Ухвала
від 27.03.2024 по справі 755/3113/24
ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/3113/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"27" березня 2024 р. м.Київ

Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., вивчивши матеріали позовної заяви Об`єднання співвласниками багатоквартирного будинку «Шамо 10» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внески на утримання будинку та прибудинкової території,-

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Об`єднання співвласниками багатоквартирного будинку «Шамо 10» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внески на утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України)

Статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України, учасники справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В роз`ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шамо 10» посилається, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

19.02.2024 року працівниками канцелярії Дніпровського районного суду міста Києва відповідно до п.10, розділу І, п.6 розділу ІІ, п.8 розділу ІХ Інструкції було складено акт про втрату документів або перепідшивання справи відсутність вкладень або порушення цілісності, пошкодження конверта (пакування), акт складений про те, що в додатках до позовної заяви відсутній доказ - копія інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На виконання вимог ч.6 ст.187 Цивільного процесуального кодексу України, суддею в порядку досудової підготовки справи здійснено запит до Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА», відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м.Києві та Київській області,відповідно до наданої інформації, з якої вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 , не значиться.

Позивачу необхідно надати докази на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, зокрема докази того, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 .

Положеннями статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство, що становить суспільний інтерес, зобов`язане утворити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером, до складу якої входять не менше двох осіб.

В розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, а саме назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Обов`язок по сплаті комунальних послуг покладається саме на власника/співвласника житлового приміщення та виходячи із обов`язку останній сплачувати послуги за тарифами та нормами споживання в розмірах та порядку встановлених законодавством, на позивача покладається обов`язок доведення обґрунтованості пред`явлених вимог до відповідача.

Таким чином позивачу необхідно надати суду обґрунтований розрахунок заборгованості за надані послуги, які надаються ОСББ «Шамо 10» за адресою: АДРЕСА_1 , з зазначенням обов`язкових реквізитів, та є первинним документом, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно зі ст. 9 ЦПК України та ч. 1ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» цивільне судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно зі ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Частиною 1 статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

За ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» судочинство в Україні цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою, а сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини 3 статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.

Рішенням Конституційного Суду України від 28 лютого 2018 року №2р-2018 Закону України «Про засади державної мовної політики» від 03 липня 2012 року №5029-VI, зі змінами, визнаний неконституційним, втратив чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України зазначеного рішення.

Крім того, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації того), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята ст. 10 Конституції України)

Верховний Суд також неодноразово наголошував на тому, що подані судові документи повинні бути викладенні державною мовою. Правова позиція викладена у ухвалі Верховного суду України від 31 березня 2020 року у справі №636/398/19, провадження №61-5685ск20; від 19 березня 2020 року у справі № 629/5741/19, провадження №61-5019ск20; від 02 березня 2020 року у справі №623/4072/19, провадження №61-2581ск20; від 27 лютого 2020 року у справі №638/6372/19, провадження №61-2956ск20.

До позовної заяви в якості доказу додано: лист мовою оригіналу «индекс инфляции 2024 в Украине», викладений іноземною мовою, що унеможливлює дослідження його змісту у судовому засіданні.

З огляду на зазначене, позивачем має бути поданий переклад на державну (українську) мову вищезазначених додатків, відповідно до кількості учасників судового процесу.

Недотримання обов`язкових вимог до змісту позову є перешкодою до відкриття провадження у справі.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.

На підставі викладеного та керуючись статями 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву Об`єднання співвласниками багатоквартирного будинку «Шамо 10» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внески на утримання будинку та прибудинкової території, - залишити без руху.

Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж п`ять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.

С у д д я:

СудДніпровський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення27.03.2024
Оприлюднено29.03.2024
Номер документу117944948
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг

Судовий реєстр по справі —755/3113/24

Ухвала від 28.06.2024

Цивільне

Дніпровський районний суд міста Києва

Коваленко І. В.

Ухвала від 29.05.2024

Цивільне

Дніпровський районний суд міста Києва

Коваленко І. В.

Ухвала від 27.03.2024

Цивільне

Дніпровський районний суд міста Києва

Коваленко І. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні