Рішення

від 06.03.2024 по справі 910/14286/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.03.2024Справа № 910/14286/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віолана-ТЕК"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмета спору на стороні відповідача - Фізичну особу-підприємця Макуху Олександра Анатолійовича

про стягнення 1866419,10 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - Даниленко Є.В.;

від відповідача - Никипорець І.Ф.;

від третьої особи - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віолана-ТЕК" (далі - позивач) 1866419,10 грн, що є вартістю нестачі вантажу, який перевозився за залізничною накладною СМГС від 16.02.2022 №32148610.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що у зв`язку із повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України під загрозою обстрілів опинилася і Сумська область, через кордон якої з російської федерації на станцію Хутір-Михайлівський прибули спірні вагони, з метою уникнення знищення або розкрадання вантажів вагони були передислоковані подалі від кордону з російською федерацією. Зі станції Хутір-Михайлівський вагони переміщено на під`їзну станцію Фізичної особи-підприємця Макухи Олександра Анатолійовича у м. Шостка, відповідно, нестача вантажу виникла в період перебування його на цій під`їзній колії, а отже підстав для покладення відповідальності за нестачу вантажу до відповідача немає.

Крім того, відповідач посилається на виникнення форс-мажорних обставин.

Судом було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмета спору на стороні відповідача - Фізичну особу-підприємця Макуху Олександра Анатолійовича (далі - третя особа).

У своїх письмових поясненнях третя особа вказує на відсутність між ним та позивачем договірних відносин, обов`язок забезпечувати охорону вантажу у третьої особи відсутній. За усним повідомленням начальника станції м. Шостка, який керувався вимогами Шосткінської районної військової адміністрації, було переміщено на під`їзну станцію третьої особи вагони з метою збереження вантажу, який є вибухонебезпечним, оскільки на той час велися активні бойові дії у Сумській області.

Позивач не погоджується із твердженнями відповідача та вважає, що саме він є особою, яка відповідає за збереження вантажу.

Ухвалою суду від 17.01.2024 було закрито підготовче провадження та призначено розгляду справи по суті на 19.02.2024.

У судовому засіданні 19.02.2024 представник позивача та відповідача надали усні пояснення, від третьої особи надійшли письмові пояснення через канцелярію суду та на стадії судових дебатів було оголошено перерву до 06.03.2024.

У судовому засіданні 06.03.2024 представник позивача підтримав вимоги позову повністю, представник відповідача заперечив повністю проти позову, представник третьої особи не з`явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІОЛАНА-ТЕК» як замовником та Акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» як перевізником укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 10.03.2020 № 8201923 (далі - Договір перевезення) на підставі публічного договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com.

Укладення договору перевезення підтверджено повідомленням перевізника від 10.03.2020 № 99-36632829/2020-001 та присвоєно замовнику код відправника/одержувача: 8353.

Згідно з підпунктом 1.1 Договору перевезення предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

16.02.2022 за залізничною накладною СМГС від 16.02.2022 №32148610 ПАТ «РЖД» (ОАО «РЖД», РФ) був прийнятий до перевезення та транспортувався в Україну вантаж (товар) - газів вуглеводневих суміш скраплена (ГНГ 27111900, Гази нафтові інші скраплені). Транспортування вантажу (товару) здійснювалось за маршрутом: станція і залізниця відправлення: ст. Сургут, Свердловська залізниця (РЖД); відправник: ТОВ «Газпромтранс» (ООО «Газпромтранс»), код відправника 9041; станція і залізниця призначення: ст. Буян, Південно-Західна залізниця (УЗ); одержувач: ТОВ «Віолана-Тек», код одержувача 8353.

Перевезення вантажу відбувалось у вагоно-цистернах: №50816321 вага вантажу 35,80 тон, №58162231 вага вантажу 21,25 тон, №50813542 вага вантажу 35,55 тон.

Загальна вага вантажу (товару), який був відвантажений в зазначених вище трьох вагоно-цистернах становить - 92600 кг (92,6 тони).

23.02.2022 цистерни з вантажем перетнули кордон України через прикордонну станцію Зерново-експ., Південно-Західної залізниці, про що на накладній проставлений штамп «під митним контролем».

З метою митного оформлення вантажу були оформлені митні декларації:

1) попередня митна декларація від 23.02.2022 № UA903020/2022/002246 (IM ЕЕ);

2) додаткова декларація до попередньої митної декларації від 24.02.2022 № UA903020/2022/002265 (ІМ 40 ДЕ).

З 23.02.2022 АТ «Українська залізниця» прийняла вантаж до перевезення та зобов`язалася доставити вантаж до станції призначення у встановлені для даного виду перевезення строки.

Виробником зазначеного в цьому позові вантажу (товару) є ПАТ «Сургутнафтогаз». Поставка цього вантажу (товару) в Україну здійснена за контрактом від 23.11.2021 № KYO-PK-22-0013/XP, укладеного між АТ «Компанія Уфаойл» (продавець) та ТОВ «Германн Віллє» (покупець), що зазначено в графі 25 залізничної накладної СМГС від 16.02.2022 № 32148610.

Згідно з Додатком від 01.02.2022 №2 до контракту від 23.11.2021 № K.YO-PK-22-0013/ХР Товар - гази вуглеводневі скраплені паливні марки ПБТ - були поставлені в лютому 2022 на умовах СРТ Буян. Ціна Товару відповідно до Додатку складає 580 доларів США за тону. Вартість товару була сплачена на умовах 100% передоплати на підставі рахунку від 01.02.2022 №00001430. Право власності на Товар перейшло від Продавця до Покупця в момент здачі Товару перевізнику (залізниці) на станції відправлення Сургут. Товар був прийнятий залізницею до перевезення за залізничною накладною СМГС від 16.02.2022 № 32148610. Вантажоодержувач: ТОВ «Віолана-Тек», код одержувача 8353, залізничний код та станція одержувача Буян (321705).

24.02.2022 на території України вантаж (товар), поставка якого здійснена за контрактом від 23.11.2021 № KYO-PK-22-0013/XP, був проданий на підставі договору поставки від 28.01.2022 №280122-КО укладеного між ТОВ «Германн Віллє» (Продавець) та ТОВ «Західекотоп» (Покупець). Згідно з Додатком від 22.02.2022 №2 до договору від 28.01.2022 №280122-КО Продавець зобов`язався передати до 15.03.2022, а Покупець прийняти та оплатити Товар у кількості 128,350 тон. Поставка здійснювалась на умовах: станція Буян, Київської обл., Південно-Західної залізниці. Ціна Товару складає: 27500 грн за тону з урахуванням ПДВ 20%. Зобов`язання Продавця з поставки Товару вважаються виконаними з моменту підписання Сторонами Акту прийому-передачі Товару. Право власності на Товар перейшло від Продавця до Покупця в момент підписання Акту прийому - передачі Товару між Сторонами.

Між ТОВ «Германн Віллє» та ТОВ «Західекотоп» підписані акти прийому-передачі від 24.02.2022 № 6, в якому зазначено про передачу газу скрапленого у вагонах-цистернах: №50816321 вага вантажу 35,80 тон, №58162231 вага вантажу 21,25 тон, №50813542 вага вантажу 35,55 тон.

Таким чином, право власності на товар в 3-х залізничних цистернах №№ 50816321, 58162231, 50813542 з газом вуглеводневим скрапленим паливним марки пропан-бутан технічний на території України належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Західекотоп».

Як зазначає позивач, вартість Товару була сплачена в повному обсязі 04.05.2022 на підставі платіжного доручення від 04.05.2022 № 3487. Сума платіжного доручення включає вартість вантажу в 8-ми залізничних цистернах, в тому числі в 3-х залізничних цистернах №№ 50816321, 58162231, 50813542.

За залізничною накладною СМГС від 16.02.2022 №32148610 отримувачем вантажу є позивач.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 № 64/2022 розміщеному на офіційному сайті Офісу Президента України, та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ у зв`язку із воєнною агресією російської федерації проти України на території України було оголошено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який продовжує діяти по сьогоднішній день.

Як вказує відповідач, з метою уникнення знищення або розкрадання вантажів та вагонів, 110 вагонів, у тому числі і вагони №№ 50816321, 50813542, 58162231, 24.02.2022 були передислоковані подалі від кордону України з російською федерацією, а саме із станції Хутір-Михайлівський на станцію Неплюєво.

Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Кодексу цивільного захисту України, Указів Президента України від 24.02.2022 .N« 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 № 68/2022 «Про створення військових адміністрацій» Шосткинською районною військовою адміністрацією 24.03.2022 на адресу Конотопської дирекції залізничних перевезень направлено лист-звернення за № 06-14/461 про переміщення вантажу зі станції Неплюєво на інші залізничні станції на територію Шосткинського району.

Відповідач каже, що ним на виконання зазначених вказівок Шосткинської районної військової адміністрації вагони №№ 50816321, 50813542, 58162231 маневровим порядком було переміщено на станцію Янпіль, а в подальшому 05.04.2022 переміщено на станцію Шостка. На підставі листа-звернення Шосткинської районної військової адміністрації від 05.04.2022 № 06-14/491, адресованого начальнику станції Шостка регіональної філії «Південно-Західна залізниця», вагони №№ 50816321, 50813542, 58162231 з сьомої колії станції Шостка тепловозом власника під`їзної колії фізичної особи-підприємця Макухи Олександра Андрійовича було переміщено на власну під`їзну колію.

На станції Шостка було складено пам`ятку від 05.04.2023 №5 форми ГУ-45 про подавання вагонів №№50816321, 50813542, 58162231, яка підписана начальником станції Шостка (Тівецьким В.О.) та власником під`їзної колії (Макухою О.А.), що засвідчує приймання вагонів на під`їзну колію.

Відповідачем також було надано копії актів загальної форми від 05.04.2022 №№25, 26, 27 якими засвідчено, що вагони №№50816321, 50813542, 58162231 подавались на під`їзну колію у технічному та комерційному плані справними.

Третя особа у своїх поясненнях не заперечує факт переміщення відповідних вагонів на під`їзні колії, які належать їй, однак зауважує, що такі дії були вчинені за усним розпорядженням начальника станції Шостка (Тівецького В.О.), окрім того, ту кількість вагонів, яку довелось перемістити зі станції Шостка, третя особа не могла розмістити безпосередньо на своїй під`їзній колії для відстою на тривалий час без локомотива, оскільки це заборонено в зв`язку з особливостями профілю колії, що несе ризик настання аварійної ситуації, а також вагони створювали б перешкоди для здійснення основної діяльності із забезпечення технологічного процесу з подання/забирання вагонів під вивантаження/навантаження для вантажоотримувачів/вантажовідправників, а тому, за погодженням з начальником станції Тівецьким В.О., вагони були поставлені на залізничну колію ТОВ «Шосткинський елеватор» в місцях, де дозволяв профіль залізничної колії, під візуальний контроль охорони ТОВ «Шосткинський елеватор» та асфальтового заводу.

Як стверджує відповідач, враховуючи відсутність вагів на під`їзній колії, з метою перевірки маси вантажу у вагонах (в тому числі і вагонах №№ 50816321, 50813542, 58162231) всі вагони було переставлено з під`їзної колії ФОП Макуха О.А. на 7 колію загального користування станції Шостка, про що свідчить пам`ятка про забирання вагонів № 102 від 16.08.2022.

Власник під`їзної колії ФОП Макуха О.А. відмовився від підпису пам`ятки про забирання вагонів форми ГУ-45 від 16.08.2022, про що складено акт загальної форми від 16.08.2022 № 380.

Під час зважування вагонів на станційних тензометричних вагонних вагах встановлено нестачу вантажу у розмірі 90800 кг. Результат огляду засвідчено актами загальної форми № 35, № 36 та № 382 та комерційним актом № 328206/23 від 16.08.2022, складеним на станції Шостка. Зокрема, в акті загальної форми № 35 зазначено, що вагони відставлені з під`їзної колії ФОП Макуха О.А. на 7 станційну колію на підставі листа начальника станції Шостка від 12.08.2022 № 12/08-01.

Під час комісійного огляду в присутності начальника станції Шостка Тивецького В.А., комерційного агента Ромащенко О.В., начальника ГТО № 2 ТП «Дружба» Сумської митниці Ткаченка А.В., начальника відділу правового забезпечення Шосткинської районної військової адміністрації Пономарьова Г.А., дільничого офіцера Шосткинського районного управління поліції Вожика Ю.П. встановлено, що на кришках заливних горловин вагонів №№ 50816321, 58162231, 50813542 запірно-пломбувальні пристрої відправника №№С6933597, С6933596, С6933595 відсутні, наявний доступ до вантажу. При переважуванні вагонів на станційних танзометричних вагонних вагах ВВТ-150-С2 № 8, повірених 10.08.2022, в присутності вищеперелічених осіб встановлено наступне: у вагоні № 50816321 брутто 35 250 кг, тара з документа 35 000 кг, нетто 250 кг, що менше документа на 35 550 кг; у вагоні № 58162231 брутто 35 600 кг, тара з документа 34 850 кг, нетто 750 кг, що менше документа на 20 500 кг; у вагоні № 50813542 брутто 34850 кг, тара з документа 34 050 кг, нетто 800 кг, що менше документа на 34 750 кг.

Відповідач зазначає, що представник ФОП Макуха О.А. від участі в перевірці вантажу відмовився.

В акті загальної форми № 36 від 16.08.2022 зафіксовано, що на кришки заливних горловин вагонів накладені запірно-пломбувальні пристрої станції Шостка, зокрема на вагон №58162231 ЗПУ №Х746674, на вагон № 50816321 ЗПУ №Х746674, на вагон № 50813542 ЗПУ №Х746763.

Все зазначене в актах загальної форми №№ 35 та 36 також викладене у комерційному акті № 328206/23 від 16.08.2022, який складено на станції Шостка регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця».

Відповідач вважає, що саме третя особа має нести відповідальність за нестачу вантажу у спірних вагонах, оскільки за умовами Договору №3696 про експлуатацію залізничної під`їзної колії при станції Шостка, укладений між відповідачем та третьою особою 10.04.2021, саме на останнього покладено відповідальність за схоронність вагонного парку.

Третя особа зазначає, що у неї відсутній обов`язок забезпечувати охорону вагонів своїми засобами і за свій рахунок, так як вони були переміщені на її під`їзну колію не в межах її комерційної діяльності, яка полягає в поданні/забиранні вагонів під вивантаження/навантаження для вантажоотримувачів/вантажовідправників, а для потреб залізниці.

Відповідач також зазначив, що з метою встановлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності супровідним листом № 7 за підписом начальника станції Шостка на адресу Шосткинського РУП ГУНП України в Сумській області 29.08.2022 направлено копії документів (комерційного акту №328206/23 від 16.08.2022, актів загальної форми від 16.08.2022 № 35 та №36, залізничної накладної № 32148610, листа-звернення Шосткинської районної військової адміністрації від 24.03.2022 № 06-14/461 про переміщення вантажу та листа-звернення від 05.04.2022 № 06-14/491 про переміщення вантажу, а також вагонного листа ст. Сургут).

Згідно наданої Шосткинським РВ УМВС в Сумській області інформації листами від 28.10.2022 № 4810/СВ та від 11.01.2023 № 129/СВ на даний час Слідчим відділом Шосткинського районного управління поліції ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022202550000011, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України. До зазначеного кримінального провадження також долучено комерційні акти за фактом розкрадання вантажу у вагонах №№50816321, 50813542, 58162231.

У подальшому 29.08.2022 вагони №№ 50816321, 50813542, 58162231 було відправлено зі станції Шостка на станцію Буян, де за участю представника отримувача вантажу було проведено комісійну видачу вантажу з перевіркою його маси.

Позивачем при прийманні та перевірці кількості вантажу в 3-х цистернах №№ 50816321, 50813542, 58162231 була виявлена його нестача, про що були складені комерційний акт від 15.09.2022 № 321705/2 та акт експертизи від 16.09.2022 № 1-606.

В комерційному акті від 15.09.2022 № 321705/2 вказано наступне:

На підставі комерційного акта №328206/23 від 16.08.22 станції Шостка відбувалася комісійна видача вантажу нафтові гази з вагонів № 50816321, 50813542, 58162231 прибулих по відправленню №32148610 Сургут-Буян. У перевізному документі зазначено вантаж нафтові гази. Вага визначена відправником на вагонних вагах. У відомості вагонів зазначено:

- вагон № 50816321 маса вантажу нетто 35800 кг, тара вагона 34600/35000 кг,

- вагон № 50813542 маса вантажу нетто 35550 кг, тара вагона 34600/34050 кг,

- вагон № 58162231 маса вантажу нетто 21250 кг, тара вагона 34600/34850 кг.

12.09.2022 на станції Бородянка проводилося комісійне переваження вантажу нафтові гази у вагонах на 150-т тензометричних вагонних вагах. При переважування виявилося:

- вагон № 50816321 маса брутто 35300 кг,

- вагон № 50813542 маса брутто 34900 кг,

- вагон № 58162231 маса брутто 35700 кг.

Після вивантаження вантажу з вагонів 15.09.2022 по станції Бородянка проводилося комісійне визначення маси тари вагонів на 150 тензометричних вагонних вагах.

Вагон № 50816321 перевірена тара вагона склала 34500 кг, маса брутто 35300 кг, маса нетто 800 кг, що менше проти маси нетто зазначеної у відомості вагонів на 35000 кг.

Вагон №58162231 перевірена тара вагона склала 34750 кг, маса брутто 35700 кг, маса нетто 950 кг, що менше проти маси нетто зазначеної у відомості вагонів на 20300 кг.

Вагон №50813542 перевірена тара вагона склала 33900 кг, маса брутто 34900 кг, маса нетто 1000 кг, що менше проти маси нетто зазначеної у відомості вагонів на 34550 кг.

Нестача вантажу у вагонах №50816321, 58162231,50813542 склала 89850 кг, що менше на 950 кг проти нестачі вантажу, зазначеної в комерційному акті № 328206/23 від 16.08.2022 станції Шостка.

Переважання вагонів з вантажем та визначення маси тари вагонів проводилося двічі. Інформація підтвердилась. Вантаж прибув у технічно справних вагонах. Вантаж, якого не вистачає у вагонах міг вміститися в них.

Перед вивантаженням із кришок заливних горловин цистерн було знято справні ЗПУ станції Шостка:

- з вагона № 58162231 ЗПУ № Х746674,

- з вагона № 50816321 ЗПУ № Х746691,

- з вагона № 50813542 ЗПУ № Х746763.

В акті експертизи від 16.09.2022 №1-606 експертом зазначено, що в пред`явлених 3-х залізничних цистернах №№ 50816321, 58162231, 50813542 згідно даним пред`явленої накладної від 16.02.2022 №32148610, паспорта від 14.02.2022 №42 з газом вуглеводневим скрапленим паливним марки пропан-бутан технічний, маса нетто склала 2750 кг.

Також експертом в акті зазначено, що кришки люків-лазів кожної із пред`явлених цистерн опломбовані одним справним ЗПУ з відбитками: Х746763, Х746674, Х746691, які не відповідають даним пункту 19 відомості вагонів до накладної від 16.02.2022 №32148610.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Перевезення за залізничною накладною №32148610 від 16.02.2022 здійснювалось зі станції Сургут, Свердловська залізниця, на станцію Буян, Південно-Західна залізниця, (залізниці російської федерації і України), у зв`язку із чим, до відносин перевезення вантажу підлягають застосуванню правила Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - СМГС, Угода).

Цією Угодою встановлюється пряме міжнародне залізничне сполучення для перевезень вантажів залізницями, зокрема залізницями російської федерації та України (ст. 1 СМГС).

СМГС є чинною з 01.11.1951 для УРСР, а відповідно до Закону України «Про правонаступництво України» та «Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів» є чинною для України з 05.06.1992.

Тобто, міжнародні перевезення вантажу здійснюються відповідно до правил міжнародних договорів, які відповідно до статті 9 Конституції України та статті 10 Цивільного кодексу України є частиною національного законодавства України та підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до § 1 ст. 3 СМГС ця Угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу в прямому міжнародному залізничному сполученні та в прямому міжнародному залізнично-поромному сполученні.

Згідно з §§ 1,3 та 5 ст. 14 СМГС відповідно до договору перевезення перевізник зобов`язується за плату перевезти вантаж відправника до станції призначення по маршруту, визначеному відправником та договірним перевізником, та видати його отримувачу. Укладення договору перевезення підтверджується накладною. Кожний наступний перевізник, який приймає вантаж до перевезення разом з накладною, вступає в договір перевезення та приймає на себе відповідні зобов`язання.

Згідно з §§1,2 ст. 37 СМГС перевізник несе відповідальність перед відправником або одержувачем, що випливає виключно з договору перевезення, у порядку та межах, встановлених цією Угодою. Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу, пошкодження (псування) вантажу з моменту прийому вантажу до перевезення до моменту його видачі. Обставини, які є підставою для виникнення відповідальності перевізника за втрату, нестачу, ушкодження (псування) вантажу, засвідчуються комерційним актом.

Статтею 43 СМГС визначені обмеження відповідальності перевізника при нестачі вантажу. Так приписами § 1 ст. 43 СМГС встановлено норму природної втрати для рідких вантажів у розмірі 2% від маси рідкого вантажу, зданого до перевезення.

Статтею 5 СМГС також встановлено, що за відсутності відповідних положень у цій Угоді застосовується національне законодавство тієї Сторони, в якій правомочна особа реалізує свої права.

Статтею 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Відповідно до пунктів 2, 3 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут) Статут визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.

Статтею 12 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

За приписами п. (б) ст. 130 Статуту залізниць України право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів мають у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Позивачем як отримувачем вантажу було пред`явлено до АТ «Українська залізниця» (перевізник) претензію від 16.02.2023 за №1602/23-1 про відшкодування коштів за нестачу вантажу, який перевозився у вагоно-цистернах №№ 50816321, 58162231, 50813542 за залізничною накладною СМГС від 16.02.2022 № 32148610.

За результатами розгляду зазначеної претензії АТ «Українська залізниця» надіслано відповідь від 08.06.2023 №ЦМ-Ю-16/87, у задоволенні вимог претензії відмовлено.

Матеріалами справи підтверджується, що спірні вагони перетнули кордон України 23.02.2022 та відповідачем було прийнято вантаж (нафтові гази) до перевезення на території України у такій кількості: вагон № 50816321 - 35,80 тон, вагон № 58162231 - 21,25 тон, вагон № 50813542 - 35,55 тон.

Таким чином загальна вага вантажу у цих трьох вагонах складала 92600 кг.

Натомість, позивачу як одержувачу вантажу фактично було видано 2750 кг. вантажу, що підтверджується вищеописаними матеріалами справи та не заперечується обома сторонами.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. Обов`язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника.

Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за нестачу прийнятого до перевезення вантажу перевізник несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що нестача виникла з незалежних від нього причин.

Заперечення відповідача зводяться до того, що втрата вантажу відбулася саме в період коли спірні вагони стояли на під`їзній колії третьої особи, а отже саме вона є відповідальною особою за нестачу вантажу. Також, відповідач посилається на наявність форс-мажорних обставин які виникли через настання воєнного стану, що зумовило відповідача вчиняти дії за для збереження вантажу.

Так, статтею 74 Статуту залізниць України передбачено право АТ «Укрзалізниця» використовувати залізничну під`їзну колію, яка належить іншому власнику, для виконання маневрових робіт, постановки рухомого складу та з іншою метою.

Натомість, у правовідносинах між позивачем та відповідачем щодо перевезення спірного вантажу відповідальною особою перед позивачем за збереження вантажу є саме відповідач, а не третя особа.

Наявними у справі доказами не підтверджується, що втрата вантажу сталася з вини інших осіб.

Разом з тим, відповідач не позбавлений права, у випадку наявності відповідних доказів, які б підтверджували, що вантаж було втрачено через неправомірні дії третіх осіб, відшкодувати понесені ним збитки.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Разом з тим, суд звертає увагу, на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21, де вказано, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що втрата вантажу сталася саме через настання форс-мажорних обставин у спірних правовідносинах.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, позивачем, враховуючи вартість товару та кількість нестачі вантажу було розраховано суму збитків:

- кількість вантажу (товару), нестача якого підтверджена документально:

* 87,998 (тон) = 87 998,0 (кг) = 89 850,0 (кг) - 0,02 х 92 600,0 (кг), де:

* 89 850,0 (кг) - кількість вантажу (товару), нестача якого підтверджена документально;

* 92 600,0 (кг) - кількість вантажу (товару), зданого до перевезення;

* 0,02 - норма природної втрати для рідких вантажів у розмірі 2% від маси рідкого вантажу, зданого до перевезення;

- ціна вантажу (товару), нестача якого підтверджена документально:

* 21 209,79 (гривень за 1 тону) = 580,0 (доларів США за 1 тону) х 36,5686 (гривень за 1 долар США), де:

* 580,0 (доларів США за 1 тону) - ціна вантажу згідно контрактом від 23.11.2021 р. № KYO-PK-22-0013/XP та рахунком від 14.02.2022 р. №00001430/1;

* 36,5686 (гривень за 1 долар США) - офіційний курс НБУ на день подання позову;

- загальна вартість вантажу, нестача якого підтверджена документально:

* 1 866 419,10 грн = 87,998 (тон) х 21 209,79 (грн за 1 тону).

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначено вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування таких правових наслідків порушення зобов`язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вище перелічених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт нестачі за спірним перевезенням підтверджений комерційним актом та актом експерта, які є належними і допустимими доказами відповідно до вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України. У той же час відповідач, всупереч викладеним вище нормам процесуального законодавства, не спростував подані позивачем докази на підтвердження завдання збитків, у зв`язку з частковою втратою вантажу, що сталася з вини перевізника. Крім того, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що недостача прийнятого залізницею до перевезення вантажу без зауважень виникла з незалежних від неї причин.

З огляну на все вищенаведене позовні вимоги про стягнення суми вартості нестачі вантажу визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віолана-ТЕК" (м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 5; ідентифікаційний код 36632829) 1866419 (один мільйон вісімсот шістдесят шість тисяч чотириста дев`ятнадцять) грн 10 коп. вартості нестачі вантажу, 27996 (двадцять сім тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) грн 29 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 26.03.2024.

Суддя Р.Б. Сташків