Ухвала

від 27.03.2024 по справі 200/5109/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 березня 2024 року справа №200/5109/23

м. Дніпро

Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Блохін А.А., розглянув апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі № 200/5109/23 за позовом Департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації до Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування висновку,-

ВСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі № 200/5109/23.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до вимог ст. 3 Закону України Про судовий збір в даному випадку об`єктом справляння судового збору є апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції прийнятої в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Судовий збір сплачується як у безготівковій так і в готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв`язку та справляється за місцем розгляду справи.

У разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера та скріплена печаткою установи банку.

Згідно п.1 ч.3 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір у сумі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 684,00 грн.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п.2).

Тобто, вказана ставка судового збору розраховується з суми судового збору, яку позивач повинен був сплатити за подання позову до суду першої інстанції на час звернення з апеляційною скаргою.

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивачем у позовній заяві заявлено вимогу немайнового характеру, визнати протиправним та скасувати висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 06.09.2023 про результати моніторингу закупівлі № UA-2023-06-07-015962-a.

Отже суд вираховує судовий збір, виходячи зі ставками за подання позову з вимогами немайнового характеру.

Таким чином при поданні даної апеляційної скарги судовий збір повинен сплачуватися у розмірі 4026,00 грн.(2684,00грн.*1%*150%).

Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано неможливістю сплатити судовий збір у зв`язку з недостатністю асигнувань фонду державного бюджету, що, на думку апелянта, дає підстави у відповідності ст. 133 КАС України відстрочити сплати судового збору.

Так, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За змістом частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, як слідує з наведеної норми права відстрочення сплати судових витрат є правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується із майновим станом особи.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Отже, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого відстрочення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати або мають право на відстрочення судового збору.

За змістом норм зазначеної вище статті положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас, у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України «Про судовий збір» передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа, зокрема суб`єкт владних повноважень, не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Отже, питання відстрочення чи розстрочення сплати судового збору судом вирішується на власний розсуд з огляду на доводи заявника.

До того ж, у поданій скаржником заяві, окрім посилання на відсутність коштів необхідних для сплати судового збору, останній не зазначає про вжиті ним заходи.

При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів та гарантувати сплату коштів у майбутньому. Відсутність бюджетного асигнування не є підставою для невиконання скаржником свого обов`язку по сплаті судового збору.

Водночас, скаржником не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів наявності обставин щодо відсутності фінансування або обмеженого фінансування або ж несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі на оплату судового збору, як на підставу відстрочення сплати судового збору, як і не надавались докази звернення скаржника до відповідних органів щодо вирішення питання виділення додаткових асигнувань на оплату судового збору у цей період та докази відмови в виділенні грошових коштів на відповідні видатки, а також жодних доказів можливості в подальшому сплатити суму судового збору.

Суд вважає, що апелянтом не доведено наявність обставин, які свідчать про неможливість сплати судового збору, а тому суд відмовляє в задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Судовий збір сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв`язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати слова "судовий збір", код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.

Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: отримувач коштів Донецьке ГУК/Краматорська/МТГ22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37967785, рахунок отримувача UA758999980313161206081005630, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), відомча ознака «81» Апеляційні адміністративні суди.

Виходячи з вищевикладеного зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків, а саме необхідно надати оригінал документу про сплату судового збору.

Керуючись ст. 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі № 200/5109/23 залишити без руху.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги десять днів з моменту отримання ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

В разі невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.А. Блохін