Рішення

від 27.03.2024 по справі 420/1722/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1722/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді - Завальнюка І.В.,

при секретарі - Гоменюк Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом державного реєстратора Василівської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, треті особи - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», ОСОБА_1 , про скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 4431/5 від 27.12.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновок Центральної колегії МЮУ з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 28.11.2023 та прийнятий на його підставі наказ Міністерства юстиції України № 4431/5 від 27.12.2023 прийняті з порушенням ч. 3 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та без врахування пояснень позивача. При розгляді скарги МУЮ проігноровані пояснення та додані до них документів, з яких можливо встановити обставини, що свідчать про порушення строків звернення ОСОБА_1 зі скаргою до Міністерства юстиції України. Зокрема, строк на звернення зі скаргою державного реєстратора закінчився 29.08.2023, а скарга ОСОБА_1 подана 22.09.2023, що є підставою для залишення скарги без розгляду. Так, скаржник ОСОБА_1 28.06.2023 отримав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 337308051 по параметру адреси: « АДРЕСА_1 », а отже дізнався про орскажену ним реєстраційну дію саме 28.06.2023. Таким чином, спірним наказом порушено права та інтереси позивача, так як не враховано його поясненні під час розгляду скарги, у зв`язку із чим він звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалю судді від 18.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; зобов`язано Міністерство юстиції України надати суду в десятиденний строк з дня отримання даної ухвали копії матеріалів щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 22.09.2023, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 22.09.2023 за № СК-3803-23, на рішення від 15.06.2022 № 63877018 державного реєстратора Василівської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_2 щодо житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; призначено підготовче засідання на 05.02.2024 о 10:00 годині в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: 65062, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14, зала судових засідань 14.

Ухвалою суду від 18.01.2024 заяву державного реєстратора Василівської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_2 про забезпечення позову до Міністерства юстиції України, третя особа - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», про скасування наказу задоволено; зупинено дію п. 3 наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2023 № 4431/5 «Про задоволення скарги», а саме в частині тимчасового блокування доступу державному реєстратору Василівської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці до набрання рішенням законної сили; зобов`язано Державне підприємство «Національні інформаційні системи» розблокувати доступ державному реєстратору Василівської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

01.02.2024 до суду від Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що колегією було встановлено, що скаржник дізнався про порушення своїх прав 09.08.2023 з листа, отриманого скаржником за № 136-к/вих. від 09.28.2023 від юридичного департаменту Одеської міської ради про проведення державної реєстрації права власності за іншим власником на нежитловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.

12.02.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою відзив ґрунтується на правомірності спірного рішення. Проте ці обставини не становлять предмету спору і не підлягають доказуванню. Посилання відповідача на врахування пояснень позивача по суті скарги під час прийняття оскаржуваного рішення спростовуються самим висновком Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 28.11.2023, який підписано членами колегії 25.12.2023. Пункт 26 Висновку, містить наступний текст: «Так, до Мін`юсту після призначення колегіального розгляду скарги надійшли пояснення по суті скарги державного реєстратора ОСОБА_2 від 27.11.2023, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 28.11.2023 за № СК-4800-23». Проте жодних інших посилань на пояснення позивача та жодної оцінки доводів та доказів долучених до цих пояснень по суті скарги державного реєстратора ОСОБА_2 від 27.11.2023 вищевказаний висновок не містить. Отже відповідачем не було враховано доводи позивача, адже не було їх оцінено взагалі. В обґрунтування позиції, викладеної у поясненнях, позивачем було надано до Міністерства юстиції України Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 337308051 від 28.06.2023 року та Виписку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 355550650 від 23.11.2023 року. Із змісту виписки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 355550650 від 23.11.2023 року вбачається, що Відомості з державного реєстру прав стосовно об`єкту нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 отримав 28.06.2023. Тобто строк на звернення зі скаргою на дії державного реєстратора закінчився 29.08.2023, а скарга натомість була подана 22.09.2023. Зазначена скарга подана з порушенням вимог Закону, а сама скарга подана електронними засобами зв`язку, проте не підписана кваліфікованим електронним підписом. Тобто скарга, за якою було прийнято спірний наказ, мала б бути повернута заявнику без розгляду.

Ухвалою суду від 13.02.2024, занесеною до протоколу судового засідання, ОСОБА_1 залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

22.02.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь, згідно з якими пояснення державного реєстратора Василівської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України враховувалися при розгляді скарги. Чинним законодавством не передбачено чітких вимог щодо надання оцінки поясненням заінтересованих осіб при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора. Також Міністерству незрозуміло, на яких підставах позивач вважає, що скарга ОСОБА_1 було подана електронними засобами зв`язку. Натомість скарга ОСОБА_1 22.09.2023 подана у письмовій формі, так як містить власноручний підпис скаржника.

Ухвалою суду від 12.03.2024 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

18.03.2024 до суду від третьої особи ОСОБА_1 надійшли пояснення щодо адміністративного позову, згідно з якими державний реєстратор не мав права реєструвати на ОСОБА_3 його адресний номер, а тому він порушив Конституцію України. Ніхто не має права втручатися в особисте життя кожного громадянина. Також ОСОБА_4 зареєстрував за Шаповаловим хвіртку, яке веде у двір ОСОБА_1 , і це був факт захвата. Шаповалов ще захопив частину будинку ОСОБА_5 , якого тимчасово немає в місті, і під виглядом гаража збудував там будинок, без права власності, та ОСОБА_4 його теж зареєстрував (реєстр. гараж «г»). Також Шаповалов на проїзній частині дороги побудував гараж, як ангар, десь 3 х 7 («в)». Вся реєстрація проходила за 210 км від міста Одеси. Міністерство юстиції розібралося у ситуації і правильно скасували неправомірне рішення.

20.03.2024 до суду від Міністерства юстиції України надійшли додаткові пояснення, згідно з якими скарга ОСОБА_1 , подана до Міністерства юстиції України 22 вересня 2023 р., була подана у письмовій формі, оскільки містить власноручний підпис скаржника ОСОБА_1 . З доказів, які були надані представником позивача встановлено, що скарга ОСОБА_1 надійшла на електронну пошту Міністерства юстиції України в форматі PDF. Тобто скарга ОСОБА_1 була власноруч підписана скаржником (що підтверджується матеріалами розгляду скарги), відсканована у формат PDF та направлена до Міністерства юстиції України із використанням засобів електронного зв`язку, що на думку Мін`юсту, не є тотожнім із поняттям електронної форми скарги. По-друге, в судовому засіданні 12.03.2024 третьої особою ОСОБА_1 було особисто підтверджено факт того, що саме він власноруч підписував скаргу, яка була направлена на розгляд до Міністерства юстиції України. Також відповідно до абз. 7 ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Отже Міністерством встановлено відсутність підстав для відмови в задоволенні скарги.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримала у повному обсязі та просила задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов та запереченнях.

Представник третьої особи Державного підприємства «Національні інформаційні системи», а також третя особа ОСОБА_1 до суду не з`явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені завчасно та належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що до Міністерства юстиції України надійшла скарга від ОСОБА_1 від 21.09.2023 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 22.09.2023 за № СК-3803-23 на рішення від 15.06.2022 №63877018 державного реєстратора Василівської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_2 щодо житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Центральною колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) було призначено розгляд вищевказаної скарги на 28.11.2023, про що належним чином було повідомлено шляхом здійснення телефонограми державному реєстратору ОСОБА_2 та скаржнику ОСОБА_1 із повідомленням про дату розгляду скарги ОСОБА_1 , а також було здійснено публікації оголошення за 15 днів (дата публікації 10.11.2023) до дня засідання колегії на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Після повідомлення про розгляд скарги до Міністерства юстиції України надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами скарги від державного реєстратора ОСОБА_2 від 10.11.2023, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за №СК-4542-23, відповідь на яке надано листом Міністерства юстиції України від 14.11.2023 №148870/СК-4542- 23/33.2.1.

В подальшому до Міністерства юстиції України після призначення колегіального розгляду скарги надійшли пояснення державного реєстратора ОСОБА_2 по суті скарги від 27.11.2023, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 28.11.2023 № СК-4800-23.

В пояснення ОСОБА_2 зазначив, що твердження скаржника ОСОБА_1 про те, що він дізнався про оскаржувану реєстраційну дію лише 09.08.2023 з листа Юридичного департаменту Одеської міської ради не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_6 отримано виписку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (власнику нерухомого майна) від 23.11.2023 № 355550650. З цієї виписки вбачається, що скаржник ОСОБА_1 28.06.2023 за своєю заявою отримав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 337308051 по параметру адреси: АДРЕСА_1 . Таким чином, 28.06.2023 скаржник ОСОБА_1 отримав інформацію про проведення оскаржуваної дії, а тому в силу ч. 3 ст. 37 Закону скарга мала бути подана ним через 2 місяці, тобто не пізніше 28.08.2023. Оскільки скаржник подав скаргу лише 22.09.2023 - тобто пізніше ніж через 2 місяців з моменту як дізнався про оскаржену реєстраційну дію, така скарга подана з порушенням встановленого двомісячного строку та підлягає залишенню без розгляду.

Під час розгляду скарги Колегією було встановлено, що оскаржуване рішення реєстратора ОСОБА_2 було прийнято з грубим порушенням вимог законодавства (проведено реєстраційні дії за наявності підстав для відмови у державній реєстрації прав).

При цьому в п. 26 висновку зазначено, що до Мін`юсту після призначення колегіального розгляду скарги надійшли пояснення по суті скарги державного реєстратора ОСОБА_2 від 27.11.2023, зареєстровані за № СК-4800-23 від 28.11.2023.

За результатами розгляду скарги Центральною колегією МЮУ з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції 28.11.2023 складено висновок, яким рекомендовано: 1. Скаргу ОСОБА_1 від 22.09.2023 задовольнити; 2. Визнати прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 15.06.2022 № 63877018 державного реєстратора Василівської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_2 ; 3. Тимчасове блокувати державному реєстратору Василівської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_2 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

На підставі вищезазначеного висновку прийнятий наказ Міністерства юстиції України № 4431/5 від 27.12.2023, яким: 1. Скаргу ОСОБА_1 від 22.09.2023 задоволено; визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 15.06.2022 № 63877018 державного реєстратора Василівської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_2 ; тимчасово блоковано державному реєстратору Василівської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_2 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці; виконання пункту 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству; виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Зважаючи на те, що спірним наказом порушено права та інтереси позивача, так як скарга ОСОБА_1 підлягала залишенню без розгляду через пропуск строку її подання, а саме подання відбулося засобами електронного зв`язку без кваліфікованого електронного цифрового підпису скаржника, позивач звернувся до суду із даним позовом. При цьому спір між сторонами щодо мотивів прийняття рішення по суті відсутній, а спір виник виключно з підстав незастосування наслідків пропуску скаржником строку на подання скарги та неврахування відсутності цифрового підпису на поданій засобами електронного зв`язку скарзі.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає частину позовних вимог підлягаючою до закриття, а решту - вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Суд враховує, що пунктом 1 спірного наказу скаргу ОСОБА_1 від 22.09.2023 задоволено. Пунктом 2 визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення від 15.06.2022 № 63877018 державного реєстратора Василівської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_2 . Пунктом 3 тимчасово блоковано державному реєстратору Василівської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_2 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці. Пунктом 4 виконання пункту 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству. Пунктом 5 виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Суд враховує, що реєстраційні дії чи їх скасування не призводять до виникнення, зміни чи припинення правовідносин за участю державного реєстратора, а тому, у частині скасування рішення про реєстрацію, оскаржуваний наказ не може порушувати прав державного реєстратора.

Державний реєстратор не є учасником правовідносин, що виникли на підставі реєстраційної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 826/1906/17, від 10.08.2021 у справі № 240/1127/20, від 13.01.2022 у справі №826/9221/17, від 07.07.2022 у справі № 280/2030/21 та від 22.03.2023, і колегія суддів у цій справі не вбачає підстав для відступу від цієї правової позиції.

У постанові від 01.07.2020 у справі № 9901/48/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду, у зв`язку із чим суд першої інстанції правильно не роз`яснив позивачу, до суду якої юрисдикції він має звертатися з таким позовом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, державний реєстратор у цих правовідносинах не має права на звернення до суду з метою оскарження пунктів наказу, що стосуються реєстраційних дій, в жодному виді провадження, а тому провадження у частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2, 4 наказу № 4431/5 від 27.12.2023 підлягає закриттю.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 червня 2023 року по справі № 640/21299/19, адміністративне провадження № К/9901/19068/20.

В іншій частині позовних вимог суд вважає адміністративний позов обґрунтованим та підлягаючим до задоволення, виходячи з наступного.

На відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав, поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статтею 37 цього Закону регламентовано порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.

Зокрема, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України або до суду.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до суду (ч.1).

Міністерство юстиції України розглядає:

1) скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України;

3) повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами.

Під час розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України здійснюється також перевірка відповідності законодавству у сфері державної реєстрації прав рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, що оскаржувалися до відповідного територіального органу.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації (крім рішень про державну реєстрацію прав), які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган (ч. 2).

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав.

Рішення державного реєстратора, прийняте всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції", може бути оскаржене суб`єктом, який бере участь у формуванні, реалізації та моніторингу ефективності державної санкційної політики, правоохоронними органами, а також суб`єктом, уповноваженим дорученням Кабінету Міністрів України на здійснення заходів, пов`язаних із тимчасовим управлінням активами, які підлягають стягненню в дохід держави як санкції, протягом двох місяців з дня, коли відповідний суб`єкт дізнався про таке рішення державного реєстратора.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав.

Строк для подання скарги, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року такого строку.

Строк для подання скарги, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця такого строку. Якщо закінчення строку для подання скарги, обчислюваного місяцями, припадає на місяць, що не має відповідного числа, такий строк закінчується в останній день цього місяця.

Якщо закінчення строку для подання скарги припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем такого строку є перший після вихідного, святкового чи іншого неробочого дня робочий день.

Строк для подання скарги не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скаргу подано до установи зв`язку чи направлено іншими засобами зв`язку (ч. 4).

Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав подається у письмовій формі та має містити відомості про прізвище, ім`я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), номер телефону та/або адресу електронної пошти, суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, а також прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги. Скарга на рішення державного реєстратора, прийняте всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції", має містити обставини, якими суб`єкт подання скарги обґрунтовує недотримання чи порушення державним реєстратором відповідних санкцій. Якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності спливло більше двох місяців, а у випадку, передбаченому абзацом третім частини третьої цієї статті, - більше одного місяця, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав. Якщо з дня прийняття рішення державного реєстратора, прийнятого з порушенням Закону України "Про санкції", спливло більше двох місяців, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про таке рішення у сфері державної реєстрації прав.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав має бути підписана скаржником або його представником. Така скарга може бути подана в електронній формі за умови підписання її скаржником або його представником з використанням кваліфікованого електронного підпису або застосуванням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". До скарги, підписаної представником, додаються докази на підтвердження його повноважень.

До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав можуть бути додані документи (їх копії), що підтверджують порушення прав скаржника.

До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, що подається представником скаржника, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена у встановленому порядку.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, що подана особою, яка не має на це повноважень, або що не містить відомостей про прізвище, ім`я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, дати, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав (якщо зазначення такої дати є обов`язковим), підпис скаржника або його представника, повертається скаржнику на підставі мотивованого рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу не пізніш як через 15 днів з дня її надходження.

Скарга на рішення державного реєстратора, прийняте всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції", яка не містить обставин, якими суб`єкт подання скарги обґрунтовує недотримання чи порушення державним реєстратором відповідних санкцій, повертається скаржнику на підставі мотивованого рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу не пізніш як через 15 днів з дня її надходження.

Скарга, подана в електронній формі без використання кваліфікованого електронного підпису або без застосування засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", повертається скаржнику на підставі мотивованого рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу не пізніш як через 15 днів з дня її надходження.

Повернення скарги не позбавляє скаржника права на повторне її подання в установленому порядку.

Перебіг строку на оскарження зупиняється з дня подання скарги до дня її повернення скаржнику (ч. 4).

Скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, повідомлення державних реєстраторів про виявлені ними факти використання їх ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами розглядаються у строк не більше одного місяця з дня їх надходження.

У разі якщо в місячний строк розгляд скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами провести неможливо, Міністерство юстиції України, його територіальні органи встановлюють необхідний строк для її розгляду, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. При цьому загальний строк для вирішення питань, порушених у скарзі, не може перевищувати 45 днів.

Закінчення строку розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав не є підставою для повернення скарги, відмови в її задоволенні чи залишення її без розгляду.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, розгляд якої не належить до компетенції Міністерства юстиції України, його територіального органу, не пізніше п`яти днів з дня її надходження направляється за належністю, про що повідомляється скаржник.

Скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, повідомлення державного реєстратора про виявлені ним факти використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами можуть бути об`єднані для розгляду, якщо це сприятиме своєчасному, всебічному та об`єктивному встановленню відповідних обставин. У такому разі строк розгляду обраховується з дня надходження першої із скарг (ч. 5).

За результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:

про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);

про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);

про залишення скарги без розгляду по суті.

Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо:

1) встановлений цим Законом для подання скарги строк сплив до дня її подання;

2) Міністерством юстиції України, його територіальним органом за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні;

3) наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав;

4) скаргу подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав не порушено;

5) скаргу подано особою, яка не має на це повноважень;

6) скаржником подано до Міністерства юстиції України, його територіального органу заяву про залишення скарги без розгляду;

7) набрало законної сили судове рішення, яким оскаржуване рішення скасовано або оскаржувані дії, бездіяльність у сфері державної реєстрації прав визнані вчиненими з порушенням цього Закону та анульовані;

8) скаргу подано на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, що прийняті, вчинені до 1 січня 2016 року (ч. 6).

У разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про:

1) визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора (про державну реєстрацію прав, про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав), анулювання рішення територіального органу Міністерства юстиції України.

Підставою для визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є:

а) Міністерством юстиції України встановлено, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначених пунктами 1, 2-1, 4 частини першої статті 3 цього Закону. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну засаду державної реєстрації прав (з посиланням на відповідне положення цього Закону), з порушенням якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав;

б) Міністерством юстиції України встановлено, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав за наявності підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, відмови в державній реєстрації прав або зупинення державної реєстрації прав. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну підставу (з посиланням на відповідне положення цього Закону), всупереч якій державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав;

в) Міністерством юстиції України встановлено, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції". У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну санкцію (з посиланням на відповідне положення Закону України "Про санкції"), всупереч якій державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав визнається прийнятим з порушенням цього Закону та анулюється виключно у разі неможливості відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 цієї частини.

Не можуть бути підставою для визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора допущені ним формальні (несуттєві) помилки, які не впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Одночасно із визнанням прийнятим з порушенням цього Закону та анулюванням рішення державного реєстратора, анулюванням рішення територіального органу Міністерства юстиції України, а також у разі відсутності підстав для їх анулювання Міністерство юстиції України може прийняти одне із рішень, передбачених пунктами 4-6 цієї частини;

2) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором, або про зобов`язання державного реєстратора виправити допущену ним технічну помилку;

3) зобов`язання державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав усунути допущені ними порушення з визначенням строків виконання такого зобов`язання;

4) тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Міністерством юстиції України або його територіальним органом, яким прийнято відповідне рішення, протягом п`яти робочих днів вирішується питання про передачу на розгляд іншого державного реєстратора документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора. У разі якщо інші державні реєстратори, які перебувають у трудових відносинах з відповідним суб`єктом державної реєстрації прав, відсутні або державним реєстратором є нотаріус, такі документи передаються до територіально найближчого суб`єкта державної реєстрації прав, що має не менше трьох державних реєстраторів, які мають доступ до Державного реєстру прав, або іншому нотаріусу (нотаріусам) за попереднім погодженням із ним (ними). У разі прийняття рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав стосовно нотаріуса такому нотаріусу забезпечується доступ до Державного реєстру прав у режимі отримання інформації для здійснення нотаріальної діяльності відповідно до закону;

5) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

6) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення про визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України за результатами розгляду відповідної скарги приймаються виключно Міністерством юстиції України.

У разі якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав виявлено порушення законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних чи юридичних осіб, Міністерство юстиції України, його територіальні органи вживають заходів для повідомлення про це правоохоронних органів.

У разі визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав Міністерство юстиції України забезпечує відновлення попереднього становища, яке існувало до прийняття такого рішення, шляхом внесення відомостей до Державного реєстру прав у порядку, встановленому частиною третьою статті 26 цього Закону (внесення відомостей про скасування, набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно).

У разі визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав територіальні органи Міністерства юстиції України забезпечують відновлення попереднього становища, яке існувало до прийняття такого рішення, шляхом внесення відомостей до Державного реєстру прав у порядку, встановленому абзацом першим частини четвертої статті 26 цього Закону.

Особа, чиї права та законні інтереси були порушені внаслідок прийняття державним реєстратором скасованого (анульованого) рішення, має право на відшкодування майнової та моральної шкоди відповідно до статті 38 цього Закону (ч. 7).

Рішення, передбачені пунктами 1 і 2 частини сьомої цієї статті, виконуються посадовою особою Міністерства юстиції України чи його територіального органу не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання заяв, документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються. Наявність інших зареєстрованих заяв щодо певного об`єкта нерухомого майна, обтяжень речових прав на такий об`єкт нерухомого майна, рішень про заборону вчинення реєстраційних дій (крім судових рішень про заборону вчинення реєстраційних дій посадовими особами Міністерства юстиції України, його територіального органу) не є підставою для відкладення виконання рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу, відмови в його виконанні або для зупинення відповідної державної реєстрації прав.

Рішення, передбачені пунктом 3 частини сьомої цієї статті, виконуються державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав у строки, визначені Міністерством юстиції України, його територіальними органами.

Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктом 4 частини сьомої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України.

Рішення, передбачені пунктами 5 і 6 частини сьомої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня їх прийняття (ч. 8).

Процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації) визначає Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1128.

Пунктом 3 Порядку № 1128 передбачено, що скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін`юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1128 розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян".

Згідно з п. 3 Порядку № 1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін`юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:

оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;

наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін;

наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання;

здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника;

подання скарги особою, яка не має на це повноважень;

закінчення встановленого законом строку подачі скарги;

розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

З огляду на матеріали справи, колегією було встановлено, що ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав 09.08.2023 з листа, отриманого скаржником за № 136-к/вих від 09.08.2023 від юридичного департаменту Одеської міської ради про проведення державної реєстрації права власності за іншим власником на нежитловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.

Зокрема, ОСОБА_1 стало відомо, що ОСОБА_6 виділив належну йому частку в праві власності на житловий будинок в окремий об`єкт нерухомого майна при державній реєстрації якого було зазначено адресу: АДРЕСА_1 .

Так, в скарзі зазначено, що ОСОБА_1 зустрівся зі своїм сусідом ОСОБА_6 у дворі, у якого інша частина в їх домоволодінні, та який йому повідомив, що тепер весь будинок належить йому, оскільки адреса «Суперфосфатна, 3в» тепер зареєстрована на нього.

Через це ОСОБА_1 звернувся до міського голови з метою перевірки слів сусіда. Це звернення було перенаправлено до Юридичного департаменту ОМР, який надав письмову відповідь № 136-к/вих. від 09.08.2023 про здійснення державної реєстрації права власності за іншим власником на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав державного реєстратора Василівської сільської ради Болградського району Одеської області.

З цієї відповіді ОСОБА_1 стало відомо, що сусід ОСОБА_6 виділив свою частку в окремий самостійний об`єкт нерухомості, що відповідно є підставою для присвоєння такому об`єкту нової адреси.

З огляду на вищевикладене, оскільки про обставини прийняття рішення державного реєстратора від 15.06.2022 № 63877018 ОСОБА_1 фактично дізнався з листа юридичного департаменту ОМР № 136-к/вих від 09.08.2023, а зі скаргою звернувся 22.09.2023 (СК-3803-23), визначений ч. 3 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» двомісячний строк на оскарження такого рішення ним не пропущено, у зв`язку із чим суд відхиляє відповідні доводи сторони позивача.

Поряд із тим, під час судового розгляду встановлено, що скарга від 22.09.2023 № СК-3803-23 надійшла до Міністерства юстиції України засобами електронного зв`язку, зокрема направлена з електронної адреси « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 22.09.2023 о 09:43 на електронні адреси « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а саме до електронного листа додано відскановану копію скарги у форматі PDF, яка не містить цифрового підпису скаржника.

У підготовчому засіданні ОСОБА_1 зазначену обставину підтвердив та пояснив з цього приводу, що спочатку звернувся до юристів за правовою допомогою, які допомогли йому скласти текст скарги та повідомили про необхідність направлення скарги засобами поштового зв`язку. Разом із тим, в подальшому він звернувся до інших правників, які безпосередньо цю скаргу із додатками направили засобами електронного зв`язку до Міністерства юстиції України без застосування кваліфікованого електронного підпису.

Таким чином, твердження представника Міністерства юстиції України про те, що до Міністерства скарга надійшла у паперовому вигляді, спростовуються встановленими в ході судового розгляду обставинами.

При цьому суд відхиляє посилання представника Міністерства юстиції України на відповідність такої скарги вимогами абзацу 7 статті 5 Закону України «Про звернення громадян», яким, зокрема, визначено, що застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Так, спеціальним нормативно-правовим актом у спірних правовідносинах є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яким регламентовано порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав, а не Закон України «Про звернення громадян». В даному випадку ОСОБА_1 саме оскаржено до Міністерства юстиції України рішення державного реєстратора, та, більш того, відповідачем саме в порядку статті 37 Закону № 3103-IX розглянуто таку скаргу, а не надано відповідь у відповідності до Закону України «Про звернення громадян».

У свою чергу, абзац другий частини четвертої статті 37 Закону № 3103-IX визначає, що скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав має бути підписана скаржником або його представником. Така скарга може бути подана в електронній формі за умови підписання її скаржником або його представником з використанням кваліфікованого електронного підпису або застосуванням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". До скарги, підписаної представником, додаються докази на підтвердження його повноважень.

Відповідно до абзацу 7 частини четвертої статті 37 Закону № 3103-ІХ скарга, подана в електронній формі без використання кваліфікованого електронного підпису або без застосування засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", повертається скаржнику на підставі мотивованого рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу не пізніш як через 15 днів з дня її надходження.

В силу п. 15, п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис;

кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Отже судом встановлено наявність об`єктивних та правових підстав для повернення скарги від 22.09.2023 № СК-3803-23, яка надійшла на електронну адресу Міністерства юстиції України в електронній формі без використання кваліфікованого електронного підпису або без застосування засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

У постановах від 12.06.2019 у справі № 821/1490/17 та від 20.05.2019 у справі №826/9046/16 Верховний Суд дійшов висновку про те, що у справах про оскарження наказів Мін`юсту, прийнятих за наслідком розгляду скарг на реєстраційні дії державного реєстратора, адміністративні суди, у першу чергу, перевіряють правомірність дій Мін`юсту під час розгляду скарги на рішення та дії державного реєстратора. При цьому, оцінку діям державного реєстратора може бути надано судами цивільної або господарської юрисдикцій у справах за позовами осіб, яких стосуються відповідні реєстраційні дії.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про неправомірність п. 3 та похідного від нього п. 5 наказу Міністерства юстиції України № 4431/5 від 27.12.2023, який прийнятий не зважаючи на наявність правових та об`єктивних підстав для повернення скарги.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов державного реєстратора Василівської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13; ЄДРПОУ 00015622), треті особи - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (04053, м. Київ, вул. Бульвар-Кудрявська, 4; ЄДРПОУ 39787008), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1), про скасування наказу задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати пункт 3 та пункт 5 наказу Міністерства юстиції України № 4431/5 від 27.12.2023.

В іншій частині позовних вимог провадження у справі закрити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь державного реєстратора Василівської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять грн. 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.03.2024.

Суддя І.В. Завальнюк