Рішення

від 21.03.2024 по справі 910/11503/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.03.2024Справа № 910/11503/23Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп"

до Державної установи "Інститут еволюційної екології Національної академії наук України"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Дтек Київські електромережі"

про стягнення 3 311 621,02 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" до Державної установи "Інститут еволюційної екології Національної академії наук України", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Дтек Київські електромережі" про стягнення 3 311 621,02 грн. задоволено частково. Стягнуто з Державної установи "Інститут еволюційної екології Національної академії наук України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" 2 874 895 (два мільйони вісімсот сімдесят чотири тисячі вісімсот дев`яносто п`ять) грн. 90 коп. основного боргу, 382 801 (триста вісімдесят дві тисячі вісімсот одну) грн. 46 коп. пені, 22 732 (двадцять дві тисячі сімсот тридцять дві) грн. 00 коп. 3 % річних, 4 669 (чотири тисячі шістсот шістдесят дев`ять) грн. 35 коп. інфляційних втрат, 49 276 (сорок дев`ять тисяч двісті сімдесят шість) грн. 49 коп. витрат по сплаті судового збору. У іншій частині позову відмовлено.

19.02.2024 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.03.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/11503/23 призначено на 21.03.2024.

20.03.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі представника позивача.

21.03.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши у судовому засіданні 21.03.2024 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив у його задоволенні, враховуючи таке.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд зазначає, що у відповідних випадках неможливості явки в судове засідання представника учасника справи (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні тощо) такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно ст. 56, 60, 61 Господарського процесуального кодексу України з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах

Отже, відповідач не позбавлений можливості залучити іншого представника у судове засідання, а доказів неможливості розгляду спору без участі відповідача матеріали справи не містять.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.07.2018 року у справі № 927/1091/17.

Судом також врахований висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі № 915/593/17, згідно з яким, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Розглянувши у судовому засіданні 21.03.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає таке.

Згідно з ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року по справі № 922/445/19 та постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 22.11.2019 року по справі № 902/347/18, для розподілу понесених судових витрат стороні необхідно подати лише договір про надання правничої допомоги та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до поданої заяви, позивач просить стягнути з відповідача 100 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката та для визначення їх розміру позивачем було надано: Детальний опис наданих послуг, Договір про надання професійної правничої допомоги № 01-03/23 від 30.06.2023, Додаткову угоду № 1 до Договору про надання професійної правничої допомоги № 01-03/23 від 30.06.2023, Акт прийому-передачі наданих послуг від 16.02.2024 на суму 100 000,00 грн., платіжну інструкцію № 200385 від 16.02.2024 на суму 100 000,00 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000442 від 17.08.2018, ордер серії АІ № 1427900 від 18.07.2023.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу судом враховано, що у ч. 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" законодавець передбачив право адвоката та клієнта встановити розмір винагороди у договорі про надання правової допомоги у фіксованому розмірі або в якості погодинної оплати.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 16.05.2019 року у справі № 823/2638/18, від 20.12.2018 року у справі № 316/1923/16-а (2-а/316/41/17), чинне процесуальне законодавство України не вимагає від сторони, яка звертається до суду із вимогою про відшкодування судових витрат, надання доказів на підтвердження того, що саме таку, а не іншу кількість часу адвокат витратив на виконання робіт. Крім того, від сторони не вимагається наведення обґрунтування, чому саме таку кількість часу витратив адвокат на відповідні дії.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

З огляду на наведене, Верховний Суд у своїй постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19 наголосив на тому, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.

Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності наведення конкретних мотивів, які стали підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення судових витрат у своїх постановах від 01.08.2019 року у справі № 915/237/18, від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 року у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 року у справі № 904/3583/19, від 16.02.2021 року у справі № 910/14138/180.

Ураховуючи принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката, а також часу, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, ураховуючи наведені положення процесуального законодавства та беручи до уваги обґрунтованість та розумність розміру гонорару адвоката, який покладається на іншу сторону, врахувавши доказове наповнення матеріалів справи, те, що спір не є складним, для вирішення даного спору не було необхідності у застосуванні спеціального законодавства, ціна позову могла бути розрахована простим математичним шляхом або шляхом застосування онлайн-калькуляторів які є у відкритому доступі та не потребують спеціальних знань для застосування, суд дійшов висновку, що стягнення заявленої суми не відповідає критерію розумності, справедливості та співмірності.

Судом враховано, що кожна справа має свою специфіку, а тому враховуючи всі аспекти даної справи, суд вважає, що для належного представлення інтересів позивача у цій справі заявлені витрати не відповідають критеріям реальності та розумності, не є неминучими.

За переконанням суду, реальними та розумними витратами позивача на професійну правничу допомогу є витрати у розмірі 30 000,00 грн.

Оскільки заявлені позовні вимоги задоволено частково, з відповідача підлягає до стягнення 29 759,73 грн. витрат на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 233-235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/11503/23 - задовольнити частково.

2.Стягнути з Державної установи "Інститут еволюційної екології Національної академії наук України" (03143, місто Київ, вулиця Лебедєва Академіка, будинок 37, ідентифікаційний код 33593908) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" (01024, місто Київ, вулиця Шовковична, будинок 30 А, офіс 23, ідентифікаційний код 43801489) 29 759 (двадцять дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 73 коп. витрат на правову допомогу.

3.У іншій частині заяви - відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено на підписано 26.03.2024.

Суддя С. В. Стасюк