Ухвала

від 26.03.2024 по справі 440/5029/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

26 березня 2024 року

м. Київ

справа №440/5029/20

адміністративне провадження №К/990/9499/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Полтавської міської ради

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року

у справі №440/5029/20

за позовом ОСОБА_1

до Бричківської сільської ради Полтавського району,

треті особи: ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Бричківської сільської ради Полтавського району, треті особи: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:

- скасувати рішення Бричківської сільської ради від 07 лютого 2020 року "Про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року за позовом ОСОБА_1 ";

- визнати протиправним і скасувати рішення Бричківської сільської ради від 16 червня 2020 року "Про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" (щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 );

- зобов`язати Бричківську сільську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 02 березня 2018 року про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з урахуванням висновків суду та надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки згідно клопотань від 02 березня 2018 року, від 11 червня 2018 року, від 22 липня 2020 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року позов задоволено частково.

Скасовано рішення Бричківської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 07 лютого 2020 року "Про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року за позовом ОСОБА_1 ".

Зобов`язано Бричківську сільську раду Полтавського району Полтавської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 02 березня 2018 року про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року в частині зобов`язання Бричківської сільської ради Полтавського району Полтавської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 02 березня 2018 року про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з урахуванням висновків суду.

У цій частині ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Бричківської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Зобов`язано Бричківську сільську раду Полтавського району Полтавської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, згідно клопотань від 02 березня 2018 року, від 11 червня 2018 року, від 22 липня 2020 року з урахуванням висновків суду.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі №440/5029/20 залишено без змін.

Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, Полтавська міська рада 08 березня 2023 року звернулася з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку скаржник зазначає, що до нього не підлягає застосування частина шоста статті 333 КАС України, тобто відмова судом у відкритті касаційного провадження у зв`язку з пропуском річного строку без можливості його поновлення, оскільки до участі в розгляді справи не був залучений, при цьому рішення у справі впливають на його права, свободи, інтереси та обов`язки, а тому просить поновити строк на касаційне оскарження. Крім того скаржник зазначає, що фактично копію постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року отримано відповідальним працівником лише 09 лютого 2024 року, що підтверджується вхідним номером реєстрації на документі.

Інших обґрунтованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження скаржником не наведено.

При розгляді заяви скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження Суд враховує наступне.

Відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно частин п`ятої, шостої, сьомої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України).

Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, Суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

З метою вирішення поважності наведених Полтавською міською радою підстав касаційного оскарження колегією суддів встановлено, що справа №440/5029/20 розглядалась за позовом ОСОБА_1 до Бричківської сільської ради Полтавського району треті особи ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

13.07.2021 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про заміну відповідача та боржника у справі №440/5029/20 з Бричківської сільської ради Полтавського району Полтавської області на правонаступника - Полтавську міську раду.

Мотиви заяви полягали у тому, що діяльність Бричківської сільської ради припинена, а територія, на яку поширювалась її юрисдикція, увійшла до складу Полтавської територіальної громади.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Замінено боржника у ході виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі №440/5029/20 з Бричківської сільської ради на Полтавську міську раду.

У задоволенні заяви про заміну відповідача у справі відмовлено.

У подальшому ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою на підставі статті 382 КАС України з проханням зобов`язати Полтавську міську раду подати суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року і постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року у справі №440/5029/20 протягом 30 днів з дня отримання ухвали суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 липня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року скасовано ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06 липня 2022 року, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №440/5029/20.

Зобов`язано Полтавську міську раду подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року у справі №440/5029/20 упродовж одного місяця з дня отримання копії цієї ухвали суду.

13 вересня 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов звіт Полтавської міської ради про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року у справі №440/5029/20.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року відмовлено у прийнятті звіту Полтавської міської ради про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року у справі №440/5029/20.

Встановлено Полтавській міській раді новий строк в три місяці з дня набрання даною ухвалою законної сили, для подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 у цій справі.

Враховуючи наведені обставини колегія суддів вважає, що з моменту відкриття виконавчого провадження стягувач - ОСОБА_1 , боржник - Полтавська міська рада, у скаржника було достатньо часу для звернення до суду з метою отримання копії постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року та звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою.

Крім того, встановлені вище Судом обставини підтверджуються тим фактом, що 13 вересня 2023 року Полтавською міською радою подавався звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року у справі №440/5029/20.

При цьому ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року, у прийнятті звіту Полтавської міської ради про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року у справі №440/5029/20 відмовлено.

Отже скаржником у заяві про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, що з об`єктивних причин перешкоджали останньому звернутися до суду першої або апеляційної інстанцій з метою отримання копії судового рішення, яке впливає на його права, свободи, інтереси та обов`язки, та яке має намір оскаржити.

З огляду на вищевказане, Суд вважає необґрунтованим твердження скаржника про неотримання оскаржуваного судового рішення.

Таким чином, наведені скаржником у касаційній скарзі підстави поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Поновлення судом строку на касаційне оскарження з урахуванням вищезазначеного не відповідатиме принципу правової визначеності, як одного з основних елементів принципу верховенства права.

Верховний Суд звертає увагу на те, що стаття 44 КАС України передбачає обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків.

Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Водночас тлумачення приписів частини третьої статті 329 КАС України дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у особливих, екстраординарних випадках й тільки за наявності обставин об`єктивного та непереборного характеру (підтверджених належними доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою також зумовлена й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення тільки з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.

Колегія суддів підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об`єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на оскарження судового рішення в касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.

Утім, обставини, якими скаржник обґрунтовує поважність підстав пропуску ним строку на касаційне оскарження, не дають підстав вважати їх об`єктивними та непереборними.

Верховний Суд наголошує, що пропуск строку на касаційне оскарження судових рішень через байдужість скаржника до своїх прав та небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з касаційною скаргою, оскільки значний період зволікання з поданням касаційної скарги безпосередньо був зумовлений суб`єктивною поведінкою скаржника, а не об`єктивними обставинами, що перебували поза його волею.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 22 березня 2021 року у справі №160/1170/20.

Таким чином, з огляду на те, що скаржником не надано належних доказів в обґрунтування заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом: направлення до суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням відповідних доказів на підтвердження вказаних у заяві доводів.

Неусунення недоліків касаційної скарги в частині направлення до суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження (пункт 4 частини першої статті 333 КАС України).

Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 121, 169, 248, 330, 332, 355, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними наведені Полтавською міською радою підстави для поновлення строку на касаційне оскарження та відмовити у задоволенні вказаної заяви.

2. Залишити касаційну скаргу Полтавської міської ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року у справі №440/5029/20 за позовом ОСОБА_1 до Бричківської сільської ради Полтавського району, треті особи: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії без руху та надати строк для усунення недоліків 10 днів з моменту вручення даної ухвали.

3. Надіслати Полтавській міській раді копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа