Рішення

від 25.03.2024 по справі 914/3817/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2024 Справа № 914/3817/23

За позовною заявою: Приватного акціонерного товариства «Галіція дистилері», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська пивна компанія», м.Львів

про: стягнення 75463,67грн за договором купівлі-продажу №02/15 від 06.04.2015

Суддя У.І.Ділай

Без участі представників сторін

04.03.2024 Господарським судом Львівської області винесено рішення у справі №914/3817/23, відповідно до якого позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська пивна компанія» на користь Приватного акціонерного товариства «Галіція дистилері» 43925,60грн основного боргу, 22558,68грн інфляційних втрат, 4642,52грн 3% річних 4336,87грн пені та 2684,00 грн судового збору.

13.03.2024 від позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою від 14.03.2024 прийнято заяву до розгляду в порядку письмового провадження без участі представників сторін. Зобов`язано відповідача подати письмові пояснення по суті заяви.

Відповідач письмові пояснення по суті заяви не подав.

Згідно з ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд

встановив:

У позовній заяві було зазначено про попередні судові витрати щодо надання правової допомоги в сумі 10000,00грн. В подальшому надійшла заява, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 12000,00грн витрат на правничу допомогу. На підтвердження надання послуг професійної правничої допомоги позивачем надано: копію договору №13 про надання правової допомоги від 04.12.2023; копію акту про надання правової допомоги №1 від 08.03.2024; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1514335 від 18.12.2023, виданого на ім`я адвоката Турки Аліни Сергіївни; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №6703/10 від 19.02.2024.

При прийнятті рішення суд виходив із такого.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Звертаючись до суду із позовом, позивач зазначав про витрати на оплату правової допомоги за підготовку позову.

Заяв про зменшення розміру заявленої позивачем суми витрат на правову допомогу чи заперечень проти поданої заяви відповідач не подав.

Як встановлено судом між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Український дім права» (далі АО «Український дім права») укладено договір про надання правової допомоги від 04.12.2023 (далі договір від 04.12.2023). Згідно з п. 1.1 договору від 04.12.2023, клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту з питань стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу з наданням дилерських повноважень №02/15, що був укладений 06.04.2015 між Приватним акціонерним товариством «ГАЛІЦІЯ ДИСТИЛЕРІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВСЬКА ПИВНА КОМПАНІЯ», а клієнт зобов`язується оплатити надання адвокатським об`єднанням правової допомоги..

Сторони погодили, що винагорода (гонорар) адвокатського об`єднання визначається з розрахунку вартості однієї години роботи адвоката в розмірі 1000 гривень 00 копійок. Клієнт повинен сплатити гонорар адвокатському об`єднанню протягом 5 днів з моменту виставлення рахунку, але не пізніше 60 робочих днів з дня підписання акту. Акт, в разі представництва інтересів клієнта в суді, підписується на наступний день, після прийняття судового рішення. (п. 3.2 договору від 04.12.2023).

Згідно з п. 3.6 договору від 04.12.2023, якщо від клієнта протягом 1 (одного) робочого дня після отримання акту не надійшло адвокатському об`єднанню письмових заперечень на акт, правова допомога вважається прийнятою клієнтом без будь-яких зауважень.

Відповідно до акту №1 про надання правової допомоги від 08.03.2024 АО «Український дім права» надало позивачу такі послуги: надання загальної юридичної консультації, визначення переліку документів, які необхідні для надання правової допомоги; складення тексту позовної заяви про стягнення заборгованості за договором поставки; складання розрахунків пені, індексу інфляції, 3 % річних; формування пакетів документів та відправка позовної заяви; складання клопотання від 01.03.2024 про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 28.02.2024; складання тексту заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, формування пакетів документів, поштова відправка відповідачу, подання до суду.

Суд звертає увагу, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи. Слід також у порядку статті 86 ГПК України давати належну оцінку доказам фактичного надання стороні адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг (додаткова постанова КГС ВС від 07.12.2018 у справі № 922/749/18).

Відповідно до ч. 6 ст. 129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Перевіривши зміст виконаних робіт та їх обсяг, включених в розрахунок вартості наданих послуг, виходячи із критерію розумності їхнього розміру, господарський суд вважає, що не можуть бути покладені на відповідача понесені витрати за складання Клопотання від 01.03.2024 про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 28.02.2024. Названого клопотання Господарський суд Львівської області не отримував.

Щодо вимоги про стягнення за складання заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, суд звертає на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22, в якій зазначено, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною. З огляду на те, що подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору.

Отже, зважаючи на зазначену правову позицію, Господарський суд Львівської області відзначає, що в цій справі витрати за підготовку заяви про ухвалення додаткового судового рішення не можуть бути покладені на відповідача.

З огляду на наведене, оцінивши обґрунтованість доводів позивача, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення витрати на правничу допомогу в сумі 9500,00грн (що включає надання загальної юридичної консультації, визначення переліку документів, які необхідні для надання правової допомоги; складення тексту позовної заяви про стягнення заборгованості за договором поставки; складання розрахунків пені, індексу інфляції, 3 % річних; формування пакетів документів та відправка позовної заяви). В задоволенні решти вимог слід відмовити.

Керуючись 126, 129, 130, 221, 231, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву позивача задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська пивна компанія» (79069, м.Львів, вул.Шевченка, 323; ідентифікаційний код 33285781) на користь Приватного акціонерного товариства «Галіція дистилері» (04053, м.Київ, вул. Кудрявська, 16; ідентифікаційний код 31274359) 9500,00грн витрат на правничу допомогу.

3.У задоволенні решти вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 27.03.2024.

Суддя Ділай У.І.