Рішення
від 27.03.2024 по справі 500/6549/23
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6549/23

27 березня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Шляхорембудуправління" до прокурора Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Тернопільська обласна військова адміністрація, Товстенська селищна рада Чортківського району про визнання протиправним та скасування висновку з оцінки впливу на довкілля від 14.07.2023 №04/1090-20202205348/1,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Шляхорембудуправління" звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Тернопільська обласна військова адміністрація, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати висновок з оцінки впливу на довкілля Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації від 14.07.2023 № 04/1090-20202205348/1, яким планову діяльність Приватного підприємства "Шляхорембудуправління", а саме: видобування корисних копалин - промислова розробка Нирківського - 1 родовища гіпсів на території Товстенської селищної об`єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області визнано недопустимою;

зобов`язати Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації надати висновок з оцінки впливу на довкілля, яким надати дозвіл Приватному підприємству "Шляхорембудуправління", на здійснення планової діяльності, а саме: видобування корисних копалин - промислова розробка Нирківського - 1 родовища гіпсів на території Товстенської селищної об`єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновком з оцінки впливу на довкілля Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації від 14.07.2023 року № 04/1090-20202205348/1, планову діяльність Приватного підприємства "Шляхрембудуправління", а саме видобування корисних копалин - промислова розробка Нирківського - 1 родовища гіпсів на території Товстенської селищної об`єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області визнано недопустимою.

Однак, позивач не погоджується із вказаним висновком та зазначає, що відповідачем за результатами розгляду звіту з оцінки впливу на довкілля встановлено що земельна ділянка, у

межах якої планується здійснювати видобування корисних копалин на Нирківському родовищі гіпсів, розташована у межах особливо цінних земель, запропонованих Інститутом екології Карпат Національної академії Наук України для створення комплексної пам`ятки природи загальнодержавного значення "Солонські Говди" загальною площею 101,5 га, проте вказане не відповідає дійсності, оскільки згідно Звіту з ОВД площа ділянки Нирківського - 1 родовища гіпсів займає 8.8 га малопродуктивних земель та межує з усіх сторін із землями сільськогосподарського призначення та землями запасу сільської ради.

Вказує, що відповідач у висновку посилається на лист Міністерства захисту довкілля України від 19.04.2021 року № 25/7-11/8025-21, яким схвалено створення комплексної пам`ятки природи загальнодержавного значення "Солонські говди" та доручено Тернопільській ОДА забезпечити підготовку необхідних документів до проекту створення згаданої пам`ятки природи загальнодержавного значення, проте відповідачем (станом на жовтень 2023 року) не розроблено та не затверджено Положення про пам`ятку природи загальнодержавного значення, не встановлено режим використання природних ресурсів земель природно - заповідного фонду та ін.

Вказує, що відповідачем зазначено, що запропонована для створення об`єкта природно-заповідного фонду територія має важливе міжнародне природоохоронне значення як потенційний об`єкт мережі Емеральд (Смарагдової мережі). На ній представлені 12 типів оселищ природньої флори європейського значення, з них 7 - зі статусом пріоритетних. Відтак, ця територія може істотно доповнити регіональний каркас мережі Емеральд, тим більше, що вона, фактично, прилягає до затвердженої Європейською Комісією території національного природного парку "Дністровський каньйон" (Dnistrovskyi Капіоп National Nature Park - UA0000122).

Проте, вищезазначена інформація, повністю спростовується листом Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА від 10.03.2020 року № 05/401, а також листом НПП "Дністровський каньйон" № 42 від 02.03.2020 року згідно яких Нирківське родовище гіпсів у межах територій та об`єктів природно - заповідного фонду, їх охоронних зон, а також земель, зарезервованих для подальшого заповідання, водно-болотних угідь міжнародного значення не перебуває. Земельна ділянка під Нирківським - 1 родовищем гіпсів не перебуває в складі території Смарагдової мережі Європи НПП "Дністровський каньйон".

Також, листом НПП "Дністровський каньон" № 94 від 29.03.2023 року проінформовано, що земельна ділянка, яка зазначена на ситуаційному плані не входить в межі територій Національного природного парку "Дністровський каньйон".

Крім того зазначає, що 8 жовтня 2007 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища України видано спеціальний дозвіл № 4416 ТОВ "МАВА" на користування надрами (видобування гіпсу Нирківського - 1 родовища гіпсів). 17 жовтня 2007 року між ТОВ "МАВА" та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України підписано угоду на користування надрами терміном на 20 років, однак, через відсутність розроблення вказаного родовища гіпсів вищезазначений спеціальний дозвіл було анульовано.

Вказує, що вищезазначене підтверджує той факт що на спірному родовищі відсутні будь-які обставини, які б перешкоджали видобутку корисних копалин.

Ухвалою судді від 16.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

26.10.2023 від представника Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що 09 квітня 2021 року Інститут екології Карпат Національної академії Наук України звернувся з клопотанням за № 135 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про створення комплексної пам`ятки природи загальнодержавного значення "Солонські Говди" загальною площею 101,5 га, у тому числі з врахуванням 8,8 га площі Нирківського-1 родовища гіпсів.

Клопотання містить висновок, що запропонована для створення об`єкта природно-заповідного фонду територія має важливе міжнародне природоохоронне значення як потенційний об`єкт мережі Емеральд (Смарагдової мережі). На ній представлені 12 типів оселищ природньої флори європейського значення, з них 7 зі статусом пріоритетних. Відтак, ця територія може істотно доповнити регіональний каркас мережі Емеральд, тим більше, що вона, фактично, прилягає до затвердженої Європейською Комісією території національного природного парку "Дністровський каньйон" (Dnistrovskyi Kanion National Nature Park - UA0000122).

На схилах північної підділянки, у межах якої планується розробляти родовище гіпсів, сформовані збережені лучно-степові фітоценози з 12 видів флори, занесених до Червоної книги України та 20 видів флори, занесених до Переліку рідкісних і таких, що перебувають під охороною видів рослин на території Тернопільської області.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України листом від 19.04.2021 №25/7-11/8025-21 схвалило клопотання Інституту екології Карпат НАН України про створення Пам`ятки природи, та на виконання статті 52 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", статті 204 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" та статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" доручило Тернопільській облдержадміністрації погодити дане клопотання з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання. Крім цього подати до Міндовкілля матеріали Проекту створення для підготовки відповідного проекту Указу Президента України.

04 липня 2023 року № 130 Інститут екології Карпат Національної академії Наук України надіслав управлінню матеріали комплексного обстеження території "Солонських Говд" співробітниками Інституту та наукового відділу НПП "Дністровський каньйон" для долучення їх до висновку про недопустимість провадження планованої діяльності з розроблення Нирківського-1 родовища гіпсів на території Товстенської селищної об`єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області та відповідного формування кар`єру.

Зазначає, що відповідно до ст. 11 Закону України "Про Червону книгу України" охорона об`єктів Червоної книги України забезпечується шляхом пріоритетного створення заповідних територій та об`єктів, управління проводить збір та підготовку матеріалів та працює в напрямку погодження організації пам`ятки природи з користувачами та власниками земельних ділянок.

Враховуючи вищевикладене, незалежно від того чи буде надано земельній ділянці 8,8 га статус території природно-заповідного фонду, на якій планується розробляти родовище гіпсів, чинним законодавством заборонено знищувати рослини, які занесені до Червоної книги України та середовища їх зростання.

Також вказує, що лист управління від 10.03.2020 № 05/401 та лист НПП "Дністровський каньйон" від 02.03.2020 № 42, на які посилається приватне підприємство "Шляхорембудуправління" у позовній заяві готувалися без врахування вищенаведеної інформації, яка стала відома управлінню значно пізніше (арк. справи 192-194 том.1).

Ухвалою суду від 13.11.2023 у задоволенні клопотання представника Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації про розгляд справи №500/6549/23 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Ухвалою суду від 01.12.2023 постановлено допустити прокурора Тернопільської обласної прокуратури до участі у справі №500/6549/23 в інтересах держави в особі Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації та залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товстенську селищну раду Чортківського району.

12.12.2023 до суду від Тернопільської обласної прокуратури надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що за результатами розгляду звіту з оцінки впливу на довкілля (далі - звід з ОВД) Управлінням екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації визначено недопустимим провадження планованої діяльності щодо видобування корисної копалини на Нирківському-1 родовищі гіпсів на земельній ділянці, оскільки її сукупний вплив є недопустимим в контексті Законів України "Про Червону книгу України", "Про рослинний світ", "Про тваринний світ" та "Про екологічну мережу України".

Зокрема, з`ясовано, що планована діяльність з видобування гіпсів на Нирківському родовищі-1, що знаходиться в адміністративних межах населеного пункту с. Нирків на території Товстенської селищної об`єднаної територіальної громади буде здійснюватися ПП "Шляхрембудуправління" на територіях, де науковцями підтверджено зростання ряду видів рослин, занесених до Червоної книги України та до Переліку рідкісних і таких, що перебувають під охороною видів рослин території Тернопільської області, рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України, а також ряд цінних оселищ природньої флори, що включені до резолюції 4 Постійного комітету Бернської конвенції.

Також планована діяльність буде здійснюватися на території, де узгоджено створення комплексної пам`ятки природи загальнодержавного значення "Солонські говди".

Зокрема, дослідженнями, проведеними протягом 2012-2020 років фахівцями ботанічного профілю Інституту екології Карпат НАН України за участю працівників наукового відділу національного природного парку "Дністровський каньйон", результати яких викладені у клопотанні Інституту екології Карпат НАН України щодо створення комплексної пам`ятки природи загальнодержавного значення "Солонські говди" на території Товстенської ОТГ Чортківського району Тернопільської області від 09.04.2021 № 135 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та у матеріалах Інституту екології Карпат НАН України щодо комплексного обстеження природної території, перспективної для створення пам`ятки природи загальнодержавного значення "Солонські говди", надісланих управлінню листом від 04.07.2023 № 130, підтверджено зростання у межах ділянки планованої діяльності ряду видів рослин, занесених до Червоної книги України та до Переліку рідкісних і таких, що перебувають під охороною видів рослин на території Тернопільської області, рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, а також ряду цінних типів оселищ природньої флори, що включені до резолюції 4 Постійного комітету Бернської конвенції.

Листом Міністерства захисту довкілля України від 19.04.2021 № 25/7- 11/8025-21 схвалено створення комплексної пам`ятки природи загальнодержавного значення "Солонські говди" та доручено Тернопільській обласній державній адміністрації забезпечити підготовку необхідних документів до проекту створення згаданої пам`ятки природи загальнодержавного значення.

Результати досліджень, проведених Інститутом екології Карпат НАН України за участю працівників наукового відділу національного природного парку "Дністровський каньйон", підтверджують наявність інших раритетних видів флори та рослинних угруповань (біотопів), зростання яких не виявлено фахівцями, які проводили геоботанічні дослідження 29.08.2022 після завершення періоду вегетації рослин, що підлягають особливої охороні.

Земельна ділянка площею 8,8 га, на якій буде здійснюватися планована діяльність, повністю входить в межі території площею 101,5 га, запропонованої для створення комплексної пам`ятки природи загальнодержавного значення "Солонські говди".

Зростання на згаданій ділянці червонокнижних рослин є підставою для створення заповідного об`єкту на території Тернопільської області відповідно до вимог Законів України "Про Червону книгу України" та "Про природно-заповідний фонд України".

Крім цього, дослідженнями доведено, що на території, яка пропонується до заповідання, представлено низку цінних типів оселищ природньої флори, що включені до резолюції 4 Постійного комітету Бернської конвенції. Відповідно, за попередніми даними на цій території представлені 12 типів оселищ природньої флори європейського значення, з них 7 - зі статусом пріоритетних.

Також на цій території виявлено два види рослин, що включені до Резолюції 6 Постійного комітету Бернської конвенції.

Ділянка, що пропонується до створення комплексної пам`ятки природи, має важливе значення для відтворення популяцій видів дикої фауни.

Таким чином за результатами дослідження звіту з ОВД Управлінням екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації зроблено висновки, які вказують на те, що планована діяльність позивача є недопустимою (арк. справи 84-104 том 2).

13.12.2023 та 19.12.2023 від Товстенської селищної ради до суду надійшли пояснення з яких слідує, що територія, на якій передбачається проведення планової діяльності позивачем відноситься до природних територій та об`єктів що підлягають особливій охороні.

Проведення планової діяльності шляхом видобування корисних копалин відкритим способом безумовно призведе до знищення як унікального місця зростання так і самих видів, занесених до Червоної книги України (арк. справи 209-213 том 2).

Ухвалою суду від 21.12.2023 змінено процесуальний статус Товстенської селищної ради Чортківького району Тернопільської області у справі №500/6549/23, з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 12.03.2024 продовжено процесуальний строк розгляду справи №500/6549/23.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Відповідно до рішення 29 сесії 7 скликання Нирківської сільської ради від 30.01.2020 за № 1232 та рішення 36 сесії 7 скликання Заліщицької районної ради від 13.02.2020 за № 548 Приватне підприємство "Шляхорембудуправління" отримало погодження місцевої влади щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами, а саме розробку Нирківського-1 родовища гіпсів (арк. справи 134 зворот - 135 том 1).

Приватне підприємство "Шляхорембудуправління" 24.02.2020 розмістило у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля повідомлення за №20202205348 про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля: видобування корисних копалин - промислова розробка Нирківського-1 родовища гіпсів на території Товстенської селищної об`єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області.

04.10.2022 Приватне підприємство "Шляхорембудуправління" у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля розмістило оголошення за №20202205348 про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та звіт з оцінки впливу на довкілля "Видобування корисних копалин - промислова розробка Нирківського-1 родовища гіпсів на території Товстенської селищної об`єднаної територіальної громади в Чортківському районі Тернопільської області".

13.12.2022 Управлінням екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації, за результатами розгляду звіту, прийнято рішення про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля, оформлене листом "Про оцінку впливу на довкілля" №04.1/1530 від 13.12.2022 та закрито справу в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 у справі №500/211/23, яке набрало законної сили 01.06.2023, визнано протиправним та скасовано рішення Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації про відмову у видачі документа дозвільного характеру (висновку з оцінки впливу на довкілля), оформлене листом від 13.12.2022 №04.1/1530 "Про оцінку впливу на довкілля".

Зобов`язано Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації надати висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності Приватного підприємства "Шляхрембудуправління", а саме видобування корисних копалин - промислова розробка Нирківського - 1 родовища гіпсів на території Товстенської селищної об`єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області.

За результатами дослідження звіту з ОВД, інформації викладеної у клопотанні Інституту екології Карпат НАН України щодо створення комплексної пам`ятки природи загальнодержавного значення "Солонські говди" на території Товстенської ОТГ Чортківського району Тернопільської області від 09.04.2021 №135 до Міністерства захисту довкілля України, а також матеріалів Інституту екології Карпат НАН України щодо комплексного обстеження природної території, перспективної для створення пам`ятки природи загальнодержавного значення "Солонські говди", надісланих управлінню листом від 04.07.2023 №130, Управлінням екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації зроблено наступні висновки:

геолого-геоморфологічний комплекс, у межах якого заплановано реалізацію планованої діяльності, відіграє унікальну гідрогеологічну водорегуляційну роль і забезпечує стабільність водопостачання населених пунктів, що розташовані в північному, східному та південному напрямках від місця розташування об`єкта планованої діяльності. У разі порушення цієї гідрогеологічної та геоекологічної системи однозначно відбудуться істотні зміни гідрологічного режиму території, негативне значення яких буде особливо помітним в умовах сучасних кліматичних змін, що зумовлюють істотний дисбаланс режиму атмосферних опадів;

зазначена територія відзначається унікальною концентрацією раритетного видового різноманіття. Створення комплексної пам`ятки природи загальнодержавного значення "Солонські говди" дозволить зберегти природні популяції 15 видів судинних рослин, що включені до Червоної книги України, низку видів тваринного світу, включно з можливо наявною на цій території колонією ховраха подільського, а також 21 вид рослин, що потребують спеціальних заходів щодо збереження в межах Тернопільської області та низку раритетних видів фавни;

територія, яка запропонована для створення комплексної пам`ятки природи загальнодержавного значення "Солонські говди" має важливе міжнародне природоохоронне значення, як потенційний об`єкт мережі Емеральд (Смарагдової мережі Європи). На ній представлені 12 типів оселищ європейського значення, з них 7 - зі статусом пріоритетних, що включені до резолюції 4 та 6 Постійного комітету Бернської конвенції. Відтак, ця територія може істотно доповнити регіональний каркас мережі Емеральд, тим більше, що вона, фактично, прилягає до затвердженої Європейською Комісією території НІШ "Дністровський каньйон" (Dnistrovskyi Kanion National Nature Park - UA0000122);

земельна ділянка, на якій заплановано реалізацію планованої діяльності є особливо цінною природною ботанічною ділянкою, де поширені рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України;

реалізація планованої діяльності призведе до безповоротного знищення рідкісних рослинних угруповань і завдасть шкоди раритетним видам флори й фавни, що підлягають особливій охороні;

територія, що запропонована для створення комплексної пам`ятки природи загальнодержавного значення "Солонські Говди", має важливе значення для відтворення популяцій видів дикої флори і фавни.

Тому, висновком з оцінки впливу на довкілля Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації від 14.07.2023 року № 04/1090-20202205348/1, планову діяльність Приватного підприємства "Шляхрембудуправління", а саме видобування корисних копалин - промислова розробка Нирківського - 1 родовища гіпсів на території Товстенської селищної об`єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області визнано недопустимою.

Не погоджуючись із таким висновком Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року № 1264-XII (далі - Закон № 1264-XII).

У відповідності до ст.1 Закону № 1264-XII завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Згідно з ст.3 Закону № 1264-XII основними принципами охорони навколишнього природного середовища, зокрема, є: пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об`єктів і комплексів; обов`язковість оцінки впливу на довкілля.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" від 23 травня 2017 року № 2059-VIII (далі - Закон № 2059-VIII).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 2059-VIII вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.

Планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.1-3 ст.2 Закону № 2059-VIII оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;

2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;

3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;

5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону;

6) під час здійснення оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган проводить консультації щодо звіту з оцінки впливу на довкілля з іншими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень з питань, що стосуються довкілля. Порядок проведення консультацій з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування щодо оцінки впливу на довкілля та врахування результатів таких консультацій при прийнятті рішення щодо можливості здійснення планованої діяльності встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Такі консультації проводяться у письмовій та/або електронній формі протягом строку громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля. У разі ненадання зауважень та пропозицій протягом визначеного строку для консультацій вважається, що зауваження та пропозиції відсутні. Інформація, надана органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування в рамках консультацій, визначених цим пунктом, вноситься уповноваженим органом до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля протягом одного робочого дня після завершення строку громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та оприлюднюється засобами Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.

Суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання (далі - суб`єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону № 2059-VIII здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону № 2059-VIII у процесі оцінки впливу на довкілля забезпечується своєчасне, адекватне та ефективне інформування громадськості.

Суб`єкт господарювання інформує уповноважений територіальний орган про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля шляхом заповнення форми повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, засобами Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, а також засобами інших інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, користувачами яких є уповноважений територіальний орган та суб`єкт господарювання, з дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг (ч.1 ст.5 Закону № 2059-VIII).

Згідно ч.1-5, 8 ст. 6 Закону № 2059-VIII суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

Звіт з оцінки впливу на довкілля включає:

1) опис планованої діяльності, зокрема: опис місця провадження планованої діяльності;

цілі планованої діяльності; опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності, у тому числі (за потреби) роботи з демонтажу, та потреби (обмеження) у використанні земельних ділянок під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; опис основних характеристик планованої діяльності (зокрема виробничих процесів), наприклад, виду і кількості матеріалів та природних ресурсів (води, земель, ґрунтів, біорізноманіття), які планується використовувати; оцінку за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

2) опис виправданих альтернатив (наприклад, географічного та/або технологічного характеру) планованої діяльності, основних причин обрання запропонованого варіанта з урахуванням екологічних наслідків;

3) опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його ймовірної зміни без здійснення планованої діяльності в межах того, наскільки природні зміни від базового сценарію можуть бути оцінені на основі доступної екологічної інформації та наукових знань;

4) опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів, у тому числі здоров`я населення, стан фауни, флори, біорізноманіття, землі (у тому числі вилучення земельних ділянок), ґрунтів, води, повітря, кліматичні фактори (у тому числі зміна клімату та викиди парникових газів), матеріальні об`єкти, включаючи архітектурну, археологічну та культурну спадщину, ландшафт, соціально-економічні умови та взаємозв`язки між цими факторами;

5) опис і оцінку можливого впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (за наявності - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний вплив), зумовленого: виконанням підготовчих і будівельних робіт та провадженням планованої діяльності, включаючи (за потреби) роботи з демонтажу після завершення такої діяльності; використанням у процесі провадження планованої діяльності природних ресурсів, зокрема земель, ґрунтів, води та біорізноманіття; викидами та скидами забруднюючих речовин, шумовим, вібраційним, світловим, тепловим та радіаційним забрудненням, випроміненням та іншими факторами впливу, а також здійсненням операцій у сфері управління відходами; ризиками для здоров`я людей, об`єктів культурної спадщини та довкілля, у тому числі через можливість виникнення надзвичайних ситуацій; кумулятивним впливом інших наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності, з урахуванням усіх існуючих екологічних проблем, пов`язаних з територіями, які мають особливе природоохоронне значення, на які може поширитися вплив або на яких може здійснюватися використання природних ресурсів; впливом планованої діяльності на клімат, у тому числі характер і масштаби викидів парникових газів, та чутливістю діяльності до зміни клімату; технологією і речовинами, що використовуються;

6) опис методів прогнозування, що використовувалися для оцінки впливів на довкілля, зазначених у пункті 5 цієї частини, та припущень, покладених в основу такого прогнозування, а також використовувані дані про стан довкілля;

7) опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля, у тому числі (за можливості) компенсаційних заходів;

8) опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля, зумовленого вразливістю проекту до ризиків надзвичайних ситуацій, заходів запобігання чи пом`якшення впливу надзвичайних ситуацій на довкілля та заходів реагування на надзвичайні ситуації;

9) визначення усіх труднощів (технічних недоліків, відсутності достатніх технічних засобів або знань), виявлених у процесі підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля;

10) усі зауваження і пропозиції, що надійшли до уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - до уповноваженого центрального органу після оприлюднення ними повідомлення про плановану діяльність, а також таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтування відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій, що надійшли в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 5 цього Закону;

11) стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля під час провадження планованої діяльності, а також (за потреби) планів післяпроектного моніторингу;

12) резюме нетехнічного характеру інформації, зазначеної у пунктах 1-11 цієї частини, розраховане на широку аудиторію;

13) список посилань із зазначенням джерел, що використовуються для описів та оцінок, що містяться у звіті з оцінки впливу на довкілля.

Суб`єкт господарювання подає звіт з оцінки впливу на довкілля в електронній формі (засобами Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, а також засобами інших інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, користувачами яких є уповноважений територіальний орган/уповноважений центральний орган та суб`єкт господарювання, із дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг), а також визначену суб`єктом господарювання іншу додаткову інформацію, необхідну для розгляду звіту, за місцем провадження планованої діяльності уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу. Разом із звітом з оцінки впливу на довкілля суб`єкт господарювання подає за місцем провадження планованої діяльності уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля шляхом заповнення форми засобами Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, а також засобами інших інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, користувачами яких є уповноважений орган та суб`єкт господарювання.

Доступ громадськості до звіту з оцінки впливу на довкілля забезпечується в порядку, передбаченому статтею 4 цього Закону.

Не пізніше наступного робочого дня з дня отримання уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган вносить звіт з оцінки впливу на довкілля до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

Звіт з оцінки впливу на довкілля підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації та зберігається в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля протягом усього часу провадження планованої діяльності, але не менш як п`ять років з дня отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Питання надання висновку з оцінки впливу на довкілля регламентується статтею 9 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Відповідно до ч.1-9 вказаної статті уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення, а також зауваження і пропозиції, отримані під час консультацій, передбачених пунктом 6 частини першої статті 2 цього Закону.

В описовій частині висновку з оцінки впливу на довкілля наводиться інформація про:

1) здійснену процедуру оцінки впливу на довкілля;

2) врахування звіту з оцінки впливу на довкілля;

3) враховані та відхилені зауваження та пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення;

4) результати консультацій, передбачених пунктом 6 частини першої статті 2 цього Закону.

У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган:

1) зазначає тип, основні характеристики та місце провадження планованої діяльності;

2) визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності;

3) встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

4) встановлює умови щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

5) встановлює умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків;

6) встановлює умови щодо зменшення транскордонного впливу планованої діяльності, щодо якої здійснювалася процедура оцінки транскордонного впливу;

7) якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність:

здійснення компенсаційних заходів - покладає обов`язок із здійснення таких заходів;

запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження, а також моніторингу впливу планованої діяльності на довкілля - покладає обов`язок із здійснення відповідних дій;

здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення; додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом;

здійснення післяпроектного моніторингу - визначає порядок, строки та вимоги до його здійснення.

Якщо з оцінки впливу на довкілля з розглянутих виправданих альтернативних варіантів виявляється екологічно обґрунтованим варіант, відмінний від запропонованого суб`єктом господарювання, за письмовою згодою із суб`єктом господарювання у висновку з оцінки впливу на довкілля зазначається погоджений варіант здійснення планованої діяльності.

Висновок з оцінки впливу на довкілля надається суб`єкту господарювання безоплатно протягом 15 робочих днів з дня завершення громадського обговорення, а в разі здійснення процедури оцінки транскордонного впливу - з дня завершення цієї процедури та затвердження рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля. До висновку з оцінки впливу на довкілля додається звіт про громадське обговорення.

Підставою для надання висновку з оцінки впливу на довкілля, в якому визначена недопустимість провадження планованої діяльності, є:

1) наявність встановлених законами заборон чи обмежень, які унеможливлюють провадження планованої діяльності;

2) виявлення того, що з урахуванням вимог частини першої цієї статті, у тому числі в результаті вжиття передбачених заходів, спрямованих на запобігання, зменшення, усунення впливу на довкілля, та/або встановлення додаткових обґрунтованих екологічних умов, вплив планованої діяльності залишатиметься таким, що унеможливлює її провадження згідно з вимогами законодавства.

Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган оприлюднює висновок з оцінки впливу на довкілля у день його прийняття у спосіб та в порядку, визначені статтею 4 цього Закону, та одночасно вносить його до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

Висновок з оцінки впливу на довкілля втрачає силу через п`ять років у разі, якщо не було прийнято рішення про провадження планованої діяльності. Якщо до отримання рішення про провадження планованої діяльності внесено зміни до проектної документації чи зміни до законодавства, які вимагають зміни екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, оцінка впливу на довкілля здійснюється повторно.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону № 2059-VIII висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку.

Як слідує із матеріалів справи на замовлення позивача ПП "Шляхорембудуправління" було розроблено звіт з оцінки впливу на "Видобування корисних копалин - промислова розробка Нирківського -1 родовища гіпсів на території Товстенської селищної об`єднаної територіальної громади в Чотрківському районі Тернопільської області" (арк. справи 8-87 том 1) для надання висновку з оцінки впливу на довкілля.

Як слідує зі змісту даного звіту планована діяльність Приватного підприємства "Шляхорембудуправління" щодо промислового видобування корисних копалин Нирківського-1 родовища гіпсу в 3 км на схід від с. Нирків на території Товстенської селищної об`єднаної територіальної громади в Чортківському районі Тернопільської області відноситься до другої категорії видів планової діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, а саме: видобування корисних копалин, крім корисних копалин місцевого значення, які видобуваються землевласниками чи землекористувачами в межах наданих їм земельних ділянок з відповідним цільовим використанням.

Основною метою проведення даного звіту є екологічне обґрунтування доцільності видобування корисних копалин Нирківського-1 родовища гіпсу в якості будівельної сировини на території Заліщицької міської об`єднаної територіальної громади, а також визначення при цьому шляхів і способів нормалізації стану навколишнього середовища, забезпечення вимог екологічної безпеки й оцінка ефективності технічних рішень і заходів щодо ліквідації (пом`якшення) очікуваних негативних наслідків (впливів) для навколишнього середовища та здоров`я населення.

Метою проведення даного звіту є також отримання відповідно до законодавства рішення про провадження планованої діяльності, яке видається Управлінням екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації у вигляді документа дозвільного характеру - висновку з оцінки впливу на довкілля, у якому визначено допустимість провадження такої планованої діяльності і який в подальшому буде використаний для отримання інших документів дозвільного характеру, передбачених законодавством, за умови, що вони не передбачають встановлення (затвердження) змін у діяльності, затвердженій (схваленій) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження (згідно пункту 9 статті 9 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля"), в т. ч. і для отримання спеціального дозволу з видобування корисних копалин, що видається Державною службою геології та надр України.

Основними завданнями звіту є:

загальна характеристика існуючого стану території району розташування Нирківського-1 родовища гіпсу, де планується здійснити плановану діяльність;

розгляд і оцінка екологічних, соціальних і техногенних факторів, санітарно-епідемічної ситуації конкурентно-можливих альтернатив (у тому числі технологічних і територіальних) планованої діяльності та обґрунтування переваг обраної альтернативи та варіанта розміщення;

визначення переліку можливих екологічно небезпечних впливів (далі - впливів) і зон впливів планованої діяльності на навколишнє середовище за варіантами розміщення (якщо рекомендується подальший розгляд декількох);

визначення масштабів та рівнів впливів планованої діяльності на навколишнє середовище;

прогноз змін стану навколишнього середовища відповідно до переліку впливів;

визначення комплексу заходів щодо попередження або обмеження небезпечних впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, необхідних для дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавств і інших законодавчих та нормативних документів, які стосуються безпеки навколишнього середовища;

визначення прийнятності очікуваних залишкових впливів на навколишнє середовище, що можуть бути за умови реалізації всіх передбачених заходів.

Передбачається земельний відвід площею 9,0 га, в тому числі 8,8 га власне кар`єрного поля із в`їзною траншеєю.

В процесі провадження запланованої діяльності, передбачається вплив на рослинний та тваринний світ в межах нормативних вимог, виснаження чи деградації сформованих в даній місцевості рослинних та фауністичних співтовариств в результаті планової діяльності не очікується. Зелені насадження не зноситимуться, оскільки відсутні на території кар`єру.

Рослинність майданчику, виділеного під розробку, з погляду збереження біологічної розмаїтості не представляє цінності, оскільки представлена збіднілим рослинним покривом.

Популяцій домінуючих, коштовних і таких, що охороняються видів флори і фауни на території родовища немає. На території родовища, не помічені шляхи міграції птахів і тварин, відсутні державні заповідні зони. Спеціальні заходи по охороні тваринного і рослинного світу не передбачаються.

Для оцінки впливу на довкілля ПП "Шляхорембудуправління" були проведені дослідження флори і фауни у межах Нирківського-1 родовища гіпсів силами Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка.

Програмою робіт передбачалося проведення польових та камеральних робіт, які включали: попередній аналіз об`єкту досліджень Нирківського-1 родовища гіпсів, оцінювання та ідентифікацію списків флори у розрізі середовищ існування; аналіз місць локалізації видів рідкісної флори об`єкту досліджень; оцінювання у польових умовах потенційних загроз та можливого впливу на компоненти флори у результаті здійснення діяльності.

Польові обстеження проведено завідуючим кафедри геоекології та методики навчання екологічних дисциплін ТНПУ ОСОБА_1 та магістром з біології доцентом кафедри геоекології та методики навчання екологічних дисциплін ТНПУ ОСОБА_2 .

Дослідження виконані впродовж 2022 року. Детальні дослідження включали аналіз та ідентифікацію середовищ існування рідкісних і зникаючих видів флори за прокладеними маршрутами на заздалегідь визначених точках.

Згідно Геоботанічного опису території родовища піску для правильного і достовірного визначення ознак рослинного угруповання у польових умовах було закладено описову (пробну) ділянку площею 100 кв. м, яка знаходиться на території родовища на північний схід від ділянки.

Ознайомлення з трав`яною рослинністю проводилось у межах пробної ділянки, яким на дату дослідження (29.08.2022) встановлено наявність незначної видової різноманітності рослин. Домінантними видами можна вважати рослини з родин злакових, розових, окружкових та айстрових, які найчастіше траплялися в межах умовного профілю. Серед злакових виявлено кострицю, пирій, тонконіг, мітлицю. У складі травостою зафіксовано деревій звичайний, подорожник ланцетолистий, кульбаба звичайна, полин польовий, полин звичайний, лопух, осот, конюшина лучнащириця, кропива, щавель кінський.

У межах досліджуваного об`єкту на території Нирківського-1 родовища гіпсів було здійснено й аналіз поширення регіонально рідкісних рослин. З цією метою використано "Офіційний перелік регіонально рідкісних рослин Тернопільської області", який є списком, що містить перелік видів рослин, які не занесені до Червоної книги України, але є рідкісними або такими, що перебувають під загрозою зникнення на території Тернопільської області.

У процесі дослідження на території Нирківського-1 родовища гіпсів видів рослин, які віднесені до Переліку не виявлено.

При натурному обстеженні території Нирківського-1 родовища гіпсів, встановлено, що популяції чи окремі представники зникаючих видів рослинного і тваринного світу, які занесені до Червоної книги, а також які входять до Переліків видів флори і фауни, для яких визначаються території Смарагдової мережі (згідно проекту Закону України "Про території Смарагдової мережі"), на даній території відсутні. На даній і прилеглій до неї території також не виявлено будь-яких шляхів міграцій диких тварин чи птахів.

Таким чином, будь-які негативні ризики впливу планованої діяльності на об`єкти рослинного і тваринного світу, в т. ч. Смарагдової мережі відсутні.

Згідно з проведеною оцінкою впливу на довкілля протягом провадження планованої діяльності очікується допустимий вплив на повітряне середовище, ґрунти, геологічне середовище, локально-допустимий вплив на ландшафт, допустимий вплив зумовлений операціями у сфері поводження з відходами, прийнятний вплив на водне середовище, стан фауни, флори, біорізноманіття, відсутність впливу на кліматичні фактори, матеріальні об`єкти та позитивний вплив на соціально-економічні умови.

За результатами розгляду звіту з оцінки впливу на довкілля Управлінням екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації надано висновок щодо недопустимості провадження планованої діяльності щодо видобування корисної копалини на Нирківському-1 родовищі гіпсів на земельній ділянці, оскільки її сукупний вплив є недопустимим в контексті Законів України "Про Червону книгу України", "Про рослинний світ", "Про тваринний світ" та "Про екологічну мережу України" (арк. справи 173-179 том 1).

Зі змісту вказаного висновку слідує, що дослідженнями, проведеними протягом 2012-2020 років фахівцями ботанічного профілю Інституту екології Карпат НАН України за участю працівників наукового відділу національного природного парку "Дністровський каньйон", результати яких викладені у клопотанні Інституту екології Карпат НАН України щодо створення комплексної пам`ятки природи загальнодержавного значення "Солонські говди" на території Товстенської ОТГ Чортківського району Тернопільської області від 09.04.2021 № 135 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та у матеріалах Інституту екології Карпат НАН України щодо комплексного обстеження природної території, перспективної для створення пам`ятки природи загальнодержавного значення "Солонські говди", надісланих управлінню листом від 04.07.2023 № 130, підтверджено зростання у межах ділянки планованої діяльності ряду видів рослин, занесених до Червоної книги України та до Переліку рідкісних і таких, що перебувають під охороною видів рослин на території Тернопільської області, рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, а також ряду цінних типів оселищ природньої флори, що включені до резолюції 4 Постійного комітету Бернської конвенції.

Листом Міністерства захисту довкілля України від 19.04.2021 № 25/7-11/8025-21 схвалено створення комплексної пам`ятки природи загальнодержавного значення "Солонські говди" та доручено Тернопільській обласній державній адміністрації забезпечити підготовку необхідних документів до проекту створення згаданої пам`ятки природи загальнодержавного значення.

Відповідно до досліджень, які провели фахівці Інституту екології Карпат НАН України, центральна частина ділянки, що пропонується до заповідання - урочище "Вишеньки" (57,4 га) - це ліс із дуба звичайного з домішкою інших видів неморально-лісового комплексу, який, у результаті неконтрольованих рубок, поступово замінювався черешнею, дикою яблунею, ліщиною. Поодиноко збереглися багаторічні дерева, окружністю стовбура на висоті 1,5 м понад 2 м. Одне з таких дерев має особливу наукову та естетичну цінність - дуб- двостовбуровий - окружністю стовбурів 235 см та 221 см. В урочищі Вишеньки встановлено наявність рослин, включених до Червоної книги України, а саме, гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis (L.) Rich.) та лілія лісова (Lilium martagon L.), а на східній окраїні урочища виявлено локалітет пізньоцвіту осіннього (Colchicum autumnale L.), який має особливу цінність, оскільки це одне з небагатьох місць зростання виду на території Тернопільської області.

На схилах північної підділянки урочища "Вишеньки" збережені лучно-степові фітоценози за участю таких видів з Червоної книги України, як аконіт несправжньопротиотруйний (Aconitum pseudanthora Blocki ex Paez.), горицвіт весняний (Adonis vemalis L.), зіновать біла (Chamaecytisus albus (Hacq.) Rothm.), ковила волосиста (Stipa capillata L.), ковила найкрасивіша (Stipa pulcherrima K.Koch), ковила пірчаста (Stipa pennata L.), косарики черепитчасті (Gladiolus imbricatus L.), лещиця дністровська (Gypsophila thyraica Krasnova), сон великий (Pulsatilla grandis Wender.) та сон чорніючий (Pulsatilla bohemica (Slcalicky) Tzvel), ясенець білий (Dictamnus albus L.).

Дослідженнями науковців Інституту екології Карпат НАН України встановлено зростання на цієї ділянці також низки видів, що включені до Переліку рідкісних і таких, що перебувають під охороною видів рослин на території Тернопільської області, а саме: волошка Маршала (Centaurea marschalliana Spreng.), гадючник звичайний (Filipendula vulgaris Moench), гіацинтник блідий (Hyacinthella leucophaea (K.Koch) Schur), гострокільник волосистий (Oxytropis pilosa (L.) DC.), конвалія травнева (Convallaria majalis L.), конюшина гірська (Trifolium montanum L.), котячі лапки дводомні (Antennaria dioica (L.) Gaertn.), ломиніс цілолистий (Clematis integrifolia L.), мару на щиткова (Pyrethrum corymbosum (L.) Scop.), осока низька (Carex humilis Leyss.), півники злаколисті (Iris graminea L.), півники угорські (Iris hungarica Waldst. Kit.), сеслерія Гейфлера (Sesleria heufleriana Schur), самосил передгірний (Teucrium praemonianum Klok.), синяк руський (Echium russicum J.F.Gmelin), стародуб широколистий (Laserpitium latifolium L.), холодок лікарський (Asparagus officinalis L.), цибуля гірська (Allium montanum F.W.Schmidt), цибуля подільська (Allium podolicum Blocki ex Racib. Szafer), чебрець Маршаллів (Thymus marschallianus Willd.), шавлія поникла (Salvia nutans L.).

На лучно-степових ділянках урочища "Вишеньки", що збережені на схилах південної підділянки, виявлені такі раритетні види рослин як: ковила пірчаста та ковила волосиста, ясенець білий, лещиця дністровська, синяк руський, зіновать біла, горицвіт весняний, півники угорські.

У прибережній смузі річки Поросячка виявлено значний за площею локалітет головатню високого (Echinops exaltatus Schrad.), що також включений до Червоної книги України.

Крім цього, вказаними дослідженнями доведено, що на території, яка пропонується до заповідання, представлено низку цінних типів оселищ природньої флори, що включені до резолюції 4 Постійного комітету Бернської конвенції. Відповідно, за попередніми даними на цій території представлені 12 типів оселищ природньої флори європейського значення, з них 7 - зі статусом пріоритетних.

Також на цій території виявлено два види рослин, що включені до Резолюції 6 Постійного комітету Бернської конвенції: синяк червоний (Echium russicum - 4067) та півники угорські (Iris hungarica - 4097).

На ділянці збереглися фітоценози, що зазнали незначної антропогенної трансформації насамперед через віддаленість від населених пунктів та значну крутизну схилів (до 45°). Зокрема, це угруповання формації ковили волосистої (Stipeta capillatae) асоціація: волосистоковилова чиста (Stipetum capillatae ригит), угруповання формації ковили найкрасивішої (Stipeta pulcherrimae), асоціація низькоосоково-найкрасивішоковилова (Stipetum (pulcherrimae) caricosum (humilis) - рослинні угруповання, що включені до Зеленої книги України (2009).

Ділянка, що пропонується до створення комплексної пам`ятки природи, має важливе значення для відтворення популяцій видів дикої фауни. В осінньо-зимовий період тут скупчуються такі птахи, як щиглі, чечітки, вівсянки, чикотні, снігурі, польові горобці, оскільки тут для них багата кормова база (насіння високих трав у заплаві Поросячки та плоди глоду, терену, дикої яблуні, шипшини). У гніздовий період на зазначеній ділянці фахівцями Інституту екології Карпат НАН України виявлені птахи водно-болотного комплексу (рибалочка, чапля сіра, крижні, чирянка велика, лиска, водяна курочка, пірникоза мала, лунь очеретяний). Багаті у видовому відношенні фітоценози - оселище для багатьох видів метеликів. Зокрема тут виявлено махаона (Раріїіо machaon Linnaeus, 1758) та подалірія (Iphiclides podalirius (Linnaeus, 1758), видів занесених до Червоної книги України.

Загалом, з числа видів тваринного світу, що включені до Червоної книги України (список 2021 року) на території представлені: пугач (Bubo bubo (Linnaeus, 1758), лунь лучний (Circus pygargus (Linnaeus, 1758), підорлик малий (Aquila pomarina C.L.Brehm) - територія кормодобування виду, сорокопуд сірий (Lanius excubitor Linnaeus, 1758), хом`як звичайний (Cricetus cricetus (Linnaeus, 1758), ховрах крапчастий (Spermophilus suslicus (Giildenstaedt, 1770) - потребує подальшого підтвердження, оскільки ідентифіковано лише за наявністю характерних нор, ящірка зелена (Lacerta viridis Laurent і, 1768), кумка жовточерева (Bombina variegata (Linnaeus, 1758) - у воді потоку та прибережних водоймах

Відповідно до вимог пункту 1 статті 4 Конвенції про охорону дикої флори та фавни і природних середовищ існування в Європі, до якої приєдналася Україна згідно із Законом України "Про приєднання України до Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі" від 29 жовтня 1996 року № 436/96-ВР, статті 5 Закону України "Про Червону книгу України", статті 26 Закону України "Про рослинний світ", статей 9 та 44 Закону України "Про тваринний світ", пункту 8 Положення про Перелік рідкісних, і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин на території Тернопільської області, затвердженого рішенням Тернопільської обласної ради від 01 червня 2011 № 1192 року, Положення про Зелену книгу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1286, усі вищезазначені об`єкти рослинного та тваринного світу, підлягають особливій охороні. Спеціальні вимоги щодо їх охорони враховуються під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розроблення проектної та проектно-планувальної документації, здійснення оцінки впливу на довкілля.

Отже, з аналізу наведеного слідує, що відповідачем з`ясовано, що планована діяльність з видобування гіпсів на Нирківському родовищі-1, що знаходиться в адміністративних межах населеного пункту с. Нирків на території Товстенської селищної об`єднаної територіальної громади буде здійснюватися ПП "Шляхрембудуправління" на територіях, де науковцями підтверджено зростання ряду видів рослин, занесених до Червоної книги України та до Переліку рідкісних і таких, що перебувають під охороною видів рослин території Тернопільської області, рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України, а також ряд цінних оселищ природньої флори, що включені до резолюції 4 Постійного комітету Бернської конвенції.

У відповідності до ст.64 Закону № 1264-XII рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, види тваринного і рослинного світу, які постійно або тимчасово перебувають (зростають) у природних умовах у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, підлягають особливій охороні і заносяться до Червоної книги України.

Охорона та відтворення об`єктів Червоної книги України забезпечуються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, які є суб`єктами використання тваринного і рослинного світу відповідно до закону.

У відповідності до ст.5 Закону України "Про Червону книгу" від 7 лютого 2002 року № 3055-III об`єкти Червоної книги України належать до природних ресурсів загальнодержавного значення і підлягають особливій охороні на всій території України, у межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.

У передбаченому законом порядку права власників об`єктів Червоної книги України можуть бути обмежені в інтересах охорони цих об`єктів, навколишнього природного середовища та захисту прав громадян.

У відповідності до положень ст.11 Закону України "Про Червону книгу" охорона та відтворення об`єктів Червоної книги України забезпечуються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, що є суб`єктами використання тваринного і рослинного світу, власниками об`єктів Червоної книги України, власниками та користувачами земельних ділянок, у межах яких перебувають рідкісні і такі, що знаходяться під загрозою зникнення, види тваринного і рослинного світу, занесені до Червоної книги України.

Охорона об`єктів Червоної книги України забезпечується, зокрема, шляхом: установлення особливого правового режиму охорони рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, заборони їх використання (добування та збирання) в господарських та військових цілях; пріоритетного створення заповідників, інших територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також екологічної мережі на територіях, де перебувають (зростають) об`єкти Червоної книги України, та на шляхах міграції рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного світу; урахування спеціальних вимог щодо охорони об`єктів Червоної книги України під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розроблення проектної та проектно-планувальної документації, здійснення оцінки впливу на довкілля.

У відповідності до ст.5 Закону України "Про рослинний світ" від 9 квітня 1999 року № 591-XIV (далі - Закон № 591-XIV) під час здійснення діяльності, яка впливає на стан охорони, використання та відтворення рослинного світу, необхідно дотримуватися, зокрема, таких основних вимог: збереження природної просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності об`єктів рослинного світу; здійснення заходів щодо запобігання негативному впливу господарської діяльності на рослинний світ.

Згідно ст.6 Закону № 591-XIV державне управління у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.26 Закону № 591-XIV охорона рослинного світу забезпечується занесенням рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин до Червоної книги України, та рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань - до Зеленої книги України.

Згідно з Закону № 591-XIV ст.28 під час проведення експертизи проектів схем розвитку і розміщення продуктивних сил, генеральних планів розвитку населених пунктів, схем районного планування та іншої документації, а також під час здійснення оцінки впливу на довкілля, проектів будівництва і реконструкції (розширення, технічного переоснащення) підприємств, споруд та інших об`єктів, впровадження нової техніки, технології обов`язково повинен враховуватися їх вплив на стан рослинного світу та умови його місцезростання.

Основні вимоги та принципи охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу врегульовано ст.9 Закону України "Про тваринний світ" від 13 грудня 2001 року № 2894-III (далі - Закон № 2894-III).

Так, відповідно до вказаної статті під час проведення заходів щодо охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу, а також під час здійснення будь-якої діяльності, яка може вплинути на середовище існування диких тварин та стан тваринного світу, повинно забезпечуватися додержання, зокрема, таких основних вимог і принципів: збереження умов існування видового і популяційного різноманіття тваринного світу в стані природної волі; недопустимість погіршення середовища існування, шляхів міграції та умов розмноження диких тварин; збереження цілісності природних угруповань диких тварин; додержання науково обґрунтованих нормативів і лімітів використання об`єктів тваринного світу, забезпечення невиснажливого їх використання, а також відтворення; урахування результатів оцінки впливу на довкілля об`єктів господарської та іншої діяльності, які можуть негативно впливати на стан тваринного світу.

Відповідно до ст.37 Закону № 2894-III охорона тваринного світу забезпечується, зокрема, шляхом: запобігання загибелі тварин під час здійснення виробничих процесів; формування екологічної мережі, створення державних заповідників, заказників і визначення інших природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні; встановлення особливого режиму охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України і до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; проведення відповідно до законодавства інших заходів і встановлення інших вимог щодо охорони об`єктів тваринного світу.

Під час здійснення оцінки впливу на довкілля, проектів будівництва та реконструкції підприємств, споруд та інших об`єктів, впровадження нової техніки, технології, матеріалів і речовин обов`язково враховується їх вплив на стан тваринного світу, середовище існування, шляхи міграції та умови розмноження тварин (ст.41 Закону № 2894-III).

Крім цього, Україна є Стороною ряду міжнародних договорів в частині охорони видів флори і фауни:

Конвенції про охорону дикої фауни і флори і природних середовищ існування в Європі 1979 року (Бернська конвенція); ратифікована із застереженнями 29.10.1996;

Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення 1973 року (CITES); ратифікована 14.05.1999;

Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин 1979 року (Боннська конвенція); ратифікована 19.03.1999.

Зазначені Конвенції є частиною національного законодавства України відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України від 29.06.2004 № 1906-IV "Про міжнародні договори України".

Із ратифікації Бернської конвенції в України виникли зобов`язання перед Договірними Сторонами, зокрема, щодо:

вжиття заходів для здійснення національної політики охорони дикої флори, дикої фауни та природних середовищ існування, приділяючи особливу увагу видам, яким загрожує зникнення, та вразливим видам, особливо ендемічним, та середовищам існування, яким загрожує зникнення (ч. 1 ст. 3 Конвенції);

врахування у своїй політиці планування забудови і розвитку територій та у своїх заходах, спрямованих на боротьбу із забрудненням, необхідність охорони дикої флори та фауни (ч. 2 ст. 3 Конвенції);

вживання відповідних і необхідних законодавчих та адміністративних заходів для забезпечення охорони середовищ існування видів дикої флори та фауни, а також охорони природних середовищ існування, яким загрожує зникнення (ч. 1 ст. 4 Конвенції).

Крім цього, відповідно до ст.60 Закону № 1264-XII особливій охороні підлягають природні території та об`єкти, що мають велику екологічну цінність як унікальні та типові природні комплекси, для збереження сприятливої екологічної обстановки, попередження та стабілізації негативних природних процесів і явищ.

Природні території та об`єкти, що підлягають особливій охороні, утворюють єдину територіальну систему і включають території та об`єкти природно-заповідного фонду, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні та інші типи територій та об`єктів, що визначаються законодавством України.

У відповідності до ст.50 Закону України "Про охорону земель" від 19 червня 2003 року № 962-IV охорона земель оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення здійснюється шляхом включення цих земель до складу екологічної мережі, обмеження їх вилучення (викупу) для інших потреб та обмеження антропогенного впливу на такі землі.

Згідно з ст.46 Земельного кодексу України, до земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки, в межах яких є природні об`єкти, що мають особливу наукову цінність.

Отже, з урахуванням наведеного слідує, що земельна ділянка площею 8,8 га, на якій буде здійснюватися планована діяльність, повністю входить в межі території площею 101,5 га, запропонованої для створення комплексної пам`ятки природи загальнодержавного значення "Солонські говди" та відноситься до природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, оскільки на ній зростають червонокнижні рослини, що є підставою для створення заповідного об`єкту на території Тернопільської області відповідно до вимог Законів України "Про Червону книгу України" та "Про природно-заповідний фонд України".

Крім цього, суд враховує, що дослідженнями доведено, що на території, яка пропонується до заповідання, представлено низку цінних типів оселищ природньої флори, що включені до резолюції 4 Постійного комітету Бернської конвенції. Відповідно, за попередніми даними на цій території представлені 12 типів оселищ природньої флори європейського значення, з них 7 - зі статусом пріоритетних. Також, встановлення зростання ряду видів рослин, занесених до Червоної книги України та до Переліку рідкісних і таких, що перебувають під охороною видів рослин на території Тернопільської області, рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України.

Тому, проведення планової діяльності шляхом видобування корисних копалин відкритим способом може призвести до знищення, як унікального місця зростання, так і самих видів, занесених до Червоної книги України, а також цінних типів оселищ природньої флори, що включені до резолюції 4 та 6 Постійного комітету Бернської конвенції.

Щодо посилань позивача на те, що проте, що листом Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА від 10.03.2020 року № 05/401, а також листом НПП "Дністровський каньйон" № 42 від 02.03.2020 повністю спростовуються доводи відповідача про те, що запропонована для створення об`єкта природно-заповідного фонду територія має важливе міжнародне природоохоронне значення як потенційний об`єкт мережі Емеральд (Смарагдової мережі), оскільки на ній представлені 12 типів оселищ природньої флори європейського значення, з них 7 - зі статусом пріоритетних тому територія може істотно доповнити регіональний каркас мережі Емеральд, то у даному випадку, суд приймає до уваги пояснення відповідача, що вказані листи готувалися без врахування інформації, яка стала відома управлінню значно пізніше після комплексого обстеження вказаної території.

Крім цього, 04 липня 2023 року № 130 Інститут екології Карпат Національної академії Наук України надіслав управлінню матеріали комплексного обстеження території "Солонських Говд" співробітниками Інституту та наукового відділу НПП "Дністровський каньйон" для долучення їх до висновку про недопустимість провадження планованої діяльності з розроблення Нирківського-1 родовища гіпсів на території Товстенської селищної об`єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області та відповідного формування кар`єру.

Щодо посилання позивача на те, що відповідачем (станом на жовтень 2023 року) не розроблено та не затверджено Положення про пам`ятку природи загальнодержавного значення, не встановлено режим використання природних ресурсів земель природно-заповідного фонду та ін. та на те, що листом НПП "Дністровський каньйон" № 94 від 29.03.2023 року проінформовано, що земельна ділянка, яка зазначена на ситуаційному плані не входить в межі територій Національного природного парку "Дністровський каньйон", суд зазначає, що незалежно від того чи буде надано земельній ділянці 8,8 га статус території природно- аповідного фонду, на якій планується розробляти родовище гіпсів, чинним законодавством заборонено знищувати рослини, які занесені до Червоної книги України та середовища їх зростання, що в силу п.1 ч.7 ст.9 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", є прямою підставою для надання висновку з оцінки впливу на довкілля про недопустимість провадження планової діяльності.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що при формуванні звіту для правильного і достовірного визначення ознак рослинного угруповання у польових умовах було закладено описову (пробну) ділянку площею 100 кв. м, яка знаходиться на території родовища на північний схід від ділянки та те, що ознайомлення з трав`яною рослинністю проводилось у межах пробної ділянки 29.08.2022.

Так, у звіті міститься посилання на ситуаційний план Нирківського родовища, загальний вигляд кар`єру.

Проте, вказані документи не містять прив`язки до місцевості самої оглядової ділянки, де проводилось дослідження, не містять будь-яких просторових чи географічних координат, а тому не можливо встановити на якій саме ділянці проведено такий опис.

Крім того, геоботанічні дослідження проводились 29.08.2022, тобто після завершення періоду вегетації багатьох рослин, що підлягають особливої охороні.

Таким чином, в контексті спірних правовідносин, станом на момент ухвалення рішення, позивачем не доведено, а судом не встановлено протиправності висновку з оцінки впливу на довкілля Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації від 14.07.2023 № 04/1090-20202205348/1, яким планову діяльність Приватного підприємства "Шляхорембудуправління", а саме: видобування корисних копалин - промислова розробка Нирківського - 1 родовища гіпсів на території Товстенської селищної об`єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області визнано недопустимою.

Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства "Шляхорембудуправління" не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 27 березня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Приватне підприємство "Шляхорембудуправління" (місцезнаходження: вул. Промислова, 3, с. Дзвиняч, Тернопільська обл., Чортківський р-н, 48650, код ЄДРПОУ 38682405);

відповідачі:

- Прокурор Тернопільської обласної прокуратури (місцезнаходження: вул. Листопадова, 4, м.Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 02910098), в інтересах держави в особі

- Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації (місцезнаходження: вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46008, код ЄДРПОУ 38739739);

треті особи:

- Тернопільська обласна військова адміністрація (місцезнаходження/місце проживання: вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021, код ЄДРПОУ 00022622) ;

- Товстенська селищна рада Чортківського району (місцезнаходження: вул. Українська, 84, смт. Товсте, Чортківський р-н., Тернопільська обл., 48630, код ЄДРПОУ 02045722).

Головуючий суддяБаб`юк П.М.


Суд	Тернопільський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	27.03.2024
Оприлюднено	29.03.2024
Номер документу	117950717
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами

Судовий реєстр по справі —500/6549/23

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 27.03.2024 по справі 500/6549/23ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —500/6549/23

Рішення від 27.03.2024

Рішення
від 27.03.2024 по справі 500/6549/23
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД