Рішення

від 12.03.2024 по справі 160/18020/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року Справа № 160/18020/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Царікової О.В.,

секретаря судового засідання: Осуховської Ж.С.,

за участі

прокурора: Дидюк Н.О.,

представника відповідача: Верешка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/18020/23 за позовною заявою Першотравенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Добробут Миколаївщини» Миколаївської сільської ради Синельниківського району, третя особа: Миколаївська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Першотравенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Добробут Миколаївщини» Миколаївської сільської ради Синельниківського району, третя особа: Миколаївська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Комунального підприємства «Добробут Миколаївщини» Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 31049266), адреса: вул. Шкільна, 9-А, корпус 2-Б, с. Миколаївка, Синельниківський район, Дніпропетровська область, в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту сховища № 15535, що розташоване за адресою: вул. Молодіжна, 2-А, с. Васильківське, Синельниківського району, Дніпропетровської області, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту»;

- зобов`язати Комунальне підприємство «Добробут Миколаївщини» Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 31049266) вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту сховища №15535, розташованого за адресою: вул. Молодіжна, 2-А с. Васильківське, Синельниківського району, Дніпропетровської області, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що Першотравенською окружною прокуратурою, з урахуванням необхідності утримання в належному стані захисних споруд цивільного захисту населення та перебування їх у стані готовності через введення 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 воєнного стану на всій території України через російську агресію, та набуття вказаним питанням особливої актуальності, вивчено умови використання захисних споруд цивільного захисту населення, в результаті чого, встановлені порушення вимог законодавства щодо утримання в належному стані споруди цивільного захисту населення, а саме: сховища №15535, розташованого по вул. Молодіжна, 2-А, с. Васильківське, Синельниківського району Дніпропетровської області, балансоутримувачем якого є Комунальне підприємство «Добробут Миколаївщини» Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, яке в силу приписів ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України зобов`язане утримувати цю захисну споруду цивільного захисту у готовності до використання за призначенням за рахунок власних коштів, однак, у даному випадку цього не здійснює, що підтверджується відповідними актами комплексних перевірок оцінки стану готовності цієї захисної споруди до використання за призначенням, згідно з якими це сховище знаходиться в незадовільному стані та обмежено готове до використання. Невиконання відповідачем обов`язків балансоутримувача захисної споруди цивільного захисту сховища №15535, фактично унеможливлює її використання за призначенням, при цьому, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області будь-яких заходів цивільно-правового характеру з цього питання не вживають. Також Головним управлінням ДСНС у Дніпропетровській області не враховано, що в нього наявне право звернення до суду із позовною заявою зобов`язального характеру відповідно до п.п.35 п.4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС №3 від 04.02.2013 (у редакції наказу ДСНС №661 від 12.11.2018), та КАС України. Водночас, бездіяльність Комунального підприємства «Добробут Миколаївщини» Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області прямо порушує інтереси позивача особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області. Відтак, у цьому випадку наявні підстави для представництва інтересів держави прокурором в суді у розумінні приписів ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» через порушення її інтересів у сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), порушення державних інтересів та встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності, насамперед в умовах збройної агресії російської федерації проти України, оскільки захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади та орган місцевого самоврядування, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 означену позовну заяву повернуто позивачеві.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2023 апеляційну скаргу Першотравенської окружної прокуратури задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 в адміністративній справі №160/18020/23 скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Матеріали адміністративної справи №160/18020/23 надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 08.11.2023.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.11.2023 справі призначено до розгляду головуючому судді Царіковій О.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.12.2023. Останнє судове засідання у справі відбулось 12.03.2024.

29.12.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами електронного зв`язку та повторно 09.01.2024 від відповідача надійшли пояснення до адміністративного позову (вх. №16104/23ел, вх. №2491/24), в яких останній зазначив, що укриття №15535, яке є предметом розгляду даної справи дійсно не обладнане інженерними комунікаціями опалення, водопостачання, водовідведення, вентиляції, оповіщення та зв`язку. Згідно акта перевірки від 14.12.2023 загальний стан захисної споруди визначено: технічний працездатний, санітарний задовільний, наявність вказаних інженерних комунікацій не передбачена проектом. Для облаштування вказаних інженерних комунікацій відсутні технічні та фінансові можливості. На даний момент позов прокуратури стосовно укриття №15535 за адресою АДРЕСА_1 , виконано в межах можливостей. Підприємство на кошти, які було виділено з бюджету Миколаївської територіальної громади було придбано ємності для води, спеціалізовані аптечки, протипожежні щити з обладнанням, вогнегасники, відремонтовано електрообладнання, виготовлено та забезпечено місця для сидіння (лавки), ємності з метою використання їх для санітарних потреб, періодично проводиться санітарне прибирання в укритті. Разом з поясненнями відповідачем надано суду копію акта оцінки стану готовності захисної споруди №15535 від 14.12.2023. З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

31.01.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшли пояснення у справі (вх. №3735/24), в яких прокурор наголошує на тому, що у наданому відповідачем акті оцінки стану готовності захисної споруди відсутні відомості щодо загального та спеціального висновків про стан готовності захисної споруди. Відзначає, що сховище оцінюється як обмежено готове до використання за призначенням, а акт складено із порушенням норм чинного законодавства, оскільки останній не відповідає встановленій законом формі. З огляду на викладене, прокурор підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов повністю.

31.01.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами електронного зв`язку та повторно 06.02.2024 від відповідача надійшли пояснення до адміністративного позову (вх. №1625/24ел, вх. №10926/24), в яких останній підтримав позицію, викладену у поясненнях, наданих до суду 29.12.2023 та просив суд відмовити у задоволенні позову.

20.02.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами електронного зв`язку від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області надійшли пояснення (вх. №2549/24ел), в яких останнє наголошувало на тому, що обов`язок із забезпечення утримання захисних споруд у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням покладається на їх власників та балансоутримувачів. У зв`язку з тим, що відповідач не вчиняє дій щодо приведення захисної споруди №15535 у готовності до використання за призначенням, відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

У судовому засіданні, призначеному на 12.03.2024, прокурор підтримав пред`явлений позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені в ньому та поясненнях доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні, призначеному на 12.03.2024, пред`явлений позов не визнав у повному обсязі та заперечив проти його задоволення, посилаючись на доводи, викладені у поясненнях.

Представник третьої особи у судове засідання, призначене на 12.03.2024, не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, своїм правом на подання пояснень на адміністративний позов не скористався.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на території Миколаївської об`єднаної територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області за адресою: вул. Молодіжна, 2-А, с. Васильківське Синельниківського району Дніпропетровської області розташована захисна споруда цивільного захисту протирадіаційне укриття №15535.

Паспорт сховища протирадіаційного укриття №15535, розташованого за адресою: вул. Молодіжна, 2-А, с. Васильківське Синельниківського району Дніпропетровської області розроблено 11.07.2006, згідно з яким на момент складання вказаного паспорту власником вказаного сховища було Комунальне підприємство «Васильківський комбінат комунальних підприємств» Петропавлівського району Дніпропетровської області; дата введення в експлуатацію 1984 рік; місткість осіб 200 осіб; кількість виходів 2; загальна площа 220 кв.м., загальний об`єм 1240 куб.м.; розташування сховища вбудоване в будинок 2-х поверхів та належить до групи укриття П-4.

Відповідно до облікової картки сховища №15535 захисна споруда розташована за адресою: вул. Молодіжна, 2-А, с. Васильківське, балансоутримувач Комунальне підприємство «Васильківський комбінат комунальних підприємств» Васильківської сільської ради. За технічною складовою облікової картки тип сховища вбудоване та належить до групи укриття П-4, загальна площа якого становить 220 кв.м., загальний об`єм 440 куб.м., місткість 200 осіб, повітряпостачання природнє, водопостачання відсутнє, електропостачання, опалення та каналізація відсутні, оцінка стану укриття не відповідає вимогам ДБНВ-2,2-5-97.

Відповідно до технічного паспорту на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) серії АЕ №001815, виготовленого 25.03.2016 на замовлення Комунального підприємства «Васильківський комбінат комунальних підприємств» протирадіаційне укриття (підвальне приміщення) обліковий №15535, розміщене за адресою: вул. Молодіжна, 2-А, с. Васильківське. За технічною складовою технічного паспорту показник захисту П-4 (Кз)100, вбудоване в двоповерховий будинок, рік вводу в експлуатацію 1984, місткість 200 осіб, загальна площа 492 кв.м., об`єм захисної споруди 1664 куб.м., кількість входів 1.

Рішенням Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області №60-ХІІ ХХІІІ скликання від 24.05.2000 створено Комунальне підприємство «Васильківський комбінат комунальних підприємств», яке засновано на сільській комунальній власності територіальних громад сіл сільської ради.

Відповідно до акта приймання-передачі житлового фонду у комунальну власність від 01.08.2000 Комунальному підприємству «Васильківський комбінат комунальних підприємств» передано житловий двоповерховий будинок за адресою: вул. Молодіжна, 2-А, с. Васильківське, в який вбудовано підвал.

Згідно з рішенням Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 06.06.2018 №249 «Про прийняття прав засновника Комунального підприємства «Васильківський комбінат комунальних підприємств» та затвердження Статуту в новій редакції» було прийнято права засновника Комунального підприємства «Васильківський комбінат комунальних підприємств» та змінено найменування юридичної особи Комунального підприємства «Васильківський комбінат комунальних підприємств» на Комунальне підприємство «Васильківський комбінат комунальних підприємств» Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області».

Відповідно до розпорядження голови Миколаївської сільської ради №103 від 09.04.2019 створено фонд захисних споруд цивільного захисту на території Миколаївської сільської ради, до якого включено сховище № 15535, захисну споруду за адресою: вул. Молодіжна, 2-А, с. Васильківське.

На підставі рішення Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 09.07.2021 №719-11/VIII «Про зміну до найменування, місця розташування юридичної особи Комунальне підприємство «Васильківський комбінат комунальних підприємств» Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області» найменування зазначеної юридичної особи змінено на Комунальне підприємство «Добробут Миколаївщини» Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, у зв`язку зі зміною в адміністративно-територіальному устрої України.

Таким чином, Комунальне підприємство «Добробут Миколаївщини» Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області є балансоутримувачем захисної споруди протирадіаційного укриття №15535.

Згідно статуту Комунального підприємства «Добробут Миколаївщини», затвердженого рішенням Миколаївської сільської ради № 1602-28/VIII від 03.02.2023 (далі Статут), Комунальне підприємство «Добробут Миколаївщини» засноване на комунальній власності територіальної громади сіл Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, створене з метою надання побутових та інших послуг фізичним та юридичним особам. Засновником /власником підприємства є територіальна громада Миколаївської сільської ради, в особі Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

Відповідно до п. 6.2 Статуту, майно підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, користується й розпоряджається майном, закріпленим за ним засновником або уповноваженим ними органом, з урахуванням обмежень, визначених чинним законодавством та цим статутом.

Згідно з п. 6.3 Статуту джерелами формування майна підприємства є грошові кошти та матеріальні внески засновника; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, та інших видів господарської діяльності, тощо.

Відповідно до п. 7.1 Статуту підприємство самостійно здійснює свою господарську діяльність на принципах господарського розрахунку, несе відповідальність за наслідки цієї діяльності перед засновником, тощо.

Згідно з п. 7.7 Статуту, підприємство самостійно та за рахунок коштів, передбачених місцевими програмами, здійснює матеріально-технічне забезпечення своєї діяльності.

При цьому, судом встановлено, що протягом 2019-2023 років відповідальними посадовими особами Миколаївської сільської ради, Комунального підприємства «Добробут Миколаївщини», в тому числі за участі підпорядкованих працівників Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проводилась оцінка стану готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття №15535, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Петропавлівський район, с. Васильківське, вул. Молодіжна, 2-А.

Відповідно до акта оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 30.05.2019 комісією у складі заступника голови Миколаївської сільської ради, виконуючого обов`язки начальника відділу з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту, начальника відділу земельних відносин, юрисконсульта відділу правового кадрового забезпечення, проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання сховища (протирадіаційного укриття) №15535, розташованого за адресою: вул. Молодіжна, 2-А, с. Васильківське, та встановлено, що балансоутримувачем захисної споруди на час складання акту є Комунальне підприємство «Васильківський комбінат комунальних підприємств» (на теперішній час Комунальне підприємство «Добробут Миколаївщини»). Також, встановлено незадовільний санітарний стан споруди, загальний стан приміщень захаращені, обмежно працездатний стан; система вентиляції природня, вентилятори відсутні, споруда має два входи, таблички біля входів не встановлені, система водопостачання відсутня, показників руху води немає, баки для питної води відсутні, будь-які ємності для питної води відсутні, каналізаційна система відсутня, система опалення відсутня, система освітлення несправна система оповіщення, заземлення, система пожежогасіння та пожежної сигналізації, укомплектованість засобами пожежогасіння, схема евакуації, робочий інструмент обслуговування захисної споруди відсутні, стан гідроізоляції споруда має ознаки підтоплення технологічними водами. Також, журнал перевірки стану захисної споруди відсутній, відсутній план евакуації, відсутній план приведення захисної споруди у готовність, відсутні правила користування вимірювальними приладами, відсутній порядок провітрювання захисної споруди, відсутня інструкція з протипожежної безпеки, відсутній щорічний акт огляду ємностей для питної води з результатами лабораторних досліджень, відсутні схеми вентиляції (повітряпостачання), відсутні схеми каналізації, водопостачання, опалення та електропостачання, відсутні схеми оповіщення та інформування зі списками необхідних телефонів, відсутня інструкція з використання засобів індивідуального захисту, відсутні правила поведінки у захисній споруді. За результатами перевірки стану готовності визначено, що сховище №15535 обмежено готове до використання.

Аналогічні перевірки стану готовності до використання зазначеної захисної споруди проведено балансоутримувачем із залученням фахівця з питань цивільного захисту 30.06.2020, 04.06.2021, 10.06.2022, 29.05.2023, у результаті чого було складено відповідні акти. Востаннє актом зафіксовано, що захисна споруда обмежено готова до використання за призначенням.

Відповідно до акта оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 29.05.2023 комісією у складі заступника голови Миколаївської сільської ради з питань діяльності виконавчих органів ради, старости Васильківського старостинського округу, спеціаліста організаційно-інформаційного, спеціаліста організаційно-інформаційного відділу, начальника відділу земельних відносин та містобудування, начальника відділу державної реєстрації міграційної та правової роботи, за участі директора Комунального підприємства «Добробут Миколаївщини» Миколаївської сільської ради проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання сховища (протирадіаційного укриття) №15535, розташованого за адресою: вул. Молодіжна, 2-А, с. Васильківське, та встановлено, що балансоутримувачем захисної споруди на час складання акту є Комунальне підприємство «Добробут Миколаївщини». Також, встановлено незадовільний санітарний стан споруди, загальний стан приміщень обмежно працездатний; система водопостачання відсутня, показників руху води немає, каналізаційна система відсутня, система опалення відсутня, система оповіщення, заземлення, система пожежогасіння та пожежної сигналізації, укомплектованість засобами пожежогасіння, схема евакуації, робочий інструмент обслуговування захисної споруди відсутні, стан гідроізоляції споруда не має ознак підтоплення технологічними водами. Також, журнал перевірки стану захисної споруди відсутній, відсутній план захисної споруди із зазначенням пристроїв для сидіння і лежання та шляхів евакуації, відсутній план приведення захисної споруди у готовність, відсутні правила користування вимірювальними приладами, відсутній порядок провітрювання захисної споруди, відсутня інструкція з протипожежної безпеки, відсутній щорічний акт огляду ємностей для питної води з результатами лабораторних досліджень, відсутні схеми вентиляції (повітряпостачання), відсутні схеми каналізації, водопостачання, опалення та електропостачання, відсутні схеми оповіщення та інформування зі списками необхідних телефонів, відсутня інструкція з використання засобів індивідуального захисту, відсутні правила поведінки у захисній споруді. За результатами перевірки стану готовності визначено, що сховище №15535 обмежено готове до використання.

Після початку 24.02.2022 повномасштабної військової агресії російської федерації проти України та введення на всій території України воєнного стану виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення.

Першотравенською окружною прокуратурою в ході вивчення умов використання споруд цивільного захисту виявлено, що станом на початок збройної агресії проти України захисна споруда цивільного захисту сховище №15535, що розміщене за адресою: вул. Молодіжна, 2-А, с. Васильківське, відповідно перебувало в неготовому до використання за призначенням стані, про що свідчать акти оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища №15535 від 30.06.2020, 04.06.2021 , та вже під час збройної агресії російської федерації проти України будь-яких заходів щодо приведення вищевказаної споруди цивільного захисту до придатного до використання стану її балансоутримувач Комунальне підприємство «Добробут Миколаївщини» не вживав, про що свідчать акти оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища №15535 від 10.06.2022 та 29.05.2023, про обмежено готовий до використання стан споруди, через що вказане сховище не здатне у повному обсязі забезпечити захист цивільного населення.

Листом Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області №493201-809/4932 від 08.06.2023 Першотравенську окружну прокуратуру повідомлено про те, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється саме суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів та з метою вжиття заходів з усунення виявлених порушень Головним управлінням ДСНС у Дніпропетровській області висловлено прохання щодо вжиття заходів до балансоутримувача захисної споруди №15535, який не виконує чинне законодавство щодо утримання захисної споруди у належному стані.

Першотравенською окружною прокуратурою на адресу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області та його структурних підрозділів скеровувались листи №04/64-1-807 ВИХ-23 від 27.06.2023, та №04/64-1-858 ВИХ-23 від 06.07.2023 щодо виявлених порушень та перебування захисної споруди у неготовому до використання за призначенням стані та надання інформації, зокрема щодо вжиття заходів цивільно-правового характеру з метою усунення балансоутримувачем споруди цивільного захисту сховища №15535, виявлених під час обстеження порушень та приведення його у придатний до використання стан.

Вказане свідчить про те, що протягом тривалого часу заходи щодо приведення вказаної вище захисної споруди у придатний для використання стан у повному обсязі не вжито ані балансоутримувачем КП «Добробут Миколаївщини», ані Миколаївською сільською радою, ані уповноваженим органом у виниклих правовідносинах Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Зазначені порушення стали підставою для звернення Першотравенської прокуратури до суду в інтересах держави задля зобов`язання Комунального підприємства «Добробут Миколаївщини» вжити відповідних заходів за для приведення сховища №15535 у стан готовності.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, спірним в цій справі є право прокурора на звернення до суду в інтересах держави з цим позовом, а також наявність підстав для зобов`язання балансоутримувача захисної споруди привести таку споруду у стан готовності до використання за призначенням (для укриття населення).

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Тобто, Конституція України визначає дві обов`язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави: доведення, що обставини звернення є виключним випадком і здійснення представництва в порядку, визначеному законом.

За приписами ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі Закон №1697-VII) на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Статтею 23 Закону №1697-VII врегульоване питання представництва інтересів громадянина або держави в суді, відповідно до частини першої якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами 1, 2 ч. 3 ст. 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частиною 4 ст. 23 Закону №1697-VII встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону №1697-VII під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

Частиною 1 ст. 24 Закону №1697-VII визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

За приписами ч. ч. 3-5 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються Кодексом цивільного захисту України (далі КЦЗ, застосовується судом в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КЦЗ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) щодо суб`єктів господарювання (пункт 2).

За змістом ч. 2 ст. 65 КЦЗ у суб`єктів господарювання приватної форми власності органи державного нагляду у сфері цивільного захисту контролюють виконання заходів щодо захисту населення та працівників на випадок надзвичайної ситуації, а також вирішення питань техногенної та пожежної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

Згідно ст. 66 КЦЗ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Статтею 68 КЦЗ встановлені санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, за приписами якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом (ч. 1).

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (ч. 2).

Частиною 1 ст. 69 КЦЗ передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови:

1) з питань пожежної безпеки у разі:

а) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;

б) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

в) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

2) з питань техногенної безпеки у разі:

а) невиконання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань техногенної безпеки;

б) відсутності організаційно-розпорядчих документів щодо здійснення заходів з питань техногенної безпеки, які передбачені для суб`єкта господарювання;

в) непроведення в установленому порядку навчання персоналу суб`єкта господарювання діям у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій;

г) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій;

ґ) непроведення ідентифікації та паспортизації потенційно небезпечного об`єкта;

д) відсутності декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки;

е) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

є) невідповідності кількості промислових засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатності або відсутності, а також у разі порушення порядку зберігання таких засобів;

ж) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

з) відсутності плану локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єкті підвищеної небезпеки, а також відсутності розроблених відповідно до цього плану спеціальних заходів протиаварійного захисту;

и) відсутності об`єктових матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або невідповідності їх затвердженим номенклатурам та обсягам;

і) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

ї) відсутності або несправності на об`єкті підвищеної небезпеки автоматизованої системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення;

й) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

к) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

л) неготовності осіб, які обслуговують потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки, а також осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації та ліквідації наслідків аварій до дій із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

м) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки угоди про страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам та їхньому майну, іншим юридичним особам унаслідок надзвичайної ситуації, що спричинена пожежею, аварією, катастрофою або небезпечною подією;

н) порушення правил транспортування небезпечних речовин трубопровідним транспортом та порядку їх перевезення транспортними засобами;

о) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Наведені приписи законодавства вказують на те, що прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 3 справі № 826/13768/16, однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.11.2022 у справі №240/401/19 відступив від раніше викладених висновків щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з позовом в інтересах держави, зазначивши таке: «…виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99).

Ці висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене цим Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, застосованого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, Суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, яка може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому, Основним Законом України (статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому, прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. Відтак, звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади.».

У цій справі, позивач в адміністративному позові зазначив, що у прокурора є обґрунтовані підстави для пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області, у зв`язку із не вжиттям ними, як спеціально уповноваженими органами у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, заходів, спрямованих на зобов`язання відповідача з приведення захисної споруди (укриття) у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.

Так, п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015, визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Одними із основних завдань ДСНС є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту. ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС №3 від 04.02.2013 (у редакції наказу ДСНС №661 від 12.11.2018), встановлено, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (скорочена назва ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області) є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Також, відповідно до пункту 3 цього Положення основними завданнями Головного управління на відповідній території є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Крім того, відповідно до п.п. 2, 5 п. 4 цього ж Положення Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює повноваження постійно діючого органу управління цивільного захисту у складі територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту. Бере участь у заходах щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку (у тому числі з використанням спеціального програмного забезпечення), забезпечує разом з місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням, проведення їх інвентаризації.

Також, пп. 35 п.4 Положення визначено, що ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області уповноважено складати акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Виходячи із вищевикладеного, органом, уповноваженими на здійснення нагляду за додержанням вимог законодавства щодо утримання захисних споруд на території Миколаївської територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Також згідно положень п.12 Розділу «Утримання фонду захисних споруд» Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №138 від 10.03.2017 «Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку» здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Згідно зі ст.28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

При цьому звернення органів місцевого самоврядування до адміністративного суду з позовами щодо зобов`язання балансоутримувачів привести у належний стан, придатний до використання за призначенням, захисних споруд, чинним законодавством не передбачено.

Повноваження щодо здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС, спосіб реалізації яких визначений законом - КЦЗ, приписами якого передбачено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств.

Крім того, до повноважень ДСНС належить видання розпорядчих документів (приписів, розпоряджень, постанов) підконтрольним суб`єктам господарювання (як в цьому випадку).

Застосування заходів реагування, визначених статтею 68 КЦЗ, - це установлений законом спосіб спонукання відповідних суб`єктів господарювання усунути виявлені органами ДСНС порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Надання органам ДСНС права звернення до адміністративного суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб`єктів господарювання свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров`ю людей, з боку уповноваженого органу.

В інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу.

У приведеній вище постанові від 29.11.2022 у справі №240/401/19 Верховним Судом також зроблено наступний правовий висновок:

«З огляду на вищезазначене, положення статті 53 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з метою захисту інтересів держави в особі територіальної громади необхідно розуміти так:

- прокурор, звертаючись до суду з метою захисту інтересів держави, що охоплюють собою й інтереси певної територіальної громади, фактично діє в інтересах держави; оскільки відсутні чіткі критерії визначення поняття інтереси держави, яке є оціночним, суди під час розгляду кожної конкретної справи повинні встановлювати наявність/відсутність інтересів держави та необхідність їх захисту у судовому порядку;

- прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом; передбачене законами загальне повноваження державного органу на звернення до суду або можливість бути позивачем чи відповідачем у справі (як от у Кабінету Міністрів України), не свідчить про право такого органу на звернення з адміністративним позовом в конкретних правовідносинах, оскільки Законом має бути прямо визначено, у яких випадках та який орган може/повинен звернутися до суду;

- у разі, якщо адміністративні суди доходять висновку про відсутність у прокурора права на звернення з позовом до суду в інтересах держави з підстави наявності органу, що має повноваження на звернення з таким позовом до суду, суди повинні чітко вказати, до компетенції якого саме органу належить повноваження на звернення до суду та яким Законом це право передбачено.».

В цьому випадку дійсно, звернення ДСНС з іншим позовом, ніж про застосування заходів реагування, передбачених статтею 68 КЦЗ, чинним законодавством не передбачено.

Разом з тим, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в справі №240/401/19, стосовно того, що прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом, а також, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як захист життя та здоров`я людей у період збройної агресії проти України, тому суд доходить до висновку, що за відсутності державного органу, уповноваженого на звернення з таким позовом (зобов`язання балансоутримувача привести у стан готовності захисну споруду) до суду, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Отже, враховуючи, що питання утримання захисної споруди у готовому до використання стані відповідає інтересам суспільства і держави та має виключне значення для забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії, а отримана прокурором під час листування інформація свідчила про наявність ознак порушення законодавства, суд доходить висновку про доведеність підстав для звернення прокурора з цим позовом, а доводи відповідача про відсутність у прокурора повноважень на звернення до суду з цим позовом спростовані приведеними вище висновками суду.

Відповідно до ч.5 ст.46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

З огляду на те, що у даному випадку судом встановлено наявність у прокурора, як у суб`єкта владних повноважень, права звернення до суду з цим позовом відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», то Комунальне підприємство «Добробут Миколаївщини» у розумінні вищенаведених приписів п. 5 ч. 5 ст. 46 КАС України може бути відповідачем у такій справі, тим більше, з огляду на встановлення судом та не заперечення відповідачем того факту, що саме він є балансоутримувачем захисної споруди, щодо утримання в належному та придатному до використання за призначенням стані якої виник цей спір.

Відтак, суд доходить висновку, що Комунальне підприємство «Добробут Миколаївщини» є належним відповідачем у цій справі.

Вирішуючи по суті позовні вимоги, суд виходить з такого.

Приписами ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України сховище герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів.

Положеннями ч. 4 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Згідно з ч. 5 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 7 статті 32 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

За правилами ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку, визначений Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 (далі Порядок №138).

Відповідно до п. 4 Порядку №138 фонд захисних споруд створюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання відповідно до Кодексу цивільного захисту України.

Пунктом 9 Порядку №138 встановлено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. У разі використання однієї захисної споруди кількома суб`єктами господарювання вони беруть участь в її утриманні відповідно до договорів, укладених з балансоутримувачем захисної споруди.

Згідно з пунктом 10 Порядку №138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

не більше 12 годин для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

не більше 24 годин для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Положеннями пункту 11 Порядку №138 визначено, що вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Згідно з п.12 Порядку №138 здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

За приписами пункту 1 Розділу ІІ «Загальні вимоги до утримання та експлуатації фонду захисних споруд» Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту», споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Положеннями пункту 7 Розділу ІІ Вимог визначено, що споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.

Положеннями Підрозділу 2 «Оцінка стану готовності захисних споруд до використання за призначенням» Розділу VІ «Організація заходів з утримання, експлуатації та обслуговування захисних споруд» Вимог визначено, що для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Розділу VI Вимог за результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 Розділу VI Вимог про результати щорічних оцінок стану готовності, здійснених без залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС, балансоутримувачі інформують вищезазначені органи і підрозділи з наданням копій актів, складених за їх результатами.

Підпункт 9 пункту 2 Розділу VI Вимог передбачає, що за результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог. У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

Відповідно до пункту 6 Розділу VIII Вимог балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ.

Отже, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства слідує, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено Кодексом цивільного захисту України та Порядком №138.

Враховуючи, що обов`язок забезпечення утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється тими суб`єктами, на балансі яких перебуває такий об`єкт, а відповідно до матеріалів справи балансоутримувачем захисної споруди сховища №15535 є саме Комунальне підприємство «Добробут Миколаївщини», то саме на відповідача покладено обов`язок із забезпечення підтримання стану такої захисної споруди у готовності до використання.

Таким чином, саме Акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства «Укртелеком», як балансоутримувач вищевказаної захисної споруди сховища №15535, у розумінні приписів ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, п. 10 Порядку №138 та п. 6 Розділу VIII Вимог зобов`язаний забезпечувати утримання цієї захисної споруди та підтримання її у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд за рахунок власних коштів.

Факт знаходження захисної споруди цивільного захисту сховища №15535 у незадовільному до використання стані не є спірним питанням, фактично відповідачем не заперечується та доведений долученими до матеріалів справи актами оцінки стану готовності захисної споруди №15535, які у своїй сукупності беззаперечно свідчать про те, що Комунальне підприємство «Добробут Миколаївщини» свої зобов`язання щодо утримання споруди цивільного захисту сховища №15535, не виконує упродовж тривалого часу, внаслідок чого, у готовий до використання стан вказане сховище так і не приведено й станом на теперішній час.

Відсутність вчинення відповідачем заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди сховища №15535 свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, що, зважаючи на цільове призначення вказаної захисної споруди цивільного захисту, може не захистити належним чином від загрози життю та/або здоров`ю людей та у разі їх не усунення, можуть призвести до незворотних наслідків.

Приписами статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

При цьому, суд враховує те, що в умовах військової агресії російської федерації проти України недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) призвело до його обмеженої готовності до використання за призначенням, через що захисна споруда не здатна у належному обсязі забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

З урахування вищевикладеного, суд наголошує, що невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення укриття до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Аналогічну правову позицію викладену Верховним Судом у постановах від 03.10.2018 у справі №826/12192/16 та від 25.07.2019 у справі за №820/5164/15.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності Комунального підприємства «Добробут Миколаївщини» Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 31049266), адреса: вул. Шкільна, 9-А, корпус 2-Б, с. Миколаївка, Синельниківський район, Дніпропетровська область, в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту сховища № 15535, що розташоване за адресою: вул. Молодіжна, 2-А, с. Васильківське, Синельниківського району, Дніпропетровської області, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту», та, відповідно, у зв`язку із невиконанням відповідачем такого обов`язку у добровільному порядку, суд доходить висновку про наявність підстав для зобов`язання останнього вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту сховища №15535, розташованого за адресою: вул. Молодіжна, 2-А с. Васильківське, Синельниківського району, Дніпропетровської області, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

З урахуванням викладеного у сукупності, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст. 139 КАС України.

Оскільки позивач є суб`єктом владних повноважень, відповідно до статті 139 КАС України витрати на сплату судового збору покладаються на позивача та не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Першотравенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Добробут Миколаївщини» Миколаївської сільської ради Синельниківського району, третя особа: Миколаївська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Комунального підприємства «Добробут Миколаївщини» Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 31049266), адреса: вул. Шкільна, 9-А, корпус 2-Б, с. Миколаївка, Синельниківський район, Дніпропетровська область, в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту сховища № 15535, що розташоване за адресою: вул. Молодіжна, 2-А, с. Васильківське, Синельниківського району, Дніпропетровської області, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Зобов`язати Комунальне підприємство «Добробут Миколаївщини» Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 31049266) вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту сховища №15535, розташованого за адресою: вул. Молодіжна, 2-А с. Васильківське, Синельниківського району, Дніпропетровської області, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 22.03.2024.

Суддя О.В. Царікова