Постанова

від 28.02.2024 по справі 910/8349/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2024 р. Справа№ 910/8349/22 (910/7577/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Полякова Б.М.

Сотнікова С.В.

Секретар судового засідання: Нагулко А.В.

За участю представників учасників справи:

від ТОВ «Сан Солюшенс»: Масленнікова Ю.О. - за довіреністю № 29/12-01 від 29.12.2023.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» до якої приєднався ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/8349/22 (910/7577/23) (суддя Мандичев Д.В., повний текст рішення складено та підписано - 05.09.2023)

за заявою розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» арбітражного керуючого Бандуристого Руслана Сергійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс»

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Сєтак Віктор Ярославович

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державний реєстратор Червоненської селищної ради Житомирської області Попіль Володимир Вікторович

про визнання недійсними правочинів

в межах справи № 910/8349/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіпромтек»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

10.05.2023 розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» арбітражний керуючий Бандуристий Руслан Сергійович (надалі також позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» (надалі також ТОВ «Сан Солюшенс»/відповідач/скаржник) про визнання недійсними правочинів.

У вищевказаній позовній заяві розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» арбітражним керуючим Бандуристим Русланом Сергійовичем заявлено вимоги: визнати недійсним Акт приймання-передачі нерухомого майна; застосувати наслідки недійсності правочину шляхом скасування рішення державного реєстратора-приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Сєтак В.Я; скасувати рішення державного реєстратора Червоненської селищної ради Житомирської області; зобов`язати вчинити дії.

На обгрунтування позовних вимог розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» арбітражний керуючий Бандуристий Руслан Сергійович зазначає, що відчуження спірного нерухомого майна шляхом його передачі в статутний капітал здійснено за ціною нижчою, від його ринкової вартості.

Водночас, за наслідками відчуження спірного нерухомого майна Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» не отримало грошових коштів чи інших активів, тобто відчуження майна відбулося безоплатно, у результаті чого майна боржника стало недостатньо для погашення вимог кредиторів, визнаних ухвалою суду в попередньому засіданні.

Разом з тим, на момент укладення оспорюваного правочину Товариство з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» та його посадові особи були заінтересованими особами стосовно боржника і подальше відчуження спірного нерухомого майна також відбулося між заінтересованими особами стосовно боржника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/8349/22 (910/7577/23) (суддя Мандичев Д.В., повний текст рішення складено та підписано - 05.09.2023) позов задоволено повністю; визнано недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» рем. майстерні загальною площею 1 997,1 кв.м., що розташоване за адресою: Житомирська обл., Коростишівський район, с. Більківці, вулиця Рад. Будинок 42, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 936934118225, серія та номер: 5116/5117, виданий 23.08.2022, видавник: ТОВ «Гіпромашзбагачення», ТОВ «Сан Солюшенс»; скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Сєтак Віктора Ярославовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 64587288 від 24.08.2022 11:19:42, яким внесено запис номер 47674323 про право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» на рем. майстерню загальною площею 1 997,1 кв.м., що розташована за адресою: Житомирська обл., Коростишівський район, с. Більківці, вулиця Рад. Будинок 42, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 936934118225; скасовано рішення державного реєстратора Червоненської селищної ради Житомирської області Попіль Володимира Вікторовича індексний номер 67283275 від 20.04.2023 про державну реєстрації поділу об`єкта нерухомого майна рем. майстерні загальною площею 1 997,1 кв.м., що розташована за адресою: Житомирська обл., Коростишівський район, с. Більківці, вулиця Рад. Будинок 42, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 936934118225 та державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» на створені в результаті поділу об`єкти нерухомого майна: закінчений будівництвом об`єкт, приміщення, літ «А» (з 1-12 по 1-21 з 2-12 по 2-26), загальною площею 468,7 кв.м., за адресою: Житомирська обл., Житомирський район, с. Більківці, вул. Шкільна, 42, реєстраційний номер 2723236818040; закінчений будівництвом об`єкт, Виробничі приміщення, літ. А (з 1-1 по 1-11, з 2-11 по 2-11), загальною площею 1 528,4 кв.м., за адресою: Житомирська обл., Житомирський район, с. Більківці, вул. Шкільна, 42, реєстраційний номер 2723229318040; поновлено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис номер 15565434 про право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» на рем. майстерню загальною площею 1 997,1 кв.м., що розташована за адресою: Житомирська обл., Коростишівський район, с. Більківці, вулиця Рад. Будинок 42, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 936934118225; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» на користь арбітражного керуючого Бандуристого Руслана Сергійовича 3 500,00 грн витрат на проведення незалежної оцінки майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» та витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 736,00 грн.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст. 20 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст.ст. 1, 7, 42 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ), ст.ст. 3, 11, 13, 16, 115, 202, 215, 216, 234 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст.ст. 14, 172 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), Закону України «Про захист економічної конкуренції», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та мотивоване тим, що оспорюваний правочин вчинений Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» протягом «спірного періоду», за наслідками чого майно боржника відчужене на користь заінтересованої стосовно боржника особи за ціною нижчою за ринкову вартість, при чому в подальшому боржником взагалі не отримано жодної оплати за відчужене майно, тобто останнє фактично відчужене боржником безоплатно, у результаті чого погашення вимог кредиторів боржника стало неможливим та чим кредиторам Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» завдано шкоду.

Крім того, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог про скасування відповідних рішень державного реєстратора про проведену державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» на спірне нерухоме майно, про поділ об`єкта нерухомого майна та реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» на створені в результаті поділу об`єкти нерухомого майна.

Також, суд першої інстанції з метою ефективного відновлення порушеного права задовольнив вимогу про поновлення в державному реєстрі запису про право власності на спірне нерухоме майно за боржником.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погодившись з вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/8349/22 (910/7577/23) та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У апеляційній скарзі скаржник зазначає, що станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення, будівля не була у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс», а відтак, місцевим господарським судом вирішено питання про права та інтереси осіб, які не приймали участі у даній справі.

Поміж іншого, скаржник вказує на те, що укладаючи оспорюваний акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» від 23.08.2022, сторони мали за мету передати будівлю до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» та використовувати її у господарській діяльності відповідача.

Крім того, рішення про збільшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс», у т.ч. шляхом внесення додаткового вкладу третьою особою (боржником) було прийнято 31.05.2021, а отже висновок суду першої інстанції щодо вчинення правочину на шкоду боржнику та його кредиторам не відповідає дійсним обставинам справи.

До того ж, на момент укладання оспорюваного акту, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» не було обмежене у розпорядженні належним йому майном, оскільки жодних заборон/обтяжень на нерухоме майно не було.

При цьому, станом на 23.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» не було внесено до Єдиного реєстру боржників, а відтак, відсутні підстави для визнання оспорюваного акту недійсним.

Також, як зазначає скаржник, згідно з відомостями із ЄДРПОУ стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» (станом на 23.08.2022) у переліку засновників (учасників) юридичних осіб та кінцевим бенефіціарним власником зазначено ОСОБА_3 .

Відповідно до відомостей з ЄДРПОУ щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» (станом на 23.08.2022) у переліку засновників (учасників) юридичних осіб зазначено ОСОБА_4 .

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» не є заінтересованою особою відносно боржника в розумінні абз. 6 ст. 1 КУзПБ, так як засновники юридичних осіб та кінцеві бенефіціарні власники є різні особи, а отже, відсутні підстави для визнання оспорюваного правочину недійсним з підстав його укладання боржником із заінтересованою особою.

Разом з тим, скаржник зазначає, що ні законом, ні договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» від 24.08.2022 не встановлено обмежень щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, які існували у сторін на момент укладання договору. Так, ОСОБА_1 виконав свої зобов?язання стосовно оплати за придбану частку у боржника, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, тому такі зобов?язання ОСОБА_1 припинені, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» зменшило свою кредиторську заборгованість ще до порушення провадження у справі про банкрутство, тобто покращило свій майновий стан.

На переконання скаржника, наявність у боржника заборгованості перед іншими кредиторами не є підставою для кваліфікації угоди № 1 від 25.08.2022 про припинення грошових зобов?язань шляхом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог такою, що вчинена на шкоду іншим кредиторам.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Учасники справи відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» не надали, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поляков Б.М., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 у справі № 910/8349/22 (910/7577/23) витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8349/22 (910/7577/23) за заявою розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» арбітражного керуючого Бандуристого Руслана Сергійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс»; третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Сєтак Віктор Ярославович; третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державний реєстратор Червоненської селищної ради Житомирської області Попіль Володимир Вікторович про визнання недійсними правочинів. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/8349/22 (910/7577/23) до надходження матеріалів справи.

17.10.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/8349/22 (910/7577/23), у відповідності до якої ОСОБА_1 просить суд, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/8349/22 (910/7577/23) та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до протокол передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 17.10.2023 заяву ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/8349/22 (910/7577/23) передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поляков Б.М., Сотніков С.В.

23.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/8349/22 (910/7577/23).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі № 910/8349/22 (910/7577/23) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/8349/22 (910/7577/23) залишено без руху.

02.11.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» надійшов супровідний лист № 01/11-1 від 01.11.2023, з додатком, а саме із квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки про сплату судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 у справі № 910/8349/22 (910/7577/23) клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» задоволено та поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/8349/22 (910/7577/23); відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/8349/22 (910/7577/23) призначено на 13.12.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі № 910/8349/22 (910/7577/23) задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» про відкладення розгляду справи; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/8349/22 (910/7577/23) відкладено на 24.01.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 у справі № 910/8349/22 (910/7577/23) задоволено заяву ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/8349/22 (910/7577/23); приєднано заяву ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/8349/22 (910/7577/23) до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/8349/22 (910/7577/23); задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» про відкладення розгляду справи; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/8349/22 (910/7577/23) відкладено на 28.02.2024.

Явка представників учасників справи

28.02.2024 у судове засідання з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс».

Інші учасники справи у судове засідання 28.02.2024 не з`явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлялись завчасно та належним чином; про причини нез`явлення суд не повідомили, окрім третьої особи-1.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс».

Клопотання подані учасниками справи

28.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, згідно з яким останнє просить суд, зупинити провадження у справі № 910/8349/22 (910/7577/23) за заявою розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» арбітражного керуючого Бандуристого Руслана Сергійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс»; третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Сєтак Віктор Ярославович; третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державний реєстратор Червоненської селищної ради Житомирської області Попіль Володимир Вікторович про визнання недійсними правочинів до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/8349/22 (910/16464/23) за позовом ОСОБА_3 про визнання недійсним договору поставки № 20/07 від 20.07.2020, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіпромтек».

За наслідками розгляду вищевказаного клопотання, постановлено ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 у справі № 910/8349/22 (910/7577/23), якою відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» про зупинення провадження у справі.

Позиції учасників справи

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» у судовому засіданні 28.02.2024 підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/8349/22 (910/7577/23) скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, арбітражним керуючим Бандуристим Русланом Сергійовичем у ході виконання обов`язків розпорядника майна ТОВ «Гіпромашзбагачення» встановлено, що згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Товариству з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» з 22.07.2016 по 24.08.2022 належав на праві власності об`єкт нерухомого майна: рем. майстерня загальною площею 1997,1 кв.м., розташована за адресою: Житомирська обл., Коростишівський р., с. Більківці, вулиця Рад, будинок 42, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 936934118225.

На підставі Акту приймання-передачі від 23.08.2022, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення», останнім передане до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» нерухоме майно: рем. майстерню заг. площею 1997,1 кв.м., розташовану за адресою Житомирська обл., Коростишівський р., с. Більківці, вулиця Рад, будинок 42, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 936934118225.

Передача вказаного нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» здійснена на виконання рішення єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» від 30.07.2022 про внесення додаткового вкладу до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс».

24.08.2022 на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Сєтака Віктора Ярославовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 64587288 від 24.08.2022 11:19:42, внесено запис номер 47674323 про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» на зазначений об`єкт нерухомого майна на підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна, до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс», підписи директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» на якому посвідчено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Сєтак В.Я. за реєстровими №№ 5116, 5117.

Відповідно до п. 3 акту приймання-передачі від 23.08.2023 відчуження спірного об`єкта нерухомого майна за погодженням сторін здійснено за грошовою оцінкою негрошового вкладу у розмірі 183 245,00 грн.

23.08.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» зареєстровано видану Товариством з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» податкову накладну щодо операції з відчуження спірного об`єкту нерухомого майна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс».

24.08.2022 о 12:04 годині державним реєстратором - приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Сєтак В.Я. зареєстровано збільшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» на 183 245,00 грн (загальний розмір статутного капіталу збільшився з 20 000,00 грн до 203 245,00 грн) та зареєстровано зміни до складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс», а саме додатково засновником зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення», якому належить частка в статутному капіталі номінальною вартістю 183 245,00 грн.

В подальшому, 24.08.2022 о 13:27 годині державним реєстратором - приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Сєтак В.Я. зареєстровано зміни до складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс», відповідно до яких новим засновником замість Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» зареєстровано ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), якому належить частка в статутному капіталі номінальною вартістю 183 245,00 грн.

Водночас, 14.04.2023 ОСОБА_1 відчужив частину частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» номінальною вартістю 60 974,00 грн на користь ОСОБА_2 .

Так, арбітражний керуючий Бандуристий Руслан Сергійович звертаючись з даним позовом до Господарського суду міста Києва наголосив, що відчуження спірного нерухомого майна шляхом його передачі в статутний капітал здійснено за ціною нижчою, від його ринкової вартості. Так, відповідно до звіту про незалежну оцінку транспортного засобу, складеного 01.05.2023 суб`єктом оціночної діяльності ФОП Чумаченко В.М., ринкова вартість об`єкта нерухомого майна рем. майстерні заг. площею 1997,1 кв.м., розташованої за адресою Житомирська обл., Коростишівський р., с. Більківці, вулиця Рад, будинок 42 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 936934118225, станом на дату відчуження (23.08.2022) складала 1 995 000,00 грн.

При цьому, за наслідками відчуження зазначеного нерухомого майна Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» не отримало грошових коштів чи інших активів, тобто відчуження майна відбулося безоплатно, у результаті чого майна боржника стало недостатньо для погашення вимог кредиторів, визнаних ухвалою суду в попередньому засіданні.

Разом з тим, на момент укладення оспорюваного правочину Товариство з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» та його посадові особи були заінтересованими особами стосовно боржника, та подальше відчуження спірного нерухомого майна також відбулося між заінтересованими особами стосовно боржника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За результатами розгляду даної позовної заяви, місцевим господарським судом прийнято судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс», обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Об`єктом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/8349/22 (910/7577/23) про задоволення позовних вимог.

За змістом ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон про банкрутство.

Законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами ЦК України та ГК України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц зазначено, що не виключається визнання недійсним договору, спрямованого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України).

Таким чином, договір, який укладений з метою уникнути виконання зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору.

Велика Палата Верховного Суду у наведеній справі вказала, що позивач має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що спрямований на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України) і послатися на спеціальну норму, що передбачає визнання правочину недійсним.

У правовідносинах банкрутства оспорювання правочинів боржника вчинених на шкоду кредитора врегульовано спеціальними нормами статті 42 КУзПБ, що не виключає можливості визнання недійсним договору, спрямованого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України).

В подальшому, постановою Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 28.10.2021 у справі № 911/1012/13 уточнено висновок, викладений у постанові від 02.06.2021 № 904/7905/16, про те, що при застосуванні статті 42 КУзПБ слід керуватися загальновизнаним принципом щодо дії законів у часі під час визнання правочину недійсним, згідно з яким відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За висновком Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у справі № 911/1012/13, на відміну від загальних норм (ЦК України та ГК України), застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство можливо лише при наявності відкритого провадження у справі про банкрутство боржника, коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, а відтак правочин (договір), укладений до відкриття провадження у справі про банкрутство, не може оцінюватись судом на предмет його відповідності/невідповідності вимогам законодавства про банкрутство, чинного на час укладення цього правочину.

Аналізуючи норми ст. 42 КУзПБ слід дійти висновку, що приписами цієї норми чітко визначено, що названа стаття підлягає застосуванню до правочинів, вчинених боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, а відтак норма ст. 42 КУзПБ, щодо відрахування трирічного строку, розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КУзПБ господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

Отже, положення ст. 42 КУзПБ розширюють визначені приписами ст. 215 ЦК України підстави для визнання недійсними правочинів та надають можливість визнати недійсною угоду, яка відповідає вимогам цивільного та господарського законодавства, проте вчинена у період протягом трьох років, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство, та вчинена на шкоду боржнику або його кредиторам.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 920/10/21 (920/868/21).

Слід зазначити, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Гіпромашзбагачення», у зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст. 42 КУзПБ, який введено в дію з 21.10.2019, щодо обчислення строків та підстав для визнання недійсним правочину від 23.08.2022, у межах трирічного строку.

Приписами статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договір) дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Для правової кваліфікації дій учасників цивільного обороту, спрямованих на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків в якості правочинів, суттєве значення має встановлення підстав вчинення таких дій, тобто сукупності юридично значимих причин-обставин, безпосереднім об`єктивним наслідком яких стали такі дії. Саме правова підстава тієї чи іншої дії надає останній якостей цивільно-правового правочину і дозволяє належним чином кваліфікувати правочин за видом і дозволяє вірно визначити норму матеріального права, яка регулює цей правочин.

У розумінні національного законодавства акт приймання-передачі майна до складу статутного фонду є правочином, який в свою чергу підтверджує волевиявлення сторін, а також має юридичні наслідки - факт набуття та припинення права власності на нерухоме майно.

Відтак, двосторонній акт у даних правовідносинах свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін даного двостороннього правочину на набуття певних цивільних прав та обов`язків, а тому оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні ст. 202 ЦК України), є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків в розумінні ст. 16 ЦК України і ст. 20 ГК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.04.2015 у справі № 903/134/13-г та постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 918/1377/16.

Як вбачається зі змісту оспорюваного акту приймання-передачі нерухомого майна від 23.08.2022 на виконання рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» від 30.07.2022 із метою збільшення статутного капіталу Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» передає у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс», а останнє приймає у власність в якості додаткового вкладу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» наступне нерухоме майно: рем. майстерні заг. площею 1997,1 кв.м., розташованої за адресою Житомирська обл., Коростишівський р., с. Більківці, вулиця Рад, будинок 42, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 936934118225.

Згідно з п. 3 акту за погодженням сторін передача майна до статутного капіталу здійснюється за затвердженою грошовою оцінкою негрошового вкладу в розмірі 183 245,00 грн.

Звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (п. 14.1.71. ст. 14 ПК України).

Положеннями п. 172.3 ст. 172 ПК України передбачено, що дохід від продажу об`єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об`єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку.

Водночас, як вбачається зі звіту про незалежну оцінку транспортного засобу, складеного 01.05.2023 суб`єктом оціночної діяльності ФОП Чумаченко В.М. на замовлення розпорядника майна арбітражного керуючого Бандуристого Р.С., ринкова вартість об`єкта нерухомого майна рем. майстерні заг. площею 1997,1 кв.м., розташованої за адресою Житомирська обл., Коростишівський р., с. Більківці, вулиця Рад, будинок 42, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 936934118225, станом на дату відчуження (23.08.2022) складала 1 995 000,00 грн.

Отже, відчуження спірного нерухомого майна шляхом його передачі в статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» здійснено за цінами, значно нижчими від ринкових.

Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» жодних доказів на спростування наданих арбітражним керуючим відомостей щодо визначення ринкової вартості спірного нерухомого майна не долучено, рецензію на звіт не надано.

До того ж, згідно з ч. 3 ст. 98 ГПК України учасник справи може скористатися правом надати висновок експерта. Однак, відповідач своїм процесуальним правом на надання висновку експерта не скористався.

При цьому, судом прийнято до уваги посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» на приписи ст. 115 ЦК України, за якими грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Разом з тим, положення ст. 42 КУзПБ розширюють визначені приписами ст. 215 ЦК України підстави для визнання недійсними правочинів та надає можливість визнати недійсною угоду, яка відповідає вимогам Цивільного та Господарського законодавства, проте вчинена у період протягом трьох років, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство, та вчинена на шкоду боржнику або його кредиторам.

Період часу з моменту виникнення грошового зобов`язання у боржника у тому числі при загрозі неплатоспроможності або при надмірній заборгованості до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період часу є сумнівними.

Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/6179/17.

Для з`ясування правової природи як господарської операції, так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов`язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті операції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 911/5358/14.

Будь-яка господарська операція, дія суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення.

Як вбачається з рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» від 30.07.2022 після внесення додаткового вкладу статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» становитиме 203 245,00 грн, а розміри часток учасників будуть складати: ОСОБА_3 частка номінальною вартістю 20 000,00 грн, що складатиме 10 % статутного капіталу; Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» частка номінальною вартістю 183 245,00 грн, що складатиме 90 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс».

Відповідно до даних із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно слідує, що 24.08.2022 о 12:04 годині державним реєстратором - приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Сєтак В.Я. зареєстровано збільшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» на 183 245,00 грн (загальний розмір статутного капіталу збільшився з 20 000,00 грн до 203 245,00 грн) та зареєстровано зміни до складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс», а саме додатково засновником зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення», якому належить частка в статутному капіталі номінальною вартістю 183 245,00 грн.

24.08.2022 о 13:27 державним реєстратором - приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Сєтак В.Я. зареєстровано зміни до складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс», відповідно до яких новим засновником замість Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» зареєстровано ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), якому належить частка в статутному капіталі номінальною вартістю 183 245,00 грн.

Отже, за правовими наслідками вчиненого боржником правочину з відчуження нерухомого майна (за ціною, значно нижче ринкової) шляхом його передачі до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс», боржник став учасником вказаного товариства із часткою, що становить 90 % в статутному капіталі товариства, лише на період менше декількох годин.

У зазначений період часу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» надалі відчужило свою частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» на користь ОСОБА_1 .

Однак, матеріали справи не містять жодних доказів внесення ОСОБА_1 оплати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» за відчуження останнім своєї частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» номінальною вартістю 183 245,00 грн.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» фактично безоплатно здійснило відчуження нерухомого майна вартістю 1 995 000,00 грн, оскільки після передачі його за ціною 183 245,00 грн до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» та набуття права учасника товариства, в той же день відчужило свою частку в статутному капіталі номінальною вартістю безоплатно на користь ОСОБА_1 .

З огляду на викладені обставини, внаслідок вчинення оспорюваного акту приймання-передачі нерухомого майна від 23.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» безоплатно відчужило нерухоме майно вартістю 1 995 000,00 грн, не набувши корпоративних прав у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» та не отримавши грошових коштів або іншого майна (активів).

Разом з тим, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс», ОСОБА_3 був його засновником в період з 22.05.2019 по 30.08.2022 та в період з 22.05.2019 по 20.05.2021 - директором.

Водночас, кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» у період з 29.05.2016 по 11.04.2019 та з 04.08.2021 значився ОСОБА_5 ; засновником в період з 30.05.2016 по 07.08.2022 було ТОВ «Дормоноліт» (код ЄДРПОУ 39291612), засновником якого з 29.05.2016 по 11.04.2019 та з 04.08.2021 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Ефективні Інвестиції» (код ЄДРПОУ 35058159).

Так, засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ефективні Інвестиції» з 10.06.2016 є ОСОБА_5 ; директором з 29.03.2016 по 10.06.2016 був ОСОБА_3 ; директором з 07.10.2021 є ОСОБА_5 .

Відтак ОСОБА_5 , який на момент укладення оспорюваного правочину 23.08.2022 був кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ефективні Інвестиції», під контролем якої перебувало Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення», а також ОСОБА_3 , який на момент укладення оспорюваного правочину був засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс», а також протягом трьох років до відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення», обіймав посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс», є братами.

За змістом ст. 1 КУзПБ заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

В силу п.п. 14.1.159 п. 14.1 статті 14 ПК України терміни «пов`язані особи» та ознаки пов`язаності наведені в Податковому кодексі України - це юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають таким ознакам, юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени її сім`ї, які здійснюють контроль за платником податку.

У ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» міститься поняття контролю це вирішальний вплив однієї чи декількох пов`язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» на момент вчинення оспорюваного правочину (23.08.2022) було заінтересованою особою стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення», яким спірне нерухоме майно відчужено на користь такої заінтересованої особи безоплатно.

При цьому, подальше відчуження нерухомого майна ОСОБА_1 здійснено на користь ОСОБА_2 , який за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Гіпромашзбагачення» був його кінцевим бенефіціарним власником в період з 11.04.2019 по 04.08.2021; а в період з 30.05.2016 по 07.08.2022 засновником боржника було ТОВ «Дормоноліт» (код ЄДРПОУ 39291612), засновником якого з 11.04.2019 по 04.08.2021 був також ОСОБА_2 .

У такий спосіб за фактом вчинення спірного акту приймання-передачі нерухомого майна від 23.08.2022 та його правовими наслідками в майновому стані боржника відбулися істотні зміни, в результаті чого загальний обсяг активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» зменшився, що унеможливило погашення вимог кредиторів.

Слід зазначити, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 у справі № 910/8349/22 визнано вимоги кредиторів до ТОВ «Гіпромашзбагачення» на загальну суму: 2 493 003,36 грн, всі з яких виникли до вчинення оспорюваного правочину, а саме: вимоги ТОВ «Компанія Ефективні Інвестиції» у розмірі 34 943,69 грн виникли на підставі договору суборенди від 01.07.2021; вимоги ТОВ «Компанія Енергія України» у розмірі 101 746,49 грн виникли на підставі Договору постачання електричної енергії споживачу № 7 від 24.11.2021 та договору постачання електричної енергії споживачу № 14 від 24.10.2019; вимоги ТОВ «Тепличне» в розмірі 315 952,54 грн виникли на підставі Договору про надання поворотної фінансової допомоги № ФЗ-18/12/12-19 від 18.12.2019; вимоги ОСОБА_3 в розмірі 463 516,93 грн виникли на підставі договору поворотної фінансової допомоги (позики) № ФЗ 13/02 від 13.02.2018 та Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 29.04.2020; вимоги ТОВ «Медіпромтек» в розмірі 1 163 458,31 грн виникли на підставі договору поставки товару № 20/07 від 20.07.2021; вимоги кредитора Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України в розмірі 413 385,40 грн виникли на підставі податкового повідомлення-рішення (форма «В1) № 00528010704 від 14.07.2021.

Водночас, за результатами проведеної розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» інвентаризації майна встановлено фактичну наявність майна боржника, за рахунок якого можуть бути погашені вимоги кредиторів, загальною вартістю лише 3 500,00 грн.

Також, рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 у справі № 910/10008/21, за позовом ТОВ «Медіпромтек» до ТОВ «Гіпромашзбагачення» про стягнення заборгованості, стягнуто з ТОВ «Гіпромашзбагачення» на користь ТОВ «Медіпромтек» заборгованість в розмірі 768 443,83 грн, пеню у розмірі 8079,02 грн, 3% річних у розмірі 3 231,61 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 11 696,32 грн. Так, ТОВ «Медіпромтек» звернулось з позовом в червні 2021 року з підстав невиконання ТОВ «Гіпромашзбагачення» зобов`язань з оплати за договором поставки, укладеним сторонами 20.07.2020, строк виконання яких настав 04.03.2021, та які підлягали виконанню до 12.05.2021.

Зазначене вище свідчить про неспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» виконати вимоги кредиторів, які існували на момент вчинення оспорюваного правочину, та укладення оспорюваного правочину з безпосередньою метою відчуження активів для ухилення від виконання кредиторських зобов`язань та завдання кредиторам шкоди таким способом.

У відповідності до правових висновків судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у справі № 905/2030/19 (905/2445/19), фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.

Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: - момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі; - контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи); - щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора.

Близький за змістом висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається «про людське око», таким критеріям відповідати не може.

Як вбачається з правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності), після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

Відтак, правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.

Таким чином, будь-який правочин вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.

Близькі за змістом висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 28.07.2022 у справі № 902/1023/19 (902/1243/20).

Необхідно вказати, що цивільні й господарські відносини, у межах яких передбачається виконання обов`язку боржника в майбутньому без забезпечення такого боргу, ґрунтуються в основному на довірі учасників відносин до свого контрагента, а також на впевненості в можливості захистити свої майнові права в спосіб, передбачений законом, зокрема, через суд.

Разом з тим, категорія фраудаторності у галузі банкрутства спрямована на недопущення недобросовісного виведення активів з метою уникнення відповідальності цим майном перед кредиторами, зважаючи, що частина друга ст. 96 ЦК України вимагає, щоби юридична особа відповідала за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Тобто, боржник має усвідомлювати повне виконання свого обов`язку перед кредитором.

З огляду на вищезазначене, можна розмежувати також критерії фраудаторності: об`єктивний - коли вчиняється правочин цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку за наявності існуючої вже заборгованості; суб`єктивний - усвідомлення боржником появи боргу в результаті укладення правочину, що повинно аналізуватися через призму економічної мети договору, сумлінність та добросовісність дій боржника, які мають бути спрямовані на погашення боргу, а не навпаки, на неможливість виконання зобов`язання.

Фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до ст. 7 КУзПБ на підставі п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та ч.ч. 3, 6 ст. 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі ст. 234 ЦК України. У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

Учинення власником майна правочину на шкоду своїм кредиторам може полягати як у виведенні майна боржника власником на третіх осіб, так і у створенні преференцій у задоволенні вимог певного кредитора на шкоду іншим кредиторам боржника, внаслідок чого виникає ризик незадоволення вимог інших кредиторів.

Правочини за участю боржника, які допомагають реалізувати таку мету, мають ознаки фраудаторності, незалежно від того, чи такий правочин є двостороннім (одностороннім) чи багатостороннім (у якому буде задіяно низку учасників, об`єднаних єдиною неправомірною метою).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.07.2023 у справі № 908/626/22 (908/1840/22-908/1841/22-908/1843/22-908/1844/22).

Враховуючи зазначені вище обставини, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про визнання недійсним на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 42 КУзПБ, п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, ч.ч. 3, 6 ст. 13 ЦК України, ст. 234 ЦК України акту приймання-передачі нерухомого майна від 23.08.2022, оскільки оспорюваний правочин вчинений Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» протягом «спірного періоду», за наслідками чого майно боржника відчужене на користь заінтересованої стосовно боржника особи за ціною нижчою за ринкову вартість, при чому в подальшому боржником взагалі не отримано жодної оплати за відчужене майно, тобто останнє фактично відчужене боржником безоплатно, у результаті чого погашення вимог кредиторів боржника стало неможливим та чим кредиторам Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпромашзбагачення» завдано шкоду.

При розгляді даної справи судом ураховано правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 11.07.2023 у справі № 910/1539/21 (910/7148/22), від 05.04.2023 у справі № 920/10/21 (920/868/21).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Положеннями статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено поняття державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі документів, зазначених у ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Оскільки за наслідками розгляду даної заяви підлягають визнанню недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна від 23.08.2022, то місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про скасування відповідних рішень державного реєстратора про проведену державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» на спірне нерухоме майно, про поділ об`єкта нерухомого майна та реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» на створені в результаті поділу об`єкти нерухомого майна.

Крім того, за для ефективного відновлення порушеного права, суд першої інстанції правомірно задовольнив вимогу про поновлення в державному реєстрі запису про право власності на спірне нерухоме майно за боржником.

Відтак, місцевий господарський суд належним чином дослідивши матеріали справи, дотримуючись норм процесуального та матеріального права, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/8349/22 (910/7577/23) та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Приписами статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» до якої приєднався ОСОБА_1 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/8349/22 (910/7577/23) підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання даної апеляційної скарги, у відповідності до статті 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 267-271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Солюшенс» до якої приєднався ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 у справі № 910/8349/22 (910/7577/23) залишити без змін.

3. Справу № 910/8349/22 (910/7577/23) повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано - 25.03.2024.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Поляков

С.В. Сотніков