Ухвала

від 27.03.2024 по справі 742/1077/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27березня 2024 року

м. Київ

справа № 742/1077/23

провадження № 61-3793 ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Жайворонко Ігор Вікторович, на постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Крок-Укрзалізбуд», ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та звільнення її від самочинно збудованої будівлі,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Розірвано договір оренди землі з кадастровим номером 7424180300:06:000:0919 від 12 серпня 2016, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Крок-УкрЗалізБуд», та зобов`язано ТОВ «Крок-УкрЗалізБуд» повернути у власність ОСОБА_1 вказану земельну ділянку. В задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Чернігівськогоапеляційного суду від 05 лютого 2024 року рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 листопада 2023 року скасовано в частині розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки, розподілу судових витрат та ухвалено нове, яким відмовлено у задоволенні позову в цій частині. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Крок-УкрЗалізБуд» судові витрати, пов`язані з апеляційним розглядом, в сумі 1 610,40 грн.

12 березня 2024 року через засоби поштового зв`язку адвокат Жайворонко І. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав доВерховного Суду касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просив її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX.

З урахуванням внесених змін до процесуального закону, частиною шостою статті 14 ЦПК України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що у порушення вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету ОСОБА_1 ,адвоката Жайворонка І. В.

Враховуючи викладене вище, адвокат Жайворонко І. В. в силу вимог статті 14 ЦПК України в обов`язковому порядку зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами або надати відомості про наявність електронного кабінету.

Щодо строків касаційного оскарження

У касаційній скарзі заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що строк пропущений з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови був отриманий засобами поштового зв`язку 14 лютого 2024 року, що підтверджується відповідними доказами.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).

Зважаючи на те, що касаційну скаргу подано в розумний строк після отримання оскаржуваної постанови, клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.

Щодо підстав касаційного оскарження

Відповідно до положень частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Заявник у касаційній скарзі як на підстави касаційного оскарження судового рішення посилається на частину другу статті 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені цією статтею, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Узагальнене посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, без зазначення та обґрунтування випадків, визначених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України).

Враховуючи передбачений статтею 13 ЦПК України принцип диспозитивності цивільного процесу, за наданої редакції касаційної скарги суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно, на власний розсуд, виокремити певну підставу касаційного оскарження судового рішення та вирішити питання про відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження з визначенням конкретного пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Також надіслати на адресу суду копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Щодо ціни позову та сплати судового збору

У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, у касаційній скарзі виявлено відсутність документа зазначеного у додатках до касаційної скарги, а саме: квитанції про сплату судового збору,що підтверджується актом від 15 березня 2024 року № 287, складеним службовими особами Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, під час розкриття поштового конверта.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Зі змісту положень пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України убачається, що у позовах про розірвання договору найму (оренди) ціна позову визначається сукупністю платежів за користування майном протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

На час вирішення питання про відкриття касаційного провадження матеріали цивільної справи № 742/1077/23 в розпорядженні Верховного Суду відсутні.

Предметом касаційного оскарження є постанова Чернігівського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року, якою задоволено вимогу майнового характеру про розірвання договору оренди землі, та немайнового характеру про повернення земельної ділянки.

Із касаційної скарги та копії судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання щодо вимог майнового характеру (сукупності платежів за користування майном), тому суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні касаційної скарги.

Оскільки з поданої касаційної скарги та судових рішень попередніх інстанцій неможливо встановити ціну позову станом на день звернення до суду із вимогою майнового характеру, заявник зобов`язаний самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимог майнового характеру та сплатити судовий збір.

Разом з тим, при визначенні розміру судового збору за подання касаційної скарги у цій справі треба врахувати, що за вимогу немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 147,20 грн (1 073,60 грн * 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документи, що підтверджують його сплату.

Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Поновити ОСОБА_1 і строк на касаційне оскарження постанови Чернігівськогоапеляційного суду від 05 лютого 2024 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Жайворонко Ігор Вікторович, на постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь