Ухвала

від 27.03.2024 по справі 300/1573/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

"27" березня 2024 р.Справа № 300/1573/24

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Чоботанюк Максим Михайлович, звернувся до суду з адміністративним позовом до Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльності щодо не розгляду заяви (клопотання) про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу від 10.01.2024, зобов`язання розглянути заяву (клопотання) про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу від 10.01.2024 та прийняти рішення про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу, з урахуванням висновків суду, стягнення моральної шкоди у розмірі 10000 гривень.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

26.03.2024 представником позивача подано до суду заяву від 26.03.2024 про забезпечення позову шляхом: накладання арешту на земельні ділянки кадастровий номер: 2623683601:01:006:0126 та 2623683601:01:006:0327, заборони Рожнівській сільській раді Косівського району Івано-Франківської області приймати будь які рішення щодо земельних ділянок кадастровий номер: 2623683601:01:006:0126 та 2623683601:01:006:0327, до набрання законної сили судовим рішенням в даній справі.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , як особи наділеної правом постійного користування земельними ділянками, який замовив виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та вжито заходи з реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Так, відповідно в Державному земельному кадастрі, 22.12.2021 зареєстровано земельну ділянку кадастровий номер: 2623683601:01:006:0126 та земельну ділянку кадастровий номер: 2623683601:01:006:0327. Однак, рішенням від 29.02.2024 №17-24/2024, уповноважено Рожнівську сільську раду в особі голови Рожнівської сільської ради, ОСОБА_3 здійснити державну реєстрацію права комунальної власності земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: кадастровий номер 2623683601:01:006:0126 та кадастровий номер якої 2623683601:01:006:0327 у зв`язку із смертю постійного землекористувача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та не поданого належним чином оформленого клопотання спадкоємців щодо передачі даних ділянок у користування чи оренду на розгляд сесії. Відтак, на думку представника позивача, вищевказані дії здійснюються відповідачем з метою унеможливити в подальшому виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки після державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, відповідач має намір здійснити їх поділ, змінити цільове призначення або передати у власність іншим особам. Вказує на повідомлення відповідача про прийняття спадщини, шляхом направлення відповідної заяви.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінивши зміст позовної заяви та матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приписами пунктів 2, 3 статті 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Водночас, оцінивши зміст заяви про забезпечення позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін.

Відтак, розгляд поданої заяви про забезпечення позову проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Частина 1 статті 150 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З наведених приписів Закону вбачається, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача є наявність відповідних підстав.

Суд зазначає, що за своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Тобто, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити її.

Стаття 151 КАС України визначає види забезпечення позову.

Згідно з частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відтак, суд звертає увагу, що КАС України не передбачає вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно, а тому заява позивача в цій частині є необґрунтованою та безпідставною.

Частиною 2 статті 151 КАС України визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В розумінні наведених норм закону, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності хоча б однієї з підстав: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

В контексті вказано слід також зазначити, що інститут забезпечення адміністративного позову дає можливість суду до прийняття рішення у справі вжити заходів щодо забезпечення позовних вимог, якщо існує небезпека не співрозмірного заподіяння шкоди інтересам позивача, або якщо внаслідок невжиття цих заходів захист прав особи стане утрудненим або неможливим, в тому числі унеможливить у зв`язку з цим виконання рішення суду. Існування такої небезпеки повинно бути реальним і доведене належними доказами. Рішення суду про забезпечення позову не може ґрунтуватись на припущеннях чи змодельованих позивачем ймовірних ситуаціях.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В той же час, незважаючи на вказане вище правове регулювання інституту забезпечення позову, представником позивача не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та/або поновлення порушених чи оспорюваних прав/інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відтак, твердження представника позивача, визначені у заяві як обґрунтування необхідності вжиття забезпечувальних заходів, сформульовані як можливість/ймовірність, яка ґрунтуються тільки на припущеннях.

Разом з цим, суд зважає, що очевидні ознаки протиправності рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною 2 статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень.

Таким чином, суд вважає безпідставними доводи представника позивача про очевидні ознаки протиправності рішенням від 29.02.2024 №17-24/2024, яким уповноважено Рожнівську сільську раду в особі голови Рожнівської сільської ради, ОСОБА_3 здійснити державну реєстрацію права комунальної власності земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: кадастровий номер 2623683601:01:006:0126 та кадастровий номер якої 2623683601:01:006:0327, оскільки наявність таких ознак у зазначеному рішенні відповідача може бути виявлена судом виключно у разі оскарження такого рішення у суді.

Однак, згіднопозовної заяви рішення від 29.02.2024 №17-24/2024 не є предметом судового спору в даній справі, а отже, виходить за межі позовних вимог.

Відтак ймовірне настання певних негативних наслідків для позивача у спірних правовідносинах ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову. Адже чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб`єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.

Крім того, виходячи з принципу співмірного вжиття заходів забезпечення позову, вирішення заяви про забезпечення позову у запропонований представником позивача спосіб та із підстав наведених у такій заяві на даній стадії, фактично є свідченням розгляду справи по суті.

Таким чином, зміст заяви про забезпечення адміністративного позову не дозволяє дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно положеньстатті 150 КАС Україниє підставою для забезпечення позову, оскільки представником позивача не наведено жодних належних та достатніх доводів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивачів, за захистом яких звернулись до суду.

Враховуючи вище викладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до висновку, що подана представником позивача заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись статтями150,152,241-243,248,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову від 26.03.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, відмовити.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення або проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Микитин Н.М.