Рішення

від 14.03.2024 по справі 916/3379/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3379/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.

при секретарі судового засідання: Курко Ю.О.

за участю представників:

від позивача: Чабан І.А..;

від відповідача: Нечепуренко І.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6; код ЄДРПОУ 01125672);

до відповідача: Приватного підприємства "СВ" (68000, Одеська область, Одеський район, місто Чорноморськ, вулиця Промислова, будинок 7; код ЄДРПОУ 13922572);

про стягнення 802 459,24 грн.

1. Суть спору.

ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № 3886/23 від 04.08.2023) до Приватного підприємства "СВ", в якій просить суд стягнути з останнього 672 838,83 грн основної заборгованості, 16 054,98 грн інфляційних втрат, 107137,18 грн пені та 6428,25 грн 3% річних, а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов укладеного Договору про організацію та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури № 70/д від 07.09.2022 в частині оплати отриманих послуг.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.08.2023 було відкрито провадження у справі №916/3379/23 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 11.09.2023.

01.09.2023 до суд від Приватного підприємства "СВ" надійшов відзив на позовну заяву (вх. №30028/23).

11.09.2023 до суду від Державного підприємства "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №31197/23).

У судовому засіданні 11.09.2023 судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 02.10.2023. При цьому встановлено строки для надання відповіді на відзив - до 20.09.2023, а також заперечень до 29.09.2023.

19.09.2023 до суду від Державного підприємства "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" надійшла заперечення на відзив (вх. №32529/23).

28.09.2023 від Приватного підприємства "СВ" до суду надійшла заява із запереченнями (вх. №34018/23).

Також 28.09.2023 від Приватного підприємства "СВ" до суду надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№34028/23).

У судовому засіданні 02.10.2023 суд ухвалою у протокольній формі відклав підготовче засідання на 16.10.2023.

16.10.2023 до суду від Приватного підприємства "СВ" надійшли письмові пояснення (вх. № 36426/23).

Ухвалою суду від 16.10.2023 було витребувано у Державного підприємства "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" копії документів на підставі яких було встановлено розмір вільного тарифу Державного підприємства "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" на період отримання ПП "СВ" послуг за договором №70-д від 07.09.2022

У судовому засіданні 16.10.2023 судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 13.1.2023.

26.10.2023 до суду від Державного підприємства "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії документів на підставі яких було встановлено розмір вільного тарифу (вх. № 38385/23).

08.11.2023 від Приватного підприємства "СВ" до суду надійшло клопотання (вх. № 40492/23), у якому відповідач просив суд застосувати до позивача заходи процесуального примусу.

10.11.2023 від Приватного підприємства "СВ" до суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 40885/23).

15.11.2023 до суду від Державного підприємства "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" надійшли письмові пояснення (вх. № 41168/23).

У судовому засіданні 13.11.2023 судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 29.11.2023.

27.11.2023 до суду від Приватного підприємства "СВ" надійшли пояснення у справі (вх. №43332/23) та від ПП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" додаткові пояснення у справі (вх. № 43416/23).

У судовому засіданні 29.11.2023 судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 29.11.2023.

Судове засідання 29.01.2024 не відбулось, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Одеса та Одеській області, про що секретарем судового засідання було складено відповідну довідку.

13.12.2023 від Приватного підприємства "СВ" до суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 45004/23).

Ухвалою суду від 13.12.2023 було призначено розгляд справи на 17.01.2024.

03.01.2024 до суду від Державного підприємства "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" надійшли письмові пояснення (вх. № 216/24 та 227/24).

У судовому засіданні 05.02.2024 суд оголосив протокольну ухвалу в порядку п.3 ч.2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження у справі № 916/4870/23 та призначення справи до розгляду по суті в засіданні суду на 26.02.2024.

У судовому засіданні 17.01.2024 суд оголосив протокольну ухвалу в порядку п.3 ч.2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження у справі № 916/3379/23 та призначення справи до розгляду по суті в засіданні суду на 29.01.2024.

Судове засідання 29.01.2024 не відбулось, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Одеса та Одеській області, про що секретарем судового засідання було складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 29.01.2024 було призначено розгляд справи на 22.02.2024.

У судовому засіданні 22.02.2024 суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про перерву у розгляді справи до 14.03.2024.

У судове засідання 14.03.2024 з`явився представник позивача та підтримав позовні вимоги, а також з`явився представник відповідача та заперечував проти задоволення позову.

У судовому засіданні 14.03.2024, судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та відкладено складення повного рішення на строк, визначений ч.6 ст. 233 Господарським процесуальним кодексом України.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Доводи Державного підприємства "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК".

Як посилається позивач, між Державним підприємством "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" Україна (Підприємство) і Приватним підприємством "СВ", відповідно до ст. 6 ЦК України Ч. 3 СТ.18 ЗУ «Про морські порти України» як користувачі технологічно пов`язаних об`єктів портової інфраструктури для визначення взаємних прав та обов`язків щодо організації та забезпечення безперервності технологічного процесу надання послуг у морському порту Чорноморськ та встановлення єдиного порядку експлуатації відповідної інфраструктури уклали Договір №70/д від 07.09.2022.

27.09.2022 укладено додаткову угоду №l до договору №70/Д, 06.01.2023 року укладено додаткову угоду №2 до договору №70/д, 17.03.2023 укладено додаткову угоду 33 до договору №70/д.

Позивач стверджує, що 15.09.2022 року на адресу ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" надійшла заявка від ПП "СВ" №27-022 щодо надання 40 бетонних блоків.

Позивач зазначає, що згідно Акту фіксації дати початку надання послуг до Договору про організацію та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури від 07.09.2022 №70/д , сторони підтвердили, що 15.09.2022р. на підставі п. 3.2. Договору Підприємство розпочало надання клієнту послуг із забезпечення об`єктами портової інфраструктури у вигляді 40 бетонних блоків з метою сформування бунтів для навантаження суден.

Позивач додає, що на виконання умов Договору, ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" направляло ПП "СВ" рахунки за договором та акти здачі-прийняття робіт для здійснення оплати за допомогою програми « 1С Підприємство», а саме:

1. Пр/542 від 28.02.2023 на суму 433 838.17 грн, який був направлений відповідачу 09.03.2023;

2. Пр/783 від 31.03.2023 на суму 80 532,83 грн, який був направлений відповідачу 04.04.2023;

3. Пр/1 035 від 03.05.2023 на суму 85 728,50 грн, який був направлений відповідачу 04.05.2023;

4. Пр/1 340 від 31.05.2023 на суму 72 739,33 грн, який був направлений відповідачу 05.06.2023.

Позивач наголошує, що згідно реєстру видачі рахунків та актів представник ПП "СВ" повторно отримував рахунки та акти вищезазначені, а також акт звірки, а саме: 05.03.23, 14.04.2023 28.06.2023.

Однак, згідно тверджень позивача, ПП "СВ" в порушення п.п.2.3, 3.1. Договору не сплатив ці рахунки.

Крім того, позивач повідомляє, що листом №66-23 від 03.05.2023 року ПП "СВ" просила припинити надання послуг з використання 40 бетонних блоків з 04.05.2023 р., однак даний лист пізніше було відкликано Відповідачем на підставі листа №67-23 від 17.05.2023.

Позивач також зазначає, що 09.06.2023 року на адресу ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" надійшов лист від ПП "СВ" №70-23 від 02.06.2023 з повідомленням щодо відмови від оплати послуг.

Позивач стверджує, що зазначені блоки не повертались ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК", що підтверджується актом від 30.06.2023. Таким чином, на даний час у ПП "СВ" існує заборгованість за використання 40 блоків огородження-упор (без підвозу-відвозу) перед ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" у розмірі 672 838,83 грн, а також штрафних санкції, які були нараховані позивачем, через несплату вказаної заборгованості відповідачем.

У запереченнях на відзив, що по суті є відповіддю на відзив позивач зазначає, що заявка №27-2022 зіи 15.09.2023 була виготовлена на бланку товариства, підписана директором підприємства та містить печатку підприємства відповідача, що не давало позивачу можливості сумніватися у достовірності зазначеного в документах.

Також позивач зазначає, що додаткових заяв щодо не ознайомлення та непогодження з тарифами підприємства від відповідача не надходило, а також таке питання в ході надання послуг у відповідача не виникало.

З огляду на зазначене позивач доходить висновку, що при замовленні послуг у відповідності до п. 3.2 Договору, відповідач повністю був погоджений з умовами їх отримання.

Окрім того, позивач звертає увагу, що 05.03.2023, 14.04.2023, 28.06.2023 ПП "СВ" направляв свого представника для отримання оригіналів рахунку та Акту приймання-здачі наданих послуг для підписання та повернення Підприємству належного йому екземпляру Акту підписаного та засвідчений власною печаткою протягом 3-х діб після отримання. Однак, ПП "СВ" на виконання п. 3.6 Договору не повернуло до ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" підписані та засвідчені екземпляри актів, а тому вони вважаються такими, що прийняті ним без зауважень і мають силу документів, підписаних Клієнтом.

Також у відповіді на відзив позивач зазначає, що твердження відповідача про порушення лише ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" норм чинного законодавства, оскільки нібито між сторонами існують відносини оренди, не заслуговують на увагу з огляду на те, що дані спірні відносини є двосторонніми, а тому у випадку якщо існує порушення норм законодавства, то таке порушення може відбуватися лише обома сторонами, а не тільки одною. Крім того, даної спірні відносини виникли саме з ініціативи відповідача на підставі заявки відповідача.

Щодо непогодження відповідача з штрафними санкціями, позивач зазначає, що на виконання п. 3.2 Договору, за допомогою програми 1С (версія 2010), позивачем лише сформовано та направлено рахунки на електронну адресу відповідача, а саме Sv.stividor@gmail.com, яка зазначалась відповідачем при укладенні договору. Водночас позивач стверджує, що електронні листи надіслано на електронну адресу, а не на особистий кабінет користувача «lС:Підприємство», а отже не має значення наявність такої програми відсутня у відповідача.

ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" у письмових поясненнях (вх. № 41168/23 від 15.11.2023) зазначає, що послуги, що надаються ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК", ціни, тарифи, ставки тощо уповноваженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування не встановлені та не регулюються, є вільними та мають визначатися виключно договором між стивідорною компанією та її клієнтом. Таким чином, позивач надав плановий розрахунок тарифу та згідно п. 14 Планового розрахунку вартість надання послуг з використання блок огородження упор становить 1,48 дол.США/од./день.

3.2. Доводи Приватного підприємства "СВ" .

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та звертає увагу на положення п. 3.2 Договору №70/д від 07.09.2022, у якому зазначається: «Послуги, не визначені у пункті 3.1, надаються Підприємством на підставі заявок Клієнта та сплачуються за вільними тарифами Підприємства, чинними на день надання цих послуг, ... "у заявці, згідно зразку. Клієнт вказує. що він ознайомлений і згоден з вартістю вільних тарифів Підприємства, чинних на день надання послуг, що зазначені у заявці".

Відповідач зазначає, що якщо порівняти текст у Зразку заявки (що вказується у Договорі №70/д від 07.09.2022) та Заявці від 15.09.2022 №27-2022 надісланою ПП "СВ" можна побачити що вони абсолютно різні за змістом та суттю. як видно, ПП "СВ" не вказує що: "Ознайомлений і згоден з вартістю робіт (послуг) за вільними тарифами підприємства, чинними на день надання послуг, що зазначені у заявці, або розрахунком фактичних витрат ІЮ виконання заявлених робіт (послуг)», а просто просить: «надати 40 бетонних блоків щоб сформувати бунти для навантаження суден».

Таким чином, на думку відповідача, якщо це саме послуга, то вона повинна бути включена в тариф, встановленого пп. 1.1 Додатку №1 до Договору №70/д від 07.09.2022.

Окрім того відповідач звертає увагу на обставину формування ціни у 1,48 доларів США.

Відповідач стверджує, що позивач не надає а ні наказ про встановлення тарифу, ні його розрахунок, навіть на офіційній веб-сторінці позивача відсутня інформація про тарифи. Тариф у такому розмірі не погоджувався сторонами.

Другою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог відповідач визначає той факт, що позивач у своїх рахунках вказує загальну суму до сплати, розраховану за таким методом, що послуга надавалась кожного дня. Натомість відповідно до положень пп. 1.1 Договору №70/д від 07.09.2022: «Підприємство надає послуги ... , що використовуються при виконанні Клієнтом як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних з/на судна ... ». Крім того, відповідач наголошує, що в абз. 4 пп. 3.6. Договору № 70/д від 07.09.2022 вказується: «Остаточний рахунок та акт приймання-здачі за обробку суднової партії оформляється Підприємством, на дату завершення обробки суднової партії ... ».

Отже, на думку відповідача, такі послуги позивач надає тільки тоді, коли ПП "СВ" як портовий оператор обробляє суднову партію. Це підтверджується і Додатковою угодою №1 від 27.09.2022 до Договору №70/д від 07.09.2022, в пп.1 якої встановлені тарифи, що прив`язані до тоннажу обробленого вантажу силами ПП "СВ".

Так, на думку відповідача, надання 40 бетонних блоків не було і не є послугою, а є за своєю природою орендою.

Відповідач, звертаючи увагу на положення ч. 1 ст. 759 ЦК України, ч. 1 ст. 901 ЦК України та лист від 23.02.2004 №8-11-19 Міністерства юстиції України, вказує, що оскільки предметом договору найму є неспоживна річ, а предметом договору про надання послуг є послуга, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, враховуючи, що бетонні блоки - це річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при одноразовому використанні (неспоживна річ), спірний договір не може бути віднесений до договору про надання послуг.

Додатково відповідач звертає увагу, що позивач у Акті від 30.06.2023 підтверджує що ним бетонні блоки були передані ПП "СВ" (фактично в оренду) оскільки він пише: « ... відмовилися підписувати акти на використання бетонних блоків, які були передані їм для використання у своїй виробничій діяльності .. » та «Станом на 30.06.2023 року бетонні масиви не повернуті відділу експлуатації майна Соціальної служби, за яким вони обліковуються згідно бухгалтерського обліку». А це вже, на думку відповідача, прямо вказує що мало місце не надання послуги, а саме передача майна в оренду.

Третьою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог відповідач визначає той факт, що позивач не виконав умови пп. 3.4 Договору №70/д від 07.09.2022, в частині надсилання рахунків на «електронну адресу Клієнта». Посилання позивача що рахунки та акти були відправлені за допомогою програми « 1 С», на думку відповідача не є належним доказом, оскільки відповідно до Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних: та іншнх обмежувальних заходів (санкцій)» накладені санкції та заборонено використання державними підприємствами програмного продукту «lС», оскільки його виробник - компанія з країни-агресора. Тобто посадові особи позивача свідомо наражають на кібер-небезпеку своє підприємство що є об`єктом критичної інфраструктури.

Також позивач наголошує, що ПП "СВ" не використовує в своїй діяльності програму « 1 С». І до теперішнього часу так і не отримало на свою електронну пошту жодного рахунку та/або акту від позивача. Таким чином, нараховані пеня 3% річних та інфляційні позивач взагалі не мав вимагати сплатити оскільки відповідно до абз. 2 пп. 3.4 Договору № 70/д від 07.09.2022: «Моментом отримання Клієнтом виставлених рахунків вважається дата направлення Підприємством рахунку на електронну адресу Клієнта».

Четвертою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог відповідач у відзиві визначає те, що позивач в своєму листі від 16.06.2023 №52/07.1- 7 стверджує, що: « … були складені та підписані двома сторонами акти наданих послуг від 28.02.2023, 31.03.2023, 03.05.2023, 31.05.2023, якими підтверджено надання послуг із використання ПП "СВ" -10 бетонних блоків ... » та надав копії цих «актів». Звертаємо увагу суду що Акти здачі-приняття робіт (надання послуг) №Пр/542 від 28.02.2023, №Пр/783 від 31.03.2023, №Пр/1035 від 03.05.2023, №Пр/1340 від 31.03.2023, які надаються позивачем в додатках до позовної заяви) не підписані з боку ПП "СВ", оскільки останнє висловлює свою незгоду з цією «послугою». Натомість позивач надіслав на адресу ПП "СВ" незрозумілі Акти наданих послуг №б/н від 28.02.2023, №б/н від 31.03.2023, №б/н від 03.05.2023 та №б/в від 31.05.2023р. підписані Начальником ВЕМ соціальної служби, Начальником кладу ВЕМ соціальної служби та нібито Директором ПП "СВ". Те що нібито директор ПП "СВ" підписував ці акти - не відповідає дійсності, оскільки підпис стоїть не ОСОБА_1 а якоїсь невідомої особи. Справжній підпис директора ПП "СВ" - ОСОБА_1 стоїть на договорі додатку та усіх додаткових угодах листах тощо.

Також, згідно твердження відповідача, це і не підпис довірених осіб ПП "СВ" - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Саме їх підписи стоять в «Реестре выдачи счетов и актов приема-сдачи работ (услуг)».

У запереченнях відповідач зазначає, що позивачем не надано жодної інформації щодо вільних тарифів, а також відповідач заперечує щодо того, що заявка була подана в порядку п. 3.2. Договору.

У додаткових поясненнях (вх. № 40885/23) Приватне підприємство "СВ", окрім того, що викладено відповідачем у заявах по суті справи, зазначається, що з 30.06.2023 (дата закінчення договору № 70/д) ПП "СВ" не працює в порту, та не проводить операції щодо обробки суден. Причали №№ 3, 4, як і інша інфраструктура (дороги, залізничні рейки, пункти пропуску, тощо) - це територія, що належить з 2013р. Адміністрації морських портів України (ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" нею управляє), до якої з моменту закінчення Договору № 70/д ПП "СВ" не має доступу. Відповідно, і доступу до блоків не має, що у свою чергу, викликає питання про продовження ненадсилання позивачем рахунків на сплату «послуги» «Використання блок огородження - упор (без підвозу-відвозу)».

Окрім того, ПП "СВ" стверджує, що на території причалів №№ 3, 4 (де знаходяться блоки) зараз працюють інші підприємства, які проводять навантажувальні-розвантажувальні роботи на судно. Вони ж і користуються блоками, що, на думку відповідача, спростовує твердження позивача, що блоки знаходяться у ПП "СВ".

У додаткових поясненнях у справі (вх. №43332/23 від 27.11.2023) ПП "СВ" стверджує, що бетонні блоки і є об`єктами портової інфраструктури, за які ПП "СВ" і було сплачено відповідно до рахунків після оброблення суднової партії. Тому позивач неправомірно вважає, що це якась зовсім інша та окрема послуга.

4. Обставини справи, встановлені судом.

07.09.2022 між Державним підприємством "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" (підприємство) та Приватним підприємством "СВ" (клієнт) було укладено Договір №70/д про організацію та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури (Договір), згідно умов п. 1.1. якого, з урахуванням Додаткової угоди №1, підприємство надає послуги з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, відкритих складських плош контейнерного терміналу ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" в тилах причалів №№ 3,4,5 морського порту "ЧОРНОМОРСЬК", що використовуються при виконанні клієнтом, як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних робіт з відстоєм транспортних засобів з/на судна силами та засобами клієнта (Послуги), а клієнт зобов`язується оплатити надані йому підприємством послуги в погодженому цим договором порядку.

Відповідно до п. 1.2. Договору, надання послуг, зазначених в п. 1.1, цього Договору не позбавляє підприємство права володіння, користування та розпорядження будь-яким належним йому майном, задіяним під час надання послуг.

У п. 2.2.12 Договору передбачено обов`язок клієнта отримати у підприємства (особисто, факсом або електронною поштою на свій електронний адрес) рахунки для здійснення сплат у строки визначені розділом 3 Договору, акти приймання-здачі наданих послуг на підпис та засвідчення власною печаткою.

У п. 2.2.13. Договору передбачено обов`язок клієнта своєчасно та в повному обсязі здійснює сплату попередніх (авансових) рахунків, поточних та остаточних розрахунків за надані підприємством послуги за даним Договором.

Клієнт ознайомлений з вільними тарифами підприємства, що існують на день укладання цього Договору та застосовуються підприємством в процесі виконання цього Договору і згодний з їхнім застосуванням (п. 2.3.2. Договору).

Згідно п. 3.1. Договору, клієнт сплачує послуги підприємства згідно з умовами, визначеними сторонами в додатках до цього Договору. Акт приймання-здачі наданих послуг підтверджує одержання Клієнтом послуг в об`ємі та за змістом, які зазначено в Акті приймання-здачі наданих послуг. Первинними документами для складання акту приймання-здачі наданих послуг є заявки, товарно-транспортні, суднові документи, що надаються Клієнтом, а також складські, вантажні документи, що оформлюються підприємством.

Відповідно до п. 3.2. Договору, послуги, не зазначені у пункті 3.1., надаються підприємством на підставі заявок клієнта та сплачуються за вільними тарифами підприємства, чинними. на день надання цих послуг. У випадках відсутності вільних тарифів плата за ці послуги здійснюється за фактичними витратами з урахуванням затвердженого по Підприємству рівня рентабельності.

У заявці, згідно зразку, клієнт вказує, що він ознайомлений і згодний з вартістю вільних тарифів підприємства, чинних на день надання послуг, що зазначені у заявці.

Зі змісту викладеного зразку заявки, вбачається, що окрім зазначення реквізитів сторін та відомостей про договір, на підставі якого надаються послуги, клієнт має зазначити, що він ознайомлений і згодний з вартістю робіт (послуг) за вільними тарифами підприємства, чинними на день надання послуг, що зазначені у заявці, або розрахунком фактичних витрат на виконання заявлених робіт (послуг), а також клієнт повинен гарантувати оплату підприємству послуг по виконанню робіт згідно заявки.

Підприємство на дату закінчення надання послуг, вказаних у п.3.2., формує Акти приймання-здачі наданих послуг та рахунок на оплату клієнтом послуг згідно діючих тарифів. Сформовані рахунок і Акти приймання-здачі наданих послуг направляються електронною поштою на адресу Клієнта, зазначену в розділі 8 Договору.

У п. 3.3. Договору сторони погодили, що заявки клієнта на послуги, що надаються підприємством, і акти приймання-здачі наданих послуг повинні підписуватися вповноваженими представниками клієнта. Підтвердженням повноважень представника є видане клієнтом доручення.

Згідно п. 3.4. Договору, підприємство формує попередній (авансовий) рахунок у розмірі 50% від вартості послуг з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури підприємства запланованої суднової партії вантажу клієнта та надсилає на електронну адресу клієнта, зазначену в цьому Договорі, а клієнт зобов`язується провести оплату 100 відсотків суми, вказаної у попередньому (авансовому) рахунку шляхом здійснення прямого банківського переказу грошових коштів на р/рахунок підприємства протягом 3-х календарних днів з моменту направлення підприємством рахунку на електронну адресу Клієнта, зазначену в розділі 8 Договору.

Попередня, авансова оплата, поточні та остаточні розрахунки за послуги Підприємства за даним Договором здійснюються Клієнтом протягом 3-х календарних днів з моменту отримання рахунку. Моментом отримання клієнтом виставлених рахунків вважається дата направлення підприємством рахунку на електронну адресу клієнта.

У разі несплати клієнтом платежів в порядку та строки, зазначені в цьому пункті, підприємство звільняється від обов`язку надання послуг, має право не допуску клієнта до об`єктів портової інфраструктури, території, відкритих складських площ Підприємства до моменту отримання оплати. При цьому, підприємство звільняється від відповідальності за будь-які збитки, упущену вигоду, інші негативні наслідки для клієнта.

Відповідно до п. 3.5. Договору, підприємство формує акти приймання-здачі наданих послуг та рахунки на оплату. Сформовані рахунок і Акти приймання-здачі наданих послуг, інші повідомлення направляються Клієнту електронною поштою за адресою, зазначеною в цьому Договорі.

У п. 3.6. передбачено, що клієнт зобов`язаний не пізніше третього робочого дня після отримання інформації на свою електронну адресу направити в підприємство свого представника для отримання оригіналів рахунку на оплату і Акту приймання-здачі наданих послуг та протягом 3-х діб після отримання повернути підприємству підписаний та засвідчений власною печаткою належний підприємству екземпляр акту, у разі невиконання клієнтом зазначених зобов`язань акт приймання-здачі наданих послуг вважається прийнятим ним без зауважень і має силу документу, підписаного клієнтом. При цьому, у разі неотримання клієнтом акту приймання-здачі наданих послуг, належний йому екземпляр акту та рахунок надсилається підприємством на адресу клієнта рекомендованим листом з повідомленням про вручення з описом вкладення.

Сторони погодились, що акт приймання-здачі всіх наданих за даним Договором послуг є документом, що підтверджує факт надання підприємством послуг на користь, клієнта.

Прийом-передача оригіналів актів для підпису та рахунків за надані підприємством послуги здійснюється шляхом передачі уповноваженому представнику клієнта під особистий підпис У реєстрі пред`явлених рахунків.

Остаточний рахунок та акт приймання-здачі за обробку суднової партії оформляється підприємством на дату завершення обробки суднової партії - складання коносаменту або іншого документу, виданого морським перевізником.

Фактичною датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства (п. 3.9. Договору).

Відповідно до п. 3.10. Договору, у випадку, якщо оплата здійснена клієнтом без зазначення в призначенні платежу номеру та дати рахунку, підприємство зараховує кошти за зобов`язаннями Клієнта в хронологічному порядку їх виникнення.

Згідно п. 3.11. Договору, сторони мають право щомісяця проводити акти звірок. У разі, якщо протягом 10-ти календарних днів підписані клієнтом акти звірок не будуть надані, то сальдо взаєморозрахунків буде вважатися узгодженим.

У п. 3.1.2. Договору, сторони погодили, що підприємство має право у однобічному порядку змінювати вільні тарифи та тарифи, які вказані в цьому Договорі. При збільшенні рівня вільних тарифів, що зазначені в цьому Договорі, підприємство повідомляє клієнта про таку зміну рекомендованим листом з повідомленням про вручення, під опис змісту конверта, та сканованою копією листа на електронну адресу клієнта, яка зазначена в Договорі, не пізніше, ніж за 15 календарних днів до зміни тарифів. При зниженні рівня вільних тарифів повідомлення не надсилається. При цьому датою отримання клієнтом повідомлення про зміну вільних тарифів є дата відправлення такого, повідомлення підприємством рекомендованим листом.

Вартість послуг підприємства, що встановлена в іноземній валюті, розраховується підприємством та оплачується клієнтом у національній валюті за офіційним курсом Національного Банку України (НБУ) на день надання послуг (виконання робіт) (п. 3.13. Договору).

За умовами п. 3.14. Договору, зазначені в Договорі ставки, тарифи наведені без урахування ПДВ. ПДВ нараховується відповідно до діючого законодавства України.

Відповідно до п. 4.1. Договору, сторона, що не виконала або неналежним чином виконала зобов`язання, взяті на себе відповідно до будь-якого Договору, несе відповідальність, якщо не доведе, що вона сталася в наслідок однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які не існували на момент укладання цього Договору, перелічених у ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», з наступними змінами та доповненнями, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливила його виконання у термін передбачений цим Договором.

Згідно п. 4.2. Договору, сторона, щодо якої трапилась неможливість виконати прийняття на себе зобов`язання внаслідок виникнення форс-мажорних обставин, які не існували на момент укладання цього Договору, зобов`язана протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту настання форс-мажорних обставин письмово повідомити іншу Сторону про їх настання, очікуваний термін ді) і припинення таких обставин. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі Сторін про настання форс-мажорних обставин позбавляє іншу Сторону, що посилається на них, права посилатися на них з метою звільнення від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором.

Строк виконання зобов`язань для сторони за цим Договором, що перебуває під дією форс-мажорних обставин, переноситься на термін дії таких обставин. Однак, якщо форс-мажорні обставини або їх наслідки триватимуть більше30 календарних днів, сторони розпочнуть переговори щодо заходів по виходу із ситуації; однак, якщо протягом додаткових10 днів Сторони не досягнуть згоди, то кожна зі Сторін може відмовитися від виконання відповідного Договору й розірвати відповідний Договір В односторонньому позасудовому порядку (п. 4.3. Договору).

За умовами п. 4.4. Договору, належним підтвердженням факту настання форс-мажорних обставин сертифікат виданий торгово-промисловою палатою України, або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

У п. 5.1. Договору сторони погодили, що усі суперечки, які виникають із даного Договору або пов`язані з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами.

Якщо відповідну суперечку неможливо вирішити шляхом переговорів, вона вирішується в судовому порядку в господарському суді за місцезнаходженням відповідача (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору, у випадку порушення зобов`язання, яке виникає з даного Договору (надалі іменується «порушення Договору»), сторона несе відповідальність, встановлену даним Договором і діючим в Україні законодавством.

За умовами п.6.2. Договору, порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов. встановлених змістом цього Договору.

Згідно п. 6.6. Договору, за порушення строків оплати, клієнт оплачує підприємству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, сукупний індекс інфляції за весь час прострочення. а також 3% річних під простроченої суми.

У п. 7.1. Договору, з урахуванням Додаткової угоди №3, сторони погодили, що даний Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 30.06.2023.

Відповідно до п. 7.10. Договору, всі документи, які відправлені електронною поштою, на електронну пошту, зазначену сторонами в цьому Договорі, мають повну юридичну силу до моменту обміну оригіналами, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути подані в судові інстанції в якості належних доказів і не можуть заперечуватись стороною, від імені якої вони були відправлені та стороною, якій вони були відправлені.

Додатком №1 до Договору є погодний між сторонами розмір вільних тарифів.

Між Державним підприємством "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" (підприємство) та Приватним підприємством "СВ" (клієнт) було укладено: 27.09.2022 Додаткову угоду № 1 до Договору №70/д від 07.09.2022, 06.01.2023 Додаткову угоду № 2 до Договору №70/д від 07.09.2022, 17.03.2023 Додаткову угоду № 3 до Договору №70/д від 07.09.2022.

Приватне підприємство "СВ" звернулось до ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" із листом за вих. № 27-2022 від 15.09.2022, у якому просило підприємство, у рамках договору про організацію та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури від 07.09.2022 №70/д надати 40 бетонних блоків щоб сформувати бунти для навантаження суден. Бунти будуть розміщені у тилах причалів №3, 4.

15.09.2022 між Державним підприємством "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" (підприємство) та Приватним підприємством "СВ" (клієнт) було підписано Акт фіксації дати початку надання послуг до договору про організацію та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури від 07.09.2022 №70/д, згідно якого сторони підтвердили, що з 15.09.2022 року на підставі п. 3.2. Договору, підприємство розпочало надання клієнту послуг із забезпечення об`єктами портової інфраструктури у вигляді 40 бетонних блоків з метою сформування бунтів для навантаження суден, згідно переліку.

У подальшому, Приватне підприємство "СВ" звернулось до ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" із листом за вих. № 66-23 від 03.05.2023, у якому просило підприємство, у зв`язку з відсутністю виробничої необхідності, припинити надання послуг щодо використання вищевказаних блоків з 04.05.2023.

Однак листом за вих. №67-23 від 17.05.2023 Приватне підприємство "СВ" просило ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" лист за вих. № 66-23 від 03.05.2023 вважати недійсним.

Згідно планового розрахунку вартості надання послуг з використання блок огородження-упор (без відвозу - підвозу), затвердженого в.о. заступників директорів ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК" з експлуатації та з економіки, вартість надання послуг з використання блок огородження-упор вартістю 1,48 дол.США/од/день.

В результаті надання послуг за Договором №70/д від 07.09.2022 із використання блок огородження-упор (без підвозу-відвозу) ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" було сформовано:

1. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Пр/542 від 28.02.2023 на суму 433 838,17 грн з ПДВ;

2. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Пр/783 від 31.03.2023 на суму 80 532,83 грн з ПДВ;

3. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Пр/1 035 від 03.05.2023 на суму 85 728,50 грн з ПДВ;

4. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Пр/1 340 від 31.05.2023 на суму 72 739,33 грн з ПДВ.

А також ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" було виставлено Приватному підприємству "СВ" рахунки на оплату на загальну суму 672 838,83 грн:

1. Рахунок №Пр/542 від 28.02.2023 на суму 433 838,17 грн з ПДВ;

2. Рахунок №Пр/783 від 31.03.2023 на суму 80 532,83 грн з ПДВ;

3. Рахунок №Пр/1 035 від 03.05.2023 на суму 85 728,50 грн з ПДВ;

4. Рахунок №Пр/1 340 від 31.05.2023 на суму 72 739,33 грн з ПДВ.

Згідно реєстру видачі рахунків і актів здачі-прийняття робіт (надання послуг):

1. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунок №Пр/542 від 28.02.2023 на суму 433 838,17 грн з ПДВ було вручено представнику відповідача 05.03.2023;

2. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунок №Пр/783 від 31.03.2023 на суму 80 532,83 грн з ПДВ було вручено представнику відповідача 14.04.2023;

3. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунок №Пр/1 035 від 03.05.2023 на суму 85 728,50 грн з ПДВ було вручено представнику відповідача 28.06.2023;

4. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Пр/1 340 від 31.05.2023 на суму 72 739,33 грн з ПДВ було вручено представнику відповідача 28.06.2023.

Повноваження представників підтверджується наявною в матеріалах справи довіреністю №51-23 від 06.03.2023.

09.06.2023 Приватне підприємство "СВ" звернулось до ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" листом за вих. №70-23 від 02.06.2023, у якому повідомило, що клієнтом отримано рахунки №Пр/542 від 28.02.2023, №Пр783 від 31.03.2023, однак, на думку відповідача, вимога сплати зазначених рахунків є неправомірною та не може бути задоволена клієнтом, оскільки: рахунки не місять зазначення № Договору, позивачем не обґрунтовано тариф, а також заявка, на підставі п. 3.2. Договору, відповідачем не надсилалась.

У відповідь на вказаний лист, ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" звернулось до ПП "СВ" із листом за вих. №52/07.1-07-827 від 13.06.2023, у якому зазначило, що 15.09.2022 на підставі заявки №27-2022 від 15.09.2022, двома сторонами, а саме ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" та ПП "СВ", Акт фіксації дати початку надання послуг до договору про організацію та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури від 07.09.2022 №70/д. В тексті цього Акту чітко зазначено, що «Сторони підтверджують, що з 15.09.20221 року на підставі п. 3.2 Договору Підприємство розпочало надання клієнту послуг із забезпечення об`єктами портової інфраструктури у вигляді 40 бетонних блоків з метою формування бунтів для навантаження суден». На підставі заявки ПП "СВ" та Акту (вищевказаних документів) відділом експлуатації майна соціальної служби Підприємства були складені та підписані двома сторонами акти наданих послуг від 28.02.2023, 31.03.2023, 03.05.2023, 31.05.2023, якими підтверджено надання послуг із використання ПП "СВ" 40 бетонних блоків із зазначенням кількості днів використання.

Однак несплата з боку Приватного підприємства "СВ" послуг за Договором №70/д від 07.09.2022 вартості послуг із використання блок огородження-упор (без підвозу-відвозу) на загальну суму 672 838,83 грн, і стало підставою для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення основної заборгованості, а також 16 054,98 грн інфляційних втрат, 107 137,18 грн пені та 6428,25 грн 3% річних, а також судові витрати.

5. Позиція суду.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України зарахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ч.1. ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного 07.09.2022 між Державним підприємством "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" (підприємство) та Приватним підприємством "СВ" (клієнт) Договору №70/д про організацію та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, яким за своєю природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України. якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Правовий аналіз наведених положень Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що договір надання послуг є двостороннім правочином, за яким обов`язку виконавця з надання певної послуги кореспондує обов`язок замовника з її оплати.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, 15.09.2022 між Державним підприємством "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" (підприємство) та Приватним підприємством "СВ" (клієнт) було підписано Акт фіксації дати початку надання послуг до договору про організацію та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури від 07.09.2022 №70/д, згідно якого сторони підтвердили, що з 15.09.2022 року на підставі п. 3.2. Договору, підприємство розпочало надання клієнту послуг із забезпечення об`єктами портової інфраструктури у вигляді 40 бетонних блоків з метою сформування бунтів для навантаження суден, згідно переліку.

При цьому, суд зауважує, що вказання у Акті від 15.09.2022 номен.№ та інв.№ бетонних блоків, за допомогою яких ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" надає ПП "СВ" не є доказом того, що правовідносини між сторонами є орендними правовідносинами.

Тобто, Державне підприємство "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" почало надавати послуги Приватному підприємству "СВ", саме на підставі п. 3.2. Договору №70/д від 07.09.2022, а отже вказані послуги виходять за межі послуг: з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, відкритих складських площ контейнерного терміналу ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК", що використовуються при виконанні клієнтом, як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних робіт з відстоєм транспортних засобів з/на судна силами та засобами клієнта; а отже їх вартість не включається до вартості основних послуг за цим Договором.

Відповідно до п. 3.5. Договору, підприємство формує акти приймання-здачі наданих послуг та рахунки на оплату. Сформовані рахунок і Акти приймання-здачі наданих послуг, інші повідомлення направляються Клієнту електронною поштою за адресою, зазначеною в цьому Договорі.

В результаті надання послуг за Договором №70/д від 07.09.2022 із використання блок огородження-упор (без підвозу-відвозу) ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" було сформовано:

1. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Пр/542 від 28.02.2023 на суму 433 838,17 грн з ПДВ та рахунок №Пр/542 від 28.02.2023;

2. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Пр/783 від 31.03.2023 на суму 80 532,83 грн з ПДВ та рахунок №Пр/783 від 31.03.2023 ;

3. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Пр/1 035 від 03.05.2023 на суму 85 728,50 грн з ПДВ та рахунок №Пр/1 035 від 03.05.2023;

4. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Пр/1 340 від 31.05.2023 на суму 72 739,33 грн з ПДВ та рахунок №Пр/1 340 від 31.05.2023.

Згідно тверджень позивача, вказані рахунки за договором та акти здачі-прийняття робіт для здійснення оплати направлялись на електронну адресу відповідача за допомогою програми « 1С Підприємство», однак ПП "СВ" стверджує, що до теперішнього часу так і не отримало на свою електронну пошту жодного рахунку та/або акту від позивача.

Відповідно до п. 7.10. Договору передбачено, що всі документи, які відправлені електронною поштою, на електронну пошту, зазначену сторонами в цьому Договорі, мають повну юридичну силу до моменту обміну оригіналами, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути подані в судові інстанції в якості належних доказів і не можуть заперечуватись стороною, від імені якої вони були відправлені та стороною, якій вони були відправлені.

Між тим, надані позивачем до суду докази направлення на електронну пошту Приватного підприємства "СВ" актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунків (т. 1 а.с. 38, 41, 44, 47), не містять відомостей щодо того, на яку саме електронну пошту здійснювалось направлення вказаних документів, що, у свою чергу, позбавляє можливості встановити, належне надіслання атів здачі-прийняття робіт відповідачу.

Разом з тим, матеріали справи місять копію реєстру видачі рахунків і актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), згідно якого:

1. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунок №Пр/542 від 28.02.2023 на суму 433 838,17 грн з ПДВ було вручено представнику відповідача 05.03.2023;

2. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунок №Пр/783 від 31.03.2023 на суму 80 532,83 грн з ПДВ було вручено представнику відповідача 14.04.2023;

3. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунок №Пр/1 035 від 03.05.2023 на суму 85 728,50 грн з ПДВ було вручено представнику відповідача 28.06.2023;

4. Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Пр/1 340 від 31.05.2023 на суму 72 739,33 грн з ПДВ було вручено представнику відповідача 28.06.2023.

У п. 3.6. передбачено, що клієнт зобов`язаний не пізніше третього робочого дня після отримання інформації на свою електронну адресу направити в підприємство свого представника для отримання оригіналів рахунку на оплату і Акту приймання-здачі наданих послуг та протягом 3-х діб після отримання повернути підприємству підписаний та засвідчений власною печаткою належний підприємству екземпляр акту, у разі невиконання клієнтом зазначених зобов`язань акт приймання-здачі наданих послуг вважається прийнятим ним без зауважень і має силу документу, підписаного клієнтом. При цьому, у разі неотримання клієнтом акту приймання-здачі наданих послуг, належний йому екземпляр акту та рахунок надсилається підприємством на адресу клієнта рекомендованим листом з повідомленням про вручення з описом вкладення.

Положеннями абз. 2 п. 3.4. Договору передбачено, зокрема, що попередня, авансова оплата, поточні та остаточні розрахунки за послуги Підприємства за даним Договором здійснюються Клієнтом протягом 3-х календарних днів з моменту отримання рахунку.

Між тим, матеріали справи не містять ні доказів оплати послуг із забезпечення об`єктами портової інфраструктури у вигляді 40 бетонних блоків з метою сформування бунтів для навантаження суден, у встановлений абз. 2 п. 3.4. Договору строк, на загальну суму 672 838,83 грн, ні доказів звернення до позивача із запереченнями щодо надання таких послуг, до спливу строку на їх оплату.

Щодо тверджень відповідача про відсутність заявки, передбаченої п. 3.2. Договору, суд зазначає таке:

Як встановлено судом, Приватне підприємство "СВ" звернулось до ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" із листом за вих. № 27-2022 від 15.09.2022, у якому просило підприємство, у рамках договору про організацію та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури від 07.09.2022 №70/д надати 40 бетонних блоків щоб сформувати бунти для навантаження суден. Бунти будуть розміщені у тилах причалів №3, 4.

Після даного листа, 15.09.2022 між Державним підприємством "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" (підприємство) та Приватним підприємством "СВ" (клієнт) було підписано Акт фіксації дати початку надання послуг до договору про організацію та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури від 07.09.2022 №70/д, згідно якого сторони підтвердили, що з 15.09.2022 року на підставі п. 3.2. Договору, підприємство розпочало надання клієнту послуг із забезпечення об`єктами портової інфраструктури у вигляді 40 бетонних блоків з метою сформування бунтів для навантаження суден, згідно переліку.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що 15.09.2022 між сторонами було підписано Акт фіксації дати початку надання послуг саме на підставі п. 3.2 Договору від 07.09.2022 №70/д, суд доходить висновку, що лист за вих. № 27-2022 від 15.09.2022 і є заявкою, в розумінні п. 3.2. Договору, не зважаючи на відсутність у ній зазначення відповідача, що він ознайомлений і згодний з вартістю вільних тарифів підприємства, чинних на день надання послуг.

Водночас суд вважає, що Приватне підприємство "СВ", приймаючи цю послугу за Актом від 15.09.2022 своїми діями підтверджує, що ознайомлене і згодне з вартістю послуг, які мало намір отримати. Доказів зворотного матеріали справи не місять.

При цьому передача вказаних блоків позивачем та прийняття їх відповідачем за Актом від 15.09.2022 на підставі п. 3.2. Договору, свідчить про вчинення конклюдентних, узгоджених дій сторонами щодо надання та отримання послуг, визначених п. 3.2. Договору.

В свою чергу, оскільки належних доказів, які підтверджують оплату Приватним підприємством "СВ" наданих за Договором №70/д від 07.09.2022 послуг із забезпечення об`єктами портової інфраструктури у вигляді 40 бетонних блоків з метою сформування бунтів для навантаження суден, а вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги Державного підприємства "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат, суд зазначає наступне:

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч.1,2 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України.

Так за ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Варто зауважити, що передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, інфляційні втрати і 3% річних за своєю правовою природою не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №908/639/18, від 05.07.2018 у справі №905/978/17, від 11.05.2018 у справі №922/3087/17 та від 26.04.2018 у справі №910/11857/17).

Проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц та підтверджені постановою ВП ВС від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами.

При перевірці здійсненого позивачем розрахунку 3% річних в сумі 6 428,25 грн та інфляційних втрат у сумі 16 054,98 грн, судом встановлено їх хибність, з огляду на розрахунок строку, передбаченого абз. 2 п. 3.4. Договору, з дати направлення рахунків на електронну пошту відповідача, належних доказів чого до матеріалів позивачем справи не додано.

З огляду на зазначене судом було здійснено власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням дати вручення рахунків відповідачу та положень п. 3.4. Договору і ч. 5 ст. 254 ЦК України.

РахунокСума рахункуДата вручення рахунку Строки нарахування3%Інфляційні втратиПр/542 від 28.02.2023 433838,1705.03.202313.03.2023-25.07.20234 813,8210 459,98Пр/783 від 31.03.202380532,8314.04.202318.04.2023-25.07.2023655,29560,65Пр/1035 від 03.05.202385728,5028.06.202304.07.2023-25.07.2023155,02-Пр/1340 від 31.05.202372739,3328.06.202304.07.2023-25.07.2023131,53-Всього5755,6611020,63

Отже, за розрахунком суду, не виходячи за межі вказаних позивачем періодів, сума 3% річних складає 5755,66 грн, а сума інфляційних втрат 11020,63 грн.

Стосовно вимог позивача про стягнення пені у розмірі 107 137,18 грн, господарський суд зазначає наступне:

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.1 ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно п. 6.6. Договору, за порушення строків оплати, клієнт оплачує підприємству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, сукупний індекс інфляції за весь час прострочення. а також 3% річних під простроченої суми.

Також згідно з положеннями ст. 218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Перевіривши наданий позивачем разом із позовною заявою розрахунок пені у розмірі 107 17,18 грн, судом встановлено його хибність, з огляду на розрахунок строку, передбаченого абз. 2 п. 3.4. Договору, з дати направлення рахунків на електронну пошту відповідача, належних доказів чого до матеріалів позивачем справи не додано.

З огляду на зазначене судом було здійснено власний розрахунок пені, з урахуванням дати вручення рахунків відповідачу та положень ч. 5 ст. 254 ЦК України.

РахунокСума рахункуДата вручення рахунку Строки нарахуванняПеняПр/542 від 28.02.2023 433838,1705.03.202313.03.2023-25.07.202380 230,35Пр/783 від 31.03.202380532,8314.04.202318.04.2023-25.07.202310 921,58Пр/1035 від 03.05.202385728,5028.06.202304.07.2023-25.07.20232 583,60Пр/1340 від 31.05.202372739,3328.06.202304.07.2023-25.07.20232 192,14Всього95 927,67

За положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

При цьому неустойка, виходячи з приписів ст.ст. 546, 549 ЦК України та ст. 230 ГК України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання. Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку.

Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.

Правовий аналіз названих статей ЦК і ГК свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка наявним доказам, якими заявник обґрунтовує свої заперечення.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Поряд з цим суд враховує, що 24.02.2022 р. Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан, який наразі триває.

Водночас суд зауважує, що основною причиною виникнення спору між сторонами стало помилкове ототожнення Приватним підприємством "СВ" послуг: «з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, відкритих складських плош контейнерного терміналу ДП "МТП "ЧОРНОМОРСЬК", що використовуються при виконанні клієнтом, як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних робіт з відстоєм транспортних засобів з/на судна силами та засобами клієнта» та «послуг із забезпечення об`єктами портової інфраструктури у вигляді 40 бетонних блоків з метою сформування бунтів для навантаження суден».

Поряд з цим, суд також вважає за необхідне відзначити, що зменшення судом розміру неустойки, враховуючи положення ст.219 Господарського кодексу України, яка регулює межі господарсько-правової відповідальності, порядок і умови зменшення розміру та звільнення від відповідальності, свідчить про те, що зменшення судом розміру стягуваної пені є проявом обмеження відповідальності боржника, та жодним чином не є звільненням його від відповідальності.

Оцінюючи можливість зменшення суми пені та штрафу, суд враховує, що позивачем доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій саме відповідача, не надано.

З урахуванням викладеного у сукупності, враховуючи дискреційність наданих суду повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, в умовах воєнного стану, введеного за наслідком збройної агресії Російської Федерації проти України, а також приймаючи до уваги неподання позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення грошових зобов`язань у спірних правовідносинах, господарський суд, з урахуванням принципу збалансованості інтересів сторін, вважає справедливим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права, зменшення розміру нарахованої пені до 30 000,00 грн.

На думку суду, стягнення з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. При цьому суд також враховує, що стягнення інфляційних втрат та 3% річних, також певною мірою компенсує негативні наслідки, викликані простроченням сплати відповідачем суми заборгованості.

Між тим, чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи що в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем обов`язку з повної та своєчасної оплати вартості отриманих послуг, та з урахуванням здійсненого судом перерахунку 3% річних, інфляційних втрат та пені, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, однак без урахування зменшеного розміру пені.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 130, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "СВ" (68000, Одеська область, Одеський район, місто Чорноморськ, вулиця Промислова, будинок 7; код ЄДРПОУ 13922572) на користь Державного підприємства "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЧОРНОМОРСЬК" (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6; код ЄДРПОУ 01125672) основний борг у розмірі 672 838/шістсот сімдесят дві тисячі вісімсот тридцять вісім/грн 83 коп., 3% річних у розмірі 5755/п`ять тисяч сімсот п`ятдесят п`ять/грн 66 коп., інфляційні втрати у розмірі 11 020/одинадцять тисяч двадцять/грн 63 коп., пеню у розмірі 30 000/тридцять тисяч/грн 00 коп., а також 11 783/одинадцять тисяч сімсот вісімдесят три/грн 14 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 25 березня 2024 року.

Суддя Ю.М. Невінгловська