Рішення

від 20.03.2024 по справі 914/2163/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2024 Справа № 914/2163/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріоін Інжинірінг» (65026, Одеська обл., м.Одеса, пл.Митна, буд 1-А; ідент.код 39032768)

до Відповідача: Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс» (79008, м.Львів, пл. Галицька, буд.15; ідент.код 20765851)

про: захист ділової репутації (визнання недостовірною інформації, розміщеної на сайті 23.03.2023, та зобов`язання вчинити дії для спростування такої інформації).

Суддя: Стороженко О.Ф.

Секретар: Мацейко А.Ю.

Представники:

Позивача: Ровков С.О. - Ордер ВТ №1035356 від 06.07.2023;

Відповідача: Марушевський Д.Л. - Ордер АА №1349442 від 06.09.2023.

Процесуальні дії вчинено Cудом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №11.

Виходячи з обставин, зазначених у частині третій ст. 238 ГПК України, -

Суд встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Кріоін Інжинірінг" подано Позовну заяву до Приватного акціонерного товариства "Телерадіокомпанія Люкс" з вимогами про захист ділової репутації, а саме:

-визнати недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право та недоторканість ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріоін Інжинірінг", інформацію, яка розміщена 23.03.2023 Приватним акціонерним товариством "Телерадіокомпанія Люкс" в особі інтернет - видання " 24 Канал" на інтернет - сайті "Youtube.com, на офіційному You Тube - каналі ресурсу " 24 Канал", а саме в частині спростування стверджень: 1) «Так ось, Служба Безпеки України викрила українську компанію, українську компанію, яка під час війни продавала в Росію сировину для виготовлення високоточної лазерної зброї. Мова йдеться про одеську фірму, яка займається очисткою інертних газів, бо окупанти дуже потребують на цю сировину, особливо в військовому-промисловому комплексі, і ці гази використовують при виготовленні лазерних прицілів для ворожих танків, артилерійського озброєння, навігаційної системи бойових літаків і багато чого іншого.» 2) «Ну ось так на другому році війни директор цієї компанії, директор цього підприємства так мабуть і не зрозумів на чиєму він боці і за пособництво країні агресору, власнику компанії світить 12 років тюрми. Ця українська компанія, в Одесі, окупанти продовжували співпрацювати і ось, дійсно, такий довгий час, вони допомагають окупантам, ну вже не допомагають бо Служба безпеки України працює і добре що знайшли і затримали таких зрадників, але при тому, замість того, аби допомагати українській армії, вони допомагають армії країни-агресора»;

-зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Телерадіокомпанія Люкс" в особі інтернет - видання " 24 Канал" протягом 30 календарних днів (з дня набрання законної сили судовим рішенням) спростувати поширену недостовірну інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю "Кріоін Інжинірінг" шляхом розміщення відеопублікації (відеоролику) із зачитуванням тексту вступної та резолютивної частини судового рішення на інтернет - сайті "Youtube.com", на офіційному YouТube - каналі ресурсу " 24 Канал", в Розділі "відео" ("https://www.youtube.com/@news24tvua/videos"), не допускаючи при цьому власних коментарів, із забезпеченням вільного доступу до спростування без вимоги внесення паролів та/або кодів доступу тощо, під заголовком "Спростування недостовірної інформації щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріоін Інжинірінг", зі строком розміщення не менше 6 місяців з моменту публікації.

Позивачем подано також Відповідь на відзив.

Позивачем підставами позову, зокрема, зазначено:

-Товариство з обмеженою відповідальністю «Кріоін Інжинірінг» (Позивач, Товариство, Підприємство) є єдиним виробничим підприємством у м. Одесі, яке протягом багатьох років виробляє інертні гази (гелій, неон, криптон та інші);

-ТОВ «Кріоін Інжинірінг» продає свою продукцію на внутрішньому ринку України та експортує її за кордон, зокрема до контрагентів таких країн, як США, Австрія, Франція, Туреччина, Південна Корея, Японія, Індія, Таїланд, Тайвань та ін.;

-на Підприємстві працює близько 120 працівників та воно протягом багатьох років сплачує податки до Державного бюджету України;

-продукція Підприємства не є забороненою, подвійного призначення, обмеженою у цивільному обороті і широко використовується у побуті;

-під час виробництва газів підприємство не використовує непоправні природні ресурси; сировина для виробництва нашої продукції - виключно газові суміші, які одержуються при переробці і розподілі атмосферного повітря, а відходи - компоненти повітря і вода;

-у 2016 році наше виробництво рідкісних газів пройшло сертифікацію ІS0 9001:2015;

-23 березня 2023 року ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс», в особі інтернет-видання « 24 Канал», розмістило на інтернет - сайті «Youtube.com», на своїй веб - сторінці (за посиланням: - https://www.youtube.com/watch?v=6_41EEHTa6wab_channel=24Канал) відеоролик під назвою: «СБУ викрила ОБУРЛИВИХ ЗРАДНИКІВ на Одещині / Допомагали РФ зі зброєю!», який містить неправдиву та негативну інформацію щодо ТОВ «Кріоін Інжинірінг», яка шкодить діловій репутації Підприємства;

-у відеопублікації від 23 березня 2023 року Відповідач розмістив відеоролик з інформацією наступного змісту:

«Хочу розпочати цю ефірну годину із новини, яка насправді мене вразила, через те, що знов таки, ми розуміємо, що війна в країні триває, триває вже другий рік, але в нас в державі залишаються на жаль ще ті, ті зрадники, ті колаборанти, які ідуть на співпрацю з ворогом. Так ось, Служба Безпеки України викрила українську компанію, українську компанію, яка під час війни продавала в Росію сировину для виготовлення високоточної лазерної зброї. Мова йдеться про одеську фірму, яка займається очисткою інертних газів, бо окупанти дуже потребують цю сировину, особливо в військовому-промисловому комплексі, і ці гази використовують при виготовленні лазерних прицілів для ворожих танків, артилерійського озброєння, навігаційної системи бойових літаків і багато чого іншого. Але ця фірма насправді е унікальною, чому, тому що потужності російського підприємства значно нижчі за наші, і українське підприємство, ось те одеське, яке співпрацювало з ворогом, воно доводить очистку інертних газів до понад 90 відсотків, при цьому підприємства російської федерації дають лише близько 60 відсотків. Ну ось так на другому році війни директор цієї компанії, директор цього підприємства, так мабуть і не зрозумів на чиєму він боці і за пособництво країні агресору, власнику компанії світить 12 років тюрми. Ця українська компанія, в Одесі, окупанти продовжували співпрацювати і ось, дійсно, такий довгий час вони допомагають окупантам, ну вже не допомагають, бо Служба безпеки України працює і добре що знайшли і затримали таких зрадників, але при тому, замість того, аби допомагати українській армії, вони допомагають армії країни-агресора. Ну ось так, спасибі спецслужбам за те що затримують, за те що знаходять цих зрадників. І дійсно, мабуть кожний з них буде притягнутий до відповідальності за свої дії, але ось така колабораційна діяльність, нажаль, ще продовжується в нашій державі, звісно, що потрібно очищувати це все із нашої держави, просто, я не знаю, кудись відправляти, викидати, і просто відправляти мабуть за грати, аби вони відповідали».

-вказана відеопублікація доступна для перегляду необмеженому колу осіб; Ютуб - канал « 24 Канал» має більше 5 млн. підписчиків; даний відеоролик переглянуло 28 тисяч осіб;

-у відеоролику Відповідачем показані фото виробничих та складських приміщень ТОВ «КРІОІН ІНЖИНІРІНГ»;

-ТОВ «КРІОІН ІНЖИНІРІНГ» не допомагає країні - агресору та не веде будь - якої діяльності з контрагентами країни - агресора (російської федерації);

-інертні гази, в тому числі і високої степені очистки, не використовуються при виготовленні комплектуючих для військової техніки та вогнепальної зброї;

-на українських сайтах (gazmeter.ua, kriogen.com, ballongaz.com.ua та інших) у вільному доступі на території України продаються інертні гази «Гелій» та «Неон» очистки 99,99%;

-також, відповідно до Фіскального чеку № 4260432844030 від 15.06.2023, у магазині « WOOL WORTH», що розташований у м. Ландсберг в Німеччині, в дитячому відділі, був придбаний балон з інертним газом «Гелій» 99,99 % очистки та безперешкодно ввезений на територію України;

-вказані факти підтверджують абсурдність стверджень Відповідача, що з даного газу виготовляється військове обладнання та зброя;

-крім того, Позивач постійно допомагає Збройним силам України, про що свідчать відповідні подяки та грамоти;

-відповідно до ст.94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати; під діловою репутацією юридичної особи (у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб) розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин;

-згідно зі статтею 5 Закону України «Про інформацію», кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів; реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб;

-статтею 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права на спростування недостовірної інформації про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації;

-відповідно до ст. 277 Цивільного кодексу України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації; спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію; поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює; фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом; спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила; спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена;

-при цьому, за змістом приписів статті 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині;

-так, право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб`єкта;

-крім цього, зміст поширюваної недостовірної та негативної інформації фактично містить повідомлення про вчинення посадовими особами Позивача злочину;

-згідно з частиною 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку;

-презумпцію невинуватості, як один з основоположних конституційних принципів судочинства, відображено в ч. 1 ст. 62 Конституції України, ч. 1 ст. 17 КПК України, відповідно до яких особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили; презумпція невинуватості, яка розглядається як процесуальна гарантія в контексті самого кримінального провадження, накладає вимоги, в тому числі щодо передчасних висловлювань про вину обвинувачуваної особи;

-відповідно до практики Європейського суду з прав людини, ділова репутація входить до обсягу прав, гарантованих статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п. 52 Рішення у справі "Frisk and Jensen проти Данії"); у п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини "Сісаd проти Швейцарії" визначено, що будь-яка особа, яка здійснює своє право на свободу вираження поглядів, бере на себе і відповідальність за свої дії, межі якої залежать від конкретної ситуації;

-таким чином, розголошення даних досудового розслідування відносно діяльності Товариства, за яким не було постановлено судового вироку, є розголошенням негативної та недостовірної інформації стосовно нього;

-відповідно до п. 15 Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право;

-вирішуючи питання, чи є в діях Відповідачів ознаки порушення ділової репутації, слід зазначити:

· інформацію було поширено до широких верств населення; під вказаною вище відеопублікацією міститься велика кількість переглядів, 120 коментарів, 1200 оціночних символів;

· поширена інформація стосується конкретної юридичної особи - «Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріоін Інжинірінг»; незважаючи на те, що в публікації не зазначається назва підприємства, публікація містить акцентування на місці розташування вказаного підприємства - в м. Одесі; окрім «Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріоін Інжинірінг», в м. Одесі відсутні підприємства, що здійснюють аналогічну діяльність; крім того, публікація містить фотографії внутрішніх приміщень Підприємства, що надає змогу ідентифікувати приміщення, особливо з боку тих осіб, які в ньому були присутні; публікація містить ствердження про вчинення злочинних дій посадовими особами саме Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріоін Інжинірінг»;

· поширена інформація є недостовірною; вказані в публікації дані не є достовірними, жодних торгових операцій з країною - агресором з 24.02.2022 не відбувалось; продукція ТОВ «Кріоін Інжинірінг» не використовується у військовій сфері та з неї не може вироблятись зброя; інертні гази продаються у вільному доступі як в Україні, так і в інших країнах світу; розповсюджена інформація містить фактичні ствердження про вчинення посадовими особами підприємства тяжких злочинів, що порушує презумпцію невинуватості, а оскільки вказана презумпція підлягає спростуванню виключно в судовому порядку, в межах розгляду справи про кримінальне правопорушення, то тягар доведення обставин достовірності розповсюдженої інформації покладається на Відповідача;

· поширення зазначеної інформації порушило особисте немайнове право Позивача - право на недоторканість ділової репутації, що призвело до настання матеріальних збитків;

-вирішуючи питання, чи містять розміщені публікації фактичні ствердження чи оціночні судження, слід враховувати: у Постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 398/3086/19 (провадження № 61-9893св20) зазначено: «За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Судження є такою думкою, у якій при її висловлюванні дещо стверджується про предмет дійсності і яка об`єктивно є або істинною чи хибною і при цьому неодмінно однією із двох. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування. Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом»;

-слід розрізняти факти та оціночні судження; наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна (LINGENS v. AUSTRIA, № 9815/82, § 46, ЄСПЛ, 08 липня 1986 року);

-публікацію Відповідача викладено у формі фактів та стверджень;

-Відповідач не навів жодних доказів висловлювань: «Так ось, Служба Безпеки України викрила українську компанію, українську компанію, яка під час війни продавала в Росію сировину для виготовлення високоточної лазерної зброї. Мова йдеться про одеську фірму, яка займається очисткою інертних газів, бо окупанти дуже потребують на цю сировину, особливо в військовому-промисловому комплексі, і ці гази використовують при виготовленні лазерних прицілів для ворожих танків, артилерійського озброєння, навігаційної системи бойових літаків і багато чого іншого» містить фактичне ствердження про наявність торгівельної діяльності під час війни з РФ, тоді як в дійсності такої діяльності Позивач не веде; також вказано, що «інертні гази використовуються у військово- промисловому комплексі та при виготовленні прицілів для танків, артилерії, літаків та багато чого іншого»;

-вказані висловлювання є фактичним ствердженням, вони не містять епітетів, гіпербол чи алегорій, а містять дані щодо вчинення дій, які підпадають під ознаки злочину, та обставин, які не відповідають дійсності;

-висловлювання: «Ну ось так, на другому році війни директор цієї компанії, директор цього підприємства так мабуть і не зрозумів на чиєму він боці і за пособництво країні агресору, власнику компанії світить 12 років тюрми. Ця українська компанія, в Одесі, окупанти продовжували співпрацювати і ось, дійсно, такий довгий час, вони допомагають окупантам, ну вже не допомагають бо Служба безпеки України працює і добре, що знайшли і затримали таких зрадників, але при тому, замість того, аби допомагати українській армії, вони допомагають армії країни-агресора» містить дані щодо надання Позивачем, його власником та посадовою особою (директором) допомоги окупантам;

-вказане висловлювання є фактичним ствердженням, воно не містить епітетів, гіпербол чи алегорій, а містить дані щодо вчинення дій, які підпадають під ознаки злочину;

-крім того, Відповідач стверджує про допомогу армії країни - агресора та відсутність допомоги українській армії, що також не відповідає дійсності;

-таким чином, вказана інформація є недостовірною та негативною, а відтак такою, що підлягає спростуванню;

-Відповідач є власником вказаного інтернет-видання, отже позовні вимоги заявлені відповідно до спірних матеріальних правовідносин та відповідно до норм процесуального права.

Відповідачем подано Відзив і Заперечення з обґрунтуванням безпідставності позовних вимог та, зокрема, зазначено:

-відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (що підтверджується також численною актуальною практикою Верховного Суду), при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

·поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

·поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

·поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

·поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право;

-у цій справі, окрім іншого, Позивач повинен довести, що оскаржувана інформація стосується саме його, є недостовірною та порушує його особисті немайнові права;

-зі змісту оскаржуваної інформації неможливо чітко встановити, про яку саме юридичну особу йдеться;

-в оскаржуваній інформації, та у відеоролику в цілому, ведучою озвучуються виключно наступні вислови: «Викрила українську компанію, українську компанію, яка під час війни продавала в росію сировину для виготовлення високоточної лазерної зброї», «Мова йдеться про одеську фірму, яка займається очисткою інертних газів», «Ця українська компанія, в Одесі», «Українське підприємство, ось це - одеське, яке співпрацювало з ворогом», «директор цієї компанії, директор цього підприємства»;

-враховуючи, що одним з елементів складу правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є порушення особистих немайнових прав конкретної особи шляхом оприлюднення недостовірної інформації про неї певному колу осіб, імперативом є доведення того, що пересічний глядач, ознайомившись з оскаржуваною інформацією, буде асоціювати її конкретно з особою Позивача;

-проте оскаржувана інформація та відеоролик у цілому, містять лише абстрактні фрази, які жодним чином не дозволяють ідентифікувати конкретну юридичну особу, що фігурує у відеоролику (не зазначається адреса юридичної особи, повне або скорочене найменування, персональні дані посадових осіб юридичної особи тощо);

-отже, жодних даних, які б стосувалися Позивача та надавали можливість з точністю ідентифікувати останнього, у відеоролику наведено не було;

-Позивач не надав достатніх доказів, що у відеоролику згадується саме юридична особа Позивача;

-фактично позиція Позивача щодо свого процесуального статусу в цій справі ґрунтується на його особистій думці, вираженій у формі стверджень в позовній заяві (зокрема, Позивач ідентифікує себе як «єдине виробниче підприємство у м. Одесі, яке протягом багатьох років виробляє інертні гази»);

-враховуючи зазначене, очевидним є те, що пересічні глядачі, після перегляду відеоролику, не зможуть ідентифікувати під «одеською компанією» безпосередньо Позивача;

-так як з відеоролику неможливо встановити, що оскаржувана інформація стосується саме Позивача (а Позивачем зворотного не доведено), наведене є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позову;

-недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені);

-згідно з п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на Відповідача, проте Позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації;

-разом з тим, відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію» (в редакції, чинній станом на день публікації), « 1. Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. 2. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості»;

-отже, кожне зі спірних стверджень слід перевіряти, чи воно містить інформацію, яка безпосередньо стосується Позивача, чи така інформація поширена у формі фактичних, а не оціночних суджень, і якщо така інформація поширена у формі фактичних суджень - чи є вона недостовірною;

-відеоролик було опубліковано 23.03.2023; в описі та в назві відеоролику було зазначено посилання на Службу Безпеки України, яка викрила компанію в Одесі, що постачала росії сировину для створення зброї;

-у той же день новини схожого змісту (у відео та текстовому форматі з наданням фотографій, аналогічних до фотографій, показаних у відеоролику) були опубліковані ще десятками різного роду інформаційних ресурсів (зазначене, зокрема, підтверджується роздруківками з сайтів);

-як було повідомлено в самому відеоролику та вбачається з наданих роздруківок новин з інших інформаційних ресурсів, першоджерелом інформації та фотографій було Повідомлення, розміщене 23.03.2023 о 16.00 год. Службою Безпеки України (СБУ) на своєму офіційному веб-сайті (домен: gov.ua) за електронною адресою: https:ssu.gov.ua/novyny/sbu-vykryla-odesku-kompaniiu-yaka-postachala-v-rf-syrovynu-dlia-vyrobnytstva-lazernykh-prytsiliv;

-аналогічне повідомлення було розміщене в офіційному телеграм-каналі СБУ та на facebook сторінці прес-служби СБУ;

-при цьому, якщо дослідити текст Повідомлення СБУ, можна зробити висновок, що дані, наведені в оскаржуваній інформації (та у відеоролику в цілому) повністю базуються на даних, зазначених у Повідомленні СБУ;

-у той же час, оскаржувана інформація (та відеоролик у цілому) подає дані, надані в Повідомленні СБУ, з урахуванням різних багатозначних мовно-стилістичних одиниць, виникнення яких є наслідком критичного суб`єктивного оціночного судження телеведучої, яка в такий спосіб оцінювала та коментувала обставини, наведені в Повідомленні СБУ;

-зокрема, в оскаржуваній інформації вживаються такі невід`ємні елементи оціночних суджень, як припущення («Ну ось так на другому році війни директор цієї компанії, директор цього підприємства так, мабуть, і не зрозумів на чиєму він боці...»), слова, вжиті у переносному значенні («власнику компанії світить 12 років тюрми», при цьому 12 років-санкція, передбачена ч. 1 ст. 111-2 КК України);

-у контексті наведеного звертаємо увагу на нормативно-правове обґрунтування допустимості наведених висловлювань;

-відповідно до ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань;

-згідно з ч. 2 ст. 47-1 Закону України «Про інформацію», оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири; оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості;

-відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і використання практики Європейського суду з прав людини», Європейська Конвенція та рішення Європейського суду є джерелом права в Україні, національні суди мають використовувати практику Європейського суду;

-згідно зі ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу вираження поглядів; це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів;

-стаття 10 Конвенції передбачає різницю між «інформацією» та «ідеями»; свобода висловлювань не обмежується фактичними даними, які можна підтвердити, вона включає також погляди, критику, припущення; особа, що висловила свої погляди, а не факти, не повинна доводити їх правдивість - це є порушенням статті 10 Конвенції (Торгіерсон проти Нідерландів, Рішення № 11308/84);

-так, у справі «Українська прес-група проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 10 Конвенції захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надані; журналістська свобода передбачає також використання висловлювань, деякою мірою перебільшених або навіть провокаційних; при дотриманні умов параграфа 2 статті 10 Конвенції, право вільно передавати інформацію поширюється не лише на «інформацію» та «ідеї», які сприймаються сприятливо або вважаються необразливими чи нейтральними, але й такі, які ображають, шокують чи викликають стурбованість; такі є вимоги плюралізму, толерантності і лібералізму, без яких немає «демократичного суспільства»;

-таким чином, враховуючи наведені норми матеріального права та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, можна констатувати, що оспорювана інформація є критичним суб`єктивним оціночним судженням автора, яке є наслідком аналізу даних з Повідомлення СБУ;

-отже, взяті з контексту відеоролику оскаржувані висловлювання не можна віднести до недостовірних фактичних стверджень, і вони не є такими за змістом Закону України «Про інформацію» та ст. 277 ЦК України, проте такі висловлювання є оціночними судженнями;

-оскаржувана інформація також містить вирази, які є суб`єктивною критичною оцінкою, особистою думкою автора, сформованою внаслідок аналізу обставин, наведених у Повідомленні СБУ, а саме:

· «бо окупанти дуже потребують на цю сировину, особливо в військовому-промисловому комплексі», що відповідає наступним даним в Повідомленні СБУ: «Компанія продавала ворогу інертний газ високої очистки та обладнання для його обробки, які використовуються у військово-промисловому комплексі рф. Зокрема, ці гази потрібні у процесі виготовлення лазерних прицілів для ворожих танків та високоточних видів озброєння. Українське підприємство - унікальне за своїми спроможностями, оскільки може доводити очистку інертних газів до понад 90%. Для прикладу, на території рф місцеві заводи дають лише 60% очистки»;

· «ця українська компанія, в Одесі, окупанти продовжували співпрацювати», що відповідає наступним даним в Повідомленні СБУ: «Саме тому ворог намагався зберегти контроль за українською компанією. Для цього у 2022 році фактичні власники установи, які є громадянами рф, формально перепродали її активи кіпрській фірмі та найняли для управління український менеджмент. Для безперешкодного вивезення сировини замовникам до рф у березні минулого року російські бенефіціари зареєстрували афілійовану комерційну структуру на Близькому Сході. Саме ця фірма у подальшому закуповувала товар у представників одеського підприємства та переправляла його до росії»;

· «дійсно, такий довгий час вони допомагають окупантам, ну вже не допомагають, бо Служба безпеки України працює, і добре, що знайшли і затримали таких зрадників», що відповідає наступним даним в Повідомленні СБУ: «Саме тому ворог намагався зберегти контроль за українською компанією. Для цього у 2022 році фактичні власники установи, які є громадянами рф, формально перепродали її активи кіпрській фірмі та найняли для управління український менеджмент. Для безперешкодного вивезення сировини замовникам до рф у березні минулого року російські бенефіціари зареєстрували афілійовану комерційну структуру на Близькому Сході. Саме ця фірма у подальшому закуповувала товар у представників одеського підприємства та переправляла його до росії. Під час обшуків на виробництві, в офісних приміщеннях та у помешканнях фігурантів виявлено документи із доказами протиправної діяльності. Наразі керівнику українського підприємства повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 4 ст. 111-1 (колабораційна діяльність); ч. 1 ст. 111-2 (пособництво державі-агресору)»;

· висловлювання «але при тому, замість того, аби допомагати українській армії, вони допомагають армії країни- агресора» є результатом провокаційного, критичного суб`єктивного аналізу Повідомлення СБУ в частині: «Компанія продавала ворогу інертний газ високої очистки та обладнання для його обробки, які використовуються у військово-промисловому комплексі рф. Зокрема, ці гази потрібні у процесі виготовлення лазерних прицілів для ворожих танків та високоточних видів озброєння»;

-в іншій частині оскаржувана інформація, за своєю суттю, повністю дублює дані, наведені в Повідомленні СБУ, зокрема висловлювання: «Служба Безпеки України викрила українську компанію, українську компанію, яка під час війни продавала в росію сировину для виготовлення високоточної лазерної зброї. Мова йдеться про одеську фірму, яка займається очисткою інертних газів», «ці гази використовують при виготовленні лазерних прицілів для ворожих танків, артилерійського озброєння, навігаційної системи бойових літаків і багато чого іншого», відповідає наступним даним з Повідомлення СБУ: «СБУ викрила одеську компанію, яка постачала в рф сировину для виробництва лазерних прицілів» та «Компанія продавала ворогу інертний газ високої очистки та обладнання для його обробки, які використовуються у військово-промисловому комплексі рф. Зокрема, ці гази потрібні у процесі виготовлення лазерних прицілів для ворожих танків та високоточних видів озброєння. Українське підприємство -унікальне за своїми спроможностями, оскільки може доводити очистку інертних газів до понад 90%. Для прикладу, на території рф місцеві заводи дають лише 60% очистки»;

-звертаємо увагу на нормативно-правове обґрунтування допустимості наведених висловлювань;

-виходячи зі змісту ст.277 Цивільного кодексу України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

-так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини (Рішення від 28 березня 2013 року у справі «Нова газета та Бородянський проти Росії», заява № 14087/08; Рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Махмудов, Агадзе проти Азербайджану», заява № 35877/04, § 44; Рішення від 22 жовтня 2007 року у справі «Ліндон, Очаківський-Лоуренс та Джулі проти Франції», заяви № 21279/02 та № 36448/02, § 55), при розгляді справ про захист честі, гідності та ділової репутації суд, для оцінки правомірності заявлених вимог, використовує три критерії, за наявності хоча б одної з них висловлювання визнається оціночним судженням та не вважається зловживанням правом на свободу слова;

-так, оціночні судження повинні мати в основі певний (мінімальний) набір фактів, за наявності яких вони не повинні розглядатися як зловживання, зокрема, судження повинні містити: 1) посилання на факти, що вважаються загальновідомими, або 2) підтвердження висловлювання будь-яким джерелом, або ж 3) посилання на незалежне дослідження;

-таким чином, повідомлення новин, засноване на інтерв`ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль "сторожового пса суспільства" (наприклад, Рішення у справі "The Observer and The Guardian v. the United Kingdom", від 26 листопада 1991 року, п. 59);

-Рішенням від 21 лютого 2012 року у справі «Тушалп проти Туреччини» Європейський суд встановив, що навіть припускаючи, що висловлювання заявника могли були визнані провокативними, грубими та агресивними, вони становили оціночні судження; при цьому, Європейський суд підкреслив, що використання, навіть, «вульгарних фраз» само по собі не є визначальним в оцінці агресивного висловлювання, адже це може слугувати просто «стилістичним цілям», оскільки «стиль є частиною комунікації як форми вираження та, як такий, захищений разом зі змістом вираження»;

-Європейський Суд вважав за необхідне зазначити, що журналістська свобода та громадська діяльність також включають можливість перебільшень або навіть провокацій; повідомлення новин, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль "сторожового пса суспільства" (Рішення ЄСПЛ у справі "The Observer and The Guardian v. the United Kingdom", від 26 листопада 1991 року);

-враховуючи наведені обставини в комплексі, відсутні підстави вважати, що оспорювана інформація є такою, що не відповідає дійсності, порушує немайнові права Позивача та потребує спростування, так як оспорювана інформація є оціночним судженням автора із застосуванням стилістичних засобів мови, є його особистою думкою та критикою, яка ґрунтується на особистих припущеннях, сформованих внаслідок аналізу даних відкритих джерел (в тому числі, з офіційних джерел - Повідомлення СБУ);

-більше того, інформація щодо Позивача, як фігуранта кримінального провадження, з обставинами, тотожними до обставин, наведених в Повідомленні СБУ, наявна у відкритому доступі у Єдиному державному реєстрі судових рішень;

-окремо звертаємо увагу, що Позивач не був позбавлений права на спростування або права на відповідь у порядку, визначеному ст. 43 Закону України «Про медіа», ст. 277 Цивільного кодексу України, проте Позивач безпідставно не реалізував своє право на спростування та/або на відповідь для всебічного відображення ситуації, що склалася.

Представники Сторін надали пояснення стосовно обставин спору.

У судовому засіданні 07.02.2024 Судом оголошувалась перерва до 20.03.2024 (у межах розумного строку).

Справу, згідно з нормами статей 12, 247 ГПК України, розглянуто за правилами загального позовного провадження (у межах розумного строку).

У ході дослідження обставин справи та поданих доказів, - Суд встановив:

23.03.2023 Відповідачем, в інтернет-виданні « 24 Канал», розміщено (на сайті https://www.youtube.com/@news24tvua/videos ) відеопублікацію (відеоролик) під назвою: «СБУ викрила обурливих зрадників на Одещині/ Допомога рф зі зброєю», у якому розміщено інформацію такого змісту:

«Хочу розпочати цю ефірну годину із новини, яка насправді мене вразила, через те, що знов таки, ми розуміємо, що війна в країні триває, триває вже другий рік, але в нас в державі, залишаються на жаль ще ті, ті зрадники, ті колаборанти, які ідуть на співпрацю з ворогом. Так ось, Служба Безпеки України викрила українську компанію, українську компанію, яка під час війни продавала в Росію сировину для виготовлення високоточної лазерної зброї. Мова йдеться про одеську фірму, яка займається очисткою інертних газів, бо окупанти дуже потребують цю сировину, особливо в військовому-промисловому комплексі, і ці гази використовують при виготовленні лазерних прицілів для ворожих танків, артилерійського озброєння, навігаційної системи бойових літаків і багато чого іншого. Але ця фірма насправді е унікальною, чому, тому що потужності російського підприємства, значно нижче за наші, і українське підприємство, ось те одеське, яке співпрацювало з ворогом, воно доводить очистку інертних газів до понад 90 відсотків, при цьому підприємства російської федерації дають лише близько 60 відсотків. Ну ось так на другому році війни директор цієї компанії, директор цього підприємства, так мабуть і не зрозумів на чиєму він боці і за пособництво країні агресору, власнику компанії світить 12 років тюрми. Ця українська компанія, в Одесі, окупанти продовжували співпрацювати і ось, дійсно, такий довгий час вони допомагають окупантам, ну вже не допомагають, бо Служба безпеки України працює і добре що знайшли і затримали таких зрадників, але при тому, замість того, аби допомагати українській армії, вони допомагають армії країни-агресора. Ну ось так, спасибі спецслужбам за те що затримують, за те що знаходять цих зрадників І дійсно, мабуть кожний з них буде притягнутий до відповідальності за свої дії, але ось така колабораційна діяльність, нажаль, ще продовжується в нашій державі звісно, що потрібно очищувати це все із нашої держави, просто, я не знаю, кудись відправляти, викидати, і просто відправляти мабуть за грати, аби вони відповідали.».

Зазначена відеопублікація доступна для перегляду необмеженому колу осіб.

Позивач стверджує, що зазначена відеопублікація стосується саме Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріоін Інжинірінг», так як Товариство є єдиним виробником інертних газів у м.Одеса. Проте, такі дані не є достатніми для належної ідентифікації певної юридичної особи.

Крім цього важливо, що докази стосовно того, що Товариство є єдиним виробником такої продукції - відсутні.

Також Позивач стверджує, що відеопублікація містить недостовірну інформацію стосовно Товариства та його посадових осіб, оскільки Товариство не веде будь-якої діяльності з контрагентами, розташованими у російській федерації, а інертні гази наявні у вільному доступі (у торговій мережі) і не використовуються при виготовленні комплектуючих для військової техніки чи зброї.

При цьому Позивач зазначив про надання Товариством допомоги Збройним Силам України і для підтвердження такої обставини надав Подяки від військових формувань ЗСУ.

Відповідач ствердив, що відеопублікація ґрунтується на Повідомленні Служби безпеки України, яке було розміщено на її офіційному веб-сайті 23.03.2023 такого змісту:

«Служба безпеки викрила керівництво унікального українського підприємства з Одеси на співпраці з країною-агресором.

Компанія продавала ворогу інертний газ високої очистки та обладнання для його обробки, які використовуються у військово-промисловому комплексі рф.

Зокрема, ці гази потрібні у процесі виготовлення лазерних прицілів для ворожих танків та високоточних видів озброєння.

Українське підприємство - унікальне за своїми спроможностями, оскільки може доводити очистку інертних газів до понад 90%. Для прикладу, на території рф місцеві заводи дають лише 60% очистки.

Саме тому ворог намагався зберегти контроль за українською компанією. Для цього у 2022 році фактичні власники установи, які є громадянами рф, формально перепродали її активи кіпрській фірмі та найняли для управління український менеджмент.

Для безперешкодного вивезення сировини замовникам до рф у березні минулого року російські бенефіціари зареєстрували афілійовану комерційну структуру на Близькому Сході.

Саме ця фірма у подальшому закуповувала товар у представників одеського підприємства та переправляла його до росії.

Під час обшуків на виробництві, в офісних приміщеннях та у помешканнях фігурантів виявлено документи із доказами протиправної діяльності.

Тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин злочину та притягнення винних до відповідальності.

Розслідування проводили за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора».

Виходячи зі змісту Повідомлення СБУ та відеопублікації Відповідача, у них не зазначено ні найменування, ні жодних інших ідентифікаційних даних «підприємства в Одесі», про яке поширено відповідну інформацію.

Зміст відеопублікації Відповідача (яка не містить додаткових ідентифікаційних даних порівняно із Повідомленням СБУ), не дає можливості ідентифікувати таке «підприємство» та стверджувати, що мова йде саме про Товариство з обмеженою відповідальністю «Кріоін Інжинірінг», тому глядачі (слухачі) спірної відеопублікації не могли здійснити таку ідентифікацію, крім тих окремих осіб, які працюють у Товаристві і яким відомо про наявність слідчих дій та кримінального провадження, тому, шляхом логічного аналізу усіх обставин у сукупності, вони могли прийти до такого висновку.

Ствердження Позивача про здійснення такої ідентифікації деякими його контрагентами доказами не підтверджено. Крім цього, враховуючи, що інформація про «одеське підприємство» поширена і в офіційному Повідомленні СБУ, така ідентифікація могла бути здійснена і на підставі офіційних джерел.

Тобто, враховуючи відсутність достатніх ідентифікаційних даних «одеського підприємства», ствердження Позивача про поширення (Відповідачем) спірної інформації саме про ТзОВ «Кріоін Інжинірінг» належним чином - не доведено.

Відповідно, відсутність у спірній відеопублікації достатніх даних для належної ідентифікації юридичної особи унеможливлює задоволення позову про спростування відповідної інформації.

Крім цього, у Суду відсутні підстави для зазначення (у рішенні) тексту спростування із вказівкою на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кріоін Інжинірінг», так як сама відеопублікація не містить найменування та інших ідентифікаційних даних такої юридичної особи.

Також важливо, що інформація, розміщена Відповідачем у спірній відеопублікації, ґрунтується на офіційному джерелі інформації - Повідомленні Служби безпеки України.

Крім цього важливо, що окремі особи мали змогу (шляхом логічного аналізу) ідентифікувати Товариство лише за тими висловами у спірній відеопублікації («українська компанія в Одесі», «одеська фірма, яка займається очисткою інертних газів», «одеське підприємство» і ін.), які відтворюють зміст офіційного Повідомлення Служби безпеки України («українське підприємство з Одеси», «одеське підприємство», «підприємство може доводити очистку інертних газів до понад 90%» і ін.) із застосуванням, при цьому, певного мовно-стилістичного забарвлення.

Офіційна інформація державних органів, до часу визнання її недостовірною у судовому порядку, вважається достовірною.

Тому інформація (у засобах масової інформації), яка відтворює офіційну інформацію державних органів, також не вважається недостовірною, що зумовлює відсутність підстав для спростування такої інформації.

І оскільки Службою безпеки України не здійснено спростування інформації, розміщеної у її Повідомленні від 23.03.2023 про «одеське підприємство», відсутні підстави для спростування інформації Відповідача, яка відтворює таку офіційну інформацію (із наданням, при цьому, оціночних суджень).

Так як усі факти у спірній відеопублікації (стосовно «одеського підприємства») базуються на фактах з офіційного Повідомлення СБУ, а наявні у відеопублікації оціночні судження, згідно з нормою ч.1 ст.30 Закону України «Про інформацію» (у редакції, чинній станом на 23.03.2023), не входять у предмет доказування і не підлягають доведенню та спростуванню у зв`язку з відсутністю відповідальності за їх висловлювання, тому відсутні підстави для задоволення вимоги Позивача про спростування такої інформації.

Враховуючи зазначене, наявні підстави для відмови у задоволенні позову.

Інші обставини, зазначені Сторонами, не впливають на правильне вирішення спору, тому встановленню - не підлягають (ч.2 ст.76 ГПК України).

При цьому важливо, що у Позивача, згідно з нормами ч.1 ст.277 ЦК України та ч.2 ст.30 Закону «Про інформацію» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), наявним було право на надання відповіді та власного тлумачення обставин у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширеної інформації та надання їй своєї оцінки.

Проте Позивач зазначеним правом не скористався.

Також важливо, що оцінку фактам (перевірку їх відповідності дійсним обставинам), які зазначено Службою безпеки України (у її офіційному Повідомленні від 23.03.2023), буде надано судом у кримінальному провадженні, що унеможливлює надання такої оцінки Судом при розгляді господарського спору.

Крім цього, позов обґрунтовано також і обставинами, які стосуються посадових осіб (фізичних осіб), проте такий спір підлягає розгляду у порядку цивільного (а не господарського) судочинства.

Згідно з нормою п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, наявні підстави для покладення на Позивача витрат на судовий збір.

Враховуючи Клопотання Відповідача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення у справі, наявні підстави, передбачені нормами статей 129 (ч.8), 221, 233 (ч.3), 238 (п.5 ч.6) ГПК України, для призначення судового засідання для вирішення питання про розподіл таких витрат.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 2, 12-14, 73-80, 86, 91, 123, 129, 221, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України,-

Суд вирішив:

1.Відмовити у задоволенні позову повністю.

2.Призначити на 03.04.2024 о 16:10 год. судове засідання для вирішення питання про розподіл витрат Відповідача на професійну правничу допомогу. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду за адресою: м.Львів, вул.Личаківська, 128 (2-й поверх, зала судових засідань).

3.Встановити Відповідачу 5-денний строк на подання доказів стосовно понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Дане Рішення набирає законної сили відповідно до норм статей 240, 241, 254, 256, 257 ГПК України, а саме:

- у випадку відсутності апеляційного оскарження у 20-денний строк - після закінчення вказаного строку, встановленого на подання апеляційної скарги (до Західного апеляційного господарського суду), який обчислюється з дня складення повного Рішення;

- у випадку апеляційного оскарження (у 20-денний строк) і відсутності факту скасування - після ухвалення Західним апеляційним господарським судом відповідного судового рішення.

Повне рішення складено 27.03.2024.

Суддя Стороженко О.Ф.