Постанова

від 21.03.2024 по справі 440/6117/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 р.Справа № 440/6117/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С.

представників сторін: позивача - Дашка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Біамід" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2023, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, м. Полтава, повний текст складено 25.09.23 року по справі № 440/6117/23

за позовом Приватного підприємства "Біамід"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємство "Біамід" (далі по тексту ПП «Біамід», позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі по тексту ГУ ДПС у Полтавській області, відповідач), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішень від 16.01.2023 №№ 379/0406, 380/0406, 381/0406.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірні податкові повідомлення - рішення винесені на підставі висновків камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року, поданої до контролюючого органу у грудні 2019 року, яка проведена з порушенням строків, передбачених пунктом 76.3 статті 76 Податкового кодексу України. Крім того, податковим органом вже проводилась камеральна перевірка за відповідний період та визначене платнику податкове зобов`язання, яке ним сплачено.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі № 440/6117/23 відмовлено в задоволенні позову Приватного підприємства "Біамід" (вул. Жовтнева, 57/3, м. Кременчук, Полтавська область, 39605; код ЄДРПОУ 39276898) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення повністю.

Позивач, не погодившись із указаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, прийняття судового рішення з порушенням норм та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі № 440/6117/23 та постановити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, цитуючи норми п.76.1, п.76.2, п.76.3 ст.76, п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, стверджує про помилковість застосування до спірних правовідносин положень ст.102 Податкового кодексу України, так як камеральна перевірка податкової декларації з додатками за листопад 2019 року, поданої у грудні 2019 року, могла бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку її подання, а не в листопаді 2022 року. Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.02.2019 по справі № 824/51/16-а. Наполягає, що камеральна перевірка податкової звітності з ПДВ за листопад 2019 року по ПП «Біамід» вже проводилась в 2020 році та не виявила будь-яких порушень, оскільки акт не складався. На підтвердження вказаної обставини посилається на запит контролюючого органу від 19.03.2020 стосовно уточнення даних податкової звітності за листопад 2019 року, на який ПП «Біамід» було надано письмову відповідь. Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що акт камеральної перевірки від 18.11.2022 на дату подання адміністративного позову на адресу позивача не надходив та направлений із запізненням, а тому не може бути належним та допустим доказом по справі, що відповідає висновку Верховного Суду у постанові від 20.02.2018 по справі № К/9901/4570/17, однак, не враховано судом першої інстанції при прийнятті рішення. Зауважує, що до відзиву відповідача не долучено документ (копія документа), який підтверджує повноваження представника, що підписав відзив на адміністративний позов, а відтак відзив, підписаний представником відповідача Діаною Гизила, не міг бути врахований при розгляді справи, так як оформлений з порушенням вимог КАС України.

Про невідповідність висновків суду обставинам справи в частині описаних заперечень відповідача, відповідно до яких спірна камеральна перевірка проводилась не щодо податкової звітності, а стосовно інших питань (своєчасність подання звітності, своєчасність реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування податкових накладних своєчасність платежів та інше), свідчить назва акту від 18.11.2022 року та його вступна частина, що містить посилання на те, що проводилась камеральна перевірка податкової звітності з ПДВ за листопад 2019 року.

Крім того, в акті камеральної перевірки від 18.11.2022 року контролюючий орган зазначає, що оскільки позивачем не були використані в оподаткованих операціях обліковані основні засоби та оборотні активи, платник податку був зобов`язаний визначити податкові зобов`язання по таких товарах, послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни, подати до контролюючого органу податкову декларацію за листопад 2019 року та самостійно визначити умовний продаж запасів, основних засобів та сплатити до бюджету належну суму податкових зобов`язань з ПДВ.

Проте, переконує, що в даному випадку це не є порушенням податкового законодавства, так як по запасам, які обліковувались на балансі підприємства, суми ПДВ не включались до складу податкового кредиту при придбанні, а тому не підлягали умовному продажу і включенню в останню декларацію з ПДВ за листопад 2019 року, отже, і не тягли за собою ніяких податкових зобов`язань.

В надісланому до суду додаткових поясненнях відповідач заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Пояснив, що на підставі пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України та у порядку ст.76 ПК України ГУ ДПС у Полтавській області, з урахуванням строків давності, визначених абзацом 3 п.102.1 ст.102 цього Кодексу, проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ за листопад 2019 року щодо визначення податкових зобов`язань по операціях з умовного постачання товарів (робіт, послуг) після анулювання ПП «Біамід» в якості платника ПДВ відповідно до рішення від 06.11.2019, за результатами якої складено акт від 18.11.2022 № 6143/16-31-04-06-03-01/39276898. Зауважив, що акт направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернуто поштою без вручення за закінченням терміну зберігання. На звернення ПП «Біамід» від 31.01.2023 року № 3570/6/16-31 з проханням надати акт перевірки від 18.11.2022 №6143/16-31-04-06-03-01/39276898 ГУ ДПС у Полтавській області надано платнику копію акту перевірки, що підтверджується листом від 06.02.2023 № 2683/6/16-31.

Враховуючи встановлення за наслідками перевірки недекларування ПП «Біамід» податкового зобов`язання по податку на додану вартість з умовного постачання товарів/послуг, запасів, контролюючим органом зроблено висновок про порушення п.184.7 ст.184 ПК України, у зв`язку з чим занижено податкове зобов`язання на суму ПДВ у розмірі 3 393 386,00 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість, на 1 123,00 грн, завищення суми від`ємного значення на 1 668 486,00 грн та заниження суми податку до сплати на 1 723 777,00 грн.

Посилання апелянта на те, що по запасам, які обліковувались на балансі підприємства, суми ПДВ не включались до складу податкового кредиту при придбанні, а тому не підлягали умовному продажу і включенню в останню декларацію з ПДВ за листопад 2019 року вважає такими, що не підтверджені документами, визначеними у п. 44.1 ст.44 гл.1 розділу ІІ ПК України.

Беручи до уваги, що відповідне підтвердження було відсутнє, позивачу не пізніше дати анулювання реєстрації підприємства, як платника податку на додану вартість, повинні бути нараховані податкові зобов`язання з ПДВ згідно з п.184.7 ст.184 ПК України.

Також повідомив, що акт камеральної перевірки від 16.12.2020 №3613/16-31-04-12-11-01/39276898 був складений з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість з урахуванням даних систем електронного адміністрування податку на додану вартість, а акт від 18.11.2022 №6143/16-31-04-06-03-01/39276898 у зв`язку з тим, що ПП «БІАМІД» не визнано умовний продаж основних засобів, запасів за останній звітний період -листопад 2019 року (у зв`язку з анулюванням 06.11.2019 року свідоцтва платника податку на додану вартість) та відповідно належна сума податкових зобов`язань з податку на додану вартість до бюджету не сплачена.

16.12.2020 ГУ ДПС у Полтавській області відповідно до абзацу 2 п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, проведено камеральну перевірку ПП «Біамід» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість за даними системи електронного адміністрування податку на додану вартість, за результати якої складено акт від 16.12.2020 № 3613/16-31-04-12-11-01/39276898 та винесено податкове повідомлення рішення від 18.01.2021 № 305/16-31-18-07 на суму ш/с 224,60 грн (20% від суми погашеної заборгованості), за результатами розгляду оскарження якого винесене податкове повідомлення рішення від 29.04.2021 № 2507/16-31-18-07 на суму 112,30 грн (10 % від суми погашеної заборгованості).

У відповіді на відзив позивач, наводячи тези відзиву на апеляційну скаргу, з якими він не погоджується, фактично повторює доводи апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в останній, та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Біамід" зареєстровано як юридична особа, ідентифікаційний код 39276898, основним видом діяльності є: виробництво електророзподільної та контрольної апаратури.

Головним управлінням ДПС у Полтавській області відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 та підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка податкової звітності з ПДВ за листопад 2019 року по ПП "Біамід", за результатами якої складено акт № 6143/16-31-04-06-03-01/39276898 від 18.11.2022 року.

Перевіркою встановлено порушення платником вимог пункту 184.7 статті 184 ПК України внаслідок заниження податкового зобов`язання по операціях з умовного постачання товарів/послуг після анулювання реєстрації в якості платника ПДВ в сумі 3393386,00 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість на 1123,00 грн, до завищення суми від`ємного значення на 1668486,00 грн та заниження суми податку на додану вартість до сплати в бюджет в розмірі 1723777,00 грн.

На підставі акта перевірки № 6143/16-31-04-06-03-01/39276898 від 18.11.2022 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийняті податкові повідомлення - рішення від 16.01.2023 року:

- № 379/0406, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 2154721,25 грн;

- № 380/0406, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 1668486,00 грн;

- № 381/0406, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1123,00 грн, та визначено податкове зобов`язання з ПДВ в сумі 1123,00 грн та штраф в сумі 280,75 грн.

Позивач не погодився із податковими повідомленнями-рішеннями від 16.01.2023 року № 379/0406, № 380/0406, № 381/0406 та звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Цим Кодексом передбачено функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 ПК України).

Зокрема, як встановлено підпунктами 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У розумінні підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

За визначенням, наведеним в пункті 15.1 статті 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи / підпункти 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України/.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За змістом положень статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 31.1 статті 31 ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів зазначає, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Водночас, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Колегією суддів встановлено, що нормативною підставою для ініціювання та проведення спірної камеральної перевірки зазначено підпункт 20.1.19, пункту 20.1 статті 20, підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, стаття 76 ПК України, а фактичною перевірка звітності з ПДВ за листопад 2019 року з урахуванням даних системи електронного адміністрування ПДВ, ЄРПН з огляду на дані фінансового звіту від 18.02.2020 № 9334444554.

Так, в акті камеральної перевірки № 6143/16-31-04-06-03-01/39276898 від 18.11.2022 року зафіксовано, що за ініціативою контролюючого органу відповідно до рішення від 06.11.2019 ПП «Біамід» виключено з Реєстру платників ПДВ на підставі п.184.1 ст.184 ПК України у зв`язку з тим, що підприємство протягом 12 послідовних податкових місяців подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчать про вiдсутнiсть операцій з постачання/придбання товарів/послуг, з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту. Остання податкова декларація з ПДВ подана за листопад 2019 року обсяг податкових зобов`язань 0 грн, обсяг податкового кредиту 0 грн, до сплати 0 грн, сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду -1 668 486,00 гривень. Згідно даних фінансового звіту від 18.02.2020 № 9334444554 на балансі підприємства обліковуються запаси у сумі 8624,50 тис. гривень. При цьому, платником ПП «БІАМІД» у податковій декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період листопад 2019 року самостійно умовний продаж основних засобів, запасів не визнано та відповідно належна сума податкових зобов`язань з ПДВ до бюджету не сплачена.

Як вбачається з матеріалів справи, проведенню вищевказаної перевірки передувало направлення на адресу ПП «Біамід» листа від 19.03.2020 № 10152/10/16-31-51-04-19, в якому контролюючий орган, пославшись на п.73.3 ст.73, п.74.3 ст.74 ПК України та пункти 9, 10, 12, 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245, просив позивача надати пояснення та документальне підтвердження щодо виявлених фактів порушень податкового законодавства ПП «Біамід» (п.н. 39276898), оскільки після анулювання 06.11.2019 реєстрації платника податку на додану вартість, ПП «Біамід» повинно було дотриматись норм п.184.7 ст.184 ПК України та подати до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за останній звітний (податковий) період листопад 2019 року по строку не пізніше 20.12.2019, в якій самостійно визнати умовний продаж запасів, основних засобів та відповідно сплатити до бюджету належну суму податкових зобов`язань з ПДВ.

На вказаний лист ПП «Біамід» листом від 09.04.2020 № 6 повідомило відповідача, що 19.19.2019 вже було подано податкову декларацію з ПДВ за останній звітний період листопад 2019 року, в якій було самостійно визнано умовний продаж запасів з дотриманням пп.184.7 ст.184 ПК України. По іншим запасам, які обліковуються на балансі підприємства, повідомлено про не включення сум ПДВ за ними до складу податкового кредиту при придбанні. До листа надано лише копію декларації з ПДВ за листопад 2019 року на 7 аркушах.

Будь-яких первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, визначених у пункті 44.1 ст.44 гл.1 розділу ІІ ПК України, позивачем листом від 09.04.2020 № 6 або в інший спосіб до відповідача не надсилалось.

Доказів зворотного позивачем до суду не надано. Не було подано вказаних документів і до суду першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши зміст податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року, яка подана до контролюючого 19.12.2019 колегію суддів встановлено, що остання такого показника, як визнання умовного продажу запасів, взагалі не містить, що спростовує твердження, яке викладене у листі від 09.04.2020 № 6.

Враховуючи встановлені фактичні обставини у справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірних відносинах камеральна перевірка була проведена з інших питань.

Посилання апелянта на назву та вступну частину акту від 18.11.2019 без урахування змісту, хронології подій, які мали місце у спірних правовідносинах, та подальших висновків контролюючих органів не свідчить про хибність висновку суду першої інстанції про проведення камеральної перевірки податкової декларації за листопад 2019 року з інших питань.

Відповідно до приписів пункту 76.3 статті 76 ПК, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питаньпроводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Тобто, законодавцем розмежовуються випадки проведення камеральної перевірки податкової декларації (30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання) та інші випадки, до яких можна віднести проведення камеральної перевірки своєчасностісплатиузгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, яка проводиться з урахуванням строку давності, визначеного статей 102 цього кодексу, тобто не пізніше закінчення 1095 дня (з дня сплати).

Статтею 102 ПК України встановлено строки давності та їх застосування. Так, законодавцем встановлено строк давності, а саме 1095 днів, 2555 днів, а також правила його застосування (п.п.102.1, 102.4, 102.5) або не застосування (п.п.102.2), зупинення відліку (п.п.102.2), або продовження (102.6).

Зокрема, пунктом 102.1 ст. 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, за змістом положень підпункту 102.1 ст. 102 ПК України строк давності 1095 днів застосовується податковим органом у випадку проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Аналогічний підхід щодо початку відліку строку проведення камеральної перевірки застосовано Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 року у справі № 819/1569/16 та у постанові судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 24.07.2023 по справі № 821/850/18, відповідно до якого датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, визначений пунктом 102.1 статті 102 ПК України, в частині проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання, - є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.

Посилання апелянта на повторність проведення камеральної перевірки у спірних відносинах є хибним, оскільки при проведенні у 2020 році камеральної перевірки, результати якої оформлено актом від 16.12.2020 за № 3613/16-31-04-12-11-01/392 з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість з урахуванням даних системи електронного адміністрування ПДВ, ЄРПН питання дотримання ПП «Біамід» п.184.7 ст.184 ПК України при поданні податкової декларації за листопад 2019 року не досліджувалося. А відтак, посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 05.02.2019 по справі № 824/51/16-а є неприйнятним.

Колегія суддів зауважує, що платником податків самостійно задекларовано суми податкових зобов`язань без урахування п.184.7 ст.184 ПК України, а податковим органом раніше не проводилась перевірка з цього питання та не досліджувалося правильність задекларованих показників, а відтак, граничний строк подання податкової декларації не має жодного значення у цьому спорі. Натомість застосуванню підлягає лише строк давності 1095 днів, на який є покликання у приписах п.п.76.3 ст. 76, 113, 114, 115 ПК України.

Відповідно до пункту 202.1 статті 202 Розділу V «Податок на додану вартість» ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Згідно з пунктом 184.6 статті 184 ПК України у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

За змістом частини першої статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність проведеної камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ за листопад 2019 року щодо визначення податкових зобов`язань по операціях з умовного постачання товарів (робіт, послуг) після анулювання ПП «БІАМІД» в якості платника ПДВ.

Пунктом 184.7 статті 184 ПК України встановлено, що якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов`язаний визначити податкові зобов`язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Згідно з п.44.1 ст.44 гл.1 розділу II Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.3 ст.44 гл.1 розділу II Кодексу, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого докладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно зі ст.1 розділу І Закову України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», із змінами та доповненнями, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Виходячи з вищевикладеного, на дату анулювання реєстрації платника податку на додану вартість податкові зобов`язання по залишках необоротних активів не нараховуються, якщо суми ПДВ по цих активах не були включені до складу податкового кредиту, що підтверджується документами, визначеними у пункті 44.1 ст.44 гл.1 розділу II Кодексу.

Якщо відповідне підтвердження відсутнє, то не пізніше дати анулювання реєстрації підприємства як платника податку на додану вартість нараховуються податкові зобов`язання з ПДВ згідно з п. 184.7 ст. 184 розділу V Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що якщо товари та необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов`язаний визначити податкові зобов`язання по таких товарах та необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів та необоротних активів. Тобто у разі анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість особа зобов`язана визнати умовний продаж за наявності умов, наведених у відповідній нормі.

Згідно даних фінансового звіту від 18.02.2020 № 9334444554 на балансі підприємства обліковуються запаси у сумі 8624,50 тис гривень.

При цьому, платником ПП «Біамід» податкова декларація з ПДВ за останній звітний (податковий) період - листопад 2019 року подана до контролюючого органу, при цьому, самостійно умовний продаж основних засобів, запасів не визнано та відповідно належна сума податкових зобов`язань з ПДВ до бюджету не сплачена.

Враховуючи те, що ПП «БІАМІД» не задекларовано податкове зобов`язання по податку на додану вартість з умовного постачання товарів/послуг, запасів, позивачем порушено п. 184.7 статті 184 ПК України та положення Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 зі змінами та доповненнями, внаслідок чого за листопад 2019 року занижено податкове зобов`язання на суму ПДВ у розмірі 3393386,00 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість, на 1123,00 грн, завищення суми від`ємного значення на 1668486,00 грн та заниження суми податку до сплати на 1723777,00 гривень.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про правомірність донарахування за податковими повідомленнями-рішеннями від 16.01.2023 №№ 379/0406, 380/0406, 381/0406 та не вбачає підстав для їх скасування.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Колегією суддів встановлено, що акт камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ за листопад 2019 року від 18.11.2022 №6143/16-31-04-06-03-01/39276898 було направлено ПП «Біамід» рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: 39600, м.Кременчук, вул.Жовтнева, 57/3, яка є місцезнаходженням, податковою адресою позивача, як платника податків, та повернуто поштою без вручення за закінченням терміну зберігання.

З огляду на вказану норму права, твердження позивача про неналежність та недопустимість акту камеральної перевірки від 18.11.2022, як доказу у справі, у зв`язку з його не отриманням на дату подання адміністративного позову підлягають відхиленню.

Беручи до уваги наявний в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.81), відповідно до якого ОСОБА_1 має повноваження представника відповідача діяти в судах України без окремого доручення його керівника, посилання позивача на не долучення документу, який підтверджує повноваження представника, що підписав відзив на адміністративний позов, є хибним.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі № 440/6117/23 є законним та обґрунтованим, отже підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги - без задоволення.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч.4 ст. 241 ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Біамід" - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 по справі № 440/6117/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді С.П. Жигилій В.Б. Русанова Повний текст постанови складено та підписано 26.03.2024 року