Рішення

від 20.03.2024 по справі 921/63/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 березня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/63/24

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

за участі секретаря судового засідання Касюдик О.О.

розглянув справу

за позовом Комунального підприємства "Міськсвітло"

до відповідача Приватного підприємства "Ялинка України"

про стягнення 39 082,50 грн боргу

представники сторін не прибули.

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява КП "Міськсвітло" до ПП "Ялинка України" про стягнення боргу.

Судом відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що його контрагентом не виконано належним чином умов договору №18 від 03.12.2021 в частині повної оплати наданих послуг, через що в останнього виникла заборгованість, сума якої заявлена до стягнення у судовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не прибув, однак 20.03.2024 від нього через систему "Електронний суд" надійшла заява №б/н (вх. №2285) від 20.03.2024 про розгляд справи без його участі.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у судові засідання, відзиву на позов, не подав, хоча про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку визначеному процесуальним законодавством. Зокрема, рекомендоване повідомлення про вручення суб`єкту господарювання поштового відправлення (ухвала про відкриття провадження у справі) повернулось на адресу суду із відміткою про вручення процесуального документа адресату 24.02.2024.

З огляду на викладене в сукупності, з метою дотримання розумних строків вирішення цього спору, приймаючи до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти росії" суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов та неявка його представника у судове засідання не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що за ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Розгляд даного спору здійснювався без технічної фіксації судового процесу в порядку ст.222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Між Комунальним підприємством "Міськсвітло" (Виконавець) та Приватним підприємством "Ялинка України" (Замовник) 03 грудня 2021 року було укладено договір надання послуг №12 (надалі Договір), за умовами п. 1.1 якого Виконавець зобов`язався надати Замовникові послуги автотранспорту на об`єктах Замовника, а Замовник в свою чергу зобов`язався оплатити надані послуги.

У розділі 2 укладеного правочину сторони погодили суму договору та умови розрахунків. Так, загальна сума договору визначається з урахуванням виставлених Виконавцем рахунків - фактур, актів здачі - прийняття робіт (надання послуг), які додаються до цього договору і є його невід`ємною частиною. Оплата проводиться згідно актів здачі - прийняття робіт (надання послуг), виписаних Виконавцем рахунків - фактур протягом 10 банківських днів з дня підписання актів здачі - прийняття робіт (надання послуг).

Здавання виконаних робіт Виконавцем та приймання їх результатів оформлюється актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), який підписується уповноваженими представниками сторін протягом 3 робочих днів після фактичного надання послуг. Підписання акту представником Замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку (п.п. 4.1, 4.2 Договору).

За домовленостями, що викладені у п.7.1, даний Договір вважається укладеним і набуває чинності з дня підписання його сторонами та діє до 31.12.2021, а в частині виконання зобов`язань до їх повного виконання сторонами.

Реалізовуючи досягнуті учасниками договірних відносин домовленості позивач надав своєму контрагенту автотранспортні послуги на загальну суму 39 082,50 грн, що підтверджуються Актом надання послуг №809 від 15.12.2021 та підтвердженнями при погодинній роботі, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що зазначений акт надання послуг підписаний представниками обох сторін без будь-яких зауважень, заперечень чи застережень.

Як наслідок, розмір неоплачених Замовником грошових зобов`язань складає 39 082,50 грн.

З метою досудового врегулювання спору 28.11.2023 позивачем було направлено відповідачу претензію №486 від 27.11.2023 з вимогою погасити існуючу заборгованість, яка залишена останнім без реагування.

Наведені обставини слугували підставою для звернення КП "Міськсвітло" до суду із відповідним позовом.

Дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Із даною правовою нормою кореспондуються і положення статті 174 ГК України, за якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

За приписами ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 ЦК України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором надання послуг.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (ст.902 ЦК України).

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов. Це кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами викладеними у п.2.2. Договору, відповідач зобов`язаний був оплатити отримані послуги протягом 10 банківських днів з дня підписання акту здачі - приймання. Однак, відповідні платежі у вказані строки він не здійснив.

Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В силу ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів сплати відповідачем спірної заборгованості, суд вважає заявлені позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 944 254,99 грн правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Ялинка України" (вул. Лісова, будинок 39, с. Нове Село, Тернопільський район, Тернопільська область, 47811, ідент. код 35578530) на користь Комунального підприємства "Міськсвітло" (вул. П. Дорошенка, 55А, м. Рівне, Рівненська область, 33001, ідент. код 03352283) - 39 082 (тридцять дев`ять тисяч вісімдесят дві) грн 50 коп. боргу та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 27.03.2024.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко