Ухвала

від 21.03.2024 по справі 916/663/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/663/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Рога Н.В., секретар с/з Човган І.І., розглянув заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра (вх.№2-410/24 від 12/03/2024р.) про зміну порядку виконання судового рішення у справі №916/663/20

За позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра (65015, м. Одеса, проспект Добровольського, буд. 100, код ЄДРПОУ 42681093)

До відповідача: Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691)

За участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр №29" Одеської міської ради (65117, м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд. 32А, код ЄДРПОУ - 02774645)

про стягнення

Представники сторін:

Від позивача: Бандура Х.Ю. на підставі ордера серії ВН №1345870 від 20.03.2024р.;

Від відповідача: не з`явився;

Від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.12.2020р. у задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі ОСББ) Сотка Добра до Одеської міської ради про стягнення заборгованості по сплаті внесків в сумі 53 349 грн 96 коп., 3 % річних в сумі 1 126 грн та інфляційних втрат в сумі 795 грн 25 коп. відмовлено повністю.

Постановою Південно західного апеляційного господарського суду від 12.10.2021р. рішення Господарського суду Одеської області від 07.12.2020р. скасовано, позовні вимоги ОСББ «Сотка Добра» задоволено повністю, стягнуто з Одеської міської ради на користь ОСББ Сотка Добра заборгованість по сплаті внесків в сумі 53 349 грн 96 коп., 3 % річних в сумі 1 126 грн та інфляційні втрати в сумі 795 грн 25 коп. Крім того, стягнуто з Одеської міської ради на користь ОСББ Сотка добра судовий збір за розгляд справи Господарським судом Одеської області в сумі 2 102 грн та судовий збір за перегляд справи Південно західним апеляційним господарським судом в сумі 3 405 грн.

На виконання постанови Південно західного апеляційного господарського суду від 12.10.2021р. Господарським судом Одеської області 26.10.2021р. видано накази на примусове виконання рішення суду.

12 березня 2024р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява ОСББ Сотка Добра (вх.№2-410/24 від 12/03/2024р.) про зміну порядку виконання судового рішення у справі №916/663/20, в обґрунтування якої позивач у справі зазначає, що згідно інформації, отриманої від Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (18.04.2023р. за вих. №04-15-06/857 та вих. №04-15-06/856), Одеська міська рада не має відкритих реєстраційних рахунків. Рахунки цієї установи, з яких можливо було здійснити безспірне списання в управлінні Казначейства або будь-якому іншому територіальному органі Казначейства відсутні.

Також позивач зазначає, що ОСББ «Сотка Добра» було направлено запит щодо порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області та Постанови Південно-західного апеляційного господарського суду до Управління Державної Казначейської Служби України у м. Одесі Одеської області ГУ Державної Казначейської Служби України в Одеській області.

Згідно отриманої відповіді, Управлінням не може бути надано чітких рекомендацій щодо виконання рішення Господарського суду Одеської області та Постанови Південно- західного апеляційного господарського суду, а також, надано перелік суб`єктів, що є розпорядниками коштів Одеської міської Ради.

Крім того, позивач зазначає, що з метою виконання Постанови Південно-західного апеляційного господарського суду по справі №916/663/20 ОСББ «Сотка Добра» неодноразово зверталося до Одеської міської ради з вимогами про добровільне виконання рішення суду, проте жодних дій, направлених на виплату грошових коштів Одеською міською радою здійснено не було.

У зв`язку із цим позивач вважає, що в результаті відповідної бездіяльності Одеської міської ради ОСББ «Сотка Добра» позбавлено можливості реалізувати своє право на стягнення заборгованості, яка вже визнана рішенням суду.

Позивач зазначив, що відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Також, позивач послався на п. 7.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9, у якому зазначено, що «Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості».

Позивач зазначає, що відповідно до п.п. 1 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України виключно для виконання.

Згідно з абз.1 п.п. 2 п. 9 та абз. 2 п. 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 р. №845, органи казначейства змушені повертати виконавчі документи у разі, якщо боржником зазначено не розпорядника бюджетних коштів.

Крім того, позивач зазначив, що згідно з ст. 2 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до ст. 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Таким чином, позивач вважає, що фінансові ресурси Одеської міської територіальної громади закріплено за виконавчими органами Одеської міської ради, які є розпорядниками коштів місцевого бюджету та саме до їх повноважень віднесено виконання місцевого бюджету. Саме тому, Одеська міська рада не відкриває власного рахунку, натомість місцева рада при здійсненні діяльності користується рахунком свого виконавчого комітету.

З урахуванням того, що Одеська міська рада, не є розпорядником коштів місцевого бюджету м. Одеси та не має рахунків в органах державного казначейства, позивач вважає, що з метою захисту прав позивача та подальшого реального виконання рішення суду у цій справі, стягнення присуджених грошових коштів слід здійснювати з рахунку головного розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Ухвалою суду від 13.03.2024р. прийнято до провадження заяву ОСББ Сотка Добра (вх.№2-410/24 від 12/03/2024р.) про зміну порядку виконання судового рішення у справі №916/663/20, призначено судове засідання на 21.03.2024р.

Представник позивача в судовому засіданні зазначену заяву підтримує, просить суд задовольнити її.

Одеська міська рада явку свого представника у судове засідання не забезпечила, письмових міркувань щодо заяви до суду не надала.

Розглянув матеріали заяви, заслухав пояснення представника заявника, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно із ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 326 ГПК України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013р. у справі №1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. N 11-рп/2012).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №2-р(ІІ)/2019 від 15.05.2019р. у справі №3-368/2018(5259/18) Конституційний Суд України, беручи до уваги ст.ст. 3, 8, ч.ч.1,2 ст. 55, ч.ч.1, 2 ст. 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.

Також, у вищевказаному рішенні Конституційний Суд України наголошує, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

Відповідно до ч. 1-3, 7 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 Цивільного кодексу України. Отже, під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Зокрема, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання (грошової чи майнової), тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу виконання рішення, ухвали, постанови, вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом на гарантування виконання рішення (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2015 №11-рп/2012).

Судом зазначено, що зміна способу або порядку виконання рішення, здійснена судом в порядку, визначеному ст. 331 ГПК України, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб встановлений у рішенні та припинення здійснення тих заходів, які були визначені рішенням та здійснення їх у спосіб, встановлений ухвалою, винесеною відповідно до норм процесуального права. Отже, така ухвала є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу.

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Суд зауважує, що необхідною та обов`язковою умовою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є факт існування обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.

Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пункт 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9).

Звертаючись до суду із заявою про зміну способу виконання рішення суду, ОСББ Сотка Добра зазначило, що наказ Господарського суду Одеської області від 26.10.2021р. у даній справі був пред`явлений позивачем до Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, проте повернутий останнім без виконання у зв`язку з тим, що в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області не має відкритих реєстраційних рахунків Одеської міської ради. Рахунки цієї установи, з яких можливо було здійснити безспірне списання в управління Казначейства або будь якому іншому територіальному органі Казначейства відсутні.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845 (далі - Порядок №845).

Так, відповідно до п. 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до п. п. 3 п. 9 Порядку № 845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

В силу п. 10 Порядку № 845 стягувач має право повторно надсилати органові Казначейства повернутий виконавчий документ у встановлений п. 6 цього Порядку строк, перебіг якого починається з дня його повернення.

За приписами п.16-21 Порядку №845 органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів:

1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету;

2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії;

3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами;

4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти;

5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб;

6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

Згідно п. 28 Порядку №845 орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів. З дня визначення кодів класифікації видатків бюджету та рахунків орган Казначейства повідомляє боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, про здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника та не проводить платежі, крім платежів, які визначені у пункті 25 цього Порядку. Визначені коди класифікації видатків бюджету та/або рахунки, за якими проводиться безспірне списання коштів, можуть бути змінені органом Казначейства за обґрунтованою заявою боржника.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, ОСББ «Сотка Добра» звернулося з відповідною заявою до Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеській області.

18 квітня 2023р. за вих. №04-15-06/857 та вих. №04-15-06/856 Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області повідомило ОСББ «Сотка Добра», що Одеська міська рада не має відкритих реєстраційних рахунків, рахунки цієї установи, з яких можливо було здійснити безспірне списання в управлінні Казначейства або будь-якому іншому територіальному органі Казначейства відсутні.

Також, ОСББ «Сотка Добра» було направлено запит щодо порядку виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду до Управління Державної Казначейської Служби України у м. Одесі Одеської області .

Управлінням Державної Казначейської Служби України у м. Одесі Одеської області було надано відповідь ОСББ «Сотка Добра» щодо відсутності, що Управлінням не може бути надано чітких рекомендацій щодо виконання та Постанови Південно- західного апеляційного господарського суду, а також, надано перелік суб`єктів, що є розпорядниками коштів Одеської міської ради.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Враховуючи встановлені обставини, суд зазначає що ст. 1, 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Виконавчі органи рад створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Частиною 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з ч. 6 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

За змістом ч. 1, 8 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до ч. 2 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

За умовами п. 27 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету приймаються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно до пп. 1 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України рішення суду про стягнення (арешт) коштів держаного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України виключно для виконання.

Статтею 2 Бюджетного кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

За ч.1 ст. 25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Суд зазначає, що складення проекту місцевого бюджету, його попереднє схвалення належить до повноважень виконавчих органів місцевої ради та місцевих фінансових органів (ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 75, 76 Бюджетного кодексу України). Розгляд та затвердження місцевого бюджету відноситься законодавством до виключної компетенції місцевих рад (ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 76, 77 Бюджетного кодексу України). Виконання місцевих бюджетів покладено на виконавчі органи місцевих рад та місцеві фінансові органи (ст. 63, 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 43, 46-51, 78 Бюджетного кодексу України).

Так, відповідно до п. 1.1. Положення про Виконавчий комітет Одеської міської ради, що затверджене рішенням Одеської міської ради від 15.09.2021р. № 535-VІІ «Про затвердження Положення про Виконавчий комітет Одеської міської ради у новій редакції», Виконком Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради, який створюється Одеської міської ради на період її повноважень відповідно до Закону 280/97-ВР, Статуту територіальної громади міста Одеси та Регламенту ради. Після закінчення повноважень ради Виконком Одеської міської ради здійснює свої повноваження до формування його нового складу.

Згідно з п. 1.3. Положення Виконком Одеської міської ради є юридичною особою, має гербову печатку, бланки та штампи, має рахунки в органах Державної казначейської служби України та в установах банків, набуває від свого імені майнові та особисті немайнові права, несе обов`язки, може бути позивачем і відповідачем в судах, зокрема звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування. Фінансування видатків Виконкому Одеської міської ради здійснюється за рахунок коштів бюджету Одеської міської територіальної громади (п. 1.4. Положення).

Таким чином, фінансові ресурси Одеської міської територіальної громади закріплено за виконавчими органами Одеської міської ради, які є розпорядниками коштів місцевого бюджету та саме до їх повноважень віднесено виконання місцевого бюджету.

Саме тому, Одеська міська рада не відкриває власного рахунку, натомість місцева рада при здійсненні діяльності користується рахунком свого виконавчого комітету.

Відтак, з урахуванням того, що Одеська міська рада, не є розпорядником коштів місцевого бюджету м. Одеси та не має рахунків в органах державного казначейства, суд вважає, що з метою реального виконання рішення суду у даній справі, стягнення присудженої заборгованості слід здійснювати з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Вказаний висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 14.05.2020 року у справі № 916/1952/17.

Крім того, суд враховує, що постанова Південно західного апеляційного господарського суду по цій справі набрала законної сили більш ніж рік назад - 12.10.2021р., проте з боку відповідача не було вжито жодних дій щодо добровільного виконання рішення суду, що суперечить конституційному принципу обов`язковості судових рішень.

В той же час, суд приймає до уваги те, що наказ не виконується органами державної казначейської служби України, адже спосіб, який встановлений судом його виконати неможливо. Вказане в сукупності нівелює значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів. При цьому, суд вказує, що за даним судовим наказом кошти фактично будуть стягнуті із територіальної громади м. Одеси.

При цьому, слід зазначити, що право вибору того через якого з таких розпорядників слід здійснити стягнення коштів місцевого бюджету Одеської територіальної громади шляхом зміни способу та порядку виконання судового рішення є правом стягувача.

З практики Європейського суду з прав людини вбачається, що право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgme№ts and Decisions 1997-II). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 07.06.2005 у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, п. 84). На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці (рішення від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» п. 40, заява N 6962/02). Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення у справі «Comingersoll S. A.» проти Португалії», заява № 35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV).

Окрім того, вирішуючи справу «Шмалько проти України» Європейський суд з прав людини в п. 43 свого рішення від 20.07.2004 дійшов наступного висновку: «Суд наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду однієї зі сторін. Було б незрозуміло, як би стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

Європейський суд з прав людини вказав, що визнання владою заявника відповідальним за ініціювання виконавчих проваджень стосовно судового рішення на його користь і нехтування нею його фінансовим станом були надмірним обтяженням і призвели до обмеження його права на доступ до суду такою мірою, що знівелювало сутність цього права (§ 65 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року).

Спосіб і порядок виконання рішення суду передбачають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій. Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу чи порядку виконання рішення суду не має змінювати суті самого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сотка Добра (вх.№2-410/24 від 12/03/2024р.) про зміну порядку виконання судового рішення у справі №916/663/20 - задовольнити.

2. Змінити порядок виконання п. 4, 5, 6 резолютивної частини постанови Південно західного апеляційного господарського суду від 121.10.2021р. у справі 916/663/20 та визначити його таким чином:

«Стягнути з Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691) яка діє від імені та в інтересах Одеської міської територіальної громади, за рахунок місцевого бюджету, з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ- 04056919) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОТКА ДОБРА» (65015, м. Одеса, проспект Добровольського, буд. 100, код ЄДРПОУ 42681093) заборгованість по сплаті внесків в сумі 53 349 грн 96 коп., 3 % річних в сумі 1 126 грн та інфляційні втрати в сумі 795 грн 25 коп.

Стягнути з Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691), яка діє від імені та в інтересах Одеської міської територіальної громади, за рахунок місцевого бюджету, з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ- 04056919) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОТКА ДОБРА» (65015, м. Одеса, проспект Добровольського, буд. 100, код ЄДРПОУ 42681093) судовий збір за розгляд справи Господарським судом Одеської області в сумі 2 102 грн з рахунків Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ- 04056919).

Стягнути з Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691), яка діє від імені та в інтересах Одеської міської територіальної громади, за рахунок місцевого бюджету, з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ- 04056919) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОТКА ДОБРА» (65015, м. Одеса, проспект Добровольського, буд. 100, код ЄДРПОУ 42681093) судовий збір за перегляд справи Південно західним апеляційним господарським судом в сумі 3 405 грн з рахунків Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ- 04056919).»

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Повний текст ухвали складено 26.03.2024р.

Суддя Рога Наталія Василівна