових коштів за договором на транспортно-експедиторське обслуговування № 120/У-2022 від 14.11.2022 в загальному розмірі 437 211,41 грн., з яких: 11 818,88 грн. - митне оформлення (транзитна декларація); 220 150,29 грн. - заставна сума за депозит контейнеру; 173 589,80 грн. - міжнародне автоперевезення вантажу за межами України та 31 652,44 грн. - понаднормове використання контейнерного обладнання та його зберігання не на території України

Правовідносини сторін регулюються наступними нормами права.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість виконання договору сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Враховуючи характер спору та правовідносини, що склалися між сторонами, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне застосувати норми, що регулюють транспортно-експедиторську діяльність.

Відповідно до частини 1 статті 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно з положеннями статті 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави (Глава 65 ЦК України) поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначаються також нормами Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Так, згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

Відповідно до норм статті 8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування. Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України. Експедитори за дорученням клієнтів, серед іншого, забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України; здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю; надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження.

Згідно з нормами частини 1 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

У разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта (ч. 6 цієї статті).

Відповідно до частин 8-10 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Згідно з частинами 11, 12 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Відповідно до частини 13 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, сторонами, а саме ТОВ «Сі Гейт Україна» (експедитор) та ТОВ «Тіси Плюс», були погоджені умови заявки №44333 від 14.11.2022. Даною заявкою сторони погодили, що - доставка вантажу в контейнері по маршруту: пункт відправлення Констанца - пункт доставки Констанца;

- вид і номер контейнера/коносамента: 1*45 НС/ ECMU8136829/ NBWK009997;

- найменування вантажу/ вид (небезпечний/безпечний): господарські товари;

- кількість/вага вантажу, тонн/упаковка: 26000 кг/1552 картонні коробки;

- перелік замовлених послуг: транспортно-експедиційне обслуговування; вантажно-розвантажувальні роботи; митне оформлення (транзитна декларація);

- вартість послуг за один контейнер: оплата проводиться клієнтом в гривні, у відповідності до даних сайту http://kurs.com.ua/mejbank на день розрахунку, що в еквіваленті складає 1230 дол. США;

- умови оплати: оплата вартості послуг здійснюється на підставі рахунку протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення такого рахунку, однак не пізніше виїзду контейнера з порту;

- нормативний час на навантаження/розвантаження і митне оформлення: 48 годин.

Позивачем разом із позовом надано рахунок на оплату №515 від 16.11.2022 на суму 220150,29 грн., який в подальшому був сплачений позивачем, де в якості постачальника зазначено ТОВ «Сі Гейт Україна», одержувачем зазначено ТОВ «Тіси Плюс», товар - заставна сума за депозит контейнеру, тобто, фактично збір за безпеку контейнерного обладнання на користь судноплавної лінії CMA CGM.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що перевезення вантажу та повернення на лінію контейнера ECMU8136829 здійснювалось не відповідачем, а ТОВ «Конт-Трак».

Відповідачем також надано платіжну інструкцію №114 від 31.01.2023, якою підтверджується, що ТОВ «СМА СІ ДЖИ ЕМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІЗ Україна», як власник контейнеру, в повернення депозиту після повернення контейнеру перерахувало ТОВ «Сі Гейт Україна» 220 150,29 грн., які підлягають поверненню позивачу.

Отже правові підстави для набуття відповідачем відповідної суми грошових коштів відсутні, оскільки жодних документально підтверджених витрат на оплату збору за безпеку контейнерного обладнання на користь судноплавної лінії CMA CGM та ТОВ «СМА СІ ДЖИ ЕМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІЗ Україна» саме в інтересах позивача відповідачем не надано.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що уклавши відповідний договір на транспортно-експедиторське обслуговування, відповідач прийняв на себе зобов`язання здійснити митне оформлення вартістю 11 818,88грн. та міжнародне автоперевезення вантажу за межами України у розмірі вартістю 173 589,80 грн., разом з тим, відсутність підпису ТОВ «Тіси Плюс» на наданих відповідачем актах надання послуг № 511/1 та № 516 від 16.12.2022 а також не надання доказів підписання вказаних актів електронним цифровим підписом уповноваженого представника відповідача, а також доказів направлення (вручення) даних актів позивачу, заперечення позивача факту отримання транспортно-експедиторських послуг у вказаній в них сумі, свідчить про те, що вказані акти не є належними і допустимими доказами, які підтверджують виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором з позивачем. Крім того, відповідачем не надано суду товарно-транспортної накладної, необхідність якої передбачена приписами пунктів 11.1 та 11.3 - 11.5 глави 11 «Правила оформлення документів на перевезення» та яка б підтверджували здійснення ним транспортних та експедиторських послуг за договором позивачу на суму 173 589,80 грн.

Відповідачем не надано також доказів надання транспортного засобу для завантаження його контейнером та здійснення транспортного перевезення вантажу в обумовлений сторонами строк, зокрема, і після сплати позивачем таких послуг, отже прийняті на себе зобов`язання відповідач не виконав, митне оформлення та перевезення вантажу не здійснив.

Таким чином, з огляду на те, що експедитор не забезпечив належне виконання умов договору в частині митного оформлення вантажу та його перевезення, враховуючи строк виконання заявки, визначений сторонами у 48 годин, клієнт був змушений здійснювати платежі за зберігання контейнеру ECMU8136829.

З матеріалів справи вбачається, що в подальшому ТОВ «Конт-Трак» уповноважено на здійснення всіх необхідних дій, пов`язаних з оформленням документів на митниці, експедируванням, отриманням, доставкою зазначеного контейнеру в адресу ТОВ «Тіси Плюс» та повернення його на лінію ТОВ «СМА СІ ДЖИ ЕМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІЗ Україна».

З урахуванням наданих доказів та обставин справи судом вірно встановлено факт надання ТОВ «Конт-Трак» визначених позивачем послуг щодо транспортно-експедиторського обслуговування та перевезення вантажу в контейнері ECMU8136829.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що саме відповідач є відповідальним за неналежне виконання умов договору, при цьому останнім не надано доказів, які б спростували відсутність його вини у неналежному виконанні умов договору транспортно-експедиторського обслуговування та перевезення вантажу, тобто відсутні докази, що відповідачем було вжито всіх заходів для належного виконання взятого на себе зобов`язання.

Крім того, враховуючи строк виконання заявки, визначений сторонами у 48 годин, фактичне ухилення відповідача від належного виконання взятого не себе зобов`язання щодо забезпечення перевезення товару, відбулось понаднормове зберігання контейнеру на території порту з вини відповідача, а тому підлягають поверненню позивачу і грошові кошти сплачені ним на користь відповідача згідно рахунку №543 від 01.12.2022 на суму 31 652,44 грн. за понаднормове використання контейнерного обладнання та його зберігання.

Таким чином, оскільки заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача коштів, сплачених позивачем за договором на транспортно-експедиторське обслуговування № 120/У-2022 від 14.11.2022, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані, правомірними є вимоги позивача про повернення отриманих відповідачем грошових коштів у сумі 11 818,88 грн. - митне оформлення, 220 150,29 грн. - заставна сума за депозит контейнеру та 173 589,80 грн. - міжнародне автоперевезення та 31 652,44 грн. понаднормове використання контейнерного обладнання та його зберігання.

Щодо заперечень скаржника стосовно того, що отримані від позивача кошти були використані ним для сплати рахунків власника вказаного контейнерного обладнання за понаднормове використання контейнера та його зберігання не на території України, а також покриття додаткових витрат, то вони колегією суддів відхиляються, оскільки додаткова вартість або витрати за договором, у випадку їх наявності, повинні узгоджуватися в обов`язковому порядку з позивачем. Такі витрати повинні бути доведеними належними документами - додатками до договору або шляхом обміну листами, повідомленнями. А остаточна вартість послуг може уточнюватися актом наданих послуг і рахунками, у яких зазначається фактичний обсяг наданих послуг.

Разом з тим матеріали справи не містять доказів означено. Так, з наданих відповідачем на підтвердження надання позивачу послуг актів наданих послуг: № 69 від 14.12.2022, № 511, № 511/1, № 516, № 516/1, № 543, № 568, №599 від 16.12.2022, № 70 від 23.12.2022, № 68 від 28.12.2022, які за твердженням останнього були направлені позивачу за допомогою системи M.E.Doc, а отже є електронними документами та повинні мати електронний цифровий підпис та бути видрукуваним з інформаційної системи електронного документообігу «M.E.Doc», яка є офіційною ліцензійною програмою для забезпечення ведення бухгалтерського обліку та проведення бухгалтерських операцій на підприємстві в Україні, або відправленим з офіційної електронної адреси сторони уповноваженою на те особою, вбачається відсутність доказів того, що відповідачем (уповноваженою особою відповідача) вчинено підписання вищевказаних актів, оскільки до вказаних електронних документів не додано відповідних протоколів створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, а отже вони підставно не були прийняті судом першої інстанції до уваги.

Крім того, слід зазначити, що відповідних доказів не було надано і до суду апеляційної інстанції, водночас долучені до апеляційної скарги протоколи доставки зазначених актів не відображають підписання їх уповноваженою особою відповідача саме електронним підписом.

Також скаржник стверджував, що зазнав додаткові витрати у зв`язку з відміною автотранспорту, організованого ним з «Фрі Вей Логістикс» для перевезення вантажу позивача, що на його думку пітвержується виставленими останніми рахунками №51 від 12.12.2022 з призначенням платежу:компенсація понаднормового використання автотранспорту; відшкодування штрафних санкцій за відміну подачі автотранспорту зг. Договору; відшкодування витрат по паркуванню автотранспорту на загальну суму 155 044,02грн. та №52 від 12.12.2022 з призначенням платежу: відшкодування штрафних санкцій за корекцію документів у зв`язку з наданням некоректної інформації, відшкодування штрафних санкцій за повторну відмову від автотранспорту на загальну суму 39 806,48грн., та відповідні акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 51 від 12.12.2022 та № 52 від 21.12.2022, за якими були надані перелічені вище послуги, а також платіжну інструкцію № 763 від 06.01.2023 на суму 260 000,00 грн., за якою він відшкодував за свій рахунок вартість цих послуг та штрафних санкцій, то таким доводам також надано вірну оцінку судом першої інстанції з урахуванням наступного.

По перше, місцевим господарським судом вірно зазначено, що наданими відповідачем доказами документально не підтверджено, що водій ОСОБА_3 перебував з ТОВ «Фрі Вей Логістикс» в трудових відносинах, а транспортний засіб Сканія, д.р.н. НОМЕР_1 з причепом д.р.н. НОМЕР_2 на праві власності належить відповідній юридичній особі або перебуває у її користуванні. Також з зазначених документів ТОВ «Сі Гейт Плюс» також не вбачається, що водій ОСОБА_3 та зазначений автомобіль прибували безпосередньо до порту Констанца (Румунія), перебували у період з 01.12.2022 по 05.12.2022 включно на території порту та автомобіль мав простій або здійснив відповідне перевезення, з огляду на відсутність оформлених заявок з боку ТОВ «Сі Гейт Плюс» та відповідної товарно-транспортної накладної або міжнародної товарно-транспортної накладної СМR.

По друге, відповідні докази не підтверджують необхідності надання відповідних послуг у межах договору № 120/У-2022 від 14.11.2022, самого факту їх надання та безпосередніх витрат ТОВ «Фрі Вей Логістикс».

По третє, відповідач не надав до справи договір та заявку, укладені між ним та ТОВ «Фрі Вей Логістикс», щодо виконання обов`язків експедитора або перевізника в межах виконання договору № 120/У-2022 від 14.11.2022, у зв`язку з чим відсутня можливість встановлення прав та обов`язків останнього як експедитора по відношенню до позивача, у тому числі щодо надання документів у підтвердження здійснених витрат при організації перевезення, окреслення переліку дій та витрат, а також вартості послуг. Ця обставина унеможливлює сприйняття лише рахунків на сплату як підстави для виникнення обов`язку з їх оплати та визначення їх як витрат, які повинен відшкодувати позивач.

По четверте, вказані документи не є належними, достатніми та допустимими доказами взагалі наявності факту простою вантажного автомобілю, наявності наслідково-причинного зв`язку витрат з діями ТОВ «Тіси Плюс», факту порушень з боку ТОВ «Тіси Плюс» умов договору в цілому, а також факту виконання ТОВ «Сі Гейт Україна» всіх передбачених договором зобов`язань.

Отже з доданих відповідачем документів на підтвердження понесення ним додаткових витрат, зокрема, за договорами, укладеними з третіми особами, неможливо встановити понесені ТОВ «Сі Гейт Україна,» як експедитором, додаткові витрати, понесені у зв`язку з наданням послуг перевезення саме позивачу.

Також колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги п. 4.1.17 договору, який на його думку, дає право на використання коштів, сплачених позивачем в якості депозиту за контейнер, оскільки вказаний пункт може застосовуватись лише у разі помилковості їх призначення або повторної оплати вже сплаченого рахунку та не передбачає інші обставини скерування коштів на оплату інших рахунків, що вірно враховано судом при прийнятті оскаржуваного рішення.

Щодо доводів апелянта про те, що місцевий господарський суд безпідставно не взяв до уваги наявну в матеріалах справи переписку між сторонами, яка на його переконання підтверджує, що простій та не вивезення вантажу з порту виникли з вини відповідача, то їх суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що відповідний доказ судом першої інстанції правомірно досліджено та з урахуванням усіх наявних в матеріалах справи доказів суд дійшов до вірного висновку, з яким погоджується і колегія суддів про наявність факту порушення відповідачем прав позивача, за захистом яких той звернувся, оскільки матеріалами справи не підтверджено факт надання відповідачем транспортно-експедиторських послуг, понесення ним в ході їх надання додаткових витрат, та відповідач не вчинив необхідних дій щодо повернення суми спірних грошових коштів.

Твердження апелянта про оплату ним виставлених з боку CMA CGM S.A. рахунків у зв`язку із понаднормовим використанням контейнерного обладнання та їх не відшкодування позивачем не спростовують встановлених вище обставин, можуть бути предметом розгляду в окремому проваджені, також відповідач не був позбавлений права заявити зустрічний позов у межах даної справи.

Аргументи апелянта про те, що місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про те, що строк виконання заявки становить 48 годин також колегією суддів не приймаються до уваги оскільки свідчать про тлумачення відповідачем її умов на власний розсуд.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі також не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи, а тому не можуть бути підставою для зміни або скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи приписи ст. 269 Господарського процесуального кодексу України щодо меж апеляційного перегляду, а також закріплений ст. 14 Кодексу принцип диспозитивності, перегляд оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку здійснено в межах вимог заявника апеляційної скарги

В силу приписів ч.1 ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВСі Гейт Україна без задоволення.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

На підставі ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Одеської області від 23.11.2023 року у справі №916/2467/23 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сі Гейт Україна без задоволення.

Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.03.2024 о 10.30.

Головуючий суддяРазюк Г.П.

Суддя Богацька Н.С.

Суддя Діброва Г.І.